Хрещатик

Позначка: антикорупція

  • Після зміни влади у США НАБУ і САП втратили політичну підтримку Вашингтона

    Після зміни влади у США НАБУ і САП втратили політичну підтримку Вашингтона

    Після зміни політичного керівництва у США вплив Вашингтона на українські антикорупційні органи, зокрема НАБУ та САП, помітно зменшився. Про це повідомляють джерела у владі, які говорять про формування нового балансу між міжнародними партнерами.

    За словами співрозмовників, після приходу Дональда Трампа роль США як ключового зовнішнього чинника підтримки антикорупційної інфраструктури України ослабла. Водночас деякі представники політичних кіл вважають, що це призвело до зростання формальної незалежності цих органів.

    «Після довгих боїв вони зараз дійсно стали незалежними», — зазначив один із депутатів пропрезидентської фракції.

    Водночас Європейський Союз, попри загальну підтримку антикорупційних інституцій, не зміг повністю замінити роль США. За оцінками джерел, ЄС продовжує підтримувати відповідні органи, однак не готовий виконувати функцію повноцінного політичного гаранта, яку раніше забезпечував Вашингтон.

    Контекстом для цих змін називають події кінця 2025 року, зокрема активну фазу резонансних антикорупційних розслідувань, під час яких в Україну приїжджали американські представники, пов’язані з формуванням антикорупційної політики.

    Станом на зараз офіційних заяв від НАБУ, САП або міжнародних партнерів щодо зміни формату підтримки не оприлюднено. Водночас ситуація свідчить про трансформацію зовнішнього впливу на антикорупційну систему України в умовах нової політичної реальності.

  • НАБУ вилучило «чорну касу» митниці на $850 тисяч: з’явилися нові деталі

    НАБУ вилучило «чорну касу» митниці на $850 тисяч: з’явилися нові деталі

    Детектив Національного антикорупційного бюро України Орест Мандзій під час співбесіди озвучив нові деталі гучної справи щодо так званої «чорної каси» Волинської митниці, яку правоохоронці вилучили у січні 2026 року.

    Йдеться про близько 850 тисяч доларів готівки, які, за версією слідства, могли бути частиною системного збору нелегальних платежів. Водночас, за словами детектива, разом із грошима було вилучено ще один важливий доказ — документи, які у професійному середовищі називають «розчіскою».

    Ці записи містять детальний розподіл коштів між підрозділами митниці, а також, ймовірно, представниками силових структур, які могли забезпечувати прикриття таких схем.

    Озвучені факти пролунали на тлі відсутності публічної реакції з боку керівництва Державної митної служби. Така ситуація, за оцінками експертів, може свідчити або про толерування подібних практик, або про слабкий контроль центрального апарату над регіональними підрозділами.

    Паралельно під час співбесід прозвучали й інші резонансні заяви. Зокрема, детектив НАБУ Руслан Даменцов нагадав про викриту у 2024 році схему продажу посад у митній системі. За його словами, керівні позиції оцінювалися у сотні тисяч і навіть мільйони доларів.

    Зокрема, посада керівника Львівської митниці могла коштувати до одного мільйона доларів, Волинської — близько пів мільйона, а Чернівецької — близько 200 тисяч доларів.

    У сукупності з новими даними про «чорну касу» це формує картину системних корупційних практик у митній сфері. При цьому, як випливає з заяв, частина кандидатів на керівні посади, які нині беруть участь у конкурсах, може бути дотична до подібних схем у минулому.

    Сам Даменцов, який добре обізнаний із внутрішніми процесами, розглядається як один із потенційних фіналістів конкурсу на керівні посади в митниці. Водночас експерти скептично оцінюють шанси представників антикорупційних органів очолити відомство, з огляду на політичні фактори.

    На цьому тлі історія з вилученою «чорною касою» та документами її розподілу може стати одним із ключових тестів для влади — як щодо реальної боротьби з корупцією, так і щодо реформування митної системи загалом.

  • Львівського депутата підозрюють у введенні суду в оману — що відомо

    Львівського депутата підозрюють у введенні суду в оману — що відомо

    НАБУ та САП повідомили про підозру депутату Сокальської міської ради Львівської області Володимиру Ковальчуку. Йдеться про ймовірне введення суду в оману та використання підроблених документів у межах справи, що стосується можливого незаконного збагачення керівника АМКУ Павла Кириленка.

    За даними слідства, під час розгляду справи у Вищому антикорупційному суді тесть Кириленка, Олександр Матієнко, пояснював походження коштів на придбання елітної нерухомості в Києві. У суді він заявив, що отримав позику у розмірі 800 тис. доларів від Ковальчука.

    За ці кошти родина Матієнків нібито придбала об’єкти нерухомості у ЖК бізнес-класу «Оболонь плаза». Водночас НАБУ та САП вважають, що походження цих активів пов’язане безпосередньо з самим Кириленком.

    Під час допитів та судових засідань виникли суперечності у версіях сторін. Зокрема, Матієнко не зміг чітко пояснити деталі угоди, а також походження та використання коштів. Його пояснення щодо планів із ремонтом і подальшим продажем нерухомості також викликали сумніви у слідства.

    Окрему увагу правоохоронці звернули на сам договір позики. За даними експертизи, документ, датований 2021 роком, фактично був створений значно пізніше — у 2024 році, а підписи та записи могли бути виконані заднім числом. Також експерт дійшов висновку, що документ намагалися штучно «зістарити».

    Попри це, у серпні 2025 року суд першої інстанції задовольнив позов Ковальчука про стягнення боргу. Проте САП оскаржила це рішення, і справа нині перебуває на розгляді апеляційного суду.

    Слідство також вважає, що депутат міг подати недостовірні дані у декларації, зокрема щодо нібито наданої позики, а також використати фіктивні документи для створення доказів у суді.

    Дії Ковальчука кваліфіковано за низкою статей Кримінального кодексу, що передбачають відповідальність за введення суду в оману, використання підроблених документів і декларування недостовірної інформації.

    Ситуація розвивається на тлі окремого провадження щодо Павла Кириленка, якому раніше також повідомили про підозру у недекларуванні майна, а його дружина отримала підозру у пособництві в незаконному збагаченні.

  • 12,6 млн «подарунка»: що зазначено в декларації посадовця БЕБ

    12,6 млн «подарунка»: що зазначено в декларації посадовця БЕБ

    Керівник територіального управління Бюро економічної безпеки у Чернівецькій області Олег Борисенко подав декларацію, у якій фігурує значний обсяг майна та доходів його родини. Найбільшу увагу привертає задекларований подарунок дружині на суму 12,6 млн грн.

    За даними з Єдиного державного реєстру декларацій НАЗК, цей дохід оформлено як «подарунок» від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення. У коментарях для медіа уточнюється, що йдеться не про грошові кошти, а про об’єкт нерухомості — квартиру.

    Офіційні доходи самого посадовця за рік становлять близько 1,3 млн грн заробітної плати. Водночас його дружина задекларувала значно вищі надходження: понад 1,4 млн грн від підприємницької діяльності та понад 1,1 млн грн зарплати, зокрема від «Київської школи економіки». Окрім цього, вона отримувала різні соціальні та страхові виплати.

    Найбільш масштабною частиною задекларованих активів є нерухомість. Родина володіє щонайменше п’ятьма квартирами у Києві, придбаними переважно у 2023 році. Також у 2025 році оформлено земельну ділянку у Київській області та садовий будинок площею понад 270 кв. м, оцінений у кілька мільйонів гривень.

    Сам Борисенко користується орендованим житлом і паркомісцем у Чернівцях, що може свідчити про тимчасовий характер його проживання за місцем роботи.

    У частині транспортних засобів родина також демонструє оновлення автопарку. У 2025 році дружина придбала Volkswagen Touareg 2020 року випуску, а також використовується ще один автомобіль цієї ж моделі, але старшого року випуску.

    Грошові активи родини виглядають суттєвими: десятки тисяч доларів у готівці та значні суми на банківських рахунках. Сукупність задекларованого майна та доходів викликає додаткову увагу до походження активів та відповідності їх законності.

    Фахівці у сфері антикорупційного контролю традиційно звертають увагу на подібні декларації, оскільки значні обсяги нерухомості та подарунків можуть стати предметом додаткових перевірок щодо джерел походження коштів.

  • Давид Арахамія може стати фігурантом кримінального провадження про підкуп нардепів

    Давид Арахамія може стати фігурантом кримінального провадження про підкуп нардепів

    У публічному просторі з’явилася інформація про судове рішення Вищого антикорупційного суду, яке стосується ініціативи громадської організації щодо відкриття кримінального провадження. Ішлося про звернення з вимогою перевірити обставини, пов’язані з можливим підкупом народних депутатів.

    Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія може бути фігурантом кримінального провадження щодо підкупу народних депутатів. Такий висновок можна зробити з рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС).

    ГО «Межа» вимагала через суд відкрити кримінальне провадження проти Давида Арахамії за статтею про підкуп депутатів в інтересах третіх осіб, зокрема відомого контрабандиста сигарет Бориса Кауфмана. Однак ВАКС відмовив, посилаючись на те, що НАБУ вже розслідує кримінальне провадження №42021000000002568 щодо організованої групи, яка займалася підкупом депутатів.

    Виплати депутатам готівкою у розмірі від 10 до 50 тисяч доларів на місяць, за твердженнями джерел, були основою контролю парламенту з боку президента Зеленського.

    Після ліквідації ОЗГ Міндіча та вручення підозри народному депутату Юрію Киселю — людині з найближчого оточення Володимира Зеленського — ця схема контролю була зруйнована. Монобільшість Зеленського перетворилася на монозменшеність: депутати вже третій місяць відмовляються голосувати за всі закони, необхідні Офісу Президента.

  • Керівник ТСЦ на Київщині задекларував гектари землі та майно родини

    Керівник ТСЦ на Київщині задекларував гектари землі та майно родини

    Виконувач обов’язків керівника територіального сервісного центру МВС №3249 у селі Винарівка Київської області Віталій Загінайло задекларував майно та доходи родини, серед яких — значні земельні активи, нерухомість і транспорт.

    Згідно з декларацією, посадовець фактично проживає у місті Тетіїв. Його дружина Надія Загінайло працює медичною сестрою у відділі освіти Тетіївської міської ради. За рік вона отримала 136 тис. грн зарплати, 41 тис. грн пенсії, а також доходи від оренди земельних ділянок і незначну благодійну допомогу.

    Основна частина нерухомості оформлена саме на дружину. Зокрема, у її власності перебуває земельна ділянка площею майже 3,2 га у селі Бугаївка Вінницької області, придбана ще у 2006 році. Частина цієї землі здається в оренду сільськогосподарському підприємству. Також їй належить квартира у Києві площею понад 50 квадратних метрів, придбана у 2013 році.

    Окремо в декларації зазначено ще одну земельну ділянку площею 2,84 га у Тетієві, яку дружина набула у квітні 2025 року. Сам Загінайло разом із родиною проживає у будинку площею 75,2 м², який оформлений на іншу особу — Галину Поліщук.

    Автопарк родини виглядає доволі різноманітним. На самого посадовця записані переважно старі транспортні засоби — мотоцикли та мопеди різних років випуску, а також причіп. Водночас дружина володіє автомобілем Audi A6 1995 року.

    Крім того, Загінайло має право користування двома автомобілями, які оформлені на інших осіб — KIA Picanto 2012 року та Mitsubishi Pajero Sport 2013 року. Ймовірно, співвласниками цих авто є родичі, зокрема син посадовця.

    За основним місцем роботи в Головному сервісному центрі МВС Віталій Загінайло за рік отримав 502 тис. грн заробітної плати. Його син Ігор Загінайло працює інспектором патрульної поліції у Києві.

    Загалом декларація демонструє класичну для держслужбовців модель розподілу активів, коли значна частина майна оформлюється на членів родини. Водночас поєднання земельних активів, нерухомості та користування автомобілями викликає додаткову увагу до способу життя та фінансових можливостей сім’ї.

  • Будинок на 400 «квадратів» і гектари землі: декларація чиновника Одеської ОВА

    Будинок на 400 «квадратів» і гектари землі: декларація чиновника Одеської ОВА

    Керівник апарату Одеської обласної військової адміністрації Володимир Завадський до призначення на цю посаду у липні 2023 року протягом семи років офіційно ніде не працював. Водночас, згідно з його декларацією, родина не мала заощаджень.

    У документі посадовець також вказав членів своєї сім’ї — дружину Діану Завадську та сина Віталія.

    Нерухомість родини

    У власності родини є кілька об’єктів нерухомості в Одеській області. Зокрема, дружині посадовця належить квартира в Одесі площею 140,2 квадратного метра, придбана ще у 2004 році. У цьому житлі проживають сам декларант, його дружина та син.

    Крім того, дружина володіє третиною ще однієї квартири в Одесі площею 67,7 квадратного метра. Інші частки у цьому помешканні належать Володимиру та Людмилі Береснєвим.

    Сам Володимир Завадський є власником житлового будинку площею 394,3 квадратного метра у селі Лиманка Таїровської громади Одеського району. Цей будинок він набув у власність у 2011 році. Разом із житлом родина користується земельною ділянкою площею 1000 квадратних метрів у тому ж населеному пункті, яка також належить посадовцю.

    Земельні ділянки

    Окрім нерухомості на Одещині, посадовець задекларував чотири земельні ділянки у селі Невгоди Овруцької громади Коростенського району Житомирської області. Їхня площа становить 3001, 3000, 22 278 та 21 963 квадратних метри. Усі ці ділянки перебувають у його власності з 2011 року.

    Також у декларації зазначено паркомісце в Одесі площею 10 квадратних метрів, яким користується Завадський. Воно належить споживчому кооперативу «Леваневський».

    Автомобілі

    Серед транспортних засобів посадовець задекларував автомобіль Volvo XC70 2011 року випуску, який придбав у 2011 році за 496 тисяч гривень.

    Крім того, він має право користування автомобілем Range Rover 2010 року, власницею якого є його дружина.

    Доходи

    Згідно з декларацією, основним джерелом доходу Володимира Завадського у 2025 році була заробітна плата в Одеській обласній державній адміністрації — 1,49 мільйона гривень. Також він отримав пенсію у розмірі 284 тисячі гривень.

    Його дружина задекларувала заробітну плату в Одеському національному економічному університеті у сумі 246 тисяч гривень, а також пенсію в розмірі 36 тисяч гривень.

  • НАЗК знайшло численні неточності в декларації чиновника Рівненської ОВА

    НАЗК знайшло численні неточності в декларації чиновника Рівненської ОВА

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило низку неточностей та недостовірних відомостей у декларації директора департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення Рівненської обласної військової адміністрації Олега Вівсянника. Перевірку декларації за 2023 рік проводило Національне агентство з питань запобігання корупції з 22 вересня по 25 грудня 2025 року.

    Під час аналізу розділу про суб’єкта декларування та членів сім’ї — дружину, доньку та сина — чиновник неодноразово зазначав позначку «Не застосовується» у графах, що стосуються унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, реквізитів паспортів або свідоцтв про народження, а також реєстраційного номера облікової картки платника податків. Водночас перевірка відповідних державних реєстрів показала, що ці дані фактично існують.

    Окремі питання виникли щодо задекларованої нерухомості. Зокрема, у декларації не була вказана земельна ділянка площею 1197 квадратних метрів у селі Малий Олексин Рівненського району, яка перебуває у користуванні дружини посадовця. Будинок на цій ділянці належить третій особі — Івану Лабі. Також у документі вказана вартість приватизованої квартири в Рівному у розмірі 11 гривень, хоча в таких випадках слід зазначати позначку «Не застосовується», адже відновна вартість під час приватизації не є ринковою.

    Ще одним епізодом стала земельна ділянка у селі Боремель Дубенського району, яку чиновник задекларував як орендовану. Водночас Боремельська сільська рада повідомила, що у 2023 році договори оренди з ним не укладалися.

    Під час перевірки транспортних засобів виявили розбіжність у даті набуття права власності на вантажний автомобіль Renault Kangoo 2006 року випуску, який належить дружині чиновника. У декларації зазначено 31 грудня 2003 року, тоді як за даними державного реєстру транспортних засобів право власності було оформлено лише 25 квітня 2012 року.

    Також перевірка торкнулася нематеріальних активів. Відомості про корисну модель «пристрій для фітотерапії», яка була задекларована як спільна власність із іншими особами, не вдалося підтвердити. Установи інтелектуальної власності не підтвердили, що Олег Вівсянник є власником цього об’єкта. Натомість виявлено авторське право на науковий твір «Методика реабілітації хворих із застосуванням глини», зареєстрований 26 січня 2023 року, який у декларації взагалі не був зазначений.

    У процесі перевірки посадовець не надав пояснень та документів на запити агентства. Частина запитів до банків та інших установ на момент завершення перевірки залишалася без відповіді.

    Водночас у довідці НАЗК не зазначено нових порушень щодо готівкових коштів за 2023 рік. Перевірка була зосереджена саме на достовірності задекларованих даних, а не на походженні коштів. У декларації за 2023 рік значні суми готівки не вказані, тоді як у декларації за 2022 рік після виправлення було задекларовано 3 мільйони гривень, 55 тисяч доларів та 40 тисяч євро як спільну сумісну власність із дружиною.

    Агентство зазначає, що перевірка за 2023 рік частково спиралася на матеріали попередньої перевірки, під час якої походження задекларованих готівкових коштів залишилося непоясненим. У межах нової перевірки також були направлені запити до понад двадцяти банків, серед яких Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен Банк, Укргазбанк, Сенс Банк, ОТП Банк та Кредобанк, а також до державних реєстрів і баз даних.

    За результатами перевірки НАЗК констатувало порушення вимог статті 46 закону «Про запобігання корупції» щодо повноти, достовірності та своєчасності декларування. Матеріали перевірки можуть бути передані до правоохоронних органів для оцінки наявності складу адміністративного або кримінального правопорушення.

    Олег Вівсянник обіймає посаду директора департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення Рівненської ОВА з початку 2020-х років і відповідає за питання цивільного захисту, медицини та гуманітарної політики в області. Раніше, після журналістського розслідування медіа «Четверта влада», посадовець вносив зміни до декларації за 2022 рік, однак пояснень щодо походження значних сум готівки так і не надав.

  • Посадовиця Пенсійного фонду в Одесі придбала авто за понад 1 млн грн

    Посадовиця Пенсійного фонду в Одесі придбала авто за понад 1 млн грн

    Начальниця управління контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду в Одеській області Ольга Ліщук під час воєнного стану придбала новий автомобіль вартістю 1,04 млн грн. Йдеться про Suzuki Vitara 2025 року випуску, який вона набула у власність 26 лютого у ДП «Автотрейдінг – Одеса».

    Згідно з декларацією, оплата за авто здійснювалася двома платежами по 522,5 тис. грн кожен. Таким чином, загальна сума покупки склала 1 045 000 грн.

    У розділі доходів посадовиця задекларувала заробітну плату від Пенсійного фонду — 661 тис. грн, пенсію — 77,2 тис. грн, зарплату від приватного закладу освіти «Тіква – Ор Самеах» — 14,6 тис. грн, виплати від профспілки — 4 тис. грн, а також дохід від оренди майна фермерському господарству «Церера» — 18 тис. грн.

    Серед задекларованих активів зазначено готівкові кошти в розмірі 1,45 млн грн. Також вказані рахунки у ПриватБанку та Банку «Восток», однак залишки на цих рахунках не розкриті.

    Щодо нерухомості, Ліщук задекларувала дві земельні ділянки площею по 20 000 м² у селі Іванівка Подільського району Одеської області. Одна ділянка перебуває у власності з 2011 року, друга — у спільній частковій власності (50%) з 2013 року. Вартість на дату набуття становила 38 тис. грн.

    Також у декларації вказано квартиру площею 55,2 м² у Крижанівці, придбану у 2021 році за 1 млн грн, комору площею 1,9 м² (28 тис. грн) та нежитлове приміщення 2,1 м² (48 тис. грн). Окремо зазначено фактичне проживання в іншій квартирі в Крижанівці.

    У декларації не зазначено членів сім’ї.

    Поява дорогого автомобіля на тлі задекларованих доходів і значних готівкових заощаджень може викликати додаткову увагу до джерел фінансування покупки та повноти декларування активів.

  • НАЗК виявило понад 4,5 млн грн недостовірних даних у декларації посадовця Міноборони

    НАЗК виявило понад 4,5 млн грн недостовірних даних у декларації посадовця Міноборони

    Національне агентство з питань запобігання корупції завершило повну перевірку декларації першого заступника директора державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» Ігоря Цейтліна та виявило недостовірні відомості на понад 4,54 млн грн.

    За результатами перевірки встановлено, що в декларації за 2024 рік не зазначено низку обов’язкових даних. Зокрема, не вказано паспорт для виїзду за кордон, виданий у 2019 році, унікальний номер запису в Єдиному державному реєстрі, а також двох неповнолітніх дітей. Крім того, відсутні дані про паспорти для виїзду за кордон дружини та доньки.

    Виявлено неточності щодо об’єктів нерухомості у Львові: не зазначено реєстраційні номери кількох об’єктів, а також допущено помилки у визначенні власників — частина майна належить членам родини. Перевірка також зафіксувала некоректні відомості про транспортні засоби, зокрема неправильний рік випуску автомобіля та незазначення власника одного з авто.

    Окремо встановлено, що декларант не вніс інформацію про банківські рахунки в низці фінансових установ як щодо себе, так і щодо членів сім’ї. Крім того, не задекларовано фінансові зобов’язання: позику в розмірі 95 тис. доларів та борг за розпискою. Наявність цих зобов’язань підтверджена судовими рішеннями.

    НАЗК дійшло висновку, що виявлені недостовірні відомості на суму понад 4,54 млн грн містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України. При цьому конфлікту інтересів, незаконного збагачення чи необґрунтованості активів не встановлено.

    Агентство зобов’язало посадовця подати виправлену декларацію та поінформувало про результати перевірки. Матеріали можуть бути передані до правоохоронних органів для подальшого розгляду.