Хрещатик

Позначка: держзакупівлі

  • «Енергоатом» придбав гусеничний кран за 79,65 млн грн

    «Енергоатом» придбав гусеничний кран за 79,65 млн грн

    АТ «НАЕК “Енергоатом”» за підсумками тендера замовило у ТОВ «Юромаш» новий гусеничний кран XCMG XLC350 вартістю 79,65 млн грн. Техніку мають поставити до літа 2026 року на майданчик у Нетішині, Хмельницька область. Ціна включає монтаж, налаштування, сертифікацію та дозволи, первинний техогляд, комплект запчастин, інструмент і приладдя на рік роботи (не менше 3 200 машино-годин), введення в експлуатацію та навчання персоналу. Оплата передбачена через пів року після поставки, гарантія — 2 роки.

    Кран XLC350 розрахований на вантажопідйомність 350 т, має дизель на 247 кВт, основну решітчасту стрілу 60 м, подовжувач зі змінним вильотом до 64 м, комбіновану стрілу з радіусом до 24 м і висоту підйому по гаку до 116 м. Модель застосовується в енергетиці, металургії, хімпромі, мостобудуванні й метро.

    Під час закупівлі анонімні учасники просили продовжити початковий термін поставки з кінця 2025 року на пів року та погодити аванс у 30%. Замовник погодив тільки продовження строку, аванс — відхилив. Конкурентом «Юромашу» було ТОВ «Коммаш Груп» з альтернативним краном SANY SCC3500A-6.

    «Юромаш» належить киянці Ганні Покотило, директор — Ян Герцог. Вони разом з Іриною Дорощук і Дмитром Кукарєкіним є співвласниками ТОВ «Аргепо», яке очолює Сергій Коляденко; останній володіє ТОВ «Голекс» разом із Геворком Бабаяном. У 2018 році «Юромаш» виграв на «Вільногірському ГМК» тендери щодо самоскидів Bell на 353,16 млн грн, де «Голекс» виступав суперником. У 2019-му АМКУ оштрафував «Юромаш» і «Голекс» за змову на 62,5 млн і 4,5 млн грн відповідно, але згодом Госпсуд Києва визнав недійсним рішення АМКУ в частині провини «Юромашу». Від 2016 року компанія набрала держпідрядів на 1,07 млрд грн, найбільше — від філії «Вільногірський ГМК» АТ «ОГХК» у період управління комбінатами Русланом Журилом.

  • Неякісні фортифікації та завищені ціни: розслідування НАБУ поставок деревини

    Неякісні фортифікації та завищені ціни: розслідування НАБУ поставок деревини

    На власника «ТД ДЖСМ» В’ячеслава Ковальова оформлено десятки фірм, однак найбільше уваги привертає дніпровське ТОВ «Герц Індустрія». Ця компанія є фігурантом справи НАБУ про можливе розкрадання державних коштів під час закупівель лісу для фортифікацій на Харківщині. Харківська ОВА закуповувала деревину за завищеними цінами на 40-50%.

    До схем залучалися фіктивні фірми та підставні особи. Зокрема, ФОП Чаус раніше був засуджений за крадіжку алкоголю. Власниця ТОВ «Герц Індустрія» Вікторія Смоляк має кілька виконавчих проваджень та судових справ, працює на Дніпровському металургійному комбінаті. Керівником інших пов’язаних компаній був Дмитро Кнорозов, який також має виконавчі провадження.

    Ще один постачальник, ТОВ «АТТ Буд», керується Максимом Ожеледою, раніше керівником кількох компаній, що тепер належать В’ячеславу Ковальову. Таким чином, договори на поставку деревини на 343 мільйони гривень фактично відійшли в руки пов’язаних осіб – Маркаряна, Ковальова, Кнорозова та Ожеледи.

    Цікаво, що серед фігурантів справи також ТОВ «Вабкор», власницею якого є Кристина Воробйова, донька колишнього віцемера Харкова Олександра Попова. Вона керує низкою компаній групи «Сафарі».

    БЕБ встановило, що деревина, поставлена ТОВ «Герц Індустрія», використовувалася на будівництві фортифікаційних споруд, проте роботи були виконані неякісно. Об’єкти не прийняті на баланс територіальної громади через пошкодження конструкцій та невідповідність технічній документації.

    Департамент ЖКГ ХОВА уклав з ТОВ «Проектний Альянс» 81 договір на загальну суму 687,4 млн грн. Власники компанії – колишній чиновник Харківської ОДА Андрій Колос та Олександр Сорочинський. Раніше серед засновників фігурував Ігор Рожков, громадянин РФ, чия родина активно вела бізнес у Росії.

  • Мережа «Авіас» підозрюється у блокуванні постачання дизелю для цивільного захисту

    Мережа «Авіас» підозрюється у блокуванні постачання дизелю для цивільного захисту

    Мережа автозаправних станцій «Авіас», пов’язана з групою «Приват», опинилася в епіцентрі скандалу через блокування поставок дизельного пального, призначеного для цивільного захисту під час воєнного стану.

    У липні 2023 року Департамент цивільного захисту Дніпропетровської ОВА перерахував ТОВ «Інтекс Інвест» 4,55 млн грн за 100 000 літрів дизельного пального для генераторів та аварійної техніки. Натомість замовнику видали скретч-картки мережі «Авіас». Уже з грудня 2024 року оператори на заправках почали відмовлятися відпускати паливо за цими картками, і як наслідок 48 760 літрів (майже половина замовленого обсягу) так і не було відпущено — бюджет зазнав збитків на 2,2 млн грн.

    Компанія «Інтекс Інвест», яку в публічних матеріалах називають «фірмою-привидом», до 2022 року майже не вела господарської діяльності. Після зміни керівництва в серпні 2022 року — коли директором став Антон Посилаєв — фірма різко наростила держконтракти: з початку 2023 року «Інтекс Інвест» перемогла у понад 7 200 тендерах на Prozorro на суму понад 1,5 млрд грн. У більшості випадків постачання відбувалося через ті самі скретч-картки «Авіас», механізм яких ускладнює прозору звітність про реальні обсяги відпущеного пального.

    Це не поодинокий випадок: раніше пов’язана з «Приватом» компанія ТОВ «Інкам Фінанс» також фігурувала у паливній справі — тоді не було поставлено 46,4 тис. л дизелю на суму 2,48 млн грн; прокуратура подала позов на 3,83 млн грн, але результат справи поки невідомий.

    Попри підозри у махінаціях, мережа «Авіас» продовжує працювати. Частина активів формально переписана на білоруського бізнесмена Олександра Воробея через низку прокладок (зокрема «Укрпалетсистем»), проте сліди власницької структури виводять до кіпрських фірм, які пов’язують з оточенням Ігоря Коломойського. Антимонопольний комітет нібито давав дозволи на концентрацію з грубими порушеннями, у результаті чого десятки АЗС під брендами «Авіас» та «ANP» фактично опинилися під контролем тих самих структур.

    Скандал ставить під сумнів механізми держзакупівель пального у воєнний час, прозорість використання скретч-карток та ефективність контролю з боку антикорупційних і правоохоронних органів. Після викриття процесу — зокрема через публічні матеріали та звернення чиновників — громадськість і контрольні служби вимагають повного розслідування та повернення втрачених коштів.

  • Талони без бензину: хто стоїть за зривом постачання пального для рятувальників Дніпропетровщини

    Талони без бензину: хто стоїть за зривом постачання пального для рятувальників Дніпропетровщини

    У Дніпропетровській області виявлено схему, яка у період воєнного стану фактично паралізувала постачання пального для органів цивільного захисту. Йдеться про паливо, закуплене за бюджетні кошти для роботи аварійно-рятувальної техніки та генераторів, необхідних для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Замість гарантованого доступу до ресурсу державні служби отримали паливні талони, які на практиці не забезпечували можливості заправки.

    Ключову роль у схемі відігравали компанії-прокладки ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» та ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС», що виступали формальними постачальниками пального для Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської ОДА. Після отримання 100-відсоткової передоплати, зокрема понад 4,5 млн грн бюджетних коштів, замовнику передавали талони мережі АЗС «АВІАС». Водночас фактичний відпуск пального на заправках систематично блокувався, що унеможливлювало заправку спеціалізованої техніки.

    Фактичний контроль над відпуском пального здійснювало ПП «УКРПАЛЕТСИСТЕМ», яке формально управляє мережею АЗС «АВІАС». Саме концентрація сотень заправок під єдиним управлінням дозволила вибірково блокувати постачання для державних замовників. Така ситуація має всі ознаки монопольного становища на ринку.

    Окремі питання викликає роль Антимонопольного комітету. За наявними даними, керівництво АМКУ та окремі посадовці ігнорували ознаки монополізації та погоджували передачу значної кількості АЗС в управління «УКРПАЛЕТСИСТЕМ». Це створило умови для збереження контролю над паливним ринком структурами, пов’язаними з Ігорем Коломойським та білоруським бізнесменом Миколою Вороб’єм.

    До реалізації схеми були залучені й посадові особи на регіональному рівні. Серед них — колишній голова Дніпропетровської ОДА Сергій Лисак та директор департаменту цивільного захисту Тетяна Курченко, які відповідали за укладення контрактів і контроль їх виконання. Саме за їхньої участі бюджетні кошти були перераховані компаніям, що фактично не виконували договірні зобов’язання.

    Формально відповідальність для постачальників обмежилася фінансовими санкціями. Суди вже ухвалили рішення про стягнення понад 2,2 млн грн з ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» та понад 3,3 млн грн з ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» з урахуванням штрафів. Водночас ці суми не є співмірними зі шкодою, завданою блокуванням критично важливих постачань у воєнний час, коли від доступу до пального напряму залежить безпека людей.

    Ситуація також свідчить про можливе системне прикриття схеми. Без мовчазної згоди або бездіяльності з боку контролюючих і правоохоронних органів такі практики навряд чи могли б тривати тривалий час. Попри очевидну суспільну небезпеку, історія досі не отримала належної кримінально-правової оцінки.

    Блокування пального для цивільного захисту у воєнний період виходить далеко за межі господарського спору. Це приклад того, як корупційні та монопольні механізми здатні напряму підривати систему безпеки держави. Подальша правова оцінка дій усіх причетних має стати тестом на спроможність держави захищати критично важливі сфери в умовах війни.

  • ДБР розслідує збитки Міноборони на сотні мільйонів гривень

    ДБР розслідує збитки Міноборони на сотні мільйонів гривень

    Державне бюро розслідувань повідомило про підозру колишньому керівнику Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони Богдану Хмельницькому. За даними слідства, його дії під час виконання контрактів на постачання води для потреб Збройних сил України призвели до переплати понад 322 мільйони гривень.

    Слідчі з’ясували, що під час дії воєнного стану посадовець, укладаючи та виконуючи два договори із комерційними структурами, допустив надмірну оплату. Через недбалі дії державі було завдано значних збитків.

    Богдану Хмельницькому повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 425 Кримінального кодексу України — недбале ставлення до військової служби, що спричинило тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

    Досудове розслідування наразі триває. Правоохоронці перевіряють обставини укладення угод та можливу причетність інших посадових осіб до схеми.

    Варто зазначити, що Богдан Хмельницький раніше вже потрапляв у поле зору правоохоронців. Суд визнав його винним у поданні недостовірних відомостей до Національного агентства з питань запобігання корупції.

  • У Міноборони годували військових небезпечними продуктами за завищеними цінами – журналісти

    У Міноборони годували військових небезпечними продуктами за завищеними цінами – журналісти

    Заступник міністра оборони Микола Шевцов та т.в.о. гендиректора ДП «Державний оператор тилу» Андрій Созанський опинилися в центрі гучного корупційного скандалу. За даними ГО “НОН-СТОП Україна”, вони організували схему з розкрадання бюджетних коштів через підконтрольні компанії, постачаючи в армію продукти сумнівної якості за завищеними цінами.

    У держзакупівлях брали участь «свої» фірми – ТОВ «Асікс Груп», ТОВ «Гранпрі ЛТД», ТОВ «Контракт Продрезерв 5», ТОВ «Гарна Страва» та інші. Тендерна документація прописувалась так, щоб саме вони ставали переможцями.

    Далі продукти постачалися за цінами у 2–3 рази вище ринкових. Наприклад, вершкове масло та твердий сир закуповувалися по 300–400 грн за кілограм, тоді як на ринку їхня вартість не перевищувала 170 грн.

    Ба більше, справжні продукти замінювалися сурогатами:

    • замість масла військовим відправляли спреди;

    • замість сиру — сирні продукти з 93–99% немолочних жирів.

    Щоб замаскувати оборудки, чиновники використовували десятки фіктивних підприємств. Через них оформлювали документи, завищували ціни, переводили гроші у готівку та легалізовували їх.

    Центральну роль у схемі відігравав «Молокозавод Самбірський», який відповідав за перепродаж документів, заниження податкового кредиту та відмивання коштів.

    За результатами експертиз, поставлена продукція не відповідала ДСТУ і була небезпечною для споживання. Фахівці попереджають: вживання таких продуктів могло призвести до харчових отруєнь і загрожувало здоров’ю військових.

    Держава втрачала сотні мільйонів гривень щороку. Лише у 2024 році збитки сягнули близько 600 мільйонів.

    Справу вже вивчають правоохоронні органи, однак, за словами експертів, без політичної волі вона може повторити долю багатьох резонансних розслідувань і залишитися безкарною.

  • Екскомандир Нацгвардії Кулик знову у центрі скандалу: махінації з армійськими ліжками

    Екскомандир Нацгвардії Кулик знову у центрі скандалу: махінації з армійськими ліжками

    Першого заступника голови Золочівської районної військової адміністрації та колишнього командира військової частини Нацгвардії Михайла Кулика викрили у нових зловживаннях. Правоохоронці заявляють, що під час закупівлі армійських ліжок у травні 2022 року було завдано мільйонних збитків державі.

    За даними слідства, вартість кожного комплекту була завищена на 30%. Підряднику перерахували 6,5 млн грн за постачання тисячі ліжок, але реально на склади надійшло лише 180 одиниць на суму 1,1 млн грн. У підсумку держава втратила щонайменше 2,6 млн грн.

    Це не перший випадок, коли ім’я Кулика опиняється у гучній корупційній історії. У 2023 році йому висунули обвинувачення у справі про закупівлю резервуарів для зберігання пального за завищеними цінами, через що держава втратила понад 37 млн грн. Наразі ця справа перебуває на розгляді в суді.

    Нові обвинувачення свідчать про системність корупційних схем, у яких фігурує чиновник. Чи вдасться правоохоронцям довести провину посадовця цього разу — покаже суд.