Хрещатик

Позначка: енергоринок

  • Bloomberg: світ може зіткнутися з нафтовою кризою рівня 2008 року

    Bloomberg: світ може зіткнутися з нафтовою кризою рівня 2008 року

    Світова економіка ризикує увійти в період різкого енергетичного шоку, який за масштабами може нагадувати кризу 2008 року. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на аналітиків консалтингової компанії Rapidan, які попереджають про можливе подальше стрімке зростання цін на нафту та загострення нестабільності на глобальних ринках.

    За оцінками експертів, нинішня ситуація на нафтовому ринку характеризується одночасним впливом геополітичної напруги, ризиків перебоїв у постачанні та зростанням спекулятивного тиску на ціни. У Rapidan зазначають, що базовий сценарій передбачає відновлення ключового водного маршруту постачання нафти вже в липні, що могло б частково стабілізувати ситуацію. У такому разі світовий попит на нафту тимчасово скоротився б приблизно на 2,6 мільйона барелів на добу, що суттєво вплинуло б на баланс попиту і пропозиції.

    Водночас навіть за цього сценарію аналітики прогнозують різке зростання цін. Вартість еталонної нафти Brent у літній період, за їхніми оцінками, може наблизитися до позначки близько 130 доларів за барель. Це стало б одним із найвищих рівнів за останні роки та могло б створити нову хвилю інфляційного тиску у світовій економіці, особливо для країн-імпортерів енергоносіїв.

    У Rapidan підкреслюють, що ринок залишається вкрай чутливим до будь-яких збоїв у логістиці. Якщо перебої з постачанням триватимуть до серпня або вересня, дефіцит нафти в третьому кварталі може сягнути приблизно 6 мільйонів барелів на добу. Такий дисбаланс, за словами аналітиків, змусить ринок реагувати ще різкішим скороченням попиту, що може вплинути на темпи економічного зростання у світі.

    У найгіршому сценарії затяжна нестабільність здатна призвести до того, що у 2026 році світ вперше за тривалий період зафіксує річне падіння глобального попиту на нафту. Це означало б структурний злам у світовій енергетичній системі, який може мати наслідки, подібні до попередніх глобальних економічних криз.

    Аналітики також наголошують, що хоча нинішня ситуація поки не досягає рівня нафтових шоків 1970-х років або фінансової кризи 2008 року, ризики стрімкої ескалації залишаються високими. У Rapidan прямо зазначають, що подальше зростання цін на нафту здатне посилити фінансову нестабільність, ускладнити монетарну політику провідних центральних банків і спровокувати нову хвилю глобальної інфляції.

    З початку року нафта суттєво подорожчала — майже вдвічі з кінця лютого. Основним фактором такого стрибка експерти називають загострення геополітичної ситуації, зокрема протистояння між США, Ізраїлем та Іраном, яке посилило ризики для ключових маршрутів постачання енергоносіїв. Особливе занепокоєння викликає ситуація навколо Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світових поставок нафти та газу.

    Додатковий тиск на ринок створює невизначеність щодо дипломатичних переговорів між США та Іраном, які можуть як стабілізувати ситуацію, так і, навпаки, поглибити кризу. Будь-яке загострення в регіоні миттєво відображається на цінах, оскільки інвестори закладають премію за ризик у вартість енергоносіїв.

    На цьому тлі ситуацію ускладнюють і локальні фактори пропозиції. Зокрема, повідомляється, що нафтопереробний завод “Лукойлу” “Нижньогороднафтооргсинтез” (NORSI), який входить до п’ятірки найбільших НПЗ Росії, частково призупинив роботу після атаки безпілотника. Пошкодження виробничих потужностей у таких ключових вузлах додатково підсилює напруження на ринку нафтопродуктів.

    У Європі та США паралельно зростає занепокоєння щодо можливого нового інфляційного циклу. Високі ціни на енергоносії традиційно впливають на вартість транспорту, виробництва та харчових продуктів, що може уповільнити економічне зростання і змусити центробанки утримувати жорсткі грошово-кредитні умови довше, ніж очікувалося.

    Таким чином, аналітики сходяться на думці, що світовий нафтовий ринок входить у фазу підвищеної турбулентності, де поєднання геополітичних конфліктів, логістичних ризиків і структурних дисбалансів може швидко трансформуватися у глобальний економічний шок із наслідками для всіх ключових регіонів світу.

  • Європі загрожує дефіцит газу

    Європі загрожує дефіцит газу

    Європа може опинитися перед серйозним дефіцитом природного газу, якщо перебої у постачанні енергоносіїв через Ормузьку протоку триватимуть ще один–три місяці. Про це попереджають аналітики норвезької енергетичної компанії Equinor у своєму новому звіті, який цитує Reuters.

    Фахівці зазначають, що нинішня ситуація на світових енергетичних ринках залишається вкрай нестабільною через напруженість на Близькому Сході та ризики тривалого порушення логістики постачання скрапленого природного газу (ЗПГ). У разі затяжних перебоїв Європа може не встигнути накопичити достатні запаси палива до початку опалювального сезону, що створить передумови для нового енергетичного шоку.ф

    За даними організації Gas Infrastructure Europe, станом на зараз підземні сховища газу в країнах Європейського Союзу заповнені трохи більш ніж на 35%. Це суттєво нижче за середній сезонний рівень, який зазвичай становить близько 50% у цей період року.

    Європейські держави щороку намагаються сформувати достатній газовий резерв у літній період, щоб досягти встановленої ЄС цілі — заповнення сховищ на рівні приблизно 90% до початку зими. Однак поточна ситуація створює ризики невиконання цього плану у разі тривалих перебоїв на світових ринках.

    Аналітики Equinor попереджають, що саме Ормузька протока залишається одним із ключових вузьких місць глобальної енергетичної логістики, через який проходить значна частина експорту нафти та скрапленого газу з країн Перської затоки.

    У звіті компанії зазначається, що базовий сценарій передбачає часткову стабілізацію ринку у разі швидкого відновлення судноплавства. Проте навіть у цьому випадку Європа зможе вийти лише на обмежений рівень запасів.

    «Якщо війна закінчиться завтра і рух через протоку швидко відновиться, ми зможемо досягти прийнятного, хоча й обмеженого, рівня запасів у 75%. Але якщо блокада триватиме від одного до трьох місяців, ситуація може стати критичною», — заявила старша віцепрезидентка Equinor.

    У більш песимістичному сценарії, який розглядають аналітики, Європа може зіткнутися з різким дефіцитом скрапленого природного газу через конкуренцію з азійськими ринками. Країни Азії традиційно активно закуповують ЗПГ, і в умовах обмеженої пропозиції це посилює конкуренцію за кожен доступний танкер.

    У такій ситуації, попереджають експерти, ціни на газ можуть різко зрости, а промислові споживачі в ЄС можуть бути змушені скорочувати використання енергії. Це потенційно зачепить енергомісткі галузі — металургію, хімічне виробництво та важку промисловість, які й так працюють в умовах підвищених витрат.

    Водночас аналітики зазначають, що Європа має певний запас стійкості завдяки відносно м’яким зимам останніх років та зусиллям із диверсифікації постачання газу після скорочення імпорту з традиційних джерел. Це дозволило накопичити частину резервів, які наразі пом’якшують ризики короткострокових кризових сценаріїв.

    Однак ситуація залишається залежною від зовнішніх факторів, насамперед геополітичної стабільності на Близькому Сході. Ормузька протока є стратегічним маршрутом, через який проходить значна частина світових поставок нафти та скрапленого газу, тому будь-які перебої миттєво відбиваються на глобальних енергетичних ринках.

    На цьому тлі світові ціни на енергоносії продовжують демонструвати високу волатильність. Ринки реагують не лише на ситуацію з постачанням, а й на невизначеність щодо переговорів між США та Іраном, а також загальну напруженість у регіоні.

    Раніше повідомлялося, що через загострення конфлікту в районі Перської затоки світ уже зіткнувся зі значним скороченням постачань нафти. За оцінками аналітиків, за кілька місяців втрати можуть перевищити мільярд барелів, що створює додатковий тиск на енергетичні ринки.

    Паралельно країни регіону намагаються мінімізувати ризики шляхом розвитку альтернативних маршрутів експорту. Зокрема, частина держав інвестує у нові трубопроводи та логістичні коридори, які дозволяють обійти Ормузьку протоку та зменшити залежність від її стабільності.

    Експерти підкреслюють, що в разі затяжної кризи Європа може зіткнутися з черговим енергетичним шоком, який за масштабом впливу може бути співставним із попередніми кризами останніх років і суттєво вплинути на економічне зростання регіону.

  • Нафта зросла на тлі сумнівів у переговорах США та Ірану

    Нафта зросла на тлі сумнівів у переговорах США та Ірану

    Світові ціни на нафту 22 травня зросли на тлі зростаючих сумнівів інвесторів у можливості швидкого дипломатичного прориву між Сполученими Штатами та Іраном. Ринок продовжує реагувати на суперечливі сигнали з переговорного процесу, балансуючи між очікуваннями потенційного пом’якшення санкцій і ризиками загострення напруги на Близькому Сході. Про це повідомляє Reuters.

    Ф’ючерси на нафту еталонного сорту Brent зросли на 1,66 долара, або на 1,6%, до 104,24 долара за барель. Американська нафта марки West Texas Intermediate (WTI) подорожчала на 1,11 долара, або на 1,2%, до 97,46 долара за барель. Таким чином, ринок зафіксував помірне денне зростання після попередніх коливань, які були викликані заявами політиків і змінами у геополітичних очікуваннях.

    Водночас аналітики звертають увагу, що попри денне зростання, тижнева динаміка залишається негативною: Brent втратила близько 4,6% вартості, тоді як WTI подешевшала на 7,6%. Це свідчить про те, що ринок перебуває у стані підвищеної нестабільності, де короткострокові новини часто змінюють напрям руху цін, але не формують сталого тренду.

    Ключовим фактором впливу на котирування залишається ситуація навколо переговорів між Вашингтоном і Тегераном щодо іранської ядерної програми. За даними Reuters, інвестори сумніваються, що сторони зможуть швидко досягти компромісу, попри окремі сигнали про зближення позицій.

    Зокрема, високопоставлені іранські джерела, на які посилаються журналісти, заявляють про певне зменшення розбіжностей у переговорах. Водночас Сполучені Штати продовжують наполягати на жорстких умовах контролю за ядерною програмою Ірану, що включає питання рівня збагачення урану та механізмів міжнародного нагляду.

    Окремим чутливим елементом переговорів залишається ситуація навколо Ормузької протоки — стратегічного морського маршруту, через який проходить значна частина світових постачань нафти. Будь-які ризики блокування або обмеження судноплавства в цьому регіоні традиційно викликають різке зростання цін на енергоносії, оскільки ринок закладає можливі перебої у постачанні.

    Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що в переговорах фіксуються «деякі позитивні сигнали», однак наголосив на збереженні суттєвих розбіжностей між сторонами. За його словами, ключові питання залишаються невирішеними, а прогрес залежить від готовності Тегерана до поступок у сфері ядерної програми.

    Ринкові аналітики зазначають, що нинішнє зростання цін на нафту має переважно реактивний характер і пов’язане з оцінкою ризиків, а не з фундаментальним дефіцитом пропозиції. Інвестори закладають у ціни сценарій, за якого переговори можуть або зірватися, або затягнутися, що зберігатиме санкційний тиск на Іран і обмежуватиме його експорт нафти.

    Водночас додатковий вплив на ринок мають і короткострокові фактори, зокрема дані про запаси нафти у США та рівень видобутку. Обмежена пропозиція та скорочення запасів у США в попередні періоди також підтримували ціни, створюючи додатковий баланс на ринку.

    Напередодні, 21 травня, котирування нафти вже зростали більш ніж на 1% на тлі обережного оптимізму щодо переговорів між США та Іраном. Тоді інвестори частково відіграли попередні втрати, зважаючи на можливі сигнали деескалації.

    Ще днем раніше ціни на нафту знижувалися приблизно на 1% після заяви президента США Дональда Трампа про те, що конфлікт на Близькому Сході може завершитися найближчим часом. Ця заява тоді посилила очікування можливого пом’якшення геополітичної напруги, що тимчасово знизило премію за ризик у ціні нафти.

    Таким чином, нафтовий ринок залишається надзвичайно чутливим до політичних заяв та дипломатичних сигналів. Будь-які зміни у переговорах між США та Іраном, а також ескалація або деескалація на Близькому Сході продовжують відігравати ключову роль у формуванні цінової динаміки, тоді як інвестори утримуються від довгострокових прогнозів через високу невизначеність.

  • Нафта зросла через ризики зриву переговорів США та Ірану

    Нафта зросла через ризики зриву переговорів США та Ірану

    Світові ціни на нафту зросли більш ніж на 1% на тлі посилення геополітичної невизначеності навколо переговорів між США та Іраном, а також ризиків зриву потенційної мирної угоди між Вашингтоном і Тегераном. Додатковим фактором підтримки ринку стали обмежена пропозиція нафти на глобальному рівні та скорочення комерційних запасів у США, що підсилює відчуття дефіциту в короткостроковій перспективі.

    Про це повідомляє агентство Reuters.

    За даними ринку, ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 1,27 долара, або 1,21%, до 106,29 долара за барель. Американська марка West Texas Intermediate подорожчала на 1,29 долара, або 1,31%, і торгувалася на рівні 99,55 долара за барель. Таким чином, обидва ключові світові бенчмарки частково відіграли попередні втрати, зафіксовані напередодні.

    У середу ціни на нафту різко знизилися — більш ніж на 5,6%, опустившись до найнижчих рівнів за понад тиждень. Причиною стало повідомлення президента США Дональда Трампа про те, що переговори з Іраном нібито перебувають на фінальній стадії, що на ринку було сприйнято як сигнал до можливого пом’якшення санкційного та геополітичного тиску. Водночас його заява про можливість нових атак у разі провалу домовленостей лише посилила невизначеність і волатильність.

    Ринкові аналітики зазначають, що нафтовий сектор залишається надзвичайно чутливим до будь-яких політичних заяв, пов’язаних з Іраном, оскільки ситуація навколо ядерної програми Тегерана та санкцій США є одним із ключових факторів формування глобальних цін на енергоносії. Будь-які сигнали про деескалацію або, навпаки, загострення одразу відображаються у котируваннях.

    У цьому контексті експерти інвестиційного банку ING наголошують, що ринок уже неодноразово стикався з подібними “хвилями оптимізму”, які згодом не призводили до реальних політичних домовленостей. Аналітики зазначають, що ситуація залишається нестабільною, а учасники ринку змушені закладати у ціни підвищені ризики геополітичної ескалації. За їхніми прогнозами, середня ціна нафти Brent у поточному кварталі може залишатися поблизу рівня 104 доларів за барель, що свідчить про збереження високого цінового коридору.

    Окремим фактором ризику для глобального енергетичного ринку залишається ситуація навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських маршрутів транспортування нафти у світі. Через цей вузький стратегічний прохід традиційно проходить близько п’ятої частини світових постачань нафти та зрідженого природного газу.

    Іран раніше попереджав про можливі кроки з посилення контролю над цим регіоном у відповідь на зовнішній тиск і санкції, що викликає занепокоєння серед трейдерів і країн-імпортерів енергоносіїв. Будь-яке загострення в районі протоки потенційно може спричинити різке зростання цін на нафту через ризики перебоїв у постачанні.

    Водночас певну стабілізацію ринку забезпечують дані про скорочення запасів нафти у Сполучених Штатах, а також обмежене зростання видобутку в низці країн-експортерів. Це частково компенсує геополітичну напругу та стримує більш різкі цінові коливання, хоча загальна волатильність залишається високою.

    Аналітики підкреслюють, що поточна ситуація на нафтовому ринку є балансом між очікуваннями можливого дипломатичного прориву та страхами нового витка конфронтації. Саме ця невизначеність продовжує утримувати ціни на підвищених рівнях і робить ринок особливо чутливим до будь-яких новин із Вашингтона та Тегерана.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що кілька великих танкерів із мільйонами барелів нафти для азійських ринків змогли пройти через Ормузьку протоку після тривалого очікування в Перській затоці, що також стало одним із факторів короткострокової стабілізації поставок.

  • Трамп заговорив про “швидкий мир” з Іраном — нафта миттєво відреагувала падінням

    Трамп заговорив про “швидкий мир” з Іраном — нафта миттєво відреагувала падінням

    Світові ціни на нафту продовжили зниження після нових заяв президента США Дональда Трампа щодо можливої швидкої деескалації війни навколо Ірану. Ринок відреагував майже миттєво: станом на ранок 20 травня котирування Brent та WTI втратили близько 1% і падають уже другий день поспіль.

    За даними Trading Economics, станом на 9:45 за київським часом ф’ючерси на нафту марки Brent торгувалися на рівні близько 110,2 долара за барель, тоді як американська WTI — близько 103,05 долара. Це помітне зниження після кількох тижнів стрімкого росту цін, викликаного ескалацією на Близькому Сході та побоюваннями щодо глобальних поставок енергоносіїв.

    Поштовхом до падіння стали слова Дональда Трампа про те, що війна в регіоні “закінчиться дуже скоро”. Американський президент заявив, що іранське керівництво нібито “благає про укладення угоди”, а переговорний процес може завершитися вже найближчим часом. При цьому Трамп одночасно пригрозив новими ударами США по Ірану, якщо домовленості не буде досягнуто.

    Саме ця суперечливість заяв наразі і формує нервову реакцію ринку.

    Аналітики Reuters зазначають, що трейдери почали частково закладати у ціни сценарій зменшення геополітичної напруги, а отже — і потенційне послаблення ризиків для постачання нафти через Ормузьку протоку та інші стратегічні маршрути. Через це ринок перейшов до корекції після попереднього різкого стрибка.

    Старший аналітик з питань нафтової галузі в LSEG Емріл Джаміль пояснив, що ринок наразі оцінює ймовірність укладення угоди як фактор короткострокового зниження цін.

    “Ціни на нафтові індекси знизилися на тлі очікувань укладення угоди, оскільки ринок оцінює геополітичні наслідки. Однак ціни, ймовірно, все ще матимуть потенціал до зростання навіть у разі укладення угоди, оскільки пропозиція не одразу повернеться до довоєнного рівня”, — зазначив експерт.

    Попри нинішнє падіння, ринок залишається надзвичайно нестабільним. Інвестори побоюються, що будь-який новий удар США або Ірану може миттєво розвернути тенденцію і знову підштовхнути ціни вгору.

    Особливо чутливою залишається ситуація навколо Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів світового нафтового експорту. Через нього проходить приблизно п’ята частина глобальних морських поставок нафти. Будь-яка загроза блокування або атак у цьому районі автоматично впливає на світові ціни.

    На цьому тлі у Citi вже попередили про можливий новий стрибок вартості Brent до 120 доларів за барель у найближчій перспективі. У банку вважають, що ринки наразі недооцінюють масштаби ризиків для постачання та ймовірність тривалих перебоїв.

    Аналітики також звертають увагу, що навіть у разі політичного врегулювання Іран не зможе миттєво повернути довоєнні обсяги експорту. Частина інфраструктури пошкоджена, а логістичні маршрути та страхування танкерів залишаються проблемними через високі воєнні ризики.

    Додатковий тиск на ринок створює й ситуація з російською нафтою. На тлі зниження попиту в Китаї та Індії спотові премії на російські марки ESPO Blend і Urals почали падати. Це свідчить про те, що азійські покупці стають обережнішими навіть попри значні знижки на російську сировину.

    Водночас експерти наголошують: нинішнє зниження цін ще не означає стабілізації. Ринок залишається фактично “заручником” політичних заяв та військових новин. За останні тижні котирування неодноразово змінювалися на кілька відсотків лише після одного коментаря Трампа, заяв іранських чиновників або повідомлень про нові удари.

    Крім того, високі ціни на нафту вже починають відчувати економіки різних країн. Раніше американські аналітики підрахували, що через конфлікт навколо Ірану споживачі у США переплатили за пальне понад 41,5 мільярда доларів. Зростання цін на енергоносії також впливає на глобальну інфляцію, транспортні витрати та вартість товарів.

    Для України коливання нафтового ринку теж мають значення. Високі світові ціни впливають на вартість пального, логістики та імпортної продукції. Крім того, зростання цін на нафту традиційно допомагає російському бюджету, який значною мірою залежить від енергетичних доходів.

    Саме тому будь-які сигнали про можливе завершення конфлікту навколо Ірану уважно відстежують не лише трейдери, а й уряди багатьох країн світу.

  • «Дірка» вже на десятки мільярдів: боргова криза на енергоринку України стрімко загострюється

    «Дірка» вже на десятки мільярдів: боргова криза на енергоринку України стрімко загострюється

    На українському енергоринку продовжує поглиблюватися масштабна боргова криза. Найбільші проблеми накопичуються на балансуючому ринку електроенергії, де взаємні неплатежі між НЕК «Укренерго» та учасниками ринку вже обчислюються десятками мільярдів гривень.

    Про це заявив народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП Андрій Жупанин.

    За його словами, станом на квітень 2026 року «Укренерго» заборгувало учасникам ринку близько 44 мільярдів гривень. Водночас самі учасники ринку винні компанії ще більше — приблизно 67 мільярдів гривень.

    «Переважну більшість цих грошей, 30 млрд, вони боргують на так званому балансуючому ринку», — зазначив Жупанин.

    Йдеться про сегмент ринку, який відповідає за баланс між виробництвом та споживанням електроенергії у реальному часі. Саме цей механізм є критично важливим для стабільності енергосистеми, особливо в умовах війни, атак на енергетичну інфраструктуру та постійних аварійних ризиків.

    Учасники ринку та експерти попереджають, що ситуація поступово стає критичною. Якщо проблему не вирішити, це може вплинути як на стабільність енергосистеми, так і на фінансову спроможність компаній готуватися до нового опалювального сезону.

    Жупанин звернув увагу, що борги перед домашніми та промисловими сонячними електростанціями поступово скорочуються. Однак на балансуючому ринку ситуація продовжує стрімко погіршуватися.

    Раніше голова правління НЕК «Укренерго» Віталій Зайченко також заявляв, що заборгованість учасників балансуючого ринку перед компанією вже досягла рекордного рівня за весь час існування енергоринку України.

    За його словами, проблема накопичується через окремі категорії споживачів і компаній, які не проводять повних розрахунків за електроенергію.

    У «Укренерго» визнають, що без системних змін ситуацію стабілізувати буде складно. Наразі готуються нові механізми врегулювання боргів, які можуть передбачати як зміни до урядових постанов, так і законодавчі ініціативи.

    Тим часом представники галузі озвучують ще тривожніші прогнози. Голова правління Асоціації сонячної енергетики України Владислав Соколовський раніше заявляв, що загальний обсяг боргів на балансуючому ринку може сягнути 50 мільярдів гривень.

    На тлі постійних російських атак по енергетичній інфраструктурі проблема боргів стає не лише економічною, а й питанням енергетичної безпеки країни. Частина компаній уже заявляє про труднощі з модернізацією обладнання, ремонтами та підготовкою до зими через нестачу обігових коштів.

    Експерти попереджають: якщо боргова криза продовжить поглиблюватися, це може спричинити нові проблеми з фінансуванням ремонтних кампаній, розрахунками між виробниками електроенергії та стабільністю енергопостачання у пікові періоди споживання.

  • Нафта різко зросла через загострення між США та Іраном

    Нафта різко зросла через загострення між США та Іраном

    Світові ціни на нафту продовжили стрімке зростання після різкого загострення геополітичної ситуації на Близькому Сході, нового етапу тиску з боку Сполучених Штатів на Іран та повідомлень про можливу ескалацію військово-політичної напруги в регіоні. Інвестори реагують на зростання ризиків для постачання енергоносіїв, а також на потенційні перебої в ключових морських маршрутах, зокрема в Ормузькій протоці, через яку проходить значна частина світового експорту нафти.

    Станом на 10:00 за київським часом ціна нафти марки Brent становила 111 доларів за барель, тоді як американська WTI торгувалася на рівні 107,6 долара за барель, згідно з даними Trading Economics. Для порівняння, ще наприкінці попередньої торгової сесії, у п’ятницю 15 травня, Brent перебувала на рівні близько 108 доларів за барель, а WTI — близько 105 доларів, що означає суттєвий стрибок усього за короткий проміжок часу.

    Аналітики зазначають, що ринок нафти відреагував не лише на конкретні економічні чинники, а насамперед на різке зростання політичної невизначеності, пов’язаної з Іраном. У центрі уваги опинилися повідомлення про нові вимоги США до Тегерана в межах переговорів щодо ядерної програми, які фактично значно посилили позицію Вашингтона та були сприйняті як ультимативні.

    За даними медіа, зокрема іранського агентства Fars, новий пакет вимог Сполучених Штатів передбачає радикальні кроки з боку Ірану, включно з відмовою від накопичених запасів збагаченого урану, скороченням ядерної інфраструктури до одного об’єкта, а також заморожуванням ядерної програми на тривалий період — до 20 років. Окремим елементом цих вимог, за інформацією BBC, є також відмова США від будь-яких компенсаційних або репараційних зобов’язань.

    Такі умови, за даними джерел, були сприйняті Тегераном як неприйнятні та фактично заблокували прогрес у дипломатичних переговорах. На цьому тлі зросла ймовірність нового витка конфронтації між двома країнами, що автоматично підвищило премію за ризик на глобальному енергетичному ринку.

    Додатковий тиск на ринок створили заяви президента США Дональд Трамп, який попередив Іран про можливі наслідки у разі відсутності швидкого прогресу в переговорах. У своїх публічних виступах він заявив, що Тегерану “краще поквапитися”, інакше наслідки можуть бути “руйнівними”. Ці слова були сприйняті ринками як сигнал про можливу військову ескалацію, що традиційно призводить до зростання цін на нафту через ризики перебоїв постачання.

    Ситуацію додатково ускладнили повідомлення про атаку безпілотників на ядерний об’єкт в Об’єднаних Арабських Еміратах. Хоча офіційного підтвердження деталей інциденту немає, сам факт появи таких повідомлень посилив нервозність інвесторів. Ринок реагує особливо чутливо на будь-які сигнали про можливі удари по енергетичній або ядерній інфраструктурі в регіоні, який є одним із ключових центрів світового енергетичного виробництва.

    Окремим фактором тиску стало рішення США не продовжувати дію дозволу на купівлю російської нафти, який діяв із 13 березня. Це рішення фактично звузило очікувану пропозицію на світовому ринку, що додатково підтримало зростання цін. У поєднанні з нестабільністю на Близькому Сході це створило подвійний ефект дефіцитних очікувань серед трейдерів.

    Водночас особливу увагу ринку привертає ситуація в Ормузькій протоці — стратегічно важливому морському коридорі, через який транспортується значна частина нафти з країн Перської затоки. За наявними оцінками, комерційне судноплавство в регіоні суттєво скоротилося, а рух суден став обмеженим і нестабільним. Більшість суден, що залишаються в районі протоки, пов’язані з іранськими логістичними операторами, що ще більше посилює занепокоєння щодо можливих перебоїв у глобальних постачаннях.

    Експерти підкреслюють, що саме поєднання політичної напруги, ризиків військової ескалації та потенційних обмежень ключових морських маршрутів створює умови для подальшої волатильності на нафтових ринках. У разі нового загострення ситуації ціни можуть продовжити зростання, оскільки ринок закладає у вартість бареля не лише поточну пропозицію, а й очікування можливих перебоїв у майбутньому.

    Таким чином, нафтовий ринок опинився під впливом одразу кількох факторів високого ризику — дипломатичного, військового та логістичного, що формує одну з найнапруженіших ситуацій останнього часу в глобальній енергетичній системі.

  • Постачальники масово відмовляються від лікарень через ризики закупівель

    Постачальники масово відмовляються від лікарень через ризики закупівель

    Постачальники електроенергії дедалі частіше відмовляються від співпраці з лікарнями, комунальними підприємствами, школами та іншими бюджетними установами через високі юридичні та кримінальні ризики, які виникають під час державних закупівель. Представники енергетичного ринку заявляють, що нинішня система контролю та судова практика фактично роблять роботу з бюджетним сегментом непередбачуваною та економічно небезпечною для компаній.

    Про це заявила директорка з енергозбуту ТОВ «ЕНЕРГО РЕСУРС РІ ГРУП» Христина Ян. За її словами, частина постачальників уже фактично припинила участь у тендерах для бюджетних установ, оскільки ризики роботи в цьому сегменті перевищують потенційні вигоди.

    Представниця компанії наголосила, що проблема полягає не лише у фінансових труднощах, а й у постійній зміні підходів до трактування законодавства, умов договорів та механізмів державних закупівель. За її словами, навіть укладання контракту з бюджетною установою нині може обернутися для постачальника судовими процесами або претензіями правоохоронних органів.

    «Зміна правил, тому що у нас взагалі зараз працювати з бюджетними установами — це вже ризик. Сам факт укладання цього договору. І як практика, ми ще намагаємось, в той час, коли інші компанії вже відходять дійсно від роботи з цими установами, ми ще намагаємось тяжко-важко, але намагаємось працювати», — заявила Христина Ян.

    За словами учасників ринку, ситуація особливо загострилася після того, як правоохоронні органи та прокуратура почали активніше оскаржувати зміни цін у договорах на постачання електроенергії для бюджетних установ. Постачальники стверджують, що нинішня система не враховує специфіку енергетичного ринку, де ціна ресурсу може змінюватися практично щодня залежно від попиту, імпорту, дефіциту генерації, сезонних факторів та рішень Регулятора.

    У компаніях зазначають, що постачальники не мають технічної можливості зафіксувати вартість електроенергії на тривалий період, особливо в умовах війни та постійних коливань на ринку. Водночас правила державних закупівель часто передбачають жорсткі обмеження на зміну ціни у вже укладених договорах.

    Саме через це, за словами Христини Ян, дедалі більше компаній залишають бюджетний сегмент, вважаючи його токсичним та юридично небезпечним.

    Вона наголосила, що постачальники намагаються довести свою позицію у судах та пояснити державним органам, що постійна зміна правил гри руйнує ринок електроенергії та скорочує конкуренцію.

    «Доводити органам, що зміна правил на шляху — це шлях в нікуди. Короткострокове наповнення бюджету, воно просто знищить ринок. Ми активно зараз виступаємо в судах, доводимо свою позицію. І наразі вона, я можу сказати, що наразі вона безрезультатна», — заявила Христина Ян.

    Окремо представниця компанії повідомила, що ТОВ «ЕНЕРГО РЕСУРС РІ ГРУП» готує судовий позов щодо скасування окремих положень постанови Кабінету Міністрів №1178. Йдеться насамперед про норми, які регулюють механізм зміни ціни у договорах на закупівлю електроенергії.

    На думку учасників ринку, чинні правила не відповідають реаліям енергетичного сектору та створюють ситуацію, коли постачальники змушені або працювати собі у збиток, або достроково припиняти виконання договорів.

    «Наразі ми взагалі готуємо позов щодо скасування постанови 1178. А саме цих частин про зміну ціни», — повідомила Христина Ян.

    Окрему критику з боку бізнесу викликають підходи правоохоронних органів до розрахунку так званих збитків у справах щодо закупівель електроенергії. За словами представників компаній, у деяких випадках прокуратура порівнює біржову ціну електроенергії на ринку «на добу наперед» із кінцевою ціною для споживача, не враховуючи обов’язкові складові тарифу.

    Йдеться, зокрема, про ПДВ, тариф на передачу електроенергії, послуги операторів систем розподілу, балансування та інші платежі, які формують кінцеву вартість електроенергії для лікарень, шкіл чи комунальних підприємств.

    «У нас ми отримали розрахунок збитків на 5 мільйонів. Де прокуратура пише: РДН був 5,40, ви продаєте по 8,32. Ми питаємо, що входить в ціну для кінцевого споживача. Вони не знають. Вони порівнюють 5,40 і 8,32. Вони взагалі не мають уявлення, що таке 8,32, де там ПДВ, передача. Вони цього не знають, а суди це задовольняють», — заявила Христина Ян.

    Учасники ринку попереджають, що така практика вже призводить до зменшення кількості постачальників, готових брати участь у тендерах для бюджетних установ. Це, у свою чергу, може негативно вплинути на конкуренцію та призвести до ситуації, коли лікарні, водоканали, школи чи інші комунальні заклади отримуватимуть значно менше пропозицій або взагалі залишатимуться без учасників тендерів.

    Раніше про аналогічні проблеми заявляв директор ТОВ «Євро Трейд Енерджі» Олександр Кудим. За його словами, нинішня практика державних закупівель робить ринок дедалі менш конкурентним, а ризики для постачальників — дедалі більшими.

    Експерти наголошують, що проблема виникає на тлі загальної фінансової кризи в українській енергетиці. Станом на сьогодні сукупні борги на енергетичному ринку України оцінюються приблизно у 200 млрд грн. Значна частина цих боргів пов’язана із хронічними неплатежами, складною системою взаєморозрахунків та дефіцитом коштів у різних сегментах ринку.

    Ситуація додатково ускладнюється війною, пошкодженням енергетичної інфраструктури, необхідністю імпорту електроенергії та нестабільністю цін на ринку. У таких умовах постачальники заявляють, що без змін у підходах до державних закупівель та судової практики ринок може втратити ще більше компаній.

    Учасники галузі закликають державу переглянути чинні механізми регулювання та адаптувати правила закупівель до реальних умов роботи енергетичного ринку. Інакше, попереджають вони, бюджетні установи можуть зіткнутися не лише зі зростанням цін, а й із дефіцитом постачальників електроенергії, що створить додаткові ризики для стабільного функціонування лікарень, комунальної інфраструктури та інших критично важливих об’єктів.

  • Україна готує енергетичний прорив із ЄС: “Укренерго” хоче з’єднатися з Румунією через Молдову

    Україна готує енергетичний прорив із ЄС: “Укренерго” хоче з’єднатися з Румунією через Молдову

    Україна планує суттєво посилити інтеграцію з європейською енергосистемою та побудувати нові лінії електропередачі через Молдову до Румунії. У “Укренерго” заявляють, що йдеться не лише про технічне розширення міждержавних перетинів, а фактично про створення нової архітектури енергетичної безпеки для всього регіону.

    Про це повідомив голова правління НЕК “Укренерго” Віталій Зайченко під час зустрічі з послом Молдови в Україні Віктором Кіріле.

    За словами Зайченка, Україна вже має конкретні проєкти щодо будівництва нових ліній електропередачі між українською та молдовською енергосистемами. У перспективі ці маршрути мають забезпечити пряміші та потужніші зв’язки з Румунією та загалом із європейською мережею ENTSO-E.

    “Для нас важливо збільшувати технічну спроможність наших міждержавних перетинів, що потребує будівництва нових ліній електропередачі. Ми маємо абсолютно чіткі проєкти, реалізація яких дозволить посилити міждержавні зв’язки між Україною та Молдовою, а в перспективі — і з Румунією”, — заявив очільник “Укренерго”.

    У компанії наголошують, що нові енергетичні маршрути дадуть змогу краще балансувати енергосистеми країн регіону, а також збільшать можливості для імпорту та експорту електроенергії.

    Особливо актуальним це питання стало після масованих російських атак по українській енергетичній інфраструктурі у 2024–2026 роках. Саме імпорт електроенергії з країн ЄС неодноразово допомагав стабілізувати українську енергосистему в пікові періоди дефіциту.

    Під час зустрічі сторони також обговорили технічні питання обслуговування ліній електропередачі, які перетинають українсько-молдовський кордон, а також майбутню координацію енергетичних операторів двох держав.

    Окремий акцент зробили на інтеграції України та Молдови до спільного європейського ринку електроенергії. У “Укренерго” зазначили, що для цього необхідні як законодавчі зміни, так і масштабні технічні рішення.

    Україна та Молдова синхронізували свої енергосистеми з континентальною європейською мережею ENTSO-E ще 16 березня 2022 року — менш ніж через місяць після початку повномасштабного вторгнення Росії. Це стало одним із найважливіших рішень для енергетичної безпеки України за час війни.

    До цього українська енергосистема історично працювала синхронно з енергомережами Росії та Білорусі. Від’єднання від них та екстрене приєднання до ENTSO-E стало безпрецедентною операцією для європейського енергоринку.

    Після синхронізації Україна отримала можливість імпортувати електроенергію з ЄС, а також поступово нарощувати експорт у періоди профіциту.

    Водночас європейські оператори через воєнні ризики тривалий час погоджували лише короткострокові добові аукціони на розподіл міждержавного перетину для торгівлі електроенергією.

    Енергетичні компанії неодноразово заявляли, що відсутність довгострокових місячних та річних аукціонів заважає стабільному плануванню імпорту електроенергії та стримує розвиток ринку.

    Ситуація почала змінюватися наприкінці 2025 року. У грудні Україна вперше з початку повномасштабної війни запровадила довгострокові місячні аукціони з розподілу міждержавного перетину за європейськими правилами з Румунією, Угорщиною та Словаччиною.

    Ще у червні 2022 року оператори систем передачі України, Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини та Молдови домовилися про впровадження спільних аукціонів. Практична реалізація стартувала з Румунією у листопаді 2023 року, а пізніше — і з Польщею на напрямку ХАЕС — Жешув.

    У березні 2026 року Міністерство енергетики України також анонсувало різке збільшення можливостей для імпорту електроенергії з ЄС, зокрема з Румунії, Польщі та Словаччини.

    Крім розвитку міждержавних перетинів, Україна та Молдова обговорюють механізми аварійної допомоги. Йдеться про укладання угод, які дозволять оперативно передавати електроенергію одна одній у разі надлишку або дефіциту в енергосистемах.

    Експерти зазначають, що нові лінії електропередачі через Молдову до Румунії можуть стати стратегічним елементом енергетичної незалежності України від російського впливу та ще сильніше інтегрувати український енергоринок у європейський простір.

  • Енергетична криза: країни регіону переходять на угоди з Іраном

    Енергетична криза: країни регіону переходять на угоди з Іраном

    Ірак і Пакистан уклали нові енергетичні домовленості з Іраном щодо постачання нафти та скрапленого природного газу, що свідчить про суттєве посилення ролі Тегерана у регулюванні енергетичних потоків через Ормузьку протоку. Про це повідомляє Reuters із посиланням на п’ять джерел, обізнаних із перебігом переговорів.

    За даними агентства, нові угоди стали результатом різкого загострення енергетичної ситуації в регіоні Перської затоки, де війна США та Ізраїлю проти Ірану спричинила значні перебої в експортуванні нафти та газу. Регіон, який зазвичай забезпечує близько 20% світових поставок енергоносіїв, опинився в умовах нестабільності, а логістичні маршрути через Ормузьку протоку зазнали суттєвих обмежень.

    Останніми тижнями Сполучені Штати посилили тиск на іранську інфраструктуру, зокрема блокували окремі порти та намагалися обмежити морські поставки. Спочатку Іран погрожував повним перекриттям Ормузької протоки, однак згодом змінив підхід і фактично перетворив її на контрольований транзитний коридор, через який проходять енергетичні вантажі під певними умовами.

    Саме в цих обставинах Ірак і Пакистан опинилися серед країн, які найбільше постраждали від перебоїв у постачанні. Ірак традиційно експортує значну частину нафти через Ормузьку протоку, тому будь-які обмеження руху суден безпосередньо впливають на доходи держави. За словами представника іракського міністерства нафти, Багдад нині активно веде переговори з Тегераном щодо збільшення транзитних обсягів, оскільки доходи від нафти формують приблизно 95% державного бюджету країни, і навіть короткострокові перебої створюють серйозний фінансовий тиск.

    У рамках нових домовленостей, як зазначає Reuters, через протоку вже пройшли два великі іракські танкери, кожен із яких перевозить близько двох мільйонів барелів нафти. Це вважається одним із перших сигналів часткової стабілізації транзиту, але вже в новій конфігурації, де Іран відіграє ключову роль у регулюванні потоків.

    Пакистан, який також опинився під значним тиском через зростання цін на паливо та високий сезонний попит на електроенергію, уклав окрему домовленість щодо постачання скрапленого природного газу. Країна традиційно імпортує великі обсяги СПГ для забезпечення електростанцій і промисловості, а в літній період, коли різко зростає споживання через використання кондиціонування, потреба в енергоресурсах стає критичною.

    За даними джерел, до Пакистану вже прямують два танкери зі СПГ у межах нових угод. До початку конфлікту країна отримувала близько десяти партій СПГ щомісяця, однак нинішні перебої в глобальних ланцюгах постачання змусили Ісламабад шукати альтернативні та швидші механізми забезпечення енергією.

    Важливо, що, за інформацією Reuters, ані Ірак, ані Пакистан не здійснюють прямих фінансових розрахунків із Іраном або структурами Корпусу вартових ісламської революції. Така схема дозволяє сторонам формально уникати санкційних обмежень, які продовжують діяти проти Тегерана з боку США та низки західних країн.

    Окремо зазначається, що Катар, один із найбільших експортерів СПГ у світі, не бере прямої участі в укладених угодах, однак був поінформований про постачання до Пакистану перед відправкою вантажів. Це підкреслює складну багаторівневу систему координації енергетичних потоків у регіоні, де кожен крок узгоджується з урахуванням політичних ризиків.

    На тлі цих подій суттєво змінилася ситуація на світових енергетичних ринках. Через скорочення морського трафіку в Ормузькій протоці, який нині становить лише близько 5% від довоєнного рівня, глобальні поставки нафти та газу зазнали значних затримок. Це призвело до різкого зростання цін: нафта марки Brent подорожчала більш ніж на 50% від початку конфлікту, а ціни на СПГ у Європі та Азії зросли на 35–50%.

    Аналітики зазначають, що навіть часткове відновлення транзиту через протоку не гарантує стабілізації ринку, оскільки ключовим фактором залишається політичний контроль над маршрутом. Фактичне посилення ролі Ірану як регулятора енергетичного коридору створює нову геоекономічну реальність, у якій Тегеран може впливати на баланс постачання енергоносіїв у значній частині світу.

    Водночас Іран продовжує наполягати на тому, що контроль над Ормузькою протокою має залишатися за ним і після завершення конфлікту. У Тегерані також вимагають репарацій, скасування санкцій і доступу до заморожених активів як частини будь-якого майбутнього мирного врегулювання.

    Експерти попереджають, що така позиція може ускладнити подальші переговори між США, Іраном та регіональними державами, а також закріпити нову модель енергетичної залежності, де ключові потоки контролюються не лише ринковими механізмами, а й політико-військовим впливом у Перській затоці.