Хрещатик

Позначка: енергоринок

  • Російський експорт нафти знизився до мінімуму за кілька місяців

    Російський експорт нафти знизився до мінімуму за кілька місяців

    Експорт російської нафти у період з 16 березня по 12 квітня 2026 року скоротився до 3,22 млн барелів на добу, що є найнижчим рівнем із серпня 2025 року. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на дані моніторингу морських поставок. Порівняно з попереднім періодом обсяги експорту зменшилися приблизно на 200 тис. барелів на добу.

    Однією з ключових причин падіння стали перебої в роботі російської портової інфраструктури. Зокрема, після атак у ніч проти 5 квітня тимчасово зупиняв роботу нафтоналивний термінал “Шесхаріс” у порту Новоросійськ, який є одним із головних експортних вузлів Росії на Чорному морі. Через це завантаження танкерів було ускладнене, а частину відвантажень перенесено або затримано. Водночас на Балтійському напрямку частково відновлював роботу термінал Усть-Луга, однак це не компенсувало втрат чорноморських поставок.

    Попри скорочення фізичних обсягів експорту, доходи Росії від продажу нафти залишаються відносно високими. За даними Bloomberg, тижневі надходження коливалися в межах 2,07–2,29 млрд доларів. Це пояснюється зростанням світових цін на нафту, які компенсують зменшення обсягів постачання.

    Ціни на російську нафту марки Urals також зросли: до близько 95,83 долара за барель із балтійських портів і до 94,18 долара за барель із чорноморських напрямків. Водночас ціна на вже доставлену нафту для індійських покупців значно вища через логістичні витрати та ризикові надбавки.

    Основними покупцями російської нафти залишаються Китай, Індія та Туреччина. Водночас Bloomberg зазначає, що дедалі частіше танкери не вказують реальні кінцеві пункти призначення або використовують альтернативні маршрути, зокрема через “Порт-Судан” чи “Суец”, що ускладнює відстеження реальних потоків постачання.

    Загалом ситуація свідчить про те, що російський нафтовий експорт залишається чутливим до перебоїв інфраструктури, навіть попри здатність частково компенсувати втрати за рахунок високих світових цін.

  • Витрати ЄС на енергоімпорт зросли на 22 млрд євро через кризу на Близькому Сході

    Витрати ЄС на енергоімпорт зросли на 22 млрд євро через кризу на Близькому Сході

    Європейський Союз зіткнувся зі значним зростанням витрат на імпорт енергоносіїв на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході. За даними Європейської комісії, за 44 дні після початку війни витрати ЄС на закупівлю викопного палива збільшилися більш ніж на 22 мільярди євро.

    Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, зазначивши, що ситуація на енергетичних ринках залишається вразливою, а перебої з постачанням енергоресурсів із регіону Перської затоки можуть зберігатися навіть у разі швидкого завершення бойових дій.

    У Брюсселі наголошують, що нинішня криза вкотре підкреслила залежність ЄС від глобальних постачань викопного палива та чутливість європейського ринку до геополітичних потрясінь. Саме тому Єврокомісія вже підготувала пакет коротко- та довгострокових заходів для стабілізації енергетичної системи.

    Серед оперативних кроків — координація між державами-членами ЄС щодо закупівлі газу та управління запасами у сховищах, а також можливість скоординованого вивільнення стратегічних запасів нафти у разі різкого дефіциту. Окремо розглядаються механізми підтримки домогосподарств і галузей економіки, найбільш уразливих до стрибків цін на енергоносії.

    Єврокомісія також закликає країни-члени до узгодженого підходу у сфері енергетичної політики, щоб уникнути фрагментації ринку та цінових дисбалансів усередині ЄС. Паралельно обговорюються заходи зі зниження попиту на енергію, які мають бути тимчасовими та не обмежувати свободу вибору споживачів.

    Окремий акцент робиться на структурних змінах енергетичної системи ЄС. Йдеться про прискорення диверсифікації постачань енергоресурсів, розвиток інфраструктури для імпорту скрапленого природного газу (LNG), а також збільшення частки відновлюваних джерел енергії. Ці кроки є частиною довгострокової стратегії ЄС зі зменшення залежності від нестабільних регіонів і викопного палива.

    У Брюсселі також зазначають, що енергетичні ринки Європи залишаються надзвичайно чутливими до зовнішніх факторів. Після новин про ескалацію конфлікту на Близькому Сході ціни на газ у Європі суттєво зросли, що підтверджують і ринкові індикатори. Аналітики пов’язують це з очікуваннями можливих перебоїв у постачанні та загальною невизначеністю на глобальних ринках.

    На цьому тлі ЄС продовжує політику, започатковану після попередніх енергетичних криз, зокрема щодо обов’язкового заповнення газових сховищ до зимового сезону та створення спільних механізмів закупівель, які дозволяють державам-членам координувати свої дії та зменшувати цінову конкуренцію між собою.

    Європейська комісія планує представити оновлений пакет антикризових пропозицій на рівні лідерів ЄС найближчим часом. Очікується, що частина рішень буде винесена на обговорення під час неформального засідання Європейської Ради на Кіпрі.

    Таким чином, енергетична політика ЄС знову опинилася в центрі уваги через нову хвилю глобальної нестабільності, яка впливає як на ціни для споживачів, так і на довгострокову стратегію енергетичної безпеки Європи.

  • Зеленський закликав посилити санкції проти РФ на тлі падіння цін на нафту

    Зеленський закликав посилити санкції проти РФ на тлі падіння цін на нафту

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що міжнародна спільнота не має жодних підстав послаблювати санкційний тиск на Російську Федерацію, особливо в умовах змін на світових енергетичних ринках. Про це він сказав у своєму вечірньому відеозверненні.

    Глава держави проаналізував реакцію глобальних ринків на припинення вогню на Близькому Сході. За його словами, одним із ключових наслідків стало відчутне зниження світових цін на нафту, що є додатковим економічним сигналом для Кремля.

    Президент наголосив, що нинішня ситуація демонструє ефективність не лише санкцій і ударів по російській енергетичній інфраструктурі, а й ширших макроекономічних факторів, які впливають на здатність РФ фінансувати війну.

    «Немає жодних об’єктивних підстав для послаблення санкцій проти Росії», — підкреслив Зеленський.

    Він нагадав, що раніше деякі міжнародні партнери аргументували необхідність пом’якшення санкцій ризиками для стабільності світового нафтового ринку. Однак нині, коли ринок демонструє здатність до саморегуляції після геополітичної стабілізації на Близькому Сході, ці аргументи втратили актуальність.

    Окремо президент звернув увагу на ситуацію з Ормузькою протокою. За його словами, її повноцінне розблокування є важливим фактором для подальшого зниження доходів Росії від експорту енергоносіїв.

    «Якщо вдасться забезпечити стабільне судноплавство, російські нафтові доходи мають і надалі зменшуватися», — зазначив він.

    Зеленський підкреслив, що саме доходи від нафти та газу залишаються ключовим джерелом фінансування російської військової машини, зокрема виробництва ракет і ведення бойових дій.

    Він також вказав на геополітичний контекст, зазначивши, що Росія зацікавлена у дестабілізації ситуації на Близькому Сході, зокрема через підтримку Ірану, оскільки це могло б сприяти зростанню цін на енергоносії та збільшенню її доходів.

    На завершення президент наголосив, що лише консолідована позиція міжнародної спільноти, жорсткі санкції та обмеження фінансування через енергетичний експорт здатні змусити Росію відмовитися від агресивної політики.

    Він закликав світових лідерів зробити стратегічні висновки з поточної ситуації та посилити економічний тиск на державу-агресора.

  • Дизель в Україні найближчим часом може подорожчати до 85 гривень за літр

    Дизель в Україні найближчим часом може подорожчати до 85 гривень за літр

    Український паливний ринок входить у нову фазу подорожчання. Через зростання світових цін на нафту та різке підвищення вартості автогазу в гурті мережі АЗС уже почали піднімати ціни на стелах. Експерти попереджають, що найближчим часом дизельне пальне може наблизитися до позначки 85 гривень за літр.

    Одним із ключових факторів подорожчання стала ситуація на світових енергетичних ринках. Ціни на нафту зросли після того, як Ормузька протока залишалася закритою, що створило додаткову напругу на ринку постачання енергоресурсів.

    Водночас адміністрація Білого дому намагається стабілізувати ринок напередодні виборів до Палати представників і Сенату США. Міністр фінансів США Скотт Бессент повідомив, що Вашингтон надав країнам тимчасовий 30-денний дозвіл на купівлю російської нафти та нафтопродуктів, які перебувають у відкритому морі. За його словами, цей крок має допомогти знизити тиск на світові ціни, які зросли на тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану.

    Крім того, Міністерство енергетики США оголосило про намір випустити на ринок 171 мільйон барелів нафти зі стратегічного резерву. План погоджено з Міжнародною енергетичною агенцією, яка готова сумарно виділити близько 400 мільйонів барелів із резервів різних країн.

    На українському ринку подорожчання вже стало відчутним. У найбільших мережах АЗС ціни на бензин А-95 та дизель із початку року зросли на десятки гривень. За даними ринку, бензин подорожчав у середньому на 10,19 гривні за літр, тоді як дизель — на 15,63 гривні.

    Найбільше ціни підняли регіональні мережі середнього сегмента. Водночас національні оператори ринку також переглянули прайси: великі мережі підвищили вартість дизпального з початку року приблизно на 16,5–17,5 гривні за літр.

    Засновник групи компаній “Прайм” Дмитро Льоушкін прогнозує, що тенденція до зростання цін збережеться і найближчим часом. За його словами, за базового сценарію дизель може швидко подорожчати до 85 гривень за літр, а бензин А-95 — до 75–76 гривень.

    “Бензовоз раніше коштував 1,5 млн грн, а зараз — 2,5 млн грн. Мережам не вистачає фінансів, щоб закуповувати попередні обсяги, тому вони змушені оперативно перекладати зростання гуртових цін на стели АЗС”, — пояснив Дмитро Льоушкін.

    За його словами, через різке здорожчання палива в гуртовому сегменті на ринку виникла проблема дефіциту обігових коштів, що змушує операторів швидше підвищувати ціни для кінцевих споживачів.

    Схожу ситуацію фіксують і на ринку автогазу. Засновник системи торгівлі скрапленим газом Sintonec LPG Михайло Шубан прогнозує подальше зростання гуртових цін.

    “Саме тому всі підіймають ціни, попри те що ресурс може бути старої партії, але потрібні оборотні кошти, щоб закупити новий ресурс. І це з урахуванням того, що ресурс продається з маржою. І маржа реінвестується одразу, щоб зафіксуватися по ціні“, — зазначив Михайло Шубан.

    За його оцінками, цього тижня автогаз на АЗС може подорожчати ще на 3–4 гривні за літр. Якщо тенденція збережеться, у березні гуртова ціна газу може досягти приблизно 80 тисяч гривень за тонну, що відповідає близько 43 гривням за літр.

  • Експерт попередив про підвищення роздрібних цін на пальне найближчими тижнями

    Експерт попередив про підвищення роздрібних цін на пальне найближчими тижнями

    В Україні очікується подорожчання пального, однак причиною цього є не можливі перебої з постачанням через трубопровід зі Словаччини та Угорщини, а валютний курс і ситуація на світовому нафтовому ринку. Про це у соцмережі повідомив експерт ринку пального Дмитро Льоушкін.

    За його словами, курс національної валюти поступово коригується, що впливає на імпортну складову вартості пального. «Валюту поступово відпускають, стимулюють експорт, знижують дефіцит бюджету, це зрозуміло», – зазначив він.

    Водночас значну роль відіграє ситуація навколо Ірану та напруженість у регіоні Перської затоки. «То ось із нафтою там вузол на Ірані зав’язаний. Є дві думки. Або на тижні, або вже після Рамадану. Але очікування військової операції нагнітає остраху на ринок», – наголосив Льоушкін.

    Експерт звернув увагу, що Ормузька протока є ключовою артерією світового нафтового ринку, через яку проходить близько 20% глобальних поставок. У разі блокування або суттєвого обмеження руху танкерів ціни на нафту можуть різко зрости — до 100 доларів за барель на хвилі панічних настроїв.

    «Навіть важко уявити, як це відіб’ється на вартості пального в Україні», – додав фахівець.

    За його оцінками, оптові ціни вже зросли ще приблизно на одну гривню, а раніше протягом тижня ринок додав близько гривні поступового підвищення. Найближчим часом ці зміни можуть позначитися й на роздрібних цінах на автозаправках.

    «Все це прилетить у роздріб протягом двох тижнів. Поки що розвороту не проглядається, тому роздріб буде як нитка за голкою за оптовим ринком крокувати», – підсумував Льоушкін.