Хрещатик

Позначка: борги

  • Колишній власник “Дельта Банку” уникає сплати боргів на 50 мільярдів

    Колишній власник “Дельта Банку” уникає сплати боргів на 50 мільярдів

    Ексвласник збанкрутілого “Дельта Банку” Микола Лагун уже понад десять років переховується у Відні та намагається оформити банкрутство, визнаючи лише 7 з понад 50 мільярдів гривень боргів. Тим часом, його бізнес-активи в Україні продовжують працювати, а нерухомість і земля – приносити дохід.

    Аналітики і журналісти з’ясували: Лагун не просто не бідний, а контролює земельний банк площею сотні тисяч гектарів у Київській, Івано-Франківській, Чернігівській областях та навіть у Криму. Причому все це – через мережу підставних осіб і компаній, серед яких найчастіше фігурують чотири прізвища: Литвин, Сергієнко, Миколенко та Чабала.

    Офіційно Лагун володіє лише кількома компаніями, проте через структуру пов’язаних осіб контролює значно більше. Найпоказовіший кейс – Білогородка під Києвом. Формально тут розташовані активи щонайменше чотирьох фірм: “Крем-1”, “Графіті-2”, “Бородянінвестменс” та “Град Вільне”, які володіють понад 300 га землі. Орієнтовна вартість – понад 1,2 млрд грн.

    Окремо варто згадати про елітні ділянки в Козині: колишні турбази, які перетворюються на котеджні містечка. За даними з відкритих джерел, забудова тут ведеться повільно, але вартість землі – захмарна. Йдеться про мільйони доларів, які держава навіть не намагається повернути як компенсацію боргів перед Нацбанком та Фондом гарантування.

    Не менш показовий кейс – Івано-Франківщина. Тут Лагун через пов’язані компанії володіє 147 га курортної землі в селі Бистрець. Ще понад 60 га сільськогосподарських угідь записані на структури, пов’язані з Лагуном у Чернігівській області.

    Також ексбанкір контролює низку комунальних активів, зокрема, “Облтеплокомуненерго” і “Ніжинтепломережі”, що оперують у сфері теплопостачання. Їхня цінність не лише у тарифах, а й у землі, на якій розташовані котельні – це ще один потенційний інвестиційний ресурс, поки держава мовчки спостерігає.

    Кримські активи, які формально належать сестрі Лагуна, також досі приносять прибутки. Йдеться, зокрема, про ЖК “Сонячний” у Ялті та низку комерційної нерухомості в Севастополі. Оскільки повернути цю власність юридично складно, лишається питання: чому не заарештовано хоча б українські активи?

    Лагун визнає лише 7 з 50+ мільярдів боргів, а погашати їх обіцяє з “клеркської” зарплатні у Відні. Водночас його структури в Україні заробляють, а активи не заарештовуються навіть попри очевидну пов’язаність із тими ж Сергієнком чи Литвином.

    Нагадаємо: 10 років тому саме Лагун і його “Дельта Банк” стали символом банківської піраміди. І досі залишається питання – чому цей символ безкарності досі поза відповідальністю, хоча його активи буквально лежать на поверхні.

  • Українці наростили борги за мікрокредитами: 15 мільярдів боргу на початок року

    Українці наростили борги за мікрокредитами: 15 мільярдів боргу на початок року

    У 2024 році українці суттєво збільшили заборгованість перед мікрофінансовими організаціями. Попри майже незмінну кількість оформлених кредитів, загальний обсяг позик виріс на 27%, досягнувши 51,69 мільярда гривень. Середня сума одного мікрокредиту становила близько 150 доларів — понад 6 тисяч гривень, що на 26% більше, ніж у 2023 році.

    Про ці тенденції повідомляє платформа «Опендатабот». Усього впродовж року було укладено понад 8,3 мільйона кредитних договорів. Найактивніше позики брали у третьому кварталі — приблизно 729 тисяч кредитів щомісяця. Наприкінці року цей показник знизився до 691 тисячі, але попит на швидкі гроші залишився стабільно високим.

    Нарощення позик супроводжувалося зростанням заборгованості. За перші три квартали 2024 року борг українців перед мікрофінансовими організаціями виріс із 9,3 мільярда до 18,47 мільярда гривень. Наприкінці року сума знизилася до 15,77 мільярда, але загалом залишилася у 1,7 раза вищою, ніж на початку року.

    Попри часткове погашення кредитів у кінці 2024-го, фінансове навантаження на населення продовжує зростати. Збільшення середнього чека свідчить про те, що українці потребують більших сум для покриття базових витрат, не маючи достатньо власних коштів.

    На тлі цього з’являються і шахрайські схеми. Національний банк України визнав діяльність онлайн-сервісу BitCapital незаконною. Платформа маскувала видачу гривневих позик під кредити у криптовалюті Tether (USDT), фактично обходячи фінансове регулювання. Внаслідок цього постраждали щонайменше 700 осіб.

    Мікрокредитування залишається популярним інструментом виживання, але водночас — джерелом зростаючих фінансових ризиків для мільйонів громадян.

  • Графіки водопостачання стають реальністю: борги за комуналку б’ють рекорди

    Графіки водопостачання стають реальністю: борги за комуналку б’ють рекорди

    В Україні можуть розпочатися обмеження подачі води в різних містах через критичні борги населення за комунальні послуги. Про це повідомив народний депутат Богдан Кицак в ефірі Новини.Live.

    За словами нардепа, ситуація, яка вже склалася у Рівному та Івано-Франківську, може повторитися і в інших регіонах країни.

    “Ці прецеденти, які зараз з’являються у Рівному і Франківську, далі будуть поширюватися по всій Україні. Тому що рівень заборгованості, якщо ми сумуємо по всій країні, сягає майже десятка мільярдів. Потрібно виходити з цієї ситуації”, – наголосив Кицак.

    Він також додав, що ситуація викликає хвилю народного обурення, тож необхідно знайти ефективне рішення, яке дозволить розв’язати проблему без масових обмежень водопостачання.

    На проблему заборгованості звернула увагу й народна депутатка Вікторія Гриб, яка очолює підкомітет з енергетичної безпеки та житлово-комунальних послуг. Вона підкреслила, що комунальні підприємства перебувають у вкрай складному фінансовому становищі.

    “У нас на сьогодні 8 мільярдів – це заборгованість населення. Як на мене, нам потрібно створити фонд для людей, які не можуть сплачувати комунальні послуги”, – заявила Гриб.

    Тим часом Кабінет міністрів України затвердив порядок перерахунку вартості комунальних послуг, що стосується теплопостачання, водопостачання та вивезення сміття. Проте поки що це не вирішує проблему боргів і можливих обмежень водопостачання для українців.

    Якщо найближчим часом не буде знайдено механізму розв’язання боргової кризи, графіки подачі води можуть стати реальністю для багатьох міст України.

  • Криворізький залізорудний комбінат Коломойського зупинився через борги

    Криворізький залізорудний комбінат Коломойського зупинився через борги

    Криворізький залізорудний комбінат (КЗРК), один із ключових активів групи “Приват”, опинився у критичному стані. Практично все виробництво зупинено, а більшість працівників переведено в простій до квітня 2025 року. Зарплати та подальше функціонування підприємства залишаються під питанням. Формальною причиною називають проблеми зі збутом продукції та неможливість оплатити електроенергію. Втім, неофіційно причина глибша: фінансові канали Ігоря Коломойського заблоковано, офшорні схеми перекрито, а рахунки компанії перебувають під міжнародним контролем.

    Ситуація навколо КЗРК повторює долю інших активів олігарха, таких як Приватбанк, Укрнафта та Кременчуцький НПЗ, які внаслідок фінансових махінацій були фактично виведені з-під його контролю. Тепер комбінат може стати наступною ціллю для націоналізації.

    Основний власник підприємства — кіпрська компанія Starmill Limited, що формально володіє 99,88% акцій КЗРК. Проте фактично контроль належить тим же структурам, які роками забезпечували виведення прибутків за кордон. Зараз же, коли Коломойський втратив можливість фінансувати операційну діяльність та підтримувати навіть мінімальний рівень соціальної відповідальності, комбінат опинився на межі економічного колапсу.

    Замість офіційного простою працівникам пропонують йти у відпустку за власний рахунок, що дозволяє керівництву уникнути зобов’язань щодо виплати заробітної плати. Це типовий підхід українського олігархату, коли відповідальність за кризу покладається на трудові колективи, а прибутки роками осідають в офшорах.

    Комбінат уже тривалий час сигналізував про проблеми, зокрема з податковими відшкодуваннями та відсутністю державної підтримки. Проте нинішня ситуація — це не просто економічні труднощі, а крах управлінської моделі Коломойського. З урахуванням тенденцій, КЗРК може стати ще одним активом, який держава змушена буде взяти під контроль, щоб уникнути повного розвалу підприємства та соціального вибуху в регіоні.

  • Вартість опалення в Україні: чому комуналка стає все дорожчою

    Вартість опалення в Україні: чому комуналка стає все дорожчою

    У 2023 році розрахунок вартості централізованого опалення в Україні відбувається відповідно до 315 постанови Кабінету Міністрів, закону про житлово-комунальні послуги та комерційний облік. Ці документи визначають механізм формування тарифів для споживачів, що користуються централізованим теплопостачанням у багатоквартирних будинках. Олег Попенко, голова спілки споживачів комунальних послуг, розповів, як розраховуються ці тарифи, скільки українці платять за опалення, і чому накопичується велика заборгованість.

    Згідно з Попенком, вартість опалення залежить від затверджених місцевими органами або НКРЕКП витрат на надання послуги. Це включає витрати на підігрів теплоносія, ремонти тепломереж та заробітну плату працівників. Після затвердження витрат визначається вартість гігакалорії, на основі якої формується кінцевий рахунок для споживачів. Для тих, хто використовує електричне опалення, Кабмін запровадив пільговий тариф: перші 2 тисячі кіловат спожитої електроенергії коштують 2,64 грн за кВт-год, а після цього тариф зростає до 4,64 грн за кВт-год.

    У свою чергу, тарифи на газове опалення складають 7,96 грн за кубометр, що дозволяє споживачам самим порахувати, скільки газу потрібно для обігріву квартири. Проте, у 95% квартир з централізованим теплопостачанням неможливо відрегулювати подачу тепла, що створює складнощі для мешканців багатоквартирних будинків. Загалом, вартість 1 гігакалорії у Києві становить 1654,71 грн.

    Попенко зауважив, що питання підвищення тарифів на опалення залежатиме від політичної ситуації в Україні. Якщо в країні розпочнуться вибори, то тарифи, ймовірно, залишаться на поточному рівні до завершення виборчого процесу. Водночас, за словами експерта, вартість опалення в Україні ще не така висока, як у європейських країнах, однак для багатьох українців вона залишається занадто дорогою через низький рівень доходів. За даними Держстату, борг українців за комунальні послуги на кінець 2021 року становив 81,4 млрд грн, з яких 29 млрд — це борги за теплопостачання.

  • ТОВ “Алакор Сіті” претендує на управління ТРЦ “Гулівер”, попри податкові борги на 66 мільйонів гривень

    ТОВ “Алакор Сіті” претендує на управління ТРЦ “Гулівер”, попри податкові борги на 66 мільйонів гривень

    ТОВ “Алакор Сіті”, яке є єдиним претендентом на управління одним із найбільших торговельно-розважальних центрів Києва – ТРЦ “Гулівер”, має значні фінансові зобов’язання перед державою. Як випливає з інформації Єдиного державного реєстру судових рішень, компанія заборговала понад 66 мільйонів гривень податків, через що Державна податкова служба вимагає їхнього стягнення.

    Компанія “Алакор Сіті” має проблеми з податковою через значну суму боргу. Податкова служба в Києві стверджує, що ця компанія занизила свої податкові зобов’язання з ПДВ на суму понад 28 мільйонів гривень, у зв’язку із чим їй нараховано ще й штраф у сумі більше ніж 7 мільйонів гривень, а також занизила дохід, який повинен оподатковуватись податком на прибуток, на суму більше 170 мільйонів гривень (розрахунково – податок на прибуток 18% становив би понад 30 мільйонів гривень).

    Суди раніше підтримували “Алакор Сіті”, але Верховний Суд України 17 грудня 2024 року у справі № 320/8946/23 частково скасував рішення попередніх інстанцій і направив справу на повторний розгляд до суду першої інстанції. Це означає, що податкові проблеми ТОВ “Алакор Сіті” ще не вирішені, і тепер суд першої інстанції повинен знову розглядати заперечення компанії проти вимог податкової служби. Щоправда, цього разу вже з урахуванням висновків Верховного Суду України, який не погодився із скасуванням податкових повідомлень-рішень.

    Іронічним є те, що ТРЦ “Гулівер” передано в управління АРМА як арештований речовий доказ у кримінальному провадженні про ухилення від сплати податків.

    Голова Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) Олена Дума заявляла, що встановила жорсткі критерії для майбутніх управителів, які повинні відповідати високим стандартам і гарантувати стабільні надходження до державного бюджету від управління арештованими активами.

    Однак, на тлі інформації про податкові вимоги до компанії “Алакор Сіті” на десятки мільйонів гривень, виникають питання: чи відповідає така компанія оголошеним критеріям і високим вимогам, заявленим пані Думою? Чи здатна ця компанія, маючи власні борги перед державою, забезпечити ефективне управління ТРЦ “Гулівер” та стабільне надходження коштів до державної казни?

    Зважаючи на фінансові проблеми “Алакор Сіті”, виникають обґрунтовані побоювання щодо спроможності компанії ефективно управляти величезним активом у центрі столиці. Чи не ризикує держава втратити потенційний прибуток, якщо управління буде передано структурі, яка не змогла впоратися з власними податковими зобов’язаннями? Чи не спробує така компанія і в цьому випадку ухилитися від платежів до бюджету, присвоївши дохід від управління?

    АРМА 30 жовтня оголосило конкурс на відбір управителя для ТРЦ “Гулівер”. Раніше низка ЗМІ повідомляла про зв’язки ТОВ “Алакор Сіті” з росіянами та оточенням експрезидента Петра Порошенка.

    Власником “Алакор Сіті” є бізнесмен Дмитро Адамовський – син скандального бізнесмена Андрія Адамовського. Хоча зараз Адамовський-молодший позиціонує себе як чесний громадянин Канади, за нашою інформацією, він досі має російське громадянство. Паспорт країни-агресорки він, ймовірно, отримав ще у 2005 році.

  • Заборгованість на ринку електроенергії України досягла 34,5 млрд грн

    Заборгованість на ринку електроенергії України досягла 34,5 млрд грн

    Український енергетичний сектор опинився у кризовій ситуації через рекордний рівень заборгованості на балансуючому ринку електроенергії, яка досягла 34,5 млрд грн за 2024 рік.

    Про це заявив Адріан Прокіп, експерт програми “Енергетика” аналітичного центру “Український інститут майбутнього”. За його словами, це зростання становить 12,7% у порівнянні з попереднім роком.

    З цієї суми борг НЕК “Укренерго” перед постачальниками послуг з балансування складає 13,6 млрд грн, що значно ускладнює фінансову ситуацію в галузі.

    Експерт наголошує, що такі борги є серйозним бар’єром для розвитку нових генерацій та залучення інвестицій у галузь.

    “Ситуація, коли продавши електроенергію, можна чекати рік-півтора на оплату, відлякує навіть тих, хто вже має власну генерацію”, – зазначає Прокіп.

    Недосконалі механізми стягнення боргів, відсутність фінансових гарантій для учасників ринку, а також регулярні руйнування енергосистеми через війну з Росією лише поглиблюють кризу.

    Верховна Рада України ухвалила законопроєкт, який частково покликаний вирішити проблему заборгованості, але, за словами Прокіпа, це лише тимчасові заходи.

    “Необхідні системні зміни, які б дозволили збалансувати ринок та поступово позбавитися боргів. Адміністративні методи тут не допоможуть”, – підкреслює експерт.

    Він додає, що лише проактивна політика може створити передумови для розвитку нової генерації, яка є критично необхідною в умовах регулярних атак на енергетичну інфраструктуру України.

    У своєму звіті Флорентійська школа регулювання (Florence School of Regulation, FSR) також відзначила, що причиною ситуації є недоліки механізмів стягнення боргів та відсутність ефективних фінансових гарантій. Це не лише погіршує ліквідність ринку, але й підриває його інвестиційну привабливість.

  • Заступниця голови НБУ Рожкова втратила майно через борги перед Фондом гарантування вкладів

    Заступниця голови НБУ Рожкова втратила майно через борги перед Фондом гарантування вкладів

    Перший заступник голови Національного банку України Катерина Рожкова потрапила у неприємну ситуацію, коли судові виконавці розпочали продаж її майна через борги перед Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). 30 грудня 2024 року було продано її паркувальне місце за адресою вул. Волинська, 10 у Києві на суму 502,3 тис. грн. Цей продаж став частиною виконання судового рішення в рамках виконавчого провадження 72392283, і лише через кілька тижнів, 6 січня 2025 року, сама Рожкова повідомила про цей факт у звіті для Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

    Справа Платинум Банку та борги Рожкової

    Щоб зрозуміти причини, чому Катерина Рожкова опинилася у такій ситуації, необхідно повернутися до подій 2017 року, коли Національний банк України відкликав ліцензію у Платинум Банку, де Рожкова займала посаду в.о. голови правління. Після цього Фонд гарантування вкладів був змушений поставити Платинум на ліквідацію, а вкладники, які втратили свої кошти, почали вимагати відшкодування через суди.

    Виконання цих вимог ФГВФО включало подачу позову до колишнього керівництва банку, в тому числі і до Катерини Рожкової, у червні 2020 року. Позов стосувався 1,48 млрд грн, і судові розгляди тривали понад три роки. Катерина Рожкова та 10 її колег із керівництва Платинум Банку програли справу в березні 2024 року, коли Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду визнав законними вимоги Фонду гарантування.

    Цей вердикт став фатальним для Рожкової та інших відповідачів, оскільки, як показує практика, у випадку програшу суду виконавці мають право стягувати борги через продаж майна, і саме це сталося після рішення суду.

    Після програшу суду і прийняття рішення про стягнення боргу, судові виконавці почали діяти. Одним із перших кроків стала реалізація нерухомості Катерини Рожкової. 30 грудня 2024 року було продано її паркувальне місце в Києві за 502,3 тис. грн. Це стало частиною виконавчого провадження 72392283, яке стосувалося майна, яке належало колишнім керівникам Платинум Банку.

    Сам процес стягнення боргу в межах виконавчого провадження передбачає, що всі активи відповідача будуть продані для покриття заборгованості. Так, навіть якщо людина володіє лише часткою у нерухомості, ця частка може бути продана. В даному випадку, це стосувалося паркувального місця, яке належало Рожковій на правах власності.

    Цікаво, що в декларації за 2023 рік Катерина Рожкова не згадала про продаж цього майна, що викликало певні питання щодо її фінансової звітності. В декларації зазначено інше майно, включаючи 50% квартири в Києві, гараж, земельні ділянки та садовий будинок, але паркувальне місце по вул. Волинська не фігурувало.

    Юристи пояснюють, що у випадку такого боргу виконавці намагаються стягнути всі активи на загальну суму боргу. Якщо боржник володіє кількома об’єктами нерухомості, то кожен з них може бути проданий для покриття заборгованості. Більш того, якщо боржник намагається передати або продати майно до рішення суду, це може бути визнано незаконним, і всі ці дії будуть скасовані в межах фраудаторного позову. Оскільки в цьому випадку провадження стосується 1,48 млрд грн, Рожкова та її колеги повинні розпрощатися з більшою частиною своїх активів.

    Окрім продажу майна, виконавці також можуть звернутися до роботодавця (в даному випадку до Національного банку України), щоб стягувати частину заробітної плати боржника для погашення боргу. Це схоже на процедуру утримання аліментів, коли 20% від поточної зарплати боржника можуть бути автоматично перераховані на рахунок, що обслуговує виконання боргу.

    Особливу увагу привертає той факт, що в декларації Рожкової за 2023 рік не було вказано продане паркувальне місце, хоча державний реєстр підтверджує її власність на це майно. Це підняло питання про можливі порушення в поданні інформації про зміни в майновому стані. Хоча сама Рожкова декларувала зміни в своєму майновому стані, такі як оплата навчання в Україні на суму 348 тис. грн, факт продажу нерухомості залишився поза увагою.

    Наразі невідомо, які ще активи Рожкової будуть продані в межах виконання судового рішення, адже у неї є інше майно, яке також може бути стягнуте для покриття боргу. За словами юристів, процес може продовжуватись, і найближчим часом можуть бути продані й інші об’єкти нерухомості, якщо борги не будуть погашені.

    Таким чином, ситуація з продажем паркувального місця Рожкової — лише перший етап тривалого процесу стягнення боргів. Фонд гарантування вкладів продовжує боротьбу за відшкодування втрат вкладників, і це питання, ймовірно, триватиме ще довго.

  • Українці продовжують накопичувати борги: в Єдиному реєстрі вже 9 мільйонів боржників

    Українці продовжують накопичувати борги: в Єдиному реєстрі вже 9 мільйонів боржників

    В Україні ситуація з боргами набуває серйозних обертів. З травня 2024 року кількість нових боргів, зафіксованих у Єдиному реєстрі боржників (ЄРБ), зросла на 360 тисяч. На сьогоднішній день в реєстрі міститься вже понад 8,8 мільйона записів. Весь рік не зупиняє тенденцію до росту: від початку повномасштабної війни в Україні кількість заборгованостей у реєстрі збільшилася на майже 2 мільйони.

    Основними причинами такої масової реєстрації боргів є штрафи за порушення правил дорожнього руху (ПДР) та адміністративні правопорушення. За даними Опендатабот, найбільшу частку у реєстрі займають саме штрафи за порушення ПДР, які становлять 1,8 мільйона записів або 21% від загальної кількості. Далі йдуть стягнення за адміністративні порушення — 1,7 мільйона, що становить 20%. На третьому місці за кількістю записів — стягнення на користь державного бюджету, які наразі складають 1,6 мільйона або 18,5%.

    Водночас, борги по комунальних платежах складають 727 тисяч, або 8% від загальної кількості заборгованостей. Цей сектор також не залишився без уваги, однак, порівняно з іншими категоріями, його частка менша.

    Цікаво, що більше 21% боргів не можна точно віднести до жодної з вищезгаданих категорій, що може свідчити про різноманітність джерел заборгованості та неясність деяких випадків у реєстрі.

    Окрім цього, є значне зростання стягнень майна за виконавчим документом — на 24% більше, ніж раніше. Кількість таких випадків сягнула 15,6 тисяч. Майже на 17% збільшилася також кількість конфіскацій у кримінальних справах (без урахування корупційних), досягнувши 11,8 тисяч.

    Такий темп зростання боргів свідчить про зростаючий фінансовий тиск на українців в умовах війни та економічних труднощів. Більшість боргів стають складними для виплати, і відповідно, державні органи активно працюють над їх стягненням, що створює додатковий фінансовий тягар для населення.

  • Європейська федерація відсторонила Україну від міжнародних змагань через борги

    Європейська федерація відсторонила Україну від міжнародних змагань через борги

    Європейська федерація хокею на траві ухвалила рішення відсторонити всі національні та молодіжні збірні України від участі в міжнародних змаганнях через борг Української федерації хокею перед організацією, який перевищує 30 тисяч євро.

    За словами старшої тренерки жіночої збірної України, Світлани Макаєвої, Брюссельський офіс Європейської федерації стверджує, що борг Федерації хокею на траві України становить понад 32 тисячі євро, зокрема через невиплачені внески за змагання. Гроші на ці внески були виділені Міністерством молоді та спорту, однак, як стверджує Макаєва, вони не були перераховані до Європейської федерації.

    Це рішення стало ударом для українського хокею на траві, оскільки українські збірні, включаючи жіночу, чоловічу та молодіжні команди, були зняті з чемпіонатів Європи 2025 року та не зможуть брати участь в інших міжнародних турнірах.

    Зазначимо, що до листопада 2024 року лише дві країни, Росія та Білорусь, були відсторонені від міжнародних змагань з хокею на траві через агресію Росії проти України.