Хрещатик

Позначка: НКРЕКП

  • Нові ціни на електроенергію для бізнесу з 1 травня 2026 року

    Нові ціни на електроенергію для бізнесу з 1 травня 2026 року

    Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), планує змінити граничні ціни (прайс-кепи) на короткострокових сегментах ринку електроенергії для бізнесу. Нові обмеження мають почати діяти з 1 травня 2026 року. Про це повідомляє ExPro.

    Йдеться про коригування цінових лімітів на ринку “на добу наперед”, внутрішньодобовому та балансуючому ринку електроенергії. Регулятор пояснює такі зміни необхідністю адаптації ринку до поточних умов і врахуванням запитів бізнесу, який бере участь у торгівлі електроенергією та формує попит на гнучкі механізми ціноутворення.

    Згідно з оприлюдненими даними, на ринку “на добу наперед” та внутрішньодобовому ринку максимальна гранична ціна буде встановлена на рівні 15 000 грн за МВт·год. Мінімальна ціна залишиться на рівні 10 грн за МВт·год. Таким чином, розширюється допустимий ціновий діапазон, що має підвищити гнучкість торгів.

    На балансуючому ринку, який використовується для врівноваження попиту і пропозиції в енергосистемі, максимальний прайс-кеп встановлять на рівні 17 000 грн за МВт·год. Мінімальна межа становитиме 0,01 грн за МВт·год, що фактично дозволяє ринку реагувати на різкі коливання балансу електроенергії в системі.

    У регуляторі зазначають, що ухвалене рішення є продовженням попередніх кроків із реформування короткострокових сегментів ринку. Раніше у січні НКРЕКП вже переглядала прайс-кепи з метою створення умов для залучення додаткового імпорту електроенергії, зокрема у денні години. Згодом, з 31 березня, Україна повернулася до попередніх рівнів цінових обмежень.

    Експерти енергетичного ринку наголошують, що прайс-кепи є важливим інструментом регулювання, який одночасно захищає споживачів від надмірних цінових стрибків і дозволяє ринку працювати в умовах конкуренції. Водночас занадто жорсткі обмеження можуть стримувати імпорт електроенергії та зменшувати ліквідність ринку, що особливо критично в періоди пікового попиту або дефіциту генерації.

    Окремо фахівці звертають увагу, що зміни на короткострокових ринках електроенергії можуть впливати насамперед на бізнес-споживачів, які купують електроенергію за ринковими механізмами. Для промислових підприємств це означає потенційні коливання витрат на енергоресурси залежно від ситуації в енергосистемі та зовнішніх факторів.

    Водночас регулятор підкреслює, що баланс між стабільністю цін і ринковою конкуренцією залишається ключовим завданням енергетичної політики. У контексті воєнного стану та періодичних пошкоджень енергетичної інфраструктури гнучкість ринку набуває додаткового значення для забезпечення стабільного енергопостачання.

    Таким чином, заплановане підвищення прайс-кепів з 1 травня 2026 року є черговим етапом адаптації українського ринку електроенергії до нових умов функціонування та потреб учасників ринку.

  • В Україні можуть не добудувати 1,5 ГВт генерації через нові правила ринку

    В Україні можуть не добудувати 1,5 ГВт генерації через нові правила ринку

    Плани України щодо введення в експлуатацію 1,5 гігавата нової розподіленої генерації у 2026 році опинилися під загрозою. Причиною стали зміни на енергетичному ринку, які, за оцінками експертів, суттєво погіршили умови для інвесторів.

    Йдеться про рішення уряду та Національної комісії з регулювання енергетики і комунальних послуг, які набули чинності з 1 квітня. Зокрема, було скасовано підвищені прайс-кепи на електроенергію, а також змінено механізми спеціальних зобов’язань на ринку газу для частини генерації.

    У результаті виник дисбаланс: вартість газу для виробників електроенергії зросла, тоді як ціна продажу електроенергії — навпаки знизилася. За таких умов більшість нових інвестиційних проєктів втратили економічну доцільність.

    Ексголова «Укренерго» Володимир Кудрицький зазначає, що частина об’єктів, які вже перебувають на завершальній стадії, може бути введена в експлуатацію. Втім, їхня робота обмежиться переважно піковими годинами через низьку рентабельність.

    Що стосується нових проєктів, то, за словами експерта, їх реалізація фактично призупиняється. Інвестори займають вичікувальну позицію, очікуючи на стабілізацію правил гри на ринку.

    Оцінки обсягів нової генерації також переглядаються. Якщо раніше йшлося про 1,5 гігавата, то тепер, за оптимістичним сценарієм, вдасться реалізувати лише 300–400 мегават.

    Ситуація розгортається на тлі заяв про масштабну модернізацію енергетичного сектору. Раніше повідомлялося про плани створення до 9 гігават керованої генерації, включно з батарейними системами накопичення енергії та газовими електростанціями.

    Водночас частина експертів і політиків ставить під сумнів темпи реалізації цих планів, наголошуючи на необхідності стабільної регуляторної політики та передбачуваних умов для інвесторів.

    На цьому тлі питання розвитку нової генерації стає критично важливим для енергетичної безпеки України, особливо в умовах війни та постійних атак на інфраструктуру.

  • Тарифи для бізнесу в Україні зросли на 53 відсотки і спричинили рекордний ціновий шок

    Тарифи для бізнесу в Україні зросли на 53 відсотки і спричинили рекордний ціновий шок

    В Україні зафіксовано один із найпотужніших цінових шоків за останні десятиліття. Після рішення Національної комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг тарифи на енергоресурси для бізнесу різко зросли, що вже вплинуло на динаміку цін у промисловості.

    За даними економічних оцінок, тарифи для бізнесу підскочили на 53,1% лише за один місяць. Саме цей фактор став ключовим драйвером різкого стрибка індексу цін виробників, який зріс на 22,3% у місячному вимірі та на 34,5% у річному.

    Експерти наголошують, що таке зростання має адміністративний характер і не є наслідком ринкових процесів. Йдеться про прямий ефект від регуляторного рішення, яке суттєво змінило структуру витрат для підприємств.

    Найбільший удар припав на енергоємні галузі, для яких витрати на електроенергію становлять значну частку собівартості продукції. У таких умовах бізнес не має можливості компенсувати витрати за рахунок внутрішніх ресурсів.

    У результаті більшість компаній змушені закладати нові витрати у кінцеву ціну продукції. Це означає, що подорожчання електроенергії вже найближчим часом буде трансформоване у зростання цін на товари та послуги для споживачів.

    Економісти попереджають, що ефект від цього рішення матиме відкладений характер і проявлятиметься поступово — у вигляді підвищення вартості продукції в різних секторах економіки. Водночас масштаб стрибка вже зараз дозволяє говорити про найбільший ціновий шок з середини 1990-х років.

  • Україна уникла енергетичного колапсу, однак складний період ще попереду

    Україна уникла енергетичного колапсу, однак складний період ще попереду

    Українській енергосистемі вдалося пройти найскладніший осінньо-зимовий період без повного колапсу, попри масовані атаки Росії та складні погодні умови. Однак ризики дефіциту електроенергії залишаються щонайменше до кінця 2026 року.

    Протягом зими енергетична інфраструктура працювала в умовах безпрецедентного навантаження. Росія суттєво наростила масштаби енергетичних атак: якщо у 2022 році по Україні було запущено близько 1900 ударних дронів типу Shahed, то у 2025 році їхня кількість зросла до приблизно 50 тисяч. Одночасно збільшилася й кількість балістичних ракетних ударів.

    Попри тривалі відключення електроенергії та локальні проблеми з теплопостачанням, зокрема у столиці, енергосистема зберегла цілісність. Масового системного блекауту вдалося уникнути завдяки роботі енергетиків, аварійним ремонтам та імпорту електроенергії.

    З настанням весни ситуація може частково покращитися. Уже наприкінці лютого — на початку березня традиційно зростає виробництво електроенергії сонячними електростанціями, що дозволяє зменшити навантаження на систему у березні та квітні.

    Втім, це покращення буде тимчасовим. Наприкінці весни атомні електростанції почнуть планові ремонти енергоблоків, необхідні для підготовки до наступного опалювального сезону. Одночасно більшість теплових та гідроелектростанцій залишаються пошкодженими після зимових атак, що обмежує можливості генерації.

    Навіть у разі припинення російських обстрілів у найближчі тижні дефіцит потужностей у системі збережеться. У помірні весняні місяці його частково можна буде покривати імпортом електроенергії з Європи, що дає шанс на мінімальні або відсутні відключення.

    Водночас ситуацію може ускладнити рішення НКРЕКП щодо повернення з 31 березня попередніх прайс-кепів на ринку електроенергії. Це може зменшити економічну доцільність імпорту і, відповідно, скоротити доступні обсяги електрики з-за кордону.

    Найбільш ризикованими періодами залишаються липень, серпень, а також кінець року — листопад і грудень. У ці місяці, за оцінками експертів, графіки відключень можуть повернутися на рівень, співставний із зимовим.

    Ключовими факторами найближчих місяців залишаються інтенсивність російських атак та швидкість відновлення пошкоджених електростанцій і мереж. Темпи ремонтів напряму залежать від доступності обладнання та фінансування.

    Таким чином, навіть після відносно стабільного проходження зими українська енергосистема входить у 2026 рік із збереженим дефіцитом. Весна може принести тимчасове полегшення, однак енергетична стабільність напряму залежатиме від ситуації на фронті та можливостей відновлення інфраструктури.

  • Ексголову “Черкасигаз” підозрюють у збитках державі на понад 121 млн грн

    Ексголову “Черкасигаз” підозрюють у збитках державі на понад 121 млн грн

    Колишній голові правління АТ «Черкасигаз» Тамарі Денисовій повідомили про підозру у зловживанні повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

    За даними слідства, йдеться про період із 25 вересня по 30 листопада 2023 року. Правоохоронці вважають, що після виключення компанії з балансуючої групи ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 9 січня 2023 року керівництво підприємства не уклало новий договір на постачання природного газу.

    У результаті, як стверджує слідство, АТ «Черкасигаз» продовжувало відбирати газ із газотранспортної системи ТОВ «Оператор ГТС України» без належних договірних відносин та оплати. За версією слідчих, Денисова не надала доручень щодо припинення відбору та не вжила заходів для укладення договору з іншим постачальником, хоча була обізнана про припинення співпраці з «Нафтогазом».

    Відповідно до матеріалів кримінального провадження та висновку судово-економічної експертизи № 375/24-23 від 18 жовтня 2024 року, обсяг несанкціонованого відбору газу за жовтень–листопад 2023 року становив понад 5,87 млн кубометрів. Завдані державі збитки оцінено у 121,2 млн гривень.

    Підозру Тамарі Денисовій оголосили 24 вересня 2025 року. У матеріалах справи, за даними слідства, містяться документи, що підтверджують її обізнаність про виключення компанії з балансуючої групи, акти про несанкціонований відбір газу, вимоги Оператора ГТС щодо припинення відбору та відшкодування збитків, а також висновки НКРЕКП про порушення.

    Слідчий звернувся до суду з клопотанням про продовження строків досудового розслідування через виняткову складність провадження. Йдеться про необхідність аналізу значного масиву документів, допиту працівників підприємства, перевірки банківських операцій та направлення матеріалів до Держфінмоніторингу для перевірки можливого відмивання коштів. Також планується міжнародний запит до Німеччини щодо допиту колишнього керівника товариства, який перебуває за кордоном та має громадянство ФРН.

    Розслідування продовжено до 15 травня.

    Раніше про підозру повідомили колишньому голові правління АТ «Черкасигаз» Івану Стойкову, який очолював компанію з лютого 2021 року по червень 2023 року. Його підозрюють у привласненні понад 10,5 млн кубометрів державного газу на суму 251 млн гривень.

  • Скільки українці платитимуть за комуналку у березні та чи зміняться тарифи навесні

    Скільки українці платитимуть за комуналку у березні та чи зміняться тарифи навесні

    У березні 2026 року українці продовжать оплачувати житлово-комунальні послуги за чинними тарифами без підвищення. Вартість електроенергії, газу та теплопостачання залишиться стабільною, однак фактичні суми у платіжках і надалі суттєво відрізнятимуться залежно від регіону проживання та рівня споживання.

    Найбільш уніфікованим тарифом залишається електроенергія. Для побутових споживачів вона коштує 4,32 грн за кВт·год і ця ціна, згідно з урядовими рішеннями, діятиме щонайменше до 30 квітня 2026 року. Водночас окремі категорії споживачів платять менше. Домогосподарства з електроопаленням можуть користуватися зниженим тарифом у межах встановленого обсягу споживання, а власники дво- та тризонних лічильників отримують нічні або позапікові знижки.

    Попри єдину ціну на світло, підсумкова сума у рахунках різниться через площу житла, тип опалення, енергоефективність будинку та сезонні витрати електроенергії.

    Без змін у березні залишиться і тариф на теплопостачання. В Україні продовжує діяти мораторій на підвищення тарифів на тепло, запроваджений під час воєнного стану. Однак саме опалення демонструє найбільшу регіональну різницю: у різних містах ціна гігакалорії коливається приблизно від 1300 до понад 2000 гривень. На кінцеву вартість впливають стан тепломереж, джерела енергії, витрати підприємств та місцева тарифна політика.

    Тариф на газ для більшості українських родин також залишиться фіксованим. Основний постачальник газу для населення зберігає ціну 7,96 грн за кубометр, і вона діятиме щонайменше до кінця опалювального сезону 2025–2026 років. Інші постачальники пропонують річні контракти з незначною різницею вартості — переважно в межах 8–10 грн за кубометр.

    Найбільша різниця у комунальних витратах спостерігається у водопостачанні. На відміну від електроенергії та газу, тарифи на воду встановлюються або національним регулятором, або місцевою владою. Через це ціна одного кубометра води разом із водовідведенням може відрізнятися у кілька разів навіть між сусідніми містами. В окремих громадах вона становить близько 25–30 грн, тоді як в інших перевищує 50 грн за повний цикл послуги.

    Експерти пояснюють, що різниця формується через зношеність інфраструктури, витрати на електроенергію для насосних станцій, доступ до водних ресурсів та масштаби модернізації мереж.

    Станом на початок весни уряд не анонсував перегляду ключових тарифів для населення. Очікується, що щонайменше до завершення опалювального сезону ціни залишатимуться стабільними. Водночас фахівці попереджають: після завершення дії мораторію питання перегляду тарифів може знову повернутися до порядку денного, особливо з огляду на фінансовий стан енергетичних і комунальних підприємств.

    Отже, навесні українці не побачать різкого зростання тарифів, однак розмір платіжок і надалі залежатиме передусім від регіону, типу житла та обсягів споживання ресурсів.

  • Брат члена НКРЕКП після виїзду з України придбав житло у Варшаві

    Брат члена НКРЕКП після виїзду з України придбав житло у Варшаві

    Член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Олександр Формагей, який раніше фігурував у справі про службову недбалість, знову опинився у центрі суспільної уваги. У медіа поширюється інформація про можливі фінансові операції його родини за кордоном та придбання нерухомості в ЄС.

    За наявними даними, брат посадовця В’ячеслав Формагей після початку повномасштабної війни залишив Україну. Повідомляється, що він разом із дружиною Марією нині підшукує квартиру у Варшаві через місцевих ріелторів. Крім того, у публічному просторі з’явилася інформація про діяльність компанії CAPITAL PRODUCTION, через яку у четвертому кварталі 2025 року нібито було перераховано близько 500 тисяч євро. Також йдеться про плани створення окремої компанії на ім’я Марії Формагей (Безунової).

    Окремо повідомляється про можливе використання криптовалюти USDT для переказу коштів до Польщі та Канади. За цими твердженнями, кошти після конвертації могли зараховуватися на рахунки іноземних компаній. У матеріалах також стверджується, що після звільнення з державної посади Олександр Формагей нібито планує викуп часток у цих структурах та оформлення прибутку в офіційному порядку.

    Згідно з оприлюдненою інформацією, у Варшаві вже придбано дві квартири. Водночас у Хмельницькій області нібито оформлено земельну ділянку з будинком на третю особу. У матеріалах згадується, що за цими активами може здійснювати контроль Наталія Безунова — мати дружини брата.

    Також у публікаціях з’явилися твердження про можливе отримання членами родини Безунових одноразової допомоги в Канаді та оформлення документів на постійне проживання з подальшим виїздом з країни. Окремо зазначається, що у 2026 році Наталія Безунова прибула до Канади для продовження статусу захисту.

    Крім того, повідомляється, що В’ячеслав Формагей перебуває у розшуку територіального центру комплектування. У матеріалах також згадується ще один родич, який нібито має аналогічний статус. За непідтвердженими даними, вони перебувають за межами України.

    Станом на момент публікації офіційних коментарів від Олександра Формагея або його родичів не оприлюднено. Інформація, що циркулює у медіа, потребує перевірки з боку правоохоронних органів. Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її провину не доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.

  • Ахметов знову перший за прибутками: як ДТЕК контролює енергоринок

    Ахметов знову перший за прибутками: як ДТЕК контролює енергоринок

    Рінат Ахметов знову посів перше місце в рейтингу найприбутковіших бізнесменів України за версією Опендатабот. Однак за зовнішнім фасадом фінансового успіху, на думку критиків, ховається роками вибудувана система монопольного впливу на енергетичний ринок, яка дозволяє отримувати надприбутки за рахунок держави та споживачів.

    Ключовим елементом цієї системи є холдинг ДТЕК, який контролює значну частину вугільної генерації та розподільчих мереж. Така концентрація дала групі можливість фактично диктувати умови на стратегічному ринку. Під гаслами стабілізації енергосистеми та відновлення інфраструктури, за оцінками експертів, відбувається системне перекачування бюджетних коштів і платежів населення в інтересах приватного бізнесу.

    Суть моделі полягає у створенні керованого дефіциту. Йдеться про ситуації, коли енергоблоки виводяться в так звані аварійні або планові ремонти саме в пікові періоди споживання. Це обмежує пропозицію електроенергії та провокує різке зростання цін на балансуючому ринку. За даними ринку, у період з 2021 по 2024 рік вартість електроенергії на цьому сегменті зросла приблизно на 151 відсоток.

    Фінансові потоки, пов’язані з реалізацією електроенергії кінцевим споживачам, акумулюються через мережу компаній бренду YASNO, зокрема «Дніпровські енергетичні послуги», «Київські енергетичні послуги» та «Донецькі енергетичні послуги». Частина прибутків, за даними аналітиків, виводиться через іноземні структури, серед яких фігурують Fabcell Ltd та Gelion Properties Ltd.

    Окремим елементом цієї системи стали публічні закупівлі. Після витіснення конкурентів шляхом демпінгу, структури, пов’язані з групою Ахметова, за даними розслідувань, підвищують вартість контрактів для державних установ через додаткові угоди. Зростання ціни в таких випадках може становити від 30 до 90 відсотків від початкової вартості договору.

    Особливу увагу привертає тарифна політика щодо населення. У платіжках було закладено понад 38 мільярдів гривень на відновлення енергетичної інфраструктури. Водночас акти виконаних робіт, за оцінками контролюючих органів і журналістів, часто не містять детальної розшифровки, а окремі об’єкти можуть включатися до витрат повторно.

    Паралельно компанії «ДТЕК Енерго», «ДТЕК Мережі» та «Західенерго» отримують мільярдні компенсації з державного бюджету за процедурами, які критики називають неконкурентними. Такі рішення погоджувалися за участі Міністерства енергетики та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

    На цьому тлі правоохоронна система, за словами авторів розслідувань, демонструє фактичну бездіяльність. Попри відкриті кримінальні провадження, зокрема №22025101110001224 та №22025101110000103 за фактами можливих зловживань владою, слідчі дії не мають помітного розвитку. Зазначається, що слідчі СБУ та Національної поліції уникають активних кроків, а Київська міська прокуратура не виконує ухвали Печерського районного суду щодо перевірки діяльності структур ДТЕК.

    Критики наголошують, що така ситуація фактично легалізує енергетичний диктат. У цих умовах блекаути стають не лише наслідком війни чи технічних проблем, а й приводом для чергового підвищення тарифів і зміцнення позицій олігархічної групи. Деолігархізація енергетичного сектору, від якого безпосередньо залежить національна безпека, у такій конфігурації виглядає радше імітацією, ніж реальним процесом.

  • «Енергоатом» продав електроенергію перед стрибком цін, забезпечивши трейдерам до 2 млрд грн прибутку

    «Енергоатом» продав електроенергію перед стрибком цін, забезпечивши трейдерам до 2 млрд грн прибутку

    Компанія «Д.Трейдінг», що входить до бізнес-групи Ріната Ахметова, може отримати до 400 мільйонів гривень прибутку на перепродажі електроенергії, яку державна компанія НАЕК «Енергоатом» реалізувала за заниженими цінами безпосередньо напередодні різкого підвищення вартості на ринку. Сукупний прибуток приватних трейдерів у цій схемі може сягнути близько 2 мільярдів гривень.

    Про це йдеться у листі голови парламентського Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса, адресованому Кабінету Міністрів України, Офісу Президента, керівництву Верховної Ради та іншим державним органам.

    Як зазначає Герус, 14 січня НАЕК «Енергоатом» провів аукціон з продажу електроенергії базового навантаження на період з 21 по 31 січня. Було реалізовано 2 100 МВт за середньою ціною 7 566 гривень за МВт-год. Загальний обсяг проданої електроенергії склав 554 400 МВт-год.

    Вже за три дні після аукціону ціна електроенергії на ринку «на добу наперед» зросла до 13 233 гривень за МВт-год — майже на 75% більше, ніж аукціонна ціна «Енергоатому».

    За підрахунками Андрія Геруса, якщо припустити, що такі ціни утримуватимуться до кінця січня, то різниця між ціною продажу та ринковою ціною призведе до перерозподілу близько 2 мільярдів гривень від державної компанії «Енергоатом» до приватних трейдерів. Ці кошти є недоотриманим прибутком держави і фактичним доходом компаній, які скупили електроенергію на аукціоні.

    Майже 20% усього обсягу електроенергії на цьому аукціоні викупила компанія «Д.Трейдінг» із групи Ріната Ахметова. Таким чином, потенційний прибуток цієї компанії від подальшого перепродажу електроенергії може становити близько 400 мільйонів гривень лише за один розрахунковий період.

    Решту обсягів розподілили між понад десятком інших трейдерів. При цьому, як зазначає Герус, щонайменше 15 компаній різко збільшили обсяги закупівлі електроенергії — у 2–5 разів порівняно зі своєю попередньою діяльністю. Водночас близько 45 інших учасників ринку, навпаки, скоротили обсяги закупівель удвічі.

    На думку голови енергетичного комітету Верховної Ради, така нетипова поведінка окремих компаній може свідчити про те, що вони або заздалегідь знали про майбутній перегляд граничних цін на електроенергію, або принаймні розуміли високу ймовірність такого рішення регулятора.

    Йдеться про рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо підвищення так званих прайс-кепів — максимально дозволених цін на електроенергію. 16 січня НКРЕКП підвищила граничну ціну з рівня 5 600–6 900 гривень залежно від часу доби до 15 000 гривень за МВт-год упродовж усієї доби.

    Формально рішення пояснювалося необхідністю стимулювати імпорт електроенергії з Європи, де ціни перевищували попередні українські обмеження. Однак наслідком стало різке зростання цін на всю електроенергію всередині країни, оскільки контракти для комунальних підприємств, транспорту, військових частин, лікарень, шкіл та обленерго напряму прив’язані до ціни на ринку «на добу наперед».

    Андрій Герус також вказує, що лобіювання підвищення прайс-кепів розпочалося ще 8 січня під час засідання Антикризового енергетичного штабу під головуванням прем’єр-міністра Юлії Свириденко. На цьому засіданні був присутній представник НАЕК «Енергоатом», який, за логікою подій, міг знати про можливі регуляторні зміни ще до аукціону.

    Крім того, 14 січня питання енергетики обговорювалося на нараді у Президента України. У ній брали участь прем’єр-міністр Юлія Свириденко, міністр енергетики Денис Шмигаль, керівник групи «ДТЕК» Максим Тімченко, керівник НЕК «Укренерго» Володимир Зайченко та голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. З публічних коментарів випливало, що обговорювалося питання збільшення імпорту електроенергії, однак конкретних рішень тоді не оприлюднювали.

    15 січня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Деякі питання подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах», якою рекомендував підвищити прайс-кепи на 82,5% — до 15 000 гривень за МВт-год. Уже наступного дня НКРЕКП виконала цю рекомендацію. На той момент «Енергоатом» уже продав електроенергію за цінами, удвічі нижчими від нового граничного рівня.

    Андрій Герус вважає, що єдиним виходом із ситуації має стати негайне розірвання договорів купівлі-продажу електроенергії, укладених на аукціоні 14 січня, та проведення повторного аукціону. За його словами, умови договорів дозволяють зробити це без штрафних санкцій.

    У відповідь на публікацію інформації компанія «Д.Трейдінг» заявила, що придбала 380 МВт базового навантаження, що становить близько 18% обсягу аукціону і є меншим показником, ніж у попередній декаді. У компанії наголосили, що аукціон проходив за високої конкуренції — участь брали близько 60 компаній, а ціна зросла на 15% порівняно з попередніми торгами.

    Також у «Д.Трейдінг» зазначили, що дата проведення аукціону визначається виключно продавцем — НАЕК «Енергоатом», а на момент торгів не було офіційної інформації про наміри регулятора змінювати цінові обмеження. Компанія додала, що електроенергію за аналогічними цінами у цей період продавали також «Укргідроенерго», «Гарантований покупець», «Західенерго», «Дніпроенерго» та «Єврореконструкція».

    Окремим тлом цієї ситуації є скандали навколо керівництва «Енергоатому». Минулої осені Національне антикорупційне бюро України викрило схему так званого «шлагбауму» на тендерах державної компанії за участю топменеджменту «Енергоатому» та бізнес-групи підприємця Тімура Міндіча. Напередодні арештів тодішній керівник компанії Петро Котін залишив посаду.

    Наразі нового очільника «Енергоатому» має обрати наглядова рада, однак процес фактично заблокований. У грудні до наглядової ради було обрано чотирьох іноземних незалежних членів — Руміну Велші, Лауру Гарбенчуте-Бакієне, Патріка Фрагмана та Бриса Буюона. Водночас державну квоту уряд досі не заповнив, що унеможливлює ухвалення ключових управлінських рішень.

    Формально «Енергоатом» перебуває у сфері управління Міністерства економіки України, яке раніше очолювала Юлія Свириденко, а нині — Олексій Соболєв. Міністром енергетики у день проведення аукціону 14 січня став Денис Шмигаль, який до державної служби працював у групі ДТЕК Ріната Ахметова.

  • Корупційні схеми родини Формагеїв: від Польщі до Канади

    Корупційні схеми родини Формагеїв: від Польщі до Канади

    Член НКРЕКП Олександр Формагей опинився у центрі скандалу через діяльність свого брата В’ячеслава, який після початку війни покинув Україну. За даними джерел, він незаконно перетнув кордон разом із дружиною Марією Формагей (Безуновою) та дітьми — донькою і сином. Наразі сім’я проживає у Варшаві, де, за інформацією, корумпований родич оформлює на себе та близьких усе майно.

    Зокрема, мова йде про компанію CAPITAL PRODUCTION, яка займається дистрибуцією китайського обладнання. Серед інших учасників фірми — Артем та Євген Пичурини. Компанію заснували влітку 2022 року з капіталом понад 2 млн злотих. Походження коштів на створення бізнесу викликає численні запитання.

    Крім того, сестра дружини В’ячеслава, Ірина Вікторівна Безунова, нібито відмиває частину коштів у Канаді. Також на тещу В’ячеслава, Наталію Безунову з Івано-Франківської області, яка отримує матеріальну допомогу від урядів Польщі та Канади, оформляють нерухомість та інші активи.

    Деталі діяльності родини Формагеїв у Польщі та Канаді наразі перебувають під пильною увагою журналістів і правоохоронних органів, адже така практика викликає серйозні запитання щодо відмивання коштів та використання держпідтримки за кордоном.