Хрещатик

Позначка: держзакупівлі

  • Бронежилети від виробника сумок: що відбувається із закупівлями в бригаді «Лють»

    Бронежилети від виробника сумок: що відбувається із закупівлями в бригаді «Лють»

    Корупційні схеми в силовому блоці під час повномасштабної війни дедалі частіше мають системний характер і виходять за межі поодиноких зловживань. Бойові підрозділи в окремих випадках використовуються як формальне прикриття для багатомільйонних фінансових операцій, оформлених під риторику «термінових потреб фронту».

    Показовим у цьому контексті є кейс Департаменту поліції особливого призначення — Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють». Підрозділ, який на папері виконує бойові завдання, водночас фігурує в закупівлях на десятки мільйонів гривень, здійснених за процедурою з мінімальною формальною перевіркою.

    У березні 2025 року департамент оголосив закупівлю засобів індивідуального бронезахисту та елементів військового спорядження на загальну суму 27 мільйонів 670 тисяч гривень. З самого початку процедура мала ознаки формальності. У встановлений строк була подана лише одна тендерна пропозиція — від приватного виробничо-торговельного підприємства «Акрополіс».

    Основним видом діяльності цього підприємства є виробництво дорожніх сумок, валіз та цивільних аксесуарів. У відкритих даних відсутня інформація про наявність у компанії ліцензій, виробничих потужностей або сертифікованої технологічної бази для виготовлення бронежилетів чи іншої продукції військового призначення. Попри це саме з «Акрополісом» було укладено договір на постачання бронезахисту.

    Зміст договору та тендерної документації вказує на низку системних порушень. Предмет закупівлі сформульований нечітко, відсутня процедура погодження зразків до початку поставок, а вимоги щодо підтвердження якості та походження продукції фактично проігноровані. У сукупності це створює враження контрольованої закупівлі без реальної конкуренції, де тендерна процедура виконувала роль формального прикриття для перерозподілу бюджетних коштів.

    Фінансову частину схеми доповнює кадровий аспект. Колишній керівник Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук, діяльність якого раніше пов’язували з тиском на бізнес і неформальним впливом на прибуткові сектори економіки, після звільнення опинився в структурі бригади «Лють». Формально він був зарахований інспектором штурмового підрозділу, однак, за наявною інформацією, не виконував ані бойових, ані повноцінних службових завдань.

    Конкурсні процедури та навчання мали радше декоративний характер, створюючи видимість законного працевлаштування в умовах воєнного стану. Сам підрозділ у цій частині виглядає як зручний кадровий «буфер» для проблемних фігур, яким складно знайти місце в інших державних структурах без репутаційних ризиків.

    Фактичну крапку в цій історії поставив Печерський районний суд міста Києва. Постановою слідчого судді Юрія Головка у справі № 757/54804/25-к скаргу на бездіяльність правоохоронних органів було залишено без задоволення. Таким чином суд фактично зафіксував допустимість закупівель без реальної конкуренції, використання бойового підрозділу як формального прикриття та відсутність необхідності в глибокій перевірці очевидних бюджетних ризиків.

    Це рішення створює небезпечний прецедент, за якого багатомільйонні операції в силовому блоці можуть здійснюватися без повноцінної правової оцінки. Поки десятки мільйонів гривень проходять через сумнівні договори, а бойові підрозділи використовуються як фінансово-кадрова ширма, спроби домогтися реальної реакції з боку держави впираються в системну бездіяльність.

    У підсумку така практика працює не в інтересах фронту чи державної безпеки, а в інтересах тих, хто навчився заробляти на війні, прикриваючись її символами та статусом бойових підрозділів.

  • Компанія екснардепа отримала контракт «Одеської залізниці» на десятки мільйонів без конкуренції

    Компанія екснардепа отримала контракт «Одеської залізниці» на десятки мільйонів без конкуренції

    Регіональна філія «Укрзалізниці» — «Одеська залізниця» — уклала контракт на постачання спеціалізованого колесотокарного верстата загальною вартістю 55,44 мільйона гривень. Закупівлю провели за процедурою відкритих торгів, однак участь у них узяв лише один учасник.

    Переможцем стало приватне акціонерне товариство «Краматорський завод важкого верстатобудування», з яким і було підписано договір. Інші компанії на тендер не подалися, тож контракт уклали фактично без конкуренції.

    Під час підготовки закупівлі представник французького виробника обладнання заявляв про готовність запропонувати альтернативні умови оплати та постачання. Втім замовник повідомив, що діє відповідно до внутрішнього порядку закупівель «Укрзалізниці» в умовах воєнного стану, затвердженого правлінням компанії, і не має підстав для зміни процедури.

    Власником ПрАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» є колишній народний депутат Максим Єфімов, який у 2023 році достроково склав депутатський мандат. Після цього він зосередився на бізнес-діяльності, зокрема у сфері важкого машинобудування.

    Закупівля дороговартісного обладнання без конкуренції вкотре порушує питання прозорості та ефективності витрачання коштів у структурі державної компанії, особливо в умовах воєнного стану та обмежених бюджетних ресурсів.

  • Майже 2 млн грн збитків: прокуратура скерувала до суду справу щодо закупівель для «швидких»

    Майже 2 млн грн збитків: прокуратура скерувала до суду справу щодо закупівель для «швидких»

    У Києві суд розглядатиме кримінальну справу щодо можливого розкрадання бюджетних коштів, виділених на потреби екстреної медичної допомоги. Йдеться про закупівлю автозапчастин для автомобілів швидкої допомоги, під час якої, за версією слідства, ціни було завищено майже на 2 мільйони гривень.

    Шевченківська окружна прокуратура міста Києва скерувала до суду обвинувальний акт стосовно начальника однієї зі служб комунального об’єднання «Київмедспецтранс». Йому інкримінують привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах, а також внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів.

    За даними досудового розслідування, у 2022 році службові особи комунального об’єднання «Київмедспецтранс» діяли за попередньою змовою з директором приватного підприємства. Посадовці готували та затверджували документи, на підставі яких формувалася очікувана вартість автозапчастин, необхідних для ремонту автомобілів екстреної медичної допомоги.

    Слідство встановило, що для реалізації схеми використовувалися підконтрольні суб’єкти господарювання, що дозволило забезпечити перемогу заздалегідь визначеної компанії у процедурі закупівлі. Загальна сума укладеного договору становила майже 5,5 мільйона гривень.

    Після підписання договору приватне підприємство постачало автозапчастини за цінами, які значно перевищували ринкові. Це підтвердила комплексна транспортно-товарознавча та судово-економічна експертиза. За її висновками, вартість закуплених запчастин була завищена більш ніж на 1,9 мільйона гривень, що завдало істотних збитків бюджету міста Києва.

    Санкції статей Кримінального кодексу України, які інкримінують обвинуваченому, передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

    Досудове розслідування щодо інших фігурантів кримінального провадження наразі зупинене. Як зазначають у прокуратурі, це пов’язано з перебуванням частини підозрюваних у розшуку, а також мобілізацією одного з учасників справи.

  • Закупівля генераторів для шкіл Києва завдала бюджету 3,4 млн грн збитків

    Закупівля генераторів для шкіл Києва завдала бюджету 3,4 млн грн збитків

    У Києві правоохоронні органи повідомили про підозру п’ятьом особам, причетним до закупівлі генераторів для закладів освіти Дніпровського району столиці зі збитками для бюджету на суму 3,4 мільйона гривень. Про це повідомили в Київській міській прокуратурі.

    За даними слідства, у 2022 році управління освіти Дніпровської районної державної адміністрації провело дві закупівлі генераторів, які мали використовуватися в укриттях навчальних закладів. У ході розслідування встановлено, що обладнання було придбано за значно завищеними цінами.

    Згідно з висновками судових експертиз, вартість закуплених генераторів була завищена майже на 3,4 мільйона гривень. Крім того, фактична потужність обладнання виявилася утричі меншою за показники, зазначені в технічній документації, тоді як ціна перевищувала вартість ринкових аналогів.

    Слідством встановлено ролі учасників схеми. Один із підприємців безпосередньо виграв тендер, інший займався пошуком генераторів на ринку для подальшого постачання управлінню освіти. Ще двоє осіб сприяли виведенню бюджетних коштів та підписували фінансові й бухгалтерські документи. Начальниця одного з відділів управління освіти Дніпровської РДА, за даними слідства, координувала закупівлю та сприяла реалізації схеми.

    У серпні 2025 року всім п’ятьом фігурантам було повідомлено про підозру у заволодінні бюджетними коштами та пособництві заволодінню грошима, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах.

    Наразі за процесуального керівництва Київської міської прокуратури дії підозрюваних — підприємців і посадовиці управління освіти — кваліфіковано як заволодіння бюджетними коштами у складі організованої групи за частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України.

    Четверо з п’яти підозрюваних, серед яких і начальниця відділу управління освіти Дніпровської РДА, оголошені у розшук.

    Санкція інкримінованої статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до трьох років, а також з конфіскацією майна.

  • Держава знову переплачує: у кошторисі реставрації Бережанської ратуші знайшли завищені ціни

    Держава знову переплачує: у кошторисі реставрації Бережанської ратуші знайшли завищені ціни

    Реставрація Бережанської ратуші стала черговим прикладом того, як під гаслами збереження культурної спадщини бюджетні кошти витрачаються за сумнівними кошторисами. Державний історико-архітектурний заповідник у Бережанах уклав договір на коригування проєкту реставрації вартістю 12,35 мільйона гривень із компанією «Акант». Закупівлю провели без конкуренції — участь узяв лише один підрядник.

    До цього роботи на об’єкті виконувала майстерня «Україна-Реставрація», яка вже отримала понад 22 мільйони гривень. Після перевірки Держаудитслужби договір із попереднім виконавцем було розірвано через процедурні порушення. Втім, замість відкритого конкурсу на ринку з’явився новий підрядник, який, за даними з реєстрів, має ідентичну юридичну адресу з попереднім виконавцем.

    Аналіз оновленої кошторисної документації показує суттєві відхилення від ринкових цін. Зокрема, круглі лісоматеріали хвойних порід у кошторисі закладені по 18 тисяч гривень за кубічний метр. Для порівняння, середні ринкові ціни та закупівлі інших бюджетних замовників фіксують вартість сосни на рівні близько 4,5 тисячі гривень за куб. При цьому в проєктній документації відсутні пояснення щодо будь-якої спеціальної обробки деревини, яка могла б обґрунтувати таку різницю.

    Схожа ситуація спостерігається і з інертними матеріалами. Щебінь разом із доставкою коштує бюджету понад 2,3 тисячі гривень за кубічний метр, що приблизно вдвічі дорожче, ніж аналогічні закупівлі комунальних підприємств у регіоні для облаштування інфраструктурних та меморіальних об’єктів.

    Питання викликають і тендерні вимоги, які, за оцінками експертів, суттєво звузили коло потенційних учасників. Замовник передбачив обов’язкову наявність досвіду робіт із класом наслідків СС3. Компанія «Акант» підтвердила цей досвід через субпідрядні договори саме з попереднім виконавцем реставрації, що вказує на можливу пов’язаність між структурами.

    Крім того, у документації не було дотримано вимог щодо оприлюднення розрахунків у машинозчитувальному форматі — детальні кошториси опубліковані у PDF-файлах, що ускладнює громадський контроль. На тлі завищених цін на матеріали середня заробітна плата робітників у кошторисі виглядає заниженою, що може свідчити про формування додаткової непрозорої маржі.

    Ситуація з реставрацією Бережанської ратуші вкотре піднімає питання про ефективність контролю за витрачанням коштів на об’єктах культурної спадщини та реальну конкуренцію у сфері реставраційних робіт.

  • Суд покарав фірму з орбіти Гринкевичів за зрив контрактів Міноборони

    Суд покарав фірму з орбіти Гринкевичів за зрив контрактів Міноборони

    Господарський суд Вінницької області зобов’язав ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» сплатити на користь Міністерства оборони України майже 12 млн грн штрафних санкцій за порушення умов договорів постачання у 2023 році. Також суд визнав недійсними низку додаткових угод, укладених між компанією та оборонним відомством.

    Йдеться про шість договорів, підписаних на початку 2023 року. У системі Prozorro ці угоди відсутні, однак їхні номери збігаються з контрактами, що фігурували у звіті Рахункової палати. У документі зазначалося, що «Трейд Лайнс Рітейл» порушила строки постачання речового майна для Збройних сил України на загальну суму понад 500 млн грн. Мова йде про куртки, сорочки, штани, літні костюми та кальсони.

    Згідно з умовами договорів, які діяли до кінця 2023 року, за кожен день прострочення постачання передбачалося нарахування пені у розмірі 0,1% вартості товару. У разі затримки понад 30 календарних днів додатково застосовувався штраф у розмірі 7% від вартості товару, поставленого з порушенням строків. Упродовж року сторони уклали кілька додаткових угод, якими терміни постачання продовжувалися.

    Підставою для продовження строків стали висновки Вінницької торгово-промислової палати щодо наслідків землетрусів у Туреччині та аварій на виробничих лініях двох турецьких постачальників. Водночас прокуратура наполягала, що основні договори не передбачали можливості зміни строків виконання зобов’язань, а отже додаткові угоди є незаконними.

    Крім того, як зазначалося в суді, землетруси в Туреччині сталися 6 лютого 2023 року — ще до укладення основних договорів 23 лютого. За логікою сторони обвинувачення, компанія мала усвідомлювати можливі ризики та врахувати їх під час підписання контрактів з Міністерством оборони.

    Суд погодився з аргументами прокурора та визнав додаткові угоди недійсними. Водночас розмір штрафних санкцій було зменшено вдвічі — з майже 24 млн грн до 12 млн грн. Таке рішення суд мотивував необхідністю дотримання балансу інтересів сторін, принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що компанія все ж поставила замовлену продукцію.

    Рішення Господарського суду Вінницької області ще може бути оскаржене в апеляційному порядку.

    ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» було зареєстроване у 2022 році дружиною Ігоря Гринкевича Світланою та їхньою донькою Ольгою Швед. Наразі власником компанії є Володимир Тимків. Два роки тому він разом з Ігорем Гринкевичем став підозрюваним у справі про махінації під час закупівель одягу та білизни для ЗСУ. Сам Гринкевич уже близько двох років перебуває під вартою після спроби надати хабар у розмірі 500 тис. доларів співробітнику ДБР.

  • Топменеджери харківського КП отримали вироки за привласнення коштів Світового банку

    Топменеджери харківського КП отримали вироки за привласнення коштів Світового банку

    Вищий антикорупційний суд затвердив вироки у справі про масштабне розкрадання коштів у комунальному підприємстві «Харківські теплові мережі», де йшлося про привласнення 128 мільйонів гривень бюджетних коштів та кредитних ресурсів Світового банку. Вироки отримали топменеджер підприємства Сергій Волик та колишній керівник відділу закупівель Валерій Морозов.

    Як встановило слідство, ключові фігуранти організували схему закупівель, у межах якої підконтрольні структури постачали КП товари за завищеними цінами. Йшлося про широкий перелік позицій — від технічної солі до труб, необхідних для ремонту та експлуатації тепломереж. Загальний обсяг контрактів із пов’язаними компаніями сягнув 280 мільйонів гривень.

    Частина цих коштів була надана Харкову у вигляді позики Світового банку на модернізацію інфраструктури, інша — це кошти місцевого бюджету, тобто гроші харків’ян. За оцінками слідства, місто через цю схему втратило понад 100 мільйонів гривень.

    У центрі схеми перебував колишній перший віцепрезидент футбольного клубу «Металіст», який за кілька років до повномасштабного вторгнення неочікувано очолив один із ключових напрямів у «Харківських тепломережах». Саме через його зв’язки з бізнес-структурами, пов’язаними з оточенням бізнесмена Олександра Ярославського, контракти масово отримували «свої» фірми. Організатора цієї схеми, якого в матеріалах слідства ідентифікують ініціалами «К. С. О.», досі не затримали.

    Водночас Сергій Волик і Валерій Морозов уклали з прокуратурою угоди про визнання винуватості. Суд їх затвердив, що дозволило обом уникнути реального тюремного ув’язнення. Після оголошення вироків фігуранти вийшли на свободу.

    Рішення ВАКСу викликало резонанс, оскільки йдеться про кошти, які мали бути спрямовані на відновлення критичної інфраструктури Харкова в умовах війни, але натомість опинилися у приватних кишенях через схеми із завищеними закупівлями.

  • Тендер на 8 мільйонів у Балаклії отримала компанія, пов’язана з керівництвом МВА

    Тендер на 8 мільйонів у Балаклії отримала компанія, пов’язана з керівництвом МВА

    У Балаклійській громаді Харківської області розгортається скандал навколо використання коштів, призначених для облаштування тимчасового житла для внутрішньо переміщених осіб. Йдеться про проєкт капітального ремонту четвертого поверху готелю «Ювілейний» у центрі Балаклії, на який Вінницька громада виділила фінансову допомогу для розміщення 52 переселенців.

    За інформацією джерел, начальник Балаклійської міської військової адміністрації Віталій Карабанов та керівник КП «Балаклійський Житлокомунсервіс» Олександр Скалозубов могли створити схему з виведення бюджетних коштів через підконтрольного підрядника. Замовником робіт виступило комунальне підприємство, а переможцем тендера стало ТОВ «Будівельна компанія «Харбілд».

    Ця компанія, за даними відкритих реєстрів, формально має лише одного найманого працівника, але при цьому регулярно виграє закупівлі у Балаклійській громаді. У тендері на ремонт готелю вартістю понад 8 мільйонів гривень «Харбілд» був єдиним учасником, а подана ним тендерна документація містила численні неточності та помилки в обсягах робіт.

    Суть імовірної схеми полягає в тому, що військова адміністрація забезпечувала адміністративне прикриття проєкту, а комунальне підприємство формувало умови закупівлі під конкретного підрядника. За твердженням джерел, окремі представники податкових і правоохоронних органів могли ігнорувати очевидні порушення, що дозволяло продовжувати реалізацію проєкту без втручання.

    Особливу увагу привертає кошторис ремонту, в якому зафіксовано суттєві завищення цін на матеріали. Так, плити OSB були закладені по 385 гривень за одиницю при середній ринковій ціні близько 170 гривень, біметалеві радіатори — по 570 гривень за секцію замість реальних 230 гривень, а цемент у кошторисі коштував удвічі дорожче за роздрібні ціни в Харкові.

    Такі розбіжності свідчать про можливе штучне завищення вартості робіт із подальшим виведенням коштів через фіктивні або імітовані підряди. У підсумку гроші, які мали піти на облаштування житла для людей, що втратили домівки через війну, могли бути використані у приватних інтересах.

  • ДБР завершило розслідування справи про шахрайство з деревиною для ЗСУ

    ДБР завершило розслідування справи про шахрайство з деревиною для ЗСУ

    Державне бюро розслідувань завершило справу стосовно екскерівника Миколаївського квартирно-експлуатаційного управління (КЕУ), якого звинувачують у розтраті понад 1,4 млн грн, виділених на оборонні потреби.

    За даними слідства, посадовець під час виконання мобілізаційного завдання організував схему з закупівлі паливної деревини для Збройних Сил України. Для цього він використовував підконтрольну компанію, яка купувала деревину у державних лісгоспів і перепродавала її управлінню за завищеними цінами.

    Такі дії призвели до значних збитків державного бюджету. Для забезпечення відшкодування коштів на майно обвинуваченого накладено арешт. Наразі екскерівника готують до судового розгляду.

    Справа демонструє, як корупційні схеми можуть впливати на фінансування оборонних потреб та підкреслює важливість контролю за державними закупівлями.

  • Укргідроенерго уклало мільярдні контракти в обхід Prozorro

    Укргідроенерго уклало мільярдні контракти в обхід Prozorro

    Поки українці вимушені адаптуватися до перебоїв зі світлом і теплом, у державному енергетичному секторі зберігається інша реальність — система закритих закупівель, де мільярдні суми розподіляються без конкуренції та публічного контролю. Йдеться про серію контрактів, укладених у 2024–2025 роках структурами, пов’язаними з ПрАТ «Укргідроенерго», які, за даними журналістських публікацій і громадських джерел, оформлювалися в обхід електронної системи Prozorro.

    Як зазначається у відкритих матеріалах, закупівлі здійснювалися шляхом прямих договорів із використанням пункту 13 постанови Кабінету Міністрів №1178. Цей пункт передбачає можливість спрощених процедур у воєнний час, однак, за оцінками експертів з антикорупційного середовища, у низці випадків він став інструментом приховування кошторисів і усунення конкурентів від участі в торгах.

    Центральним підрядником цієї системи, за даними розслідувань, стало ТОВ «БК “Адамант”». За період 2024–2025 років компанія отримала підряди на суму понад 5,1 млрд гривень. Найбільший із них — договір на 4,36 млрд гривень на будівництво захисних споруд Дніпровської ГЕС — був укладений з одним учасником без конкурсу.

    Окремі аналітики звертають увагу, що одразу після підписання цього контракту «БК “Адамант”» почало публічно шукати працівників через оголошення про набір будівельників, що ставить під сумнів наявність у компанії власних ресурсів і спроможності виконувати роботи на об’єктах критичної інфраструктури.

    Схожа картина, за наявною інформацією, спостерігалася і на Кременчуцькій ГЕС, де у 2025 році через непублічні договори було витрачено майже пів мільярда гривень. Деталі цих контрактів залишаються закритими, а суспільство не має доступу до кошторисів і переліку фактичних виконавців робіт.

    У публічному просторі ці закупівлі пов’язують із рішеннями, ухваленими в період керівництва Міністерством енергетики та менеджменту «Укргідроенерго». Однак офіційних обвинувальних вироків або рішень судів у цій справі наразі немає. Представники компаній і державних органів поки що не оприлюднили детальних пояснень щодо причин застосування закритих процедур та вибору конкретних підрядників.

    Антикорупційні активісти наголошують, що використання воєнних винятків має бути чітко обмежене критичними потребами, адже мова йде про мільярди гривень державних коштів і безпеку стратегічних об’єктів енергосистеми.