Хрещатик

Позначка: борги

  • «Квиток у дефолт»: борги душать Укрзалізниця — пасажирські перевезення можуть обвалити всю систему

    «Квиток у дефолт»: борги душать Укрзалізниця — пасажирські перевезення можуть обвалити всю систему

    Фінансова ситуація навколо Укрзалізниці стрімко загострюється: компанія опинилася на межі серйозної боргової кризи, і ключова причина — не лише зовнішні зобов’язання, а багаторічна модель фінансування, яка фактично вичерпала себе. За оцінками аналітиків Центру транспортних стратегій, саме невирішене питання компенсації збитків від пасажирських перевезень створює системний ризик дефолту найбільшого державного перевізника країни.

    Сьогодні компанія намагається реструктурувати близько 1,1 мільярда доларів боргу, пропонуючи кредиторам списання 20% і нову модель виплат, прив’язану до обсягів перевезень. Однак частина інвесторів не погоджується на ці умови та наполягає на альтернативному сценарії — підвищенні тарифів на вантажні перевезення, що, на їхню думку, дозволить швидше стабілізувати фінансовий стан. Проте саме цей крок, як застерігають експерти, може стати каталізатором ще глибшої кризи.

    Проблема полягає в тому, що підвищення тарифів уже раніше мало негативні наслідки: бізнес почав відмовлятися від залізничної логістики на користь автотранспорту, а українські виробники втратили частину конкурентних переваг через зростання витрат. За оцінками експертів, нове підвищення тарифів на 37% може призвести до скорочення обсягів перевезень приблизно на 15%, що еквівалентно втраті близько 27 мільйонів тонн вантажів щороку. У підсумку очікуваного зростання доходів не відбудеться, натомість державний бюджет ризикує недоотримати десятки мільярдів гривень податкових надходжень.

    Ключова проблема значно глибша — це сама модель функціонування компанії. Протягом багатьох років прибутковий вантажний сегмент фактично дотує збиткові пасажирські перевезення. У період 2022–2025 років збитки від пасажирського напрямку перевищили 67 мільярдів гривень, тоді як операційний прибуток від вантажних перевезень становив лише 59 мільярдів. Тобто навіть найприбутковіший сегмент уже не перекриває втрати, що накопичуються.

    Це означає, що внутрішній фінансовий баланс компанії зруйнований: вантажні перевезення більше не можуть бути «донором» для пасажирського сектору. У результаті страждають інвестиції в інфраструктуру, оновлення рухомого складу та загальна конкурентоспроможність залізниці. Фактично мова йде про системну кризу, яка не може бути вирішена точковими заходами.

    Аналітики наголошують: без переходу до європейської моделі, де пасажирські перевезення фінансуються напряму з державного бюджету, ситуація лише погіршуватиметься. У країнах ЄС такі перевезення вважаються соціальною функцією держави, а не комерційним напрямком, і відповідно дотуються з бюджету. В Україні ж цей тягар покладено на саму компанію, що в умовах війни та економічного тиску стає критичним.

    Додатковий фактор ризику — позиція кредиторів. Відмова частини власників облігацій підтримати реструктуризацію посилює тиск на ліквідність компанії. Якщо компроміс не буде знайдено, це може призвести до технічного дефолту — ситуації, коли компанія не здатна виконувати свої боргові зобов’язання вчасно.

    Наслідки такого сценарію можуть бути масштабними: від втрати довіри міжнародних інвесторів до ускладнення залучення фінансування для критичної інфраструктури. Більше того, це може вплинути на всю економіку країни, адже залізниця залишається ключовим елементом логістики, особливо в умовах війни.

    Додаткові оцінки, зокрема від ICC Ukraine, свідчать, що підвищення тарифів може мати макроекономічні наслідки: скорочення ВВП на десятки мільярдів гривень, зменшення валютної виручки та падіння податкових надходжень. Це створює ризик ширшої економічної дестабілізації та навіть деіндустріалізації окремих секторів.

    Укрзалізниця опинилася у своєрідній пастці: підвищення тарифів шкодить економіці, а відмова від цього кроку не вирішує проблему боргів. Єдиним довгостроковим виходом виглядає системна реформа моделі фінансування — із чітким розмежуванням комерційної та соціальної функцій компанії.

    Поки ж цього не сталося, ризик дефолту залишається цілком реальним, а майбутнє української залізниці — залежним від рішень, які доведеться ухвалювати вже найближчим часом.

  • Заберуть чи ні: що змінює новий закон про борги і чи ризикуєте втратити єдине житло

    Заберуть чи ні: що змінює новий закон про борги і чи ризикуєте втратити єдине житло

    В Україні готуються до суттєвих змін у системі стягнення боргів, які можуть безпосередньо вплинути на власників майна. Верховна Рада ухвалила законопроєкт №14005, що передбачає повну цифровізацію виконавчого провадження і значно прискорює процес виконання судових рішень. Одне з головних питань, яке хвилює громадян, — чи можуть забрати єдине житло за борги, особливо під час воєнного стану.

    Новий підхід базується на автоматичному обміні даними між державними органами, банками та реєстрами. Після того як судове рішення набирає чинності, інформація про боржника одразу потрапляє в систему. Це означає, що виконавча служба швидко отримує доступ до даних про рахунки, нерухомість, транспорт і може оперативно накладати обмеження.

    Фактично система працюватиме без затримок, які раніше виникали через паперові процедури. Банки зобов’язані перевіряти клієнтів, а перебування в Єдиному реєстрі боржників ускладнює будь-які операції з майном. Зокрема, стає неможливим продаж або дарування нерухомості без врегулювання боргів.

    Водночас питання про вилучення єдиного житла має чіткі обмеження. Закон допускає таку можливість, але лише як крайній захід і за наявності значної заборгованості. Йдеться про суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, тобто понад кількасот тисяч гривень. Для менших боргів, зокрема комунальних платежів, застосування такого механізму не передбачене.

    Важливо розуміти, що вилучення житла не є першим кроком. Система стягнення має чітку послідовність. Спочатку звертають увагу на готівкові кошти, потім — на банківські рахунки. І лише якщо цих ресурсів недостатньо для погашення боргу, розглядається можливість арешту і реалізації майна.

    Окремі правила діють під час воєнного стану. Закон встановлює захист для певних категорій громадян. Зокрема, для військовослужбовців і захисників України діє повна заборона на стягнення єдиного житла протягом усього періоду воєнного стану та ще один рік після його завершення. Це важлива гарантія, яка враховує особливі умови служби та ризики, з якими стикаються ці люди.

    Крім того, передбачені винятки для громадян, які проживають у зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях. У таких випадках також діють додаткові обмеження щодо примусового стягнення майна.

    Експерти звертають увагу, що нова система має на меті не лише посилити контроль за боржниками, а й зробити процес більш прозорим і ефективним. Завдяки цифровізації зменшується можливість ухилення від виконання рішень суду, а також скорочується час між винесенням рішення і його виконанням.

    Водночас для громадян це означає необхідність більш відповідально ставитися до фінансових зобов’язань. Приховати активи або затягнути процес більше не вдасться, адже система працюватиме автоматично і без значних затримок.

    Очікується, що нові правила почнуть діяти через кілька місяців після підписання закону президентом. До цього часу органи влади мають підготувати технічну базу і запустити відповідні цифрові інструменти.

    Відповідь на головне питання виглядає так: єдине житло можуть забрати, але лише за великих боргів і як останній крок після використання інших можливостей стягнення. При цьому під час воєнного стану діють суттєві обмеження, які захищають найбільш вразливі категорії громадян.

    Новий закон змінює правила гри, роблячи систему більш жорсткою, але водночас більш зрозумілою і структурованою. Для багатьох це стане сигналом уважніше ставитися до своїх фінансів, адже механізм контролю тепер працюватиме значно швидше і ефективніше.

  • Укрзалізниця готує підвищення тарифів на тлі боргової кризи та ризику дефолту

    Укрзалізниця готує підвищення тарифів на тлі боргової кризи та ризику дефолту

    АТ «Укрзалізниця» опинилася у критичному фінансовому стані на тлі зростання боргового навантаження та падіння доходів. Компанія може піти на підвищення тарифів на перевезення і супутні послуги як вимушений крок для стабілізації ситуації.

    Переговори з власниками єврооблігацій, що тривали з 1 по 8 квітня, завершилися безрезультатно. Інвестори відмовилися підтримати запропоновані умови реструктуризації і не висунули альтернативних варіантів. Після цього процес фактично зупинився.

    Ще у січні компанія відмовилася від виплати 45 мільйонів доларів купонного доходу за єврооблігаціями з погашенням у 2026 та 2028 роках, заявивши про необхідність комплексної реструктуризації боргу.

    Фінансові показники демонструють різке погіршення. За дев’ять місяців 2025 року дохід скоротився на 15,4% — до 66 мільярдів гривень. Компанія зафіксувала чистий збиток у 7,32 мільярда гривень проти прибутку 1,66 мільярда роком раніше. Дохід від вантажних перевезень впав на 19% — до 50,1 мільярда гривень, інші доходи скоротилися на 14,7% — до 6,36 мільярда.

    Ключовими причинами називають зниження обсягів вантажних перевезень приблизно на 17% у 2025 році та суттєве зростання атак на інфраструктуру. За рік зафіксовано 1195 ударів по об’єктах залізниці — більше, ніж за попередні два роки разом.

    Ситуацію ускладнило рішення агентства Fitch, яке знизило довгостроковий рейтинг Укрзалізниці до рівня обмеженого дефолту, а єврооблігації — до дефолтного рівня. Це значно обмежило можливості компанії залучати фінансування на зовнішніх ринках.

    У цих умовах перегляд тарифів фактично стає внутрішнім джерелом покриття фінансового розриву. Паралельно компанія заявляє про намір продовжити переговори з кредиторами за участі міжнародних радників.

  • Майже 10 мільйонів боргів: які зобов’язання накопичують українці

    Майже 10 мільйонів боргів: які зобов’язання накопичують українці

    За останній рік кількість боргів громадян України зросла на 514 тисяч. Про це свідчать дані Єдиного реєстру боржників, відповідно до яких загальна кількість проваджень сягнула близько 9,5 мільйона.

    Найбільшу частку становлять штрафи за порушення правил дорожнього руху — їх уже понад 2 мільйони. На другому місці — інші адміністративні штрафи та обов’язкові платежі на користь держави.

    Значний обсяг займають також борги за комунальні послуги. У реєстрі зафіксовано понад 800 тисяч таких випадків, що становить приблизно 9% від загальної кількості заборгованостей. Це свідчить про те, що значна частина населення має труднощі з регулярною оплатою базових послуг.

    На тлі зростання боргів в Україну прибула місія Міжнародного валютного фонду, яка продовжить співпрацю з українською владою у фінансовій сфері. Раніше також стало відомо, що Європейський союз погодив пакет допомоги для України в розмірі 90 млрд.

    Експерти зазначають, що збільшення рівня заборгованості є відображенням складної економічної ситуації. Через обмежені доходи та зростання витрат частина громадян змушена користуватися позиками або відкладати виконання фінансових зобов’язань.

    У довгостроковій перспективі така динаміка може впливати як на рівень платоспроможності населення, так і на загальну фінансову стабільність країни. Водночас ефективність державної підтримки та міжнародної допомоги відіграватиме ключову роль у стримуванні подальшого зростання боргів.

  • «Плисецький гранітний кар’єр» підозрюють в ухиленні від податків на десятки мільйонів

    «Плисецький гранітний кар’єр» підозрюють в ухиленні від податків на десятки мільйонів

    На Київщині підприємство, що видобуває граніт поблизу села Плесецьке, опинилося в центрі одразу кількох гучних історій — від кримінального провадження щодо можливого ухилення від сплати податків до багаторічного боргу перед державним банком на десятки мільйонів гривень. Йдеться про ТОВ «Плисецький гранітний кар’єр», яке, попри розслідування та фінансові претензії, продовжує працювати й отримувати значні доходи.

    За даними з судового реєстру, правоохоронці розслідують кримінальне провадження №72023110100000005 за ч. 3 ст. 212 КК України — ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. Слідство перевіряє версію, що службові особи компанії у 2022 році могли занижувати фактичні ціни реалізації граніту, використовуючи реквізити пов’язаних підприємств, зокрема ТОВ «Граніт Мобіл Переробка Плюс».

    У результаті держава, за даними слідства, могла недоотримати понад 3,5 млн грн рентної плати та понад 19,3 млн грн ПДВ.

    Згідно з аналітичною системою YouControl, основний вид діяльності підприємства — добування декоративного та будівельного каменю. Компанія має спеціальний дозвіл на користування надрами №3871, чинний до 2038 року, що дає право на видобуток граніту на Плисецькому родовищі. Кінцевим бенефіціаром є Валентина Дубініна, а директором — Михайло Нестеренко.

    Водночас підприємство неодноразово згадувалося у журналістських розслідуваннях. Ще у 2019 році медіа та профільні асоціації повідомляли про можливі факти незаконного видобутку піску на території кар’єру. За даними активістів, пісок був виявлений у межах родовища, однак окремого дозволу на його видобуток компанія не отримувала.

    Попри ці скандали, фінансові показники підприємства залишаються високими. Лише за перші три квартали 2025 року, згідно з оприлюдненою звітністю, дохід сягнув понад 83 млн грн.

    Окремою проблемою залишається багаторічний борг перед державним «Укргазбанком». Станом на 2020 рік загальна заборгованість компанії перед банком складала майже 92,8 млн грн. У фінустанові повідомляли, що протягом багатьох років намагалися врегулювати ситуацію через мирові угоди та реструктуризацію, однак боржник системно не виконував зобов’язання. Останнє добровільне погашення відбулося ще у 2018 році — лише 200 тисяч гривень.

    Банк був змушений розпочати процедури примусового стягнення через виконавчу службу. Частину активів боржника виставляли на торги СЕТАМ, однак виникали труднощі з фактичним доступом до майна, що ускладнювало реалізацію.

    Також журналісти звертають увагу на можливі бізнес-зв’язки співвласників підприємства з особами з оточення колишнього народного депутата та ексголови Львівської ОДА Василя Горбаля, який є багаторічним почесним президентом «Укргазбанку». Зокрема, один із партнерів фігурантів кар’єру пов’язаний із Сергієм Левадою, якого медіа називали кумом і колишнім помічником Горбаля.

    На тлі війни та постійної потреби держави у коштах на оборону і соціальну підтримку такі історії викликають дедалі більше запитань у суспільстві: чому підприємства з мільйонними оборотами роками не сплачують борги державним банкам, а кримінальні провадження щодо податків та користування надрами тривають без швидких результатів.

    Остаточні висновки у справі мають дати слідство та суд.

  • «Сума була непід’ємною»: співак Віталій Козловський розповів, як завершив справу з Кондратюком

    «Сума була непід’ємною»: співак Віталій Козловський розповів, як завершив справу з Кондратюком

    Віталій Козловський уперше детально розповів, якою ціною йому вдалося остаточно закрити багаторічний конфлікт з експродюсером Ігорем Кондратюком. Про це стало відомо з нового випуску проєкту «33 запитання від Люкс ФМ», де співак поділився особистими деталями непростого рішення та пошуку коштів.

    За словами артиста, ключову роль у тому, щоб поставити крапку в історії, відіграла його родина. Напередодні свого 40-річчя Козловський вирішив більше не відкладати вирішення питання й несподівано зателефонував адвокату Кондратюка з пропозицією домовитися.

    Співак зізнався, що день цього дзвінка був для нього символічним. Вийшовши з дому, він пішов на набережну з кавою, подивився на небо й подумки звернувся до батька, який помер у серпні 2021 року. Після цього набрав юриста Кондратюка, який спершу навіть не повірив, що телефонує саме Козловський. Під час розмови сторони почали обговорювати умови завершення конфлікту та суму виплат.

    Артист визнає, що сума, про яку йшлося, була для нього на той момент абсолютно непід’ємною. Він намагався позичити гроші частинами у різних людей, однак майже всі відмовляли, навіть попри обіцянки повернути борг за будь-яких обставин.

    Єдиною людиною, яка погодилася допомогти, став кум співака. Козловський розповів, що той чесно зізнався: разом із партнерами вони сумнівалися, що артист зможе повернути гроші. Попри це, кум усе ж надав позику, розуміючи ризики. Для Козловського такий крок став особливо цінним і вирішальним.

    Зрештою співак продав батьківську квартиру, додав позичені кошти та повністю розрахувався з Ігорем Кондратюком. За його словами, йдеться про суму в межах від 120 до 150 тисяч доларів.

  • В Україні боржникам за комуналку можуть заблокувати рахунки та накласти арешт на майно

    В Україні боржникам за комуналку можуть заблокувати рахунки та накласти арешт на майно

    В Україні нагадали про суворі наслідки для громадян, які систематично не сплачують комунальні послуги. Хоча право власності на житло у боржника зберігається, механізми примусового стягнення працюють так, що людина фактично втрачає можливість розпоряджатися своєю квартирою чи іншими активами.

    Як пояснила адвокатка Олена Воронкова в коментарі для «РБК-Україна», у разі відкриття виконавчого провадження державні та приватні виконавці, як правило, одразу накладають арешт на банківські рахунки і майно боржника. Це — стандартна процедура, яку застосовують по всій країні, незалежно від розміру заборгованості.

    За її словами, навіть невеликі суми — кілька тисяч гривень — можуть стати підставою для видачі судового наказу про стягнення. Закон не встановлює жодного порогу боргу, після якого починається арешт рахунків чи майна: достатньо, щоб постачальник послуг подав заяву до суду і довів наявність зобов’язань між сторонами.

    Якщо між споживачем і комунальним підприємством є договір, компанія може звернутися за судовим наказом. Якщо договору немає — подається позов. Після отримання судового рішення воно одразу передається до виконавчої служби, що автоматично запускає механізм блокування рахунків і накладення арештів.

    При цьому самому боржнику житло ніхто не забирає — арешт не позбавляє права проживання. Але він блокує будь-які дії щодо майна: продати квартиру, подарувати її чи оформити спадкові зміни буде неможливо до повного врегулювання заборгованості.

    Юристи наголошують: у період зростання тарифів та економічних труднощів громадянам варто уважно стежити за станом особових рахунків. Бо навіть невеликий борг після рішення суду може вилитися у повний арешт фінансів і майна.

  • Масове скасування прав власності: юристи пояснили, чи справді українцям загрожує втрата житла

    Масове скасування прав власності: юристи пояснили, чи справді українцям загрожує втрата житла

    У соцмережах останнім часом ширяться тривожні повідомлення про нібито «масове скасування прав власності» та арешти квартир за борги. Користувачів лякають прогнозами про повне «перезавантаження реєстрів» і ризики втратити житло буквально за одну ніч. Однак юристи наголошують: підстав для паніки немає, а описані сценарії не відповідають чинному законодавству.

    Право власності в Україні може бути анульоване лише у визначених законом випадках, і кожен з них проходить виключно через суд. Жодних автоматичних списань чи «глобальних чисток реєстрів» не існує. Найчастіше причиною перегляду записів у держреєстрі стають технічні помилки: неправильні дані про площу чи адресу, некоректні відомості про співвласників або неточності в документах, на основі яких оформлювалося житло. Такі ситуації не свідчать про незаконність угоди, проте можуть вимагати повторного оформлення.

    Найбільший ризик виникає у випадках сумнівних правочинів — коли договір купівлі-продажу чи дарування був підписаний під тиском, без згоди співвласників, без нотаріального посвідчення або за участі фіктивних сторін. Якщо суд визнає документ недійсним, право власності повертається до попереднього власника або стає предметом спору.

    Активно обговорювана тема — втрата житла через борги. Закон справді передбачає можливість стягнення майна у випадку кредитної застави або великих судових боргів. Проте йдеться про індивідуальні рішення суду, а не масові виселення. За комунальні борги або невеликі заборгованості квартири не відбирають.

    Окремий блок інформації стосується реквізиції майна в умовах війни. Юристи пояснюють: вилучення можливе лише офіційно, з компенсацією, і рішення ухвалює держава, а не місцеві чиновники. Масових випадків реквізиції житлової нерухомості наразі не зафіксовано.

    Право власності також може бути втрачено у разі конфіскації за кримінальні злочини або вилучення земельних ділянок для суспільних потреб — але такі випадки дуже поодинокі й повністю залежать від обставин конкретної справи.

    Експерти прогнозують: у 2026 році масового позбавлення українців житла не буде. Усі рішення приймаються індивідуально, у суді, з перевіркою документів і дотриманням процедури. Панічні дописи у соцмережах — значною мірою перебільшення.

    Юристи радять власникам нерухомості регулярно перевіряти правильність даних у держреєстрі, зберігати копії документів, уважно вивчати історію об’єкта при купівлі та усувати ризики, пов’язані з іпотечними чи кредитними зобов’язаннями. За належного оформлення права власності та відсутності сумнівних угод підстав для хвилювання немає.

  • Українські банки встановили семирічний рекорд за кількістю позовів до боржників

    Українські банки встановили семирічний рекорд за кількістю позовів до боржників

    Українські банки різко збільшили кількість судових позовів до боржників. За даними Державної судової адміністрації, лише за цей рік банки подали 100 434 позови — це рекордний показник за останні сім років та майже у півтора раза більше, ніж торік. Про це повідомляє «Закон і Бізнес» з посиланням на Опендатабот.

    З 2019 року банки загалом подали 511 865 позовів щодо боргових зобов’язань клієнтів. Лідером за кількістю звернень залишається ПриватБанк — 191 353 позови. На другому місці Універсал Банк (115 702), на третьому — А-Банк (60 421). Також серед активних позивачів — Сенс Банк (25 283) та ПУМБ (21 476).

    У 2024 році понад 70% усіх банківських позовів припали на три установи: Універсал Банк/Mono — 28 213 звернень, А-Банк — 22 221, та ПриватБанк — 20 278. З помітним відривом далі йдуть ПУМБ (9 225) та Сенс Банк (6 831).

    Статистика також демонструє суттєве зростання активності деяких банків у стягненні заборгованості. Так, Таскомбанк збільшив кількість позовів у 3,5 раза, ПриватБанк — у 1,8 раза, Кредобанк — у 1,7 раза, А-Банк та Сенс Банк — у 1,6 раза.

    Водночас кілька банків скоротили свою судову активність. Найбільше падіння зафіксовано у Юнекс Банку — у 4 рази. Вдвічі менше позовів подали Креді Агріколь та Укргазбанк.

    Зростання кількості банківських позовів свідчить про активнішу політику установ щодо повернення проблемної заборгованості, що стає відчутною тенденцією поточного року.

  • Українці взяли понад 13,7 млрд грн мікропозик за три місяці — борги МФО зросли до 25 млрд

    Українці взяли понад 13,7 млрд грн мікропозик за три місяці — борги МФО зросли до 25 млрд

    За останній квартал українці оформили понад 2,1 млн мікрокредитів, позичивши у мікрофінансових організацій (МФО) більш ніж 13,7 млрд грн.

    У третьому кварталі українці взяли 2 138 569 мікрокредитів. Це приблизно на 2% менше, ніж у попередньому періоді. Водночас середня сума позики збільшується.

    • На початку року «кредит до зарплати» становив у середньому 5 773 грн.

    • Нині позичальники беруть уже 6 417 грн у середньому за один мікрокредит.

    Загалом від початку року МФО видали 6,5 млн мікропозик на суму понад 40 млрд грн.

    Хоча кількість нових позик трохи зменшується, із поверненням кредитів ситуація значно гірша. Від початку року загальна сума заборгованості користувачів мікропозик:

    • зросла на 25%,

    • досягла 25,15 млрд грн.

    Аналітики зазначають, що борги накопичуються швидше, ніж зростає кількість нових позик, що свідчить про погіршення платіжної спроможності частини населення.

    МФО залишаються одним із найбільш доступних інструментів швидких позик — без довідок, перевірок і складних процедур. Саме тому українці продовжують масово звертатися до таких сервісів, навіть попри високі ставки та ризик боргової спіралі.

    Експерти відзначають, що структура ринку мікрокредитування цього року демонструє дві ключові тенденції:

    • помірне падіння кількості кредитів,

    • збільшення середнього чека та різке нарощення заборгованості.

    Це вказує на те, що все більше українців користуються МФО не як разовою допомогою, а як регулярним фінансовим інструментом.