Хрещатик

Позначка: борги

  • Трільйони виплат: Прогноз державного боргу України на наступні 26 років

    Трільйони виплат: Прогноз державного боргу України на наступні 26 років

    Міністерство фінансів України зробило прогноз стосовно майбутніх виплат за державним боргом до 2050 року, надавши детальний розпис на річну основу.

    Прогнозна статистика Міністерства фінансів України свідчить про це.

    Варто розуміти, що Мінфін прогнозує майбутні виплати за державним боргом України за діючими угодами на конкретну дату. Прогнози регулярно оновлюються з урахуванням змін у сумах та умовах обслуговування боргу, особливо в умовах надходжень фінансової допомоги від зовнішніх партнерів та нових внутрішніх запозичень на тлі триваючої війни.

    Таким чином, прогноз Мінфіну станом на 1 травня є актуальним.

    Державний борг включає внутрішні та зовнішні зобов’язання України, не враховуючи гарантований державою борг та борги приватного сектору.

    Згідно з прогнозом Мінфіну, у 2024 році Україна має виплатити близько 1,02 трильйонів гривень за державним боргом.

    У наступні роки заплановані суми виплат зменшуються. Наприклад, у 2025 році очікується майже 870 млрд гривень, у 2026-му – близько 621 млрд гривень, у 2027 – 536 млрд гривень, у 2028 – 457 млрд гривень, а в 2029 – 430 млрд гривень.

    Наступне десятиліття розпочнеться з виплати 409 млрд гривень у 2030 році, після чого очікується підвищення в 2031 році на понад 434 млрд гривень, а в 2032 – майже 398 млрд гривень.

    У 2033 році на сплату боргів з державного бюджету планується виділити 347 млрд гривень, у 2034-му – понад 316 млрд гривень. У 2035 році сума виплат досягне 410 млрд гривень, а в 2036 році зменшиться до 285 млрд гривень. У 2037 році очікується виплата 318 млрд гривень.

    Починаючи з 2038 року, щорічні виплати зазвичай не перевищуватимуть 200 мільярдів гривень. Так, у 2038-му році очікується 165 млрд гривень, у 2039 – 158 млрд гривень, у 2040-му – 174 млрд гривень, а в 2041 – 125 млрд гривень. Потім планується одноразове збільшення в 2042 році до майже 209 млрд гривень, після чого суми знову зменшаться: 113 млрд гривень у 2043 році, 110 млрд у 2044, 107 млрд у 2045, 105 млрд у 2046, і 102 млрд у 2047.

    У 2048 та 2049 роках планується виплатити по 87 млрд гривень.

    Загалом, протягом 26 років Україна має сплатити державних боргів на суму близько 8,5 трильйонів гривень. Це набагато більше, ніж плановий номінальний ВВП України на поточний (2024) рік.

    Загальна сума переплати за відсотками становитиме приблизно 3 трильйони гривень, а близько 5,5 трильйонів піде на сплату основної суми державного боргу.

    Раніше  детально розглядались суми державних боргів, які Україна має сплатити до кінця 2024 року. Прогнозна сума перевищує 1 трильйон гривень.

    У 2022 році країни-кредитори України, зокрема країни “Великої сімки” (G7) та Паризький клуб, надали Києву відстрочку з обслуговування суверенного боргу до кінця 2023 року. У грудні 2023 року реструктуризацію боргу було продовжено до кінця березня 2027 року.

  • НБУ повідомляє про зменшення валютних резервів через скорочення міжнародної допомоги та великі витрати на гривню

    НБУ повідомляє про зменшення валютних резервів через скорочення міжнародної допомоги та великі витрати на гривню

    Національний банк України (НБУ) оголосив про зменшення своїх валютних резервів за результатами квітня 2024 року, що сталося через скорочення міжнародної допомоги та значні витрати на підтримку гривні. Згідно з офіційним звітом НБУ, загальний розмір золотовалютних резервів скоротився на 3,1%, до $42,4 мільярдів. Окрім цього, розмір чистих зовнішніх резервів (ЗВР) впав на 4,1%, з $31,8 мільярдів до $30,5 мільярдів.

    Про це йдеться в офіційному звіті НБУ.

    Чисті валютні резерви – це загальні валютні резерви мінус зобов’язання (поточна заборгованість за кредитами з відсотками) України перед МВФ.

    Зараз ці зобов’язання становлять $11,9 млрд, і ця сума в ЗВР недоторканна – влада не може її вільно витрачати на інші потреби країни, тільки на виплати Міжнародному валютному фонду, який навіть на час війни не проводить Україні ніяких реструктуризацій і не дає відтермінувань з виплат раніше наданих кредитів.

    Квітневе скорочення загальних валютних резервів Нацбанку повернуло регулятора до тенденції початку 2024 року. У січні вони зменшилися на 4,9% (до $38,5 млрд), у лютому – на 3,8% (до $37,1 млрд), і тільки в березні відбулося різке збільшення ЗВР на 18%, і насамперед завдяки великому кредитному траншу від Євросоюзу (майже на $5 млрд), Світового банку ($1,6 млрд), Канади ($1,5 млрд) і МВФ ($880,7 млн) – сукупно тоді надійшло $9,3 млрд.

    Однак у квітні потік міжнародної допомоги в Україну скоротився до $1,6 млрд: ми отримали від Євросоюзу тільки $1,6 млрд (у рамках програми Ukraine Facility) і ще трохи – $46,6 млн – влада змогла залучити на внутрішньому борговому ринку завдяки розміщенню валютних ОВДП (облігацій внутрішньої держпозики). Однак НБУ був змушений витратити $2,3 млрд на підтримання стабільності гривні на міжбанку, а також $884,5 млн було виплачено за держборгом – зокрема, тому ж ЄС, Світовому банку і МВФ.

    Тому в підсумку було зафіксовано скорочення загального валютного резерву Нацбанку.

    Як і раніше, більшу частину резервів НБУ вкладено в цінні папери – 69,9% всього обсягу ($29,6 млрд), а в золото тільки 4,8% ($2,02 млрд). А у валютній структурі домінував американський долар (82,9%), за яким ішов євро – 9,6%, золото (4,8%), китайський юань (1,2%), британський фунт (0,7%) і японська ієна (0,7%).

  • Власник “Гуліверу” розширював автопарк, не дотримуючись виплат за боргами перед державними банками

    Власник “Гуліверу” розширював автопарк, не дотримуючись виплат за боргами перед державними банками

    Структури бізнесу Віктора Поліщука, пов’язані з керівництвом Російської Федерації, у 2022 році не виконали повернення боргів перед державними банками України, стверджуючи, що мають фінансові труднощі. Протягом року до них не застосовувалися жодні штрафні санкції. У цей же період компанії, пов’язані з Поліщуком, продовжували купувати розкішні автомобілі на мільйони гривень, один з яких використовувався самим бізнесменом для подорожей за кордон.

    За розслідуванням журналістів з «Схем», Віктор Поліщук, власник торговельно-офісного центру “Гулівер” у Києві, залишився з боргами перед “Ощадбанком” та “Укрексімбанком” на суму близько 14 мільярдів гривень, які мав повернути до 2044 року. Однак у зв’язку з вторгненням, державні банки не отримали від його структур близько 500 мільйонів гривень. Тим часом, власник “Гуліверу” продовжував поповнювати свій автопарк елітними автомобілями.

    Журналісти виявили, що компанія, яка має зв’язок з Поліщуком, витратила значну суму на покупку авто, тоді як борги перед державними банками лишалися невідшкодованими. Зазначається, що автомобільна флотиля “Карпе ренталс” оцінюється приблизно в три мільйони доларів. Деякі автомобілі з цього флоту використовувались особисто Поліщуком для подорожей за кордон під час воєнного стану.

    Поліщук відмовився коментувати, чи є купівля розкішних авто на фірму, записану на його сестру, методом приховування реальних прибутків в умовах великої заборгованості перед державою.

    Бізнес Поліщука розцвів за часів президентства Віктора Януковича, коли його вважали одним із “гаманців” політичного клану колишнього президента. Тоді він отримав значні активи у фінансовій та роздрібній торгівлі, а також нерухомості. Його дружина також має родинні зв’язки з Кремлем. На сьогодні Поліщук залишається боржником перед “Ощадбанком” та “Укрексімбанком” на 14 мільярдів гривень.

    Однак, керівництво державних банків протягом цілого року не застосувало до нього жодних штрафних санкцій і не розпочало примусове стягнення боргів або застави за кредитом, навіть у світлі зв’язків бізнесмена з Росією. У розслідуванні зазначається, що менеджмент державних банків виявив велику послідовність у відносинах з Поліщуком, хоча той систематично ускладнював виконання фінансових зобов’язань.

    “Здається, менеджмент державних банків просто закрив очі на майже річну зупинку виконання фінансових зобов’язань позичальником та не скористався жодними з механізмів примусового стягнення, хоча мав такі в арсеналі”, – зазначено в статті.

    Під час запитання у менеджмент “Гуліверу” про причини зупинки виплат, журналісти не отримали відповіді, навіть після тижня очікування на запитання.

    У “Ощадбанку” пояснили свою неготовність наразі розпочинати примусове стягнення з Поліщука тим, що це може спричинити фактичне припинення співпраці з боржником, який виразив готовність співпрацювати. Також було відзначено, що в умовах широкомасштабної військової агресії Росії та пандемії COVID-19, негативний вплив на український бізнес важко уникнути. Щодо пільгових умов реструктуризації боргу, банк вказав, що вони були прийняті з огляду на критичний фінансовий стан боржника.

    В “Укрексімбанку” також наголошено, що умови реструктуризації залежать від багатьох факторів, включаючи фінансовий стан боржника та перспективи його бізнесу.

    На інші питання про борги Поліщука перед державними банками і можливі наслідки для нього не було надано відповідей, посилаючись на банківську таємницю. Віктор Поліщук також не відповів на запитання журналістів щодо цього питання.

  • Бюджетну кризу в Україні вже не сховаєш – інфляція відчутно поповзла вгору, наростає сукупна заборгованість підприємств і організацій.

    Бюджетну кризу в Україні вже не сховаєш – інфляція відчутно поповзла вгору, наростає сукупна заборгованість підприємств і організацій.

    Колосальна заборгованість перед партнерами завела економіку країни в глухий кут, і повернути ці борги ми ніколи не зможемо. І хоча, партнери, зокрема, європейські нам люб’язно надають допомогу, вона не безоплатна, і рано чи пізно доведеться віддавати борги. Питання тільки в тому, чим саме Україна планує розплачуватися.

    До речі, поки що, ми розплачуємося життями українців, з метою придушити російську економіку, що, до речі, виходить не так вдало, як того хотілося б. Тим часом, варто озирнутися назад, і зрозуміти, як наша країна з перспективної та такої, що успішно розвивається, прийшла до тотальної розрухи. Так, ще в далекому 2012 році Україна, за даними МВФ, посідала 93 місце у світі за ВВП, а вже 2022 року вийшла із сотні, посівши 114 позицію. Її частка у світовому ВВП скоротилася з 0,46 відсотків у 2013 році до 0,27 відсотків у 2022 році. При цьому, за останній десяток років, Україна входить до топ-11 найгірших країн у світі. Наприклад, у тому ж 2022 році показник становив 26,6 %, і таким чином з 2013 року зріс майже в 4 рази. А ВВП з 2013 по 2023 рік знизився більш ніж на третину.

    Різке погіршення економіки безпосередньо вплинуло і на сільське господарство, що призвело до розриву господарських зв’язків.

    А на тлі збитків і провалів Україна ще до того ж несе тягар колосальних військових витрат. Тільки фінансування армії обходиться в 4,4 мільярда доларів на місяць, що трохи менше річного бюджету ЗСУ в період до початку російського вторгнення і приблизно половина нинішнього місячного бюджету України.

    Ба більше, за підсумками 2023 року співвідношення державного боргу до ВВП становило приблизно 85% ВВП (проти 78,4% 2022 року і 48,9% 2021 року). При чому, боргове навантаження на економіку залишається високим, тому Києву не варто розраховувати на списання зовнішнього боргу. А значить, що рано чи пізно настане той момент, коли борги доведеться повертати, як і відшкодовувати військові поставки, за рахунок фінансування. Тому зростання “поганих боргів” у короткостроковій перспективі продовжиться і віддавати їх уже доведеться з високою процентною ставкою.