Позначка: держзакупівлі

  • Схема на фортифікаціях: на Дніпропетровщині викрили розкрадання 14 млн грн

    Схема на фортифікаціях: на Дніпропетровщині викрили розкрадання 14 млн грн

    Правоохоронці викрили корупційну схему під час будівництва оборонних укріплень на Дніпропетровщині. За даними слідства, посадовці однієї з військових частин організували розкрадання бюджетних коштів на суму близько 14 мільйонів гривень.

    Слідчі встановили, що під час закупівель будівельних матеріалів ціни штучно завищували приблизно на 20%. Підряди отримували підприємства, пов’язані з учасниками схеми. Саме через ці компанії, за версією слідства, відбувалося виведення та подальша легалізація коштів.

    У рамках розслідування задокументовано щонайменше два епізоди таких операцій.

    Усього у справі п’ятеро підозрюваних. Серед них — командир військової частини, начальник групи державних закупівель цієї частини, офіцер тієї ж групи, його дружина, а також цивільний арбітражний керуючий.

    Слідство вважає, що саме ця група організувала механізм укладання контрактів із підконтрольними компаніями, через які закуповували будматеріали за завищеними цінами.

    Наразі правоохоронці встановлюють усі обставини справи, а також перевіряють можливу причетність інших осіб до реалізації схеми.

  • Після підозри прокуратури фіндиректора «Ощадбанку» відсторонили від тендерів

    Після підозри прокуратури фіндиректора «Ощадбанку» відсторонили від тендерів

    Правління «Ощадбанку» тимчасово відсторонило заступника голови правління з фінансів Олега Стринжу від участі в роботі тендерного комітету. Таке рішення ухвалили після того, як Печерська окружна прокуратура повідомила посадовцю про підозру у службовій недбалості.

    Як повідомили у банку, відсторонення діятиме на період проведення розслідування.

    За інформацією «Ощадбанку», сам Стринжа звернувся до правління із заявою, у якій попросив тимчасово усунути його від виконання відповідних обов’язків у тендерному комітеті до завершення перевірки.

    Справу, в межах якої посадовцю оголосили підозру, пов’язують із закупівлею обладнання для забезпечення безперебійної роботи банківських відділень під час відключень електроенергії.

    Йдеться про придбання акумуляторних батарей разом із інверторами на суму 140,9 млн гривень.

    Правоохоронці вважають, що під час проведення цієї закупівлі могли бути допущені порушення, які і стали підставою для підозри у службовій недбалості.

    Наразі триває розслідування, яке має встановити всі обставини проведення закупівлі.

  • САП розпочала розслідування щодо підрядів у Лозівській міськраді

    САП розпочала розслідування щодо підрядів у Лозівській міськраді

    У Лозівській громаді Харківської області правоохоронці перевіряють використання бюджетних коштів, спрямованих на ремонти соціальної інфраструктури. Йдеться про низку багатомільйонних підрядів у сфері освіти та медицини, укладених за час керівництва міською радою головою громади Сергієм Зеленським.

    За наявною інформацією, значна частина фінансування була зосереджена на капітальних ремонтах об’єктів, які формально належать до пріоритетних напрямків — шкіл та медичних закладів. Водночас договори укладалися з обмеженим колом підрядних компаній, що викликало питання щодо рівня конкуренції під час проведення закупівель.

    Зокрема, через Управління освіти, молоді та спорту було підписано три договори з ТОВ «ТТ 2006» на проведення капітальних ремонтів харчоблоків у ліцеях №7, №1 та №3. Загальна вартість робіт перевищила 58 мільйонів гривень. Предмет закупівель визначався як «одна робота», без детального розподілу обсягів, що, за оцінками експертів, ускладнює контроль фактичного виконання та вартості робіт.

    Окремо увагу привернув контракт на 47,4 мільйона гривень щодо ремонту реабілітаційного відділення стаціонару №2 КНП «Лозівське територіальне медичне об’єднання». Переможцем тендеру стало ТОВ «РЕМБУДКО», яке було єдиним учасником процедури. У кошторисній документації, за попередніми оцінками, окремі позиції обладнання, зокрема системи кондиціювання, могли бути закладені за цінами, що суттєво перевищують середньоринкові показники.

    Також звертається увага на швидкість проходження експертизи проєктної документації. Перевірка кошторисів багатомільйонних об’єктів тривала лічені дні, що може свідчити про формальний характер контролю фінансових розрахунків.

    Ситуація отримала процесуальний розвиток після втручання суду. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/1069/26 Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру зобов’язано внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.

    Наразі слідство має встановити, чи були бюджетні витрати на ремонти соціальних об’єктів економічно обґрунтованими, а також перевірити можливу наявність системного перерозподілу коштів через підконтрольні підрядні структури.

  • Поки країна економить світло, Енергоатом витрачає десятки мільйонів на автопарк

    Поки країна економить світло, Енергоатом витрачає десятки мільйонів на автопарк

    На тлі енергетичної нестабільності та постійних відключень електроенергії державна компанія «Енергоатом» уклала багатомільйонний контракт на закупівлю міських автобусів. Договір на суму 51,625 млн грн було підписано 2 лютого 2026 року.

    Йдеться про придбання п’яти автобусів, вартість кожного з яких склала 12,39 млн грн. Для порівняння, у 2024 році аналогічну техніку структури компанії закуповували за ціною близько 10,78 млн грн за одиницю. Таким чином, різниця перевищує 1,6 млн грн на одному автобусі, що в сукупності становить понад 8 млн грн без урахування ПДВ.

    Закупівля відбулася за процедурою з одним учасником. У тендері брало участь лише ТОВ «ТД Еталон Авто», що фактично виключило конкуренцію та можливість зниження ціни під час торгів. Відсутність альтернативних пропозицій не дозволила перевірити, чи відповідає заявлена вартість ринковим показникам.

    У доступній тендерній документації не наведено детального економічного обґрунтування зростання ціни порівняно з попередніми роками. Також звертає на себе увагу зміна строків поставки: первісний термін виконання договору було продовжено майже на рік — до листопада 2026 року.

    Енергоатом є стовідсотково державною компанією, а єдиним її акціонером виступає Кабінет Міністрів України. Стратегічні фінансові рішення в енергетичній сфері координуються Міністерством енергетики. Договір від імені компанії підписав тимчасово виконуючий обов’язки голови правління.

    Закупівля автобусів на понад пів сотні мільйонів гривень відбувається в умовах війни та значних витрат на відновлення енергетичної інфраструктури. Експерти зазначають, що великі капітальні витрати державних підприємств у нинішній ситуації мають супроводжуватися максимальною прозорістю та конкурентними процедурами.

  • Понад 1,5 млрд на обладнання для енергосистеми отримала фірма з нульовим оборотом

    Понад 1,5 млрд на обладнання для енергосистеми отримала фірма з нульовим оборотом

    На тлі постійних ударів по українській енергосистемі закупівля обладнання для відновлення критичної інфраструктури є питанням національної безпеки. Однак механізм розподілу бюджетних коштів у цій сфері викликає серйозні запитання.

    9 лютого 2026 року Державне підприємство «Відновлення критичної інфраструктури» (код ЄДРПОУ 38054466) в один день уклало чотири договори на загальну суму 1 584 332 966,40 грн. Закупівлі здійснили за програмою КПК 3111000 без відкритого конкурсу, пославшись на виняткову процедуру відповідно до постанови Кабінету Міністрів №1178, яка дозволяє спрощені механізми в умовах воєнного стану.

    Фактичне пакетне підписання угод на понад півтора мільярда гривень протягом одного дня свідчить про заздалегідь спланований розподіл коштів. Такий підхід виключає ринкову конкуренцію і позбавляє державу можливості отримати найкращу цінову пропозицію.

    Основним отримувачем фінансування стало ТОВ «РСЕ Груп Україна» (код 44971187). До листопада 2025 року компанія мала назву «АКСІС ТЕХНОЛОДЖІ». За офіційною фінансовою звітністю за 2022–2024 роки підприємство декларувало нульовий дохід. Попри це, воно отримало стратегічні державні замовлення в умовах воєнного часу.

    ДП «Відновлення критичної інфраструктури» очолює Євген Крамаренко. Підприємство перебуває у сфері управління Міністерства розвитку громад та територій, яке очолює Олексій Кулеба. Саме в межах цієї управлінської вертикалі було погоджено застосування неконкурентної моделі закупівлі.

    Окремі умови договорів виглядають ризикованими для бюджету. Передбачено значні авансові платежі без обов’язкових банківських гарантій. Крім того, угоди допускають можливість зміни ціни або комплектації після підписання контрактів. Така конструкція дозволяє коригувати фінансові параметри вже в процесі виконання, що створює додаткові ризики для державних коштів.

    Відмова від відкритої конкуренції та незалежної перевірки ринкової вартості у випадку стратегічних закупівель на мільярди гривень фактично концентрує фінансові рішення в ручному режимі. В умовах війни, коли кожна гривня бюджету має працювати на відновлення країни, такі механізми потребують максимальної публічної прозорості та контролю.

  • На Хмельниччині закупили спорядження ДСНС на 14 млн грн, яке виявилося непридатним

    На Хмельниччині закупили спорядження ДСНС на 14 млн грн, яке виявилося непридатним

    У Хмельницькій області для підрозділу ДСНС України придбали 1730 комплектів захисного спорядження загальною вартістю понад 14 мільйонів гривень. Проте, як встановило слідство, отримане обладнання не відповідає технічним вимогам і державним стандартам та фактично не використовується.

    Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

    За даними правоохоронців, йдеться про комплекти радіаційного, хімічного та біологічного захисту, до складу яких входили спеціальні костюми, рукавиці, чоботи та валізи для зберігання. Після поставки з’ясувалося, що спорядження не відповідає встановленим нормам, а тому рятувальники не можуть застосовувати його під час виконання службових завдань. У результаті закуплені комплекти залишилися на складах.

    Слідство вважає, що комісія з оборонних закупівель діяла формально та могла використовуватися як прикриття для реалізації корупційної схеми. Наразі прокурори повідомили про підозру начальнику аварійно-рятувального загону спеціального призначення та його заступнику. Їм інкримінують зловживання службовим становищем за частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України.

    До суду вже подано клопотання про відсторонення підозрюваних від займаних посад, а також про обрання їм запобіжного заходу.

    Керівник Хмельницької обласної прокуратури Антон Ковальський наголосив, що закуплені комплекти жодного разу не використовувалися і залишилися фактично непотрібним придбанням. За його словами, це не лише питання розтрати бюджетних коштів, а й безпеки особового складу під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

    Розслідування триває. Правоохоронці встановлюють усі обставини закупівлі та перевіряють можливу причетність інших посадових осіб.

  • КП “Київавтошляхміст” уклало контракт на 95 млн із компанією, що раніше отримала підрядів на 23 тисячі

    КП “Київавтошляхміст” уклало контракт на 95 млн із компанією, що раніше отримала підрядів на 23 тисячі

    КП “Київавтошляхміст” уклало договір на 95,3 млн гривень на відновлення несних конструкцій шляхопроводу над трамвайними коліями на Окружній дорозі в Подільському районі столиці. Підрядником стало ТОВ “Д-Груп Інжиніринг” — компанія з мінімальним досвідом у публічних закупівлях і суперечливою історією.

    Контракт підписано 30 січня 2026 року. Роботи мають завершити до кінця року. Закупівля відбулася без конкуренції — інших учасників у процедурі не було.

    У КМДА пояснили, що ремонт охопить прогонові будови, опори та елементи мостового полотна. Шляхопровід введено в експлуатацію у 2005 році. Нині на об’єкті зафіксовано руйнування бетонного шару, оголення арматури та її корозію.

    Втім, ключові питання виникають не стільки до самого ремонту, скільки до обраного виконавця.

    Мінімальний досвід і офшорна історія

    ТОВ “Д-Груп Інжиніринг” зареєстроване у 2016 році. До укладання нинішнього контракту компанія мала лише два договори у системі публічних закупівель — загальною сумою 23 тисячі гривень. Обидва стосувалися дорожніх робіт і були підписані ще у 2017–2018 роках.

    Фірма неодноразово змінювала місце реєстрації та власників. У різні роки вона належала фізичним особам, пов’язаним між собою, а також офшорній компанії із Сейшел. З 2025 року засновницею та директоркою є Ірина Калініна, яка також володіє іншими бізнесами — у сфері оренди нерухомості та роздрібної торгівлі.

    У 2017 році компанія брала участь у тендері “Миколаївводоканалу”. Згодом Антимонопольний комітет встановив факт змови між учасниками закупівлі, що стало підставою для штрафів і скасування процедури.

    Кримінальні провадження

    “Д-Груп Інжиніринг” фігурує щонайменше у двох кримінальних провадженнях. В одному з них йдеться про можливу розтрату коштів під час будівництва паркінгу в аеропорту “Бориспіль”. За даними слідства, частина бюджетних коштів могла бути переведена через субпідрядні структури на рахунки компаній із ознаками фіктивності.

    В іншому провадженні компанія згадується у справі про можливу розтрату 192 млн гривень у 2016–2017 роках у столиці. Слідчі вказували на схеми штучного завищення вартості робіт та ознаки фіктивності окремих підприємств.

    Замовник із власними кримінальними історіями

    КП “Київавтошляхміст” входить до структури КК “Київавтодор”. Підприємство очолює Богдан Кобернюк, який є фігурантом кількох кримінальних проваджень.

    У 2024 році йому повідомили про підозру у справі щодо розтрати коштів під час ремонту деформаційних швів мостів. Слідство вважає, що роботи були виконані не в повному обсязі, а документи підписані з порушеннями. Також йому інкримінують службову недбалість, що призвела до збитків бюджету на 3,5 млн гривень у межах іншого договору.

    Департамент транспортної інфраструктури КМДА, якому підпорядковується корпорація “Київавтодор”, курується керівництвом міста.

    Контекст аварійності

    Останніми роками у столиці неодноразово фіксували інциденти з мостами та шляхопроводами. У червні 2024 року стався обвал пішохідної частини Повітрофлотського шляхопроводу. У жовтні 2023-го під час реконструкції обвалилася прогонова будова Дегтярівського шляхопроводу.

    На цьому тлі вибір підрядника з мінімальним досвідом та кримінальним шлейфом для виконання робіт на об’єкті за 95 млн гривень викликає додаткові питання щодо критеріїв відбору та системи контролю за використанням бюджетних коштів.

  • Компанія Фармак отримала мільярдні держконтракти під час війни, а ціни для армії виявилися вищими за роздріб

    Компанія Фармак отримала мільярдні держконтракти під час війни, а ціни для армії виявилися вищими за роздріб

    Поки Міністерство охорони здоров’я публічно звітує про реформи та нові програми скринінгу, на фармацевтичному ринку дедалі гучніше звучать питання щодо прозорості державних закупівель. У центрі дискусії — АТ «Фармак», одна з найбільших фармкомпаній країни, яка активно працює з державними замовниками в оборонному секторі.

    За підсумками 2024 року компанія задекларувала чистий прибуток у розмірі 1,62 млрд грн. За наявними даними, понад 844 млн грн із цієї суми припадає на контракти з державними структурами, зокрема госпіталями Міністерства оборони та підрозділами МВС. Динаміка зростання доходів від бюджетних замовників суттєво перевищує показники попередніх років, що викликає інтерес до умов формування цін.

    Аналіз окремих закупівель свідчить про різницю між цінами для державних установ і роздрібним ринком. Зокрема, ін’єкційний препарат «Тріомбраст» закуповувався державним військовим клінічним госпіталем по 597 грн за упаковку, тоді як у роздрібних мережах його ціна стартувала від 423 грн. Подібна ситуація зафіксована щодо крему «Ліпстер», таблеток «Аторвакор» та препарату «Аладин-Фармак», де вартість для армії, за даними контрактів, перевищувала середньоринкові показники у півтора–три рази.

    Ключову роль у ланцюгу постачання відіграють великі дистриб’ютори — «БаДМ» та «Оптіма-Фарм». Їхню узгоджену поведінку в попередні роки досліджував Антимонопольний комітет. Експерти ринку вказують на механізм так званих «актів зменшення вартості» між виробником і посередником. Така модель дозволяє формально декларувати зниження ціни, водночас залишаючи значну частину націнки — від 25 до 70% — у структурі дистриб’ютора.

    Додаткову увагу привертає корпоративна структура компанії. Власність через кіпрську Farmak Group Limited та наявність афілійованих підприємств у Центральній Азії створюють можливості для оптимізації податкового навантаження та перерозподілу фінансових потоків між юрисдикціями. Саме ці аспекти, за словами фахівців з фінансового моніторингу, потребують ретельного аудиту.

    Водночас у відкритих джерелах фігурує інформація про низку кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю компанії та її контрактами. Попри це, виробничі потужності продовжують розширюватися, зокрема у Києві та Шостці.

    Ситуація на фармринку демонструє системну проблему: в умовах війни державні закупівлі стають одним із ключових джерел доходу для великих виробників і дистриб’юторів. Питання полягає не лише в окремих контрактах, а в механізмах ціноутворення, які формують навантаження на бюджет.

    Експерти наголошують: без повної прозорості ланцюгів постачання, аудиту контрактів і публічного контролю державні витрати на медицину ризикують перетворитися на інструмент перерозподілу коштів на користь обмеженого кола гравців.

  • Корупція у ЗСУ: САП і НАБУ завершили розслідування справи «Дзвін» на 246 млн грн

    Корупція у ЗСУ: САП і НАБУ завершили розслідування справи «Дзвін» на 246 млн грн

    САП і НАБУ завершили розслідування масштабної корупційної справи в оборонній сфері, пов’язаної зі створенням автоматизованої системи Центру оперативного керівництва Збройних Сил України «Дзвін». За даними слідства, державі завдано збитків на понад 246 млн грн.

    Серед підозрюваних — колишні високопосадовці Генштабу ЗСУ та керівник приватної компанії, яка виконувала контракт на розробку системи: ексзаступник начальника Генштабу ЗСУ (генерал-лейтенант), колишній начальник військ зв’язку ЗСУ (генерал-майор), ексначальник управління розвитку автоматизації Генштабу ЗСУ (полковник) та директор приватного товариства, яке стало головним виконавцем контракту.

    За матеріалами слідства, у 2016 році Міноборони уклало контракт із компанією, яка не мала досвіду розробки систем управління військами чи спеціалізованого програмного забезпечення. Протягом чотирьох років за дослідно-конструкторські роботи державі перерахували понад 600 млн грн, з яких під час створення програмного забезпечення та коригування документації було розкрадено понад третину коштів.

    Дії підозрюваних кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна в особливо великих розмірах). Наразі матеріали справи передано до суду для розгляду.

  • ТОВ «Зернопром» стало одним із головних постачальників харчування за бюджетні гроші Київщини

    ТОВ «Зернопром» стало одним із головних постачальників харчування за бюджетні гроші Київщини

    Попри складну економічну ситуацію та війну, окремі компанії не лише зберігають позиції на ринку, а й демонструють стрімке зростання оборотів за рахунок бюджетних коштів. Однією з таких структур є столичне товариство з обмеженою відповідальністю «Зернопром», яке спеціалізується на постачанні продуктів харчування та готових страв для навчальних і соціальних закладів.

    Лише за січень цього року компанія отримала бюджетних замовлень у Києві та Київській області майже на 20 мільйонів гривень. За останнє десятиліття сума контрактів, укладених «Зернопромом» із державними та комунальними замовниками, перевищила сто мільйонів гривень. Підприємство належить родині Максима Мазурка — депутата Київської обласної ради минулого скликання від партії «Європейська солідарність».

    Черговим підтвердженням стабільності компанії на бюджетному ринку стала закупівля, оголошена Вишгородським ліцеєм «Сузір’я». Навчальний заклад замовив постачання сніданків та обідів для учнів на період із січня по травень 2026 року. Договір на суму 5,18 мільйона гривень було укладено саме з ТОВ «Зернопром».

    Січень виявився для компанії особливо результативним. За цей місяць вона отримала близько десяти бюджетних замовлень у столиці та області. Загальна вартість укладених угод склала майже 20 мільйонів гривень. Для порівняння, за весь 2025 рік «Зернопром» підписав договорів на 40 мільйонів гривень, у 2024 році — на 25 мільйонів, у 2023-му — на 17 мільйонів, а у 2022-му — менш ніж на 10 мільйонів гривень.

    З моменту запуску системи публічних закупівель компанія отримала понад три сотні бюджетних контрактів. Загальна вартість укладених договорів перевищила 126 мільйонів гривень, а після коригувань фактична сума становить понад 107 мільйонів. Географія діяльності підприємства обмежується Києвом і Київською областю, однак коло замовників є надзвичайно широким — від музичних ліцеїв і загальноосвітніх шкіл до управлінь освіти та соціальних установ.

    Найбільшими клієнтами «Зернопрому» стали Київський державний музичний ліцей імені Миколи Лисенка, а також освітні структури Обухова, Обухівського району та кількох громад Київщини. Саме ці замовники забезпечили компанії десятки мільйонів гривень бюджетних надходжень.

    ТОВ «Зернопром» було зареєстроване у 1999 році в Києві подружжям Олександром та Оленою Мазурками. Згодом до складу власників долучився їхній син Максим, який став співзасновником компанії у 2012 році у віці 22 років. Сьогодні підприємство входить до ширшої бізнес-групи родини Мазурків, до якої також належать аграрні, будівельні та девелоперські компанії, що працюють у сфері АПК, нерухомості та оренди.

    Бізнес-активність родини тісно переплітається з державною та політичною сферою. У 2012–2016 роках Олександр Мазурко очолював державне підприємство «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця”», яке підпорядковувалося Фонду державного майна України. Сам Максим Мазурко у 2015 році став депутатом Київської обласної ради, де входив до комісії з питань бюджету та фінансів.

    Його дружина у 2016–2020 роках працювала в Міністерстві юстиції України на посаді провідного спеціаліста профільного департаменту. Родинні зв’язки простежуються і в чинних структурах влади. Близький родич Мазурків нині працює в Офісі Президента України на посаді головного консультанта в директораті з питань економічної політики. У своїх деклараціях він зазначав користування квартирою та автомобілем, що належать членам родини Мазурків, а також отримання від них фінансових позик.

    Окремої уваги заслуговує земельне питання. Родина Мазурків володіє десятками гектарів землі на Київщині, зокрема в Іванкові. Частина цих активів стала предметом судових спорів. Правоохоронні органи досліджували обставини придбання понад 40 гектарів землі компанією родини, з’ясувавши, що частина ділянок накладалася на землі лісового фонду. У 2021 році Верховний Суд остаточно скасував рішення, яким компанія визнавалася власником 42 гектарів, визнавши відчуження землі таким, що відбулося з порушенням законодавства.

    На цьому тлі стрімке зростання бюджетних контрактів «Зернопрому» виглядає не лише як приклад підприємницької успішності, а й як ілюстрація того, наскільки тісно в Україні переплітаються бізнес, політика та доступ до державних ресурсів.