Постачальники електроенергії дедалі частіше відмовляються від співпраці з лікарнями, комунальними підприємствами, школами та іншими бюджетними установами через високі юридичні та кримінальні ризики, які виникають під час державних закупівель. Представники енергетичного ринку заявляють, що нинішня система контролю та судова практика фактично роблять роботу з бюджетним сегментом непередбачуваною та економічно небезпечною для компаній.
Про це заявила директорка з енергозбуту ТОВ «ЕНЕРГО РЕСУРС РІ ГРУП» Христина Ян. За її словами, частина постачальників уже фактично припинила участь у тендерах для бюджетних установ, оскільки ризики роботи в цьому сегменті перевищують потенційні вигоди.
Представниця компанії наголосила, що проблема полягає не лише у фінансових труднощах, а й у постійній зміні підходів до трактування законодавства, умов договорів та механізмів державних закупівель. За її словами, навіть укладання контракту з бюджетною установою нині може обернутися для постачальника судовими процесами або претензіями правоохоронних органів.
«Зміна правил, тому що у нас взагалі зараз працювати з бюджетними установами — це вже ризик. Сам факт укладання цього договору. І як практика, ми ще намагаємось, в той час, коли інші компанії вже відходять дійсно від роботи з цими установами, ми ще намагаємось тяжко-важко, але намагаємось працювати», — заявила Христина Ян.
За словами учасників ринку, ситуація особливо загострилася після того, як правоохоронні органи та прокуратура почали активніше оскаржувати зміни цін у договорах на постачання електроенергії для бюджетних установ. Постачальники стверджують, що нинішня система не враховує специфіку енергетичного ринку, де ціна ресурсу може змінюватися практично щодня залежно від попиту, імпорту, дефіциту генерації, сезонних факторів та рішень Регулятора.
У компаніях зазначають, що постачальники не мають технічної можливості зафіксувати вартість електроенергії на тривалий період, особливо в умовах війни та постійних коливань на ринку. Водночас правила державних закупівель часто передбачають жорсткі обмеження на зміну ціни у вже укладених договорах.
Саме через це, за словами Христини Ян, дедалі більше компаній залишають бюджетний сегмент, вважаючи його токсичним та юридично небезпечним.
Вона наголосила, що постачальники намагаються довести свою позицію у судах та пояснити державним органам, що постійна зміна правил гри руйнує ринок електроенергії та скорочує конкуренцію.
«Доводити органам, що зміна правил на шляху — це шлях в нікуди. Короткострокове наповнення бюджету, воно просто знищить ринок. Ми активно зараз виступаємо в судах, доводимо свою позицію. І наразі вона, я можу сказати, що наразі вона безрезультатна», — заявила Христина Ян.
Окремо представниця компанії повідомила, що ТОВ «ЕНЕРГО РЕСУРС РІ ГРУП» готує судовий позов щодо скасування окремих положень постанови Кабінету Міністрів №1178. Йдеться насамперед про норми, які регулюють механізм зміни ціни у договорах на закупівлю електроенергії.
На думку учасників ринку, чинні правила не відповідають реаліям енергетичного сектору та створюють ситуацію, коли постачальники змушені або працювати собі у збиток, або достроково припиняти виконання договорів.
«Наразі ми взагалі готуємо позов щодо скасування постанови 1178. А саме цих частин про зміну ціни», — повідомила Христина Ян.
Окрему критику з боку бізнесу викликають підходи правоохоронних органів до розрахунку так званих збитків у справах щодо закупівель електроенергії. За словами представників компаній, у деяких випадках прокуратура порівнює біржову ціну електроенергії на ринку «на добу наперед» із кінцевою ціною для споживача, не враховуючи обов’язкові складові тарифу.
Йдеться, зокрема, про ПДВ, тариф на передачу електроенергії, послуги операторів систем розподілу, балансування та інші платежі, які формують кінцеву вартість електроенергії для лікарень, шкіл чи комунальних підприємств.
«У нас ми отримали розрахунок збитків на 5 мільйонів. Де прокуратура пише: РДН був 5,40, ви продаєте по 8,32. Ми питаємо, що входить в ціну для кінцевого споживача. Вони не знають. Вони порівнюють 5,40 і 8,32. Вони взагалі не мають уявлення, що таке 8,32, де там ПДВ, передача. Вони цього не знають, а суди це задовольняють», — заявила Христина Ян.
Учасники ринку попереджають, що така практика вже призводить до зменшення кількості постачальників, готових брати участь у тендерах для бюджетних установ. Це, у свою чергу, може негативно вплинути на конкуренцію та призвести до ситуації, коли лікарні, водоканали, школи чи інші комунальні заклади отримуватимуть значно менше пропозицій або взагалі залишатимуться без учасників тендерів.
Раніше про аналогічні проблеми заявляв директор ТОВ «Євро Трейд Енерджі» Олександр Кудим. За його словами, нинішня практика державних закупівель робить ринок дедалі менш конкурентним, а ризики для постачальників — дедалі більшими.
Експерти наголошують, що проблема виникає на тлі загальної фінансової кризи в українській енергетиці. Станом на сьогодні сукупні борги на енергетичному ринку України оцінюються приблизно у 200 млрд грн. Значна частина цих боргів пов’язана із хронічними неплатежами, складною системою взаєморозрахунків та дефіцитом коштів у різних сегментах ринку.
Ситуація додатково ускладнюється війною, пошкодженням енергетичної інфраструктури, необхідністю імпорту електроенергії та нестабільністю цін на ринку. У таких умовах постачальники заявляють, що без змін у підходах до державних закупівель та судової практики ринок може втратити ще більше компаній.
Учасники галузі закликають державу переглянути чинні механізми регулювання та адаптувати правила закупівель до реальних умов роботи енергетичного ринку. Інакше, попереджають вони, бюджетні установи можуть зіткнутися не лише зі зростанням цін, а й із дефіцитом постачальників електроенергії, що створить додаткові ризики для стабільного функціонування лікарень, комунальної інфраструктури та інших критично важливих об’єктів.
