Хрещатик

Позначка: антикорупція

  • «Туалетна схема» та контроль рішень Київради: справа «Чисте місто» пішла до суду

    «Туалетна схема» та контроль рішень Київради: справа «Чисте місто» пішла до суду

    НАБУ та САП 6 жовтня скерували до суду справу в межах масштабної операції «Чисте місто», яка стосується ймовірної земельної корупції у Києві. За версією слідства, учасники злочинної організації намагалися взяти під контроль земельні рішення столичної влади, щоб отримувати цінні ділянки під забудову.

    Одним із ключових механізмів, за даними НАБУ, була так звана «туалетна схема». На перспективних земельних ділянках реєстрували примітивні споруди або права на об’єкти, після чого землю намагалися отримати поза конкурсом — нібито для їхнього обслуговування.

    Слідство стверджує, що до групи входили посадовці КМДА та депутати Київської міської ради. Керівником організації НАБУ називає медійно відомого колишнього депутата Київради, який, за версією правоохоронців, через мережу впливових знайомств міг впливати не лише на земельні та бюджетні рішення, а й на кадрові питання у столичних органах влади. Водночас імена всіх фігурантів у повідомленні НАБУ не називаються.

    За даними антикорупційних органів, упродовж 2023–2024 років учасники схеми планували заволодіти землею територіальної громади Києва на суму понад 70 млн грн. НАБУ заявляє, що реалізації цих планів вдалося запобігти.

    Операцію «Чисте місто» правоохоронці провели ще у лютому 2025 року. У січні 2026-го НАБУ та САП завершили слідство, а тепер обвинувальний акт передали до суду. У справі наразі дев’ять обвинувачених, ще троє фігурантів уже засуджені.

    У НАБУ також заявляли, що учасники схеми використовували засоби конспірації — спеціальний зв’язок, псевдоніми та контрспостереження. За версією слідства, це мало приховати координацію дій та вплив на рішення щодо столичної землі.

    Передача справи до суду означає завершення досудового етапу, але не є підтвердженням вини обвинувачених. Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

     

  • НАБУ повідомило про ймовірне приховане стеження за своїм детективом

    НАБУ повідомило про ймовірне приховане стеження за своїм детективом

    У квартирі керівника одного з підрозділів детективів Національного антикорупційного бюро України було виявлено технічні засоби, які можуть бути пов’язані з прихованим збиранням інформації, що, за попередньою оцінкою слідства, могло мати ознаки незаконного втручання у приватне життя та професійну діяльність співробітника антикорупційного органу. Про інцидент повідомили в НАБУ, наголосивши, що за фактом виявлення обладнання вже розпочато досудове розслідування за статтею 182 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за порушення недоторканності приватного життя.

    За даними Бюро, під час детального огляду житла детектива було знайдено пристрої, які за своїми характеристиками можуть бути використані як елементи прихованого аудіо- або відеоспостереження. Наразі слідчі дії спрямовані на встановлення повного ланцюга походження цих технічних засобів, способу їх встановлення, а також осіб, які могли бути залучені до організації або реалізації можливого прихованого стеження. Окремо перевіряються обставини, за яких обладнання могло потрапити до житла співробітника НАБУ без його відома, що є ключовим елементом у формуванні правової кваліфікації події.

    У межах перевірки також опрацьовується інформація, яку надала особа, що проживає у квартирі поверхом вище. За її словами, до неї зверталися невідомі чоловіки, які представлялися працівниками правоохоронних органів і повідомляли, що у квартирі під нею нібито проживає “російський шпигун”. Після аналізу отриманих даних детективи встановили особу одного з цих чоловіків, який, за попередньою інформацією, є чинним співробітником Служби безпеки України. Наразі ця інформація також перевіряється в межах окремих процесуальних процедур, оскільки потребує офіційного підтвердження та правової оцінки.

    У НАБУ підкреслюють, що детектив, у житлі якого було виявлено ймовірні засоби стеження, бере участь у розслідуванні низки резонансних кримінальних проваджень, зокрема щодо корупційних правопорушень у митній сфері, діяльності окремих посадових осіб правоохоронних органів та представників державних підприємств. У зв’язку з цим у Бюро розглядають інцидент як потенційно чутливий з точки зору впливу на незалежність антикорупційних розслідувань.

    Офіційна позиція НАБУ полягає в тому, що будь-які спроби незаконного збору інформації щодо співробітників Бюро є неприпустимими та можуть створювати серйозні ризики для ефективності розслідувань, особливо у справах, які стосуються високопосадової корупції. Відомство наголошує, що незалежність його діяльності є однією з ключових гарантій функціонування антикорупційної системи в Україні та важливим елементом довіри суспільства до правоохоронних органів.

    Також у заяві підкреслюється, що всі обставини інциденту будуть ретельно перевірені в межах досудового розслідування, включно з технічною експертизою виявленого обладнання, аналізом можливих каналів його встановлення та встановленням осіб, які могли бути причетні до події. За результатами слідчих дій кожному факту буде надано належну правову оцінку відповідно до чинного законодавства України.

    Станом на зараз офіційної публічної реакції від Служби безпеки України щодо озвучених у матеріалах НАБУ обставин не оприлюднено, а перевірка інформації триває в рамках встановлених процесуальних процедур.

  • Україна відкриває двері до ЄС: стартують ключові переговори про членство

    Україна відкриває двері до ЄС: стартують ключові переговори про членство

    Україна разом із Молдовою вже найближчим часом переходять до нового етапу євроінтеграційного процесу: у понеділок у Люксембурзі офіційно стартують переговори щодо першого кластера вступу до Європейського Союзу. Про це повідомляє The Guardian із посиланням на європейські дипломатичні джерела та посадовців ЄС.

    Йдеться про початок практичної фази переговорів, яка охоплює базові та водночас найбільш принципові розділи законодавства Євросоюзу. Перший кластер стосується верховенства права, демократії, функціонування інституцій та фундаментальних політичних стандартів, без яких подальший рух до членства неможливий. Саме цей етап вважається одним із найскладніших, оскільки він закладає основу для всієї подальшої інтеграції.

    Офіційний запуск переговорів відбудеться за участі високопосадовців Європейського Союзу, представників урядів України та Молдови. Очікується, що відкриття кластера стане політичним сигналом підтримки обох країн і підтвердженням того, що їхній рух до членства залишається пріоритетом для ЄС навіть в умовах внутрішніх дискусій у самому блоці.

    Рішення про старт переговорів стало можливим після того, як країни-члени ЄС змогли досягти одностайної згоди щодо відкриття першого кластера. Це, за оцінками європейських дипломатів, стало важливим кроком, який зняв політичну блокаду процесу розширення та дозволив перейти від декларацій до практичних процедур.

    У спільній заяві президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та голова Європейської ради Антоніо Коста відзначили «рішучість, мужність і наполегливу працю» України та Молдови. Вони наголосили, що процес розширення ЄС є не лише технічним, а й стратегічним питанням майбутнього Європи, особливо в умовах геополітичної нестабільності.

    Президент України Володимир Зеленський позитивно оцінив початок переговорів, заявивши, що Україна виконує всі необхідні кроки для вступу до ЄС і продовжує рухатися шляхом реформ. Він підкреслив, що відкриття першого кластера є важливим політичним сигналом підтримки як для держави, так і для українського суспільства, яке розглядає членство в ЄС як стратегічну мету.

    За попередніми оцінками європейських чиновників, у разі збереження політичної волі та темпу реформ Україна потенційно може завершити технічну частину переговорів приблизно за чотири роки. Водночас у Брюсселі наголошують, що сам факт завершення технічних процедур не гарантує членства, оскільки остаточне рішення має бути одноголосно ухвалене всіма державами-членами ЄС і супроводжуватися повною імплементацією європейського законодавства.

    Експерти зазначають, що старт першого кластера є не формальністю, а початком складного та тривалого процесу трансформації державних інституцій. Колишня радниця Єврокомісії з питань розширення Гізер Граббе підкреслює, що цей етап можна розглядати як «перевірку реальністю», адже темпи адаптації законодавства та реформа державного управління стануть ключовим фактором подальшого просування.

    Вона також наголошує, що Україна має особливе значення для ЄС у контексті безпеки, оскільки єдина країна на континенті з реальним бойовим досвідом у сучасній війні високої інтенсивності. На її думку, інтеграція України у сферу безпеки та оборони Євросоюзу може стати одним із пріоритетних напрямків співпраці вже на ранніх етапах переговорів.

    У Європейському Союзі загалом позитивно оцінюють прогрес України у сфері реформ, зокрема в антикорупційній політиці та інституційній перебудові. Водночас, за оцінками європейських структур, Україна виконала близько 15% із погодженого плану реформ, що свідчить про необхідність прискорення змін у ключових сферах, включно із судовою реформою, посиленням незалежності антикорупційних органів та вдосконаленням процедур призначення суддів і прокурорів.

    Європейські чиновники також відзначають, що окремі кроки України, зокрема гучні антикорупційні розслідування, розглядаються як позитивний сигнал серйозності намірів у боротьбі з корупцією. Водночас у Брюсселі очікують більш системного та стабільного прогресу, який би гарантував незворотність реформ.

    Старт переговорів став можливим після подолання політичних розбіжностей усередині ЄС, зокрема блокувань, які раніше уповільнювали процес розширення. Після досягнення компромісів між державами-членами відкрився шлях до формального запуску переговорного процесу з Україною та Молдовою.

    Аналітики підкреслюють, що цей етап має не лише інтеграційне, а й геополітичне значення, адже фактично закріплює довгострокову орієнтацію України на Європейський Союз. У контексті війни це також розглядається як сигнал стратегічної підтримки Києва та підтвердження його місця в майбутній архітектурі європейської безпеки.

    Таким чином, відкриття першого кластера переговорів стає початком багаторічного процесу, який вимагатиме масштабних реформ, політичної стабільності та постійної взаємодії з інституціями ЄС, але водночас формує реальну дорожню карту для потенційного членства України в Європейському Союзі.

  • До 21:00 українці можуть обрати новий склад Ради громадського контролю при НАБУ

    До 21:00 українці можуть обрати новий склад Ради громадського контролю при НАБУ

    У середу, 10 червня, в Україні триває рейтингове інтернет-голосування з обрання нового складу Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України. Голосування розпочалося вранці та триватиме до 21:00. За його результатами буде сформовано новий склад органу громадського нагляду, який протягом наступних двох років здійснюватиме контроль за діяльністю НАБУ від імені громадянського суспільства.

    Про проведення голосування повідомили в НАБУ.

    Участь у голосуванні можуть взяти всі громадяни України, які перебувають на території держави. Для підтвердження особи використовується електронна ідентифікація через сервіси застосунку «Дія». Такий механізм був запроваджений для забезпечення максимальної прозорості та достовірності результатів, а також для запобігання будь-яким спробам маніпуляцій або багаторазового голосування.

    Цього року до участі в конкурсі допущено 44 кандидати, яких висунули 25 громадських об’єднань. Усі претенденти пройшли необхідні процедури перевірки та були включені до списку для голосування. За підсумками електронного волевиявлення буде визначено 15 кандидатів, які отримають найбільшу підтримку громадян і сформують новий склад Ради громадського контролю на дворічний термін.

    Рада громадського контролю є одним із передбачених законом механізмів забезпечення підзвітності та відкритості Національного антикорупційного бюро. Орган був створений одночасно із запуском НАБУ як незалежної антикорупційної інституції та покликаний забезпечувати постійний зв’язок між Бюро та громадськістю.

    Члени Ради громадського контролю мають низку важливих повноважень. Вони можуть брати участь у роботі конкурсних комісій з добору працівників НАБУ, делегувати своїх представників до дисциплінарних органів, розглядати питання щодо дотримання принципів прозорості та підзвітності в роботі Бюро, а також інформувати суспільство про діяльність антикорупційного органу. Крім того, Рада відіграє роль своєрідного комунікаційного майданчика між антикорупційною інституцією та громадськими організаціями.

    Водночас законодавство чітко обмежує повноваження членів Ради. Вони не можуть втручатися в перебіг кримінальних проваджень, впливати на рішення детективів чи прокурорів або отримувати доступ до інформації, яка становить таємницю досудового розслідування. Основна функція органу полягає саме у громадському контролі, а не в участі у процесуальній діяльності.

    Формування нового складу Ради відбувається на тлі продовження антикорупційної реформи та зростання уваги міжнародних партнерів до роботи українських антикорупційних інституцій. НАБУ залишається одним із ключових органів у системі боротьби з корупцією, а ефективність його роботи регулярно оцінюється як українським суспільством, так і міжнародними організаціями та донорами.

    Саме тому вибори до Ради громадського контролю традиційно привертають увагу представників громадського сектору. Від складу цього органу значною мірою залежить якість громадського моніторингу діяльності Бюро, рівень комунікації з громадянським суспільством та довіра до антикорупційної інфраструктури загалом.

    У НАБУ наголошують, що кожен голос має значення, оскільки саме громадяни визначають, хто представлятиме суспільство в процесі контролю за діяльністю антикорупційного відомства протягом наступних двох років. Після завершення голосування буде проведено підрахунок результатів, а імена 15 переможців оголосять офіційно.

    Обрані члени Ради громадського контролю отримають мандат на два роки та розпочнуть роботу після завершення всіх процедур, передбачених законодавством. Вони замінять чинний склад органу та продовжать виконання функцій громадського нагляду за діяльністю НАБУ.

    Переглянути інформацію про всіх кандидатів та взяти участь у голосуванні громадяни можуть до 21:00 10 червня через спеціальну онлайн-платформу з використанням сервісів «Дія».

  • “15 тисяч доларів за закриття справи”: ДБР затримало двох працівників БЕБ через хабарі

    “15 тисяч доларів за закриття справи”: ДБР затримало двох працівників БЕБ через хабарі

    Державне бюро розслідувань спільно зі Службою безпеки України викрило двох співробітників Бюро економічної безпеки, яких підозрюють у вимаганні та одержанні хабарів за використання службового становища. Один із фігурантів, за даними слідства, вимагав десятки тисяч доларів за “вирішення питання” у кримінальному провадженні, інший — обіцяв допомогти з отриманням ліцензії через зв’язки у податкових органах.

    Про це повідомили пресслужба ДБР та генеральний прокурор Руслан Кравченко.

    За інформацією слідства, перший епізод стосується старшого детектива територіального управління БЕБ у Київській області. Правоохоронці вважають, що посадовець вимагав 15 тисяч доларів у чоловіка, який проходив у справі щодо виготовлення, ввезення та збуту підробленої валюти.

    Слідчі стверджують, що співробітник БЕБ запропонував фігуранту “домовленість”: за гроші він нібито обіцяв не притягувати його до кримінальної відповідальності та посприяти уникненню проблем із правоохоронною системою.

    У ДБР заявили, що правоохоронці задокументували передачу частини суми — 10 тисяч доларів. Після цього посадовця затримали.

    Другий епізод, про який повідомили слідчі, стосується аналітика БЕБ. За версією ДБР, він пообіцяв підприємцю “вплинути” на представників податкової служби для отримання ліцензії на зберігання пального.

    За таку “послугу” працівник БЕБ нібито вимагав 2 тисячі доларів.

    У матеріалах слідства йдеться, що після повторного подання документів компанія дійсно отримала необхідну ліцензію. Після цього, за даними правоохоронців, аналітик почав вимагати обіцяну оплату за свій “вплив”.

    Обох фігурантів затримали.

    Старшому детективу інкримінують одержання неправомірної вигоди службовою особою у великому розмірі. Йдеться про статті Кримінального кодексу, які передбачають серйозну відповідальність за корупційні злочини, включно з позбавленням волі та конфіскацією майна.

    Аналітика БЕБ підозрюють в одержанні неправомірної вигоди за вплив на ухвалення рішень посадовими особами державних органів.

    У ДБР зазначають, що найближчим часом обом мають офіційно повідомити про підозру та звернутися до суду з клопотаннями про обрання запобіжних заходів.

    У пресслужбі Бюро наголошують, що розслідування триває, а правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб до корупційних схем.

    Справи проти співробітників БЕБ стали черговим гучним антикорупційним скандалом навколо правоохоронних органів України. Бюро економічної безпеки створювалося як новий орган для боротьби з економічними злочинами та заміни податкової міліції, однак останнім часом БЕБ неодноразово опинялося у центрі критики через кадрові проблеми та підозри щодо корупції.

    Експерти неодноразово звертали увагу, що питання довіри до антикорупційної та правоохоронної системи залишається одним із ключових викликів для України, особливо на тлі переговорів про вступ до ЄС та виконання міжнародних зобов’язань перед партнерами.

    Європейський Союз та міжнародні фінансові організації регулярно наголошують на необхідності посилення боротьби з корупцією та забезпечення незалежності правоохоронних органів.

    На цьому тлі українська влада останніми місяцями активізувала публічні антикорупційні розслідування. Лише у квітні 2026 року Вищий антикорупційний суд арештував начальника слідчого відділу управління СБУ у Полтавській області, якого також підозрюють у хабарництві. Тоді суд визначив альтернативу у вигляді застави розміром 5 мільйонів гривень.

    Правоохоронці та антикорупційні органи заявляють, що продовжують очищення системи від посадовців, які використовують службове становище для незаконного збагачення.

    Водночас аналітики наголошують: сам факт регулярних викриттів свідчить не лише про роботу слідчих органів, а й про системну проблему корупційних ризиків у державних структурах.

    Після оприлюднення інформації про затримання співробітників БЕБ у соцмережах знову активізувалася дискусія щодо необхідності повноцінної реформи Бюро економічної безпеки та перезавантаження кадрової системи.

    Раніше бізнес-асоціації та міжнародні партнери вже закликали українську владу пришвидшити реформування БЕБ, забезпечити прозорий відбір керівництва та мінімізувати політичний чи корупційний вплив на роботу органу.

    Наразі слідство у двох нових справах триває. У ДБР заявляють, що встановлюють усі обставини можливих корупційних схем та перевіряють, чи могли затримані діяти не самостійно.

  • ВАКС закрив “залізничну справу” Дубневича через строки розслідування

    ВАКС закрив “залізничну справу” Дубневича через строки розслідування

    Вищий антикорупційний суд України ВАКС ухвалив рішення про закриття кримінального провадження у так званій “залізничній справі”, в якій фігурує народний депутат Ярослав Дубневич. Підставою для закриття стало завершення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру, що унеможливило подальший розгляд справи по суті в межах чинного кримінального процесуального законодавства.

    Відповідно до ухвали суду, клопотання сторони захисту було задоволене, а провадження закрито на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України. У рішенні зазначається, що строки досудового розслідування були вичерпані після офіційного повідомлення особам про підозру, що є процесуальною підставою для припинення кримінального провадження без ухвалення вироку.

    У цій справі обвинувачення висувалися одразу вісьмом фігурантам, серед яких, окрім Ярослава Дубневича, були також колишній перший заступник начальника філії “Центр забезпечення виробництва” АТ Укрзалізниця, керівники підконтрольних підприємств та посадові особи приватних структур. Слідство вважало, що вони діяли у змові та організували схему закупівель через систему публічних торгів, яка стосувалася постачання стрілочних переводів, запасних частин і комплектуючих для залізничної інфраструктури.

    За версією обвинувачення, схема полягала у штучному формуванні умов тендерів, що дозволяло залучати заздалегідь визначених постачальників та забезпечувати їм перемогу в закупівлях. Унаслідок цього, як стверджували правоохоронні органи, державне підприємство зазнало значних фінансових збитків, які оцінювалися у десятки мільйонів гривень. Саме тому справа отримала неофіційну назву “залізнична”, оскільки була пов’язана з інфраструктурними закупівлями для залізниці.

    САП ще у 2022 році скерувала обвинувальний акт до суду, а справа розглядалася в судовій системі не один рік. У процесі її розгляду неодноразово змінювалися процесуальні рішення. Як зазначають у громадській організації Transparency International Ukraine, провадження вже закривалося раніше з аналогічних підстав, однак згодом Апеляційна палата ВАКС скасовувала це рішення та повертала справу на новий розгляд, що знову відновлювало судовий процес.

    Нинішнє рішення ВАКС може бути оскаржене протягом семи днів з моменту його оголошення. Водночас воно фактично ставить крапку в можливості розгляду справи по суті, оскільки закриття провадження через сплив строків досудового розслідування не передбачає винесення обвинувального вироку або подальшого дослідження доказів у суді.

    Окремо варто зазначити, що за даними слідства, загальні збитки у справі могли перевищувати 90 мільйонів гривень, що стосувалося закупівель для потреб Укрзалізниця. Сам Ярослав Дубневич заперечував звинувачення, а його захист наполягав на порушеннях у процедурі розслідування та недотриманні процесуальних строків, що зрештою і стало ключовим аргументом для закриття провадження.

    Таким чином, одна з найгучніших антикорупційних справ, пов’язаних із закупівлями в транспортній сфері, була закрита не через виправдання або розгляд доказів по суті, а через процесуальні строки, що викликало нову хвилю дискусій у юридичному та антикорупційному середовищі щодо ефективності розслідувань і судових процедур у подібних справах.

  • Уряд закрив схему викупу держмайна і запровадив аукціони

    Уряд закрив схему викупу держмайна і запровадив аукціони

    Кабінет міністрів України затвердив зміни до правил малої приватизації, якими фактично ліквідовано механізм позаконкурентного викупу орендованого державного та комунального майна. Відтепер усі такі об’єкти, включно з тими, де орендарі проводили ремонт або модернізацію, продаватимуться виключно через відкриті онлайн-аукціони.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, наголосивши, що уряд фактично “зруйнував схему”, яка дозволяла викуповувати державне майно за значно заниженими цінами.

    За її словами, раніше в Україні широко використовувався механізм так званих невід’ємних поліпшень. Він дозволяв орендарям після тривалого користування об’єктом, а також після проведення ремонту чи модернізації, претендувати на його викуп без конкуренції та без участі інших потенційних покупців. У багатьох випадках це призводило до того, що майно фактично переходило у приватні руки за ціною, нижчою за ринкову.

    Тепер ця практика скасована. Усі об’єкти малої приватизації, які перебувають в оренді та навіть були поліпшені коштом орендарів, продаватимуться через систему електронних торгів Prozorro.Продажі. Уряд підкреслює, що саме конкуренція між учасниками торгів має визначати кінцеву ринкову ціну, а не домовленості між орендарем і балансоутримувачем.

    У Кабміні зазначають, що попередня модель створювала суттєві втрати для держави та громад. Часто орендарі інвестували у ремонт об’єкта мінімальні кошти, але отримували право викупу за значно заниженою оцінкою, без реального ринкового змагання. Це призводило до недоотримання бюджетами значних сум.

    За оцінками антикорупційної організації Transparency International Ukraine, у таких схемах держава в середньому втрачала близько 45% потенційної вартості активів у порівнянні з відкритими аукціонами. Водночас, як свідчить статистика, лише за 2021–2024 роки продажі через конкурентні онлайн-торги забезпечили понад 3 млрд грн надходжень — більш ніж удвічі більше, ніж механізм прямих викупів.

    Нова постанова уряду передбачає, що навіть у випадках, коли орендар здійснював капітальні вкладення у майно, ці витрати не дають йому права на позаконкурентний викуп. Водночас держава гарантує захист інтересів добросовісних орендарів: підтверджені інвестиції в так звані невід’ємні поліпшення або компенсуватимуться, або враховуватимуться у фінальному розрахунку під час продажу об’єкта на аукціоні.

    Уряд наголошує, що нові правила мають не лише посилити прозорість приватизаційних процесів, а й підвищити довіру бізнесу та громадськості до управління державними активами. Очікується, що конкуренція на відкритих електронних торгах дозволить збільшити надходження до державного та місцевих бюджетів, а також зменшити корупційні ризики у сфері розпорядження майном.

    Раніше Фонд державного майна повідомляв, що в Україні сформовано портфель із понад 1200 об’єктів малої приватизації. За сім років роботи системи електронних аукціонів держава отримала понад 21,8 млрд грн надходжень від продажу майна різних рівнів власності.

    Також окремо зазначається, що після запуску великої приватизації через Prozorro. Продажі держава змогла отримати майже 9 млрд грн лише за перший рік, що в уряді розглядають як підтвердження ефективності повністю конкурентної моделі продажу активів.

  • Федоров окреслив три головні зміни в Міноборони

    Федоров окреслив три головні зміни в Міноборони

    Міністр оборони України Михайло Федоров окреслив три ключові пріоритети роботи Міністерства оборони на найближчі місяці, заявивши про масштабні зміни у системі рекрутингу, оборонних закупівлях та забезпеченні підрозділів безпілотними системами. За його словами, ці напрямки мають стати основою трансформації оборонного відомства в умовах затяжної війни та технологічного переоснащення армії.

    Про це Федоров повідомив під час зустрічі з журналістами, присвяченої підсумкам роботи міністерства та подальшим планам.

    Першим пріоритетом, за словами міністра, стане реформа системи рекрутингу та проходження військової служби. Йдеться про комплексне оновлення підходів до комплектування Сил оборони, яке має зробити службу більш прогнозованою, структурованою та ефективною. У Міністерстві оборони вже готують перші проєкти змін, які стосуються нової моделі грошового забезпечення військовослужбовців, перегляду умов контрактної служби та запровадження чітко визначених термінів служби.

    Окрему увагу планують приділити логіці ротацій, щоб забезпечити більш системне оновлення особового складу у підрозділах та зменшити навантаження на військових, які тривалий час перебувають на передовій. Також у межах реформи розглядаються нові підходи до комплектування бригад, включно з більш гнучкими механізмами набору особового складу та адаптацією системи до реальних потреб фронту.

    Ще одним важливим завданням Федоров назвав зниження рівня самовільного залишення частин (СЗЧ), що є однією з проблем у військовій системі під час тривалої війни. У Міноборони вважають, що комплекс змін у мотивації, умовах служби та управлінні підрозділами має сприяти покращенню дисципліни та стабільності особового складу.

    Другим стратегічним напрямом визначено реформу оборонних закупівель. За словами міністра, Міністерство оборони планує поступовий перехід до більш прозорої та конкурентної системи закупівель із використанням тендерних процедур навіть у чутливих оборонних сегментах.

    Федоров нагадав, що відомство вже реалізувало одну з найбільших конкурентних закупівель 155-мм артилерійських боєприпасів, у межах якої вдалося досягти економії понад 16%. Це, за його словами, демонструє потенціал нової моделі закупівель, яка поєднує швидкість, прозорість і економічну ефективність.

    Наступним кроком стане переведення закупівель безпілотних систем на тендерну основу. У міністерстві вважають, що це дозволить не лише знизити витрати, але й стимулювати конкуренцію серед виробників, що в перспективі має підвищити якість техніки, яка постачається на фронт.

    “Ми вже провели найбільшу конкурентну процедуру закупівлі дальніх артилерійських пострілів 155 мм і досягли економії понад 16%. Наступний крок — переведення закупівель дронів на тендери. Наше завдання — побудувати прозору, конкурентну й швидку систему закупівель без корупційних ризиків”, — наголосив Федоров.

    Окремим блоком реформи стане оновлення підходів до дослідно-конструкторських робіт у сфері оборони, а також удосконалення системи державного гарантування якості продукції військового призначення. Це має забезпечити швидше впровадження нових технологій та зменшити ризики постачання неякісного озброєння.

    Третім ключовим пріоритетом Міністерства оборони стане масштабне забезпечення підрозділів безпілотними системами. Федоров повідомив, що відомство працює над запровадженням базового гарантованого мінімуму дронів для бойових бригад.

    Ідея полягає у створенні системи, за якої кожна бригада щомісяця отримуватиме гарантований обсяг безпілотних засобів. Це дозволить підрозділам краще планувати бойові операції, розвідку, коригування вогню та логістичні процеси, а також зменшить залежність від нерегулярних поставок.

    У Міністерстві оборони підкреслюють, що безпілотні системи стали одним із ключових елементів сучасної війни, і їх системне постачання напряму впливає на ефективність бойових дій.

    Окремо Федоров наголосив, що всі три напрямки — рекрутинг, закупівлі та дрони — є взаємопов’язаними елементами однієї великої трансформації оборонного сектору. Її мета полягає у створенні більш гнучкої, технологічної та стійкої армії, здатної швидко адаптуватися до умов сучасної війни.

    Нагадаємо, раніше Міністерство оборони повідомляло про розширення систем захисту логістичних маршрутів у прифронтових регіонах, а також про розвиток нових типів озброєння, які поступово наближаються за своїми характеристиками до сучасних зразків далекобійної високоточної зброї.

  • ВАКС відправив Єрмака під варту на 60 днів із заставою 140 млн грн

    ВАКС відправив Єрмака під варту на 60 днів із заставою 140 млн грн

    Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) ухвалив рішення щодо запобіжного заходу для колишнього керівника Офісу президента України Андрій Єрмак. Суд визначив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який обчислюється з моменту фактичного затримання, а також встановив альтернативу — можливість внесення застави у розмірі 140 мільйонів гривень.

    Про це стало відомо під час публічного оголошення судового рішення 14 травня. Як зазначив суддя під час засідання, клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України НАБУ було задоволене частково. Таким чином, суд не погодився повністю з позицією сторони обвинувачення, однак обрав один із найсуворіших запобіжних заходів, передбачених чинним законодавством.

    У судовій залі було оголошено: «Клопотання детектива НАБУ задовольнити частково. Застосувати до підозрюваного Андрія Єрмака запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з дня його фактичного затримання. Визначити підозрюваному заставу в розмірі 140 мільйонів гривень».

    У разі внесення застави на підозрюваного покладається низка процесуальних обов’язків. Зокрема, він зобов’язаний з’являтися до слідчого або прокурора за першою вимогою, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи, не залишати межі міста Києва без дозволу слідства, здати закордонні паспорти та інші документи, що дають право на виїзд за кордон. Також передбачено обов’язок утримуватися від контактів із низкою осіб, які фігурують у матеріалах справи або можуть бути свідками.

    Окремо суд визначив заборону на спілкування з іншими фігурантами провадження, серед яких названі Чернишов, Міндіч, Лисенко, Опальчук, Сіранчук та Медвєдєва. Крім того, у разі внесення застави може бути застосовано електронний засіб контролю (електронний браслет), що дозволяє відстежувати переміщення особи в межах встановлених обмежень.

    Ухвала суду підлягає негайному виконанню, тобто починає діяти одразу після оголошення. Водночас вона може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п’яти днів із моменту проголошення рішення.

    Окремо повідомляється, що повний текст судового рішення буде оприлюднений 18 травня, після його остаточного оформлення та підписання суддею.

    Під час засідання сторона захисту заявила про намір оскаржувати ухвалу ВАКС, вважаючи її необґрунтованою та такою, що потребує перегляду в апеляційній інстанції. Сам Андрій Єрмак, за словами, озвученими в суді, заявив, що не має у своєму розпорядженні необхідної суми для внесення застави та розраховує на підтримку «друзів» у разі необхідності її сплати.

    Це рішення стало продовженням розгляду кримінального провадження, в межах якого раніше повідомлялося про підозру у ймовірній легалізації коштів у значних обсягах — близько 460 мільйонів гривень. Слідство пов’язує ці епізоди з реалізацією будівельного проєкту елітної нерухомості під Києвом.

    За даними, які озвучувалися у межах провадження, йдеться про можливі корупційні схеми, пов’язані з будівництвом котеджного містечка «Династія» в Козині на Київщині, а також про перевірку джерел походження коштів, які могли бути залучені до фінансування проєкту, зокрема у сфері енергетики.

    Правоохоронні органи раніше повідомляли про проведення слідчих дій, вилучення документів та інші процесуальні заходи в межах розслідування. Прокуратура у цій справі наполягала на більш суворому запобіжному заході та просила суд визначити заставу у розмірі 180 мільйонів гривень, однак суд встановив меншу суму.

    Наразі справа перебуває на стадії досудового розслідування, а остаточні правові рішення щодо вини чи невинуватості фігурантів може ухвалити лише суд після розгляду всіх доказів у встановленому законом порядку.

  • НАБУ і САП прийшли до Єрмака: що відомо про нові слідчі дії

    НАБУ і САП прийшли до Єрмака: що відомо про нові слідчі дії

    Увечері 11 травня в українському інформаційному просторі з’явилися повідомлення про можливі слідчі дії Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Інформацію першим оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк.

    За словами депутата, наразі немає офіційного підтвердження вручення підозри, однак співрозмовники повідомляють про ймовірне проведення обшуків або інших процесуальних заходів.

    “Одразу зроблю ремарку, що поки немає підтвердження про підозру. Можливо, це просто обшук. Поки ряд джерел говорять саме про це. Що робить ситуацію звичайно теж цікавою, але залишається відчуття незакінченого процесу”, — написав Железняк.

    Згодом інформацію про слідчі дії підтвердили джерела “Української правди”. За даними видання, НАБУ та САП проводять процесуальні заходи щодо колишнього очільника Офісу президента, однак офіційних деталей справи правоохоронці станом на вечір 11 травня не оприлюднили.

    За інформацією окремих медіа, одним із головних об’єктів інтересу слідства може бути мобільний телефон Андрія Єрмака. Саме доступ до електронних комунікацій та переписок, за даними журналістів, може становити важливу частину слідчих дій.

    Наразі залишається невідомим, у межах якого саме кримінального провадження проводяться можливі обшуки або процесуальні заходи. Також офіційно не повідомлялося про процесуальний статус самого Єрмака — чи йдеться про свідка, фігуранта провадження або потенційного підозрюваного.

    Антикорупційні органи — НАБУ та САП — станом на момент появи інформації публічно не коментували ситуацію. Відсутні й офіційні заяви самого Андрія Єрмака або його представників.

    Ім’я колишнього глави Офісу президента вже не вперше опиняється у центрі гучних політичних та антикорупційних подій. Наприкінці листопада 2025 року українські медіа повідомили про проведення обшуків у тодішнього керівника ОП. Згодом НАБУ офіційно підтвердило факт проведення слідчих дій.

    Тоді Андрій Єрмак заявляв, що не чинить жодних перешкод слідству та готовий співпрацювати з правоохоронними органами.

    У медіа повідомлялося, що можливі претензії правоохоронців могли стосуватися діяльності кооперативу “Династія”, однак деталі можливого провадження офіційно так і не були розкриті. Правоохоронці тоді уникали публічних коментарів щодо суті підозр або кваліфікації можливих правопорушень.

    Політичний резонанс навколо ситуації значно посилився після того, як президент Володимир Зеленський у спеціальному зверненні повідомив, що Андрій Єрмак подав заяву про відставку з посади керівника Офісу президента. Це стало однією з найгучніших кадрових подій в українській владі за останні роки.

    Після звільнення навколо Єрмака продовжували виникати нові інформаційні приводи. Зокрема, українські медіа повідомляли, що 5 грудня 2025 року він відвідував центральний офіс Служби зовнішньої розвідки України. У публікаціях журналісти припускали, що мова могла йти про питання оформлення документів для можливого виїзду за кордон, однак жодних офіційних підтверджень цієї інформації не було.

    Крім того, медіа звертали увагу на те, що навіть після звільнення з посади колишній глава ОП продовжував користуватися державною охороною. Повідомлялося, що йому надалі надавали послуги Управління державної охорони, хоча офіційні причини такого рішення не пояснювалися.

    Пізніше також стало відомо, що Андрій Єрмак очолив один із комітетів при Національній асоціації адвокатів України. Це рішення викликало окремі дискусії у медіа та політичному середовищі з огляду на попередні антикорупційні скандали.

    На цьому тлі нова інформація про можливі слідчі дії НАБУ та САП знову привернула значну увагу політичних кіл і суспільства. Водночас відсутність офіційних коментарів та підтверджених деталей поки не дозволяє однозначно оцінити масштаби або юридичні наслідки ситуації.

    Станом на зараз залишається невідомим, чи завершилися процесуальні дії, чи вручено комусь підозру та чи планують антикорупційні органи робити офіційні заяви найближчим часом.