Хрещатик

Позначка: активи

  • Житомирщина: як бізнес і земля концентруються навколо нардепа Кузьміних

    Житомирщина: як бізнес і земля концентруються навколо нардепа Кузьміних

    Народний депутат Сергій Кузьміних фігурує у гучній антикорупційній справі про спробу отримати 558 тис. грн неправомірної вигоди, однак формально його офіційні доходи виглядають значно скромнішими, ніж статки деяких людей з його найближчого оточення.

    За даними декларації за 2024 рік, Кузьміних отримав приблизно 1,5 млн грн офіційних доходів, володіє частково родинною квартирою, земельною ділянкою та мопедом. Більшість транспорту, яким він користується, оформлені на інших осіб. Також відомо, що дочка депутата стала власницею квартири у Житомирі, оформленої як «подарунок», проте джерела коштів залишаються невідомими.

    Журналісти та аналітики відзначають, що значні статки концентруються серед водіїв, помічників і пов’язаних осіб Кузьміних. Серед них:

    • Максим Токовий, водій нардепа, засновник ТОВ «Максимум ЕФ», який за кілька років збільшив капітал компанії до понад 1,5 млн грн та став власником аптечної мережі.

    • Ірина Караван, дружина місцевого депутата та помічниця Кузьміних, яка також фігурує у бізнес-структурах, пов’язаних із фармацевтичним ринком Житомирщини.

    • Ігор Салко, юрист, учасник низки юридичних осіб, включно з ООО «Івенс», що виграє тендери на ремонти медичних та освітніх закладів.

    Активи, оформлені на керівника фонду братів Кузьміних та двох водіїв, включають майже 1,5 га землі поблизу озера Мельком у Кам’янській громаді, яка має значно більшу ринкову вартість, ніж офіційно декларовані статки нардепа.

    Сам Сергій Кузьміних перебуває під слідством у справі про отримання 558 тис. грн неправомірної вигоди за сприяння укладенню договорів між приватними компаніями та медичними закладами Житомирської області. Розгляд справи триває у Вищому антикорупційному суді України вже кілька років.

  • Офіс «Інтера» перевірятимуть у справі про підробку документів та фінансування тероризму

    Офіс «Інтера» перевірятимуть у справі про підробку документів та фінансування тероризму

    Солом’янський районний суд Києва надав слідчому Служби безпеки України дозвіл на огляд приміщень ПрАТ «Телеканал Інтер», розташованих на вулиці Дмитрівській, 30 у Києві.

    Дозвіл видано в рамках кримінального провадження, що розслідує обставини зміни власності телеканалу «Інтер». Слідство проводиться за ознаками підроблення документів (ч. 1 ст. 358 ККУ) та фінансування тероризму (ч. 3 ст. 258-5 ККУ).

    Згідно з висновком експерта, підпис від імені колишнього власника каналу Ігоря Плужнікова на електрофотокопії довіреності від 23 травня 2005 року виконано не ним, а іншою особою. На підставі цієї довіреності за місяць до смерті Плужнікова відбулося відчуження акцій телеканалу на користь асоціації «Діловий світ», пов’язаної з Валерієм Хорошковським.

    У 2015 році бізнесмен Дмитро Фірташ придбав 29% акцій «Інтера» у російського «Першого Каналу» за 100 мільйонів доларів. Оскільки ВАТ «Перший Канал» здійснює антиукраїнську діяльність, СБУ кваліфікує цю операцію як фінансування терористичної діяльності.

    Статутний капітал та майно ПрАТ «Телеканал Інтер», включно з головним офісом площею понад 6 тисяч квадратних метрів, визнані речовими доказами у справі. Огляд приміщень необхідний для визначення оціночної вартості майна.

    Наразі Фірташ є мажоритарним власником каналу – його частка акцій становить 59,5%. У травні 2023 року СБУ оголосила Фірташу та його топменеджерам підозру у привласненні державного газу на 18 мільярдів гривень, а активи на суму 7,4 мільярда гривень були заарештовані. З 2021 року на Фірташа діють персональні санкції в Україні, включаючи блокування активів.

  • 15 мільйонів гривень колишнього очільника КМДА Володимира Макеєнка передали в управління АРМА

    15 мільйонів гривень колишнього очільника КМДА Володимира Макеєнка передали в управління АРМА

    Готівку на суму 15 млн грн, знайдену під час обшуків у колишнього голови Київської міської державної адміністрації Володимира Макеєнка, передано в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Макеєнко раніше був заступником голови фракції «Партії регіонів» та роками здійснював прихований бізнес за кордоном через офшори в Панамі, на Кіпрі, у Гонконзі та на Британських Віргінських островах.

    Лише за період 2011–2018 років він отримав понад 387 млн грн доходів, проте не сплатив податків на суму 71,4 млн грн. Під час обшуків у Макеєнка вилучили 340 тис. доларів США, 29,7 тис. євро, 2 тис. швейцарських франків та 87,4 тис. гривень.

    Це не перший випадок передачі активів Макеєнка до АРМА. У липні суд вже передав агентству понад 1,5 млрд грн активів, заарештованих у Люксембурзі, що свідчить про системну роботу правоохоронних органів із повернення коштів, отриманих незаконним шляхом.

    Розслідування проти Макеєнка триває, а передача готівки та заарештованих активів демонструє прагнення держави відновити справедливість та повернути кошти у бюджет. Слідство також вивчає діяльність його офшорних компаній і джерела походження доходів.

  • Львівський митник Олег Будз задекларував мільйони готівки

    Львівський митник Олег Будз задекларував мільйони готівки

    На західному кордоні України сьогодні сходяться дві лінії реальності. З одного боку, офіційні заяви про реформування митниці, цифровізацію процесів, спрощення контролю та боротьбу з корупцією. З іншого — розповіді водіїв мікроавтобусів, місцевих підприємців та активістів, які запевняють, що пройти кордон без «абонемента» неможливо. Про це пише “Антикор”.

    У цих розмовах все частіше звучить прізвище людини, яка не є публічним політиком, не дає інтерв’ю і не прагне бути відомою, але давно обіймає помітну посаду на Львівській митниці. Йдеться про Олега Федоровича Будза, начальника відділу митного оформлення №1 поста «Мостиська». Саме навколо його імені почали сплітатися численні чутки про побори, «чорні каси» й вибірковий контроль.

    Історія набуває ще більш цікавого відтінку, якщо поглянути в документи. Декларації, які щорічно подає Олег Будз, показують картину, далеку від скромного чиновницького побуту. Це великі суми готівки в доларах і євро, автомобілі представницького класу, доходи від бізнесу дружини й навіть згадки про подарунки в мільйонах гривень. Самі по собі ці цифри не доводять порушень закону, але вони впадають в око, коли їх співставляєш з офіційними доходами сім’ї. І в цьому полягає головна інтрига: наскільки прозоро й чесно складалося матеріальне становище сім’ї Будза?

    Фігура Будза довгий час залишалася в тіні, поки в телеграм-каналах і регіональних публікаціях не почали з’являтися матеріали про схеми на кордоні. Автори стверджували, що частина мікроавтобусів проходить контроль швидше і без черги, а водії платять фіксовані суми в обмін на гарантоване «зелене» вікно. Саме в такому контексті прізвище начальника відділу митного оформлення Олега Будза стало символом «митного конвеєра».
    Проте офіційні документи малюють куди більш стриману картину. В Єдиному державному реєстрі декларацій НАЗК чітко зафіксовано, що Олег Будз обіймає посаду в системі Львівської митниці. Його щорічні звіти відображають зарплату, кілька автомобілів, банківські рахунки й грошові активи. Ключовий момент полягає в тому, що, починаючи з 2019 року, разом із деклараціями з’явилися дані про дружину Анну Коваль, чиї доходи від підприємницької діяльності значно перевищують зарплату чоловіка.

    У декларації за 2024 рік, наприклад, вказано сукупний сімейний дохід у понад 3,5 мільйона гривень, з яких 2,38 мільйона становили доходи дружини від бізнесу. Вона ж вказана отримувачем зарплати в приватній компанії «Петро Карбо Хем» у розмірі понад пів мільйона гривень. На тлі цих доходів офіційна зарплата самого Будза в 623 тисячі виглядає куди більш скромно.
    Але більш вражають грошові активи: готівкові 160 тисяч доларів, 90 тисяч євро і майже півтора мільйона гривень, плюс – банківські залишки. У перерахунку на гривню це понад дванадцять мільйонів, що в три з половиною раза перевищує сукупний дохід сім’ї за рік.

    Особливої уваги заслуговує декларація 2021 року, де зафіксований подарунок дружині Анні Коваль у розмірі понад 1,3 мільйона гривень. Від кого був цей подарунок і на яких умовах — питання залишається без відповіді, адже декларація фіксує лише сам факт отримання коштів. Про те, що цей «подарунок» чомусь не помітили правоохоронні органи, покликані такі речі відстежувати, скромно промовчимо. Навіщо пояснювати очевидні речі?
    Якщо в деклараціях Будза основну увагу привертає співвідношення доходів і активів, то у випадку його дружини — це поєднання офіційних заробітків і підприємницьких надходжень. Анна Коваль вказується як співробітниця комерційної компанії і одночасно як підприємиця, чиї доходи за один лише рік перевищують два мільйони гривень. Вона також фігурує власницею або користувачкою автомобілів преміумкласу, Audi Q7 2016 року і BMW X6 2021 року, причому останній вказаний у безоплатному користуванні, що само по собі виглядає незвично й вимагає документального підтвердження. Сам же Олег Будз їздить на старенькому «пасаті», як і належить зразковому чиновнику. Принаймні так написано в декларації. Що теж залишимо без коментарів.

    Крім декларацій, ім’я дружини з’явилося і в судових хроніках. У жовтні 2024 року в реєстрі судових рішень зафіксовано справу про порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження автомобілів. У телеграм-каналах цю справу прямо пов’язують з Анною Коваль, проте публічний доступ до повного тексту рішення обмежений, і тому встановити прямий зв’язок поки неможливо. Тим не менш саме згадка прізвища в судових документах посилює увагу до її ролі в сімейній історії Будза.
    І навряд чи «Особа_1», зазначена в тексті Постанови Галицького райсуду Львова як «потерпіла», яка їздить на BMW X6, є повною однофамілицею Анни Вікторівни Коваль. Тож сумніватися в тому, хто ж їздить на «безоплатному» BMW X6, не доводиться.

    У сукупності це створює образ сім’ї, чиї фінансові можливості значно вищі за середній рівень, навіть за мірками великих підприємців. Наявність великих сум готівкової валюти, дорогих «безоплатних» автомобілів і подарунків викликає закономірні питання: наскільки прозорі джерела цих коштів і чи співвідносяться вони з офіційними доходами? Особливо, якщо подивитися на декларації Олега Будза системно. Й порівняти цифри зростання його статків по роках. У 2015 році Олег Будз прийшов на митницю бідним. А в 2025 році вже став мільйонером. Втім, дивіться самі й робіть висновки самі.
    Скептики скажуть: що незвичайного в тому, що дружина митника веде успішний бізнес, а сім’я заробляє легально? Формально — нічого. У деклараціях все відображено, цифри збігаються, документи заповнені. Але підозри виникають не тільки тому, що йдеться про чиновника з чутливої сфери — української митниці. Вони підживлюються репутацією самої системи, де корупційні схеми десятиліттями вважалися нормою.

    Розповіді перевізників і підприємців про «чорні каси», де щоденно збираються тисячі доларів готівкою, підтверджуються численними публікаціями й розслідуваннями про інші пости та інші прізвища. Будз в цій історії стає символом — фігурою, через яку суспільство намагається пояснити собі, як працюють старі механізми в новій реальності.

    Складність ситуації погіршується мовчанням офіційних структур. Ні сам Будз, ні Львівська митниця, ні прокуратура не давали публічних коментарів з приводу звинувачень. Запити журналістів залишаються без відповіді. При цьому активісти і телеграм-канали продовжують публікувати списки співробітників, яких, на їхню думку, варто перевірити на предмет корупційної складової.

    Ця тиша лише посилює недовіру. Коли в деклараціях фіксуються мільйони готівки, але слідчі органи не поспішають перевіряти джерела походження коштів, суспільство отримує сигнал: система досі закрита, а непідконтрольні схем можуть існувати й далі.

    В історії з Олегом Будзом є все: офіційні документи, які демонструють значні активи сім’ї; декларації, де зазначено мільйони гривень доходів дружини; автомобілі, подарунки й валютні резерви; судове рішення, опосередковано пов’язане з дружиною. Все це — факти, зафіксовані у відкритих реєстрах. Є й інший бік — численні звинувачення в поборах і схемах на кордоні, які поки не знайшли документального підтвердження.

    На стику цих двох реальностей і народжується розслідування. Воно не виносить вироки й не ставить остаточної крапки. Але воно фіксує очевидне: співвідношення доходів та активів сім’ї викликає запитання, що потребують уважної перевірки. Воно показує, що прізвище Будз звучить не випадково, а тому що символізує системну проблему.

    Будз може бути лише частиною великої машини, яка роками налагоджувала неформальні правила. Можливо, його ім’я вкидають опоненти, щоб дискредитувати одну людину. Але якщо система не дасть відповідей, підозри будуть множитися.

    Поки ж в сухому залишку – парадокс: офіційні доходи сім’ї за рік становлять трохи більше як три з половиною мільйона гривень, а задекларовані активи — понад дванадцять мільйонів. Є великі подарунки, дорогі автомобілі, валютні заощадження, і є мовчання з боку тих, хто зобов’язаний перевіряти подібні розходження. І в цьому мовчанні — головний сигнал суспільству: якщо система не зміниться, прізвища можуть бути різними, але результат залишиться тим же.

  • Прокурорка втратить частину подарованих коштів після рішення ВАКС

    Прокурорка втратить частину подарованих коштів після рішення ВАКС

    Вищий антикорупційний суд України задовольнив позов прокурора САП за матеріалами НАЗК та визнав необґрунтованими активи на суму 1,64 млн гривень, які належать прокурорці одного з департаментів Офісу Генерального прокурора.

    За даними НАЗК, прокурорка отримала від матері близько 1,95 млн гривень у подарунок для придбання квартири. Проте аналіз доходів та витрат матері показав, що частину коштів, а саме 1,64 млн грн, неможливо було набути законним шляхом.

    На підставі рішення ВАКС, ці активи підлягають конфіскації відповідно до ст. 290 Цивільного процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з моменту оприлюднення повного тексту.

    Цей випадок демонструє ефективність системи контролю за способом життя державних службовців та їхніх родичів. Національне агентство з питань запобігання корупції активно відслідковує законність набуття активів та фінансових надходжень.

    Прокурорка та її родина можуть опинитися під додатковою увагою правоохоронних органів. Конфіскація активів стане попередженням для інших державних службовців щодо необхідності прозорого декларування майна.

  • Українського олігарха Боголюбова можуть оголосити в розшук через обман суду

    Українського олігарха Боголюбова можуть оголосити в розшук через обман суду

    Високий суд Англії та Уельсу зобов’язав олігарха Геннадія Боголюбова до 7 серпня надати свідчення під присягою щодо своїх прихованих активів. Причиною стало підозрюване введення суду в оману під час розгляду справи за позовом українського ПриватБанку. Якщо бізнесмен проігнорує цю вимогу, його можуть оголосити в міжнародний розшук, а також притягнути до кримінальної відповідальності за неповагу до суду.

    У справі йдеться про багатомільярдні збитки, які ПриватБанк зазнав через дії колишніх власників — Геннадія Боголюбова та Ігоря Коломойського. Суди в Лондоні розглядають звинувачення в масовому виведенні активів із банку через фіктивні кредити, підконтрольні офшорні компанії та схеми ухилення від податків.

    Одним із прикладів є діяльність зерноперевалочного терміналу ТОВ «Боріваж» у порту «Південний», пов’язаного з Боголюбовим. Через цей термінал, як встановили слідчі, відбувався експорт та імпорт агропродукції без належного обліку, що спричинило збитки для держави на понад 5,5 мільярда гривень.

    Суд зазначає, що Боголюбов уже неодноразово ухилявся від розкриття повної інформації про свої активи. У разі подальшої відмови співпрацювати з правосуддям, його можуть заарештувати або застосувати інші примусові заходи, включаючи конфіскацію майна.

    Справу також уважно відстежують міжнародні правоохоронні структури, оскільки частина прихованих активів може перебувати в юрисдикціях за межами України.

  • Lexus і квартира майже за 8 млн: суд конфіскував активи родини харківського поліцейського

    Lexus і квартира майже за 8 млн: суд конфіскував активи родини харківського поліцейського

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) залишила без змін рішення суду першої інстанції, яким визнано необґрунтованими активи родини співробітника Харківського районного управління поліції. Йдеться про позашляховик Lexus LX 450D та частину вартості квартири у Харкові — разом майже на 8 мільйонів гривень.

    Як повідомляє видання «Закон і Бізнес» із посиланням на Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), підставою для ухвалення такого рішення стали результати спільної роботи НАЗК, ДБР, НАБУ та САП.

    Згідно з матеріалами справи, правоохоронець і його дружина володіють автомобілем Lexus 2018 року випуску вартістю 3,8 млн грн, а також квартирою в Харкові ринковою ціною 5,8 млн грн. Проте аналіз офіційних доходів та заощаджень подружжя свідчить, що їхніх коштів не вистачило б на придбання ані автомобіля преміумкласу, ані нерухомості.

    Відтак суд визнав частину вартості квартири — 4 мільйони гривень — і повну вартість авто необґрунтованими активами, які буде стягнуто в дохід держави відповідно до статті 290 Цивільного кодексу України. Рішення набрало законної сили одразу після проголошення.

    Це ще один приклад того, як завдяки механізму моніторингу способу життя та ефективній міжвідомчій співпраці вдається виявляти та вилучати незаконно набуте майно посадовців.

  • Фонд гарантування позбувається активів ліквідованих банків

    Фонд гарантування позбувається активів ліквідованих банків

    Фонд гарантування вкладів фізичних осіб оголосив новий раунд розпродажу майна банків, які перебувають у процесі ліквідації. Як повідомили у ФГВФО, з 19 по 23 травня у системі Prozorro.Продажі буде реалізовано активи восьми банків на загальну суму 209,3 млн гривень.

    До списку банків, активи яких потрапили на торги, увійшли:

    • КСГ Банк

    • Промінвестбанк

    • МР Банк

    • Айбокс Банк

    • Банк Січ

    • Банк Форвард

    • Укрбудінвестбанк

    • АКБ “Конкорд”

    Що саме продають?

    Згідно з офіційною інформацією, основна частина активів — це права вимоги за кредитами, що оцінюються в 116,2 млн грн. Тобто йдеться про зобов’язання позичальників перед банками, які тепер можуть бути передані іншим власникам.

    Крім того, на продаж виставлені:

    • нерухомість, земельні ділянки та інші основні засоби — на суму 75,7 млн грн;

    • дебіторська заборгованість перед банками — на 17,5 млн грн.

    Що це означає для ринку?

    Такі розпродажі — частина планової роботи Фонду гарантування для відшкодування коштів вкладникам збанкрутілих банків. Утім, експерти неодноразово вказували, що реальна вартість реалізованих активів часто значно нижча за стартову через сумнівну якість портфелів і відсутність ліквідності.

    Проте кожна копійка, яку вдасться повернути, має значення, адже ці надходження спрямовуються на відшкодування втрат вкладників, які не були повністю компенсовані в межах гарантованої суми.

    Нагадаємо, система Prozorro.Продажі дозволяє відкрито торгувати державним і банківським майном — і в теорії мінімізує корупційні ризики, хоча ефективність реалізації проблемних активів продовжує викликати запитання у частини аналітиків.

  • Депутат Євросолідарності Леонід Глиняний ймовірно причетний до незаконного переоформлення активів британської компанії

    Депутат Євросолідарності Леонід Глиняний ймовірно причетний до незаконного переоформлення активів британської компанії

    Депутат Київської обласної ради від “Європейської солідарності” Леонід Глиняний незаконним шляхом переоформив на себе активи британської компанії, яка інвестувала в Україну. Так у власності Глиняного опинилось підприємство ТОВ «Преміорі».

    Леонід Глиняний – найбагатший депутат Київщини та відомий в області рейдер. Разом з тим, йому вдалося втертись в довіру до крупного бізнесмена та вмовити того оформити на себе цінний актив.

    За інформацією наших джерел, Глиняний не мав реального контролю над активом, що перебував у сфері діяльності великої компанії з іноземним капіталом. За всіма ознаками він мав виконувати звичайні представницькі функції, тобто фактично був “номіналом”.

    Однак скориставшись довірою і формальними повноваженнями, Леонід Глиняний розпочав процес переоформлення активу на себе. Першим кроком стало отримання фіктивного протоколу зборів засновників, у якому було зазначено рішення про зміну власника. Такий документ був скоріш за все підроблений або отриманий з перевищенням повноважень — деталі зараз вивчає слідство.

    Далі, Леонід Глиняний звернувся до державного реєстратора, який, всупереч встановленим процедурним нормам і без належної перевірки документів, вніс зміни до реєстру юридичних осіб. Таким чином актив — компанія з річним оборотом понад 1 млрд гривень — офіційно перейшов у власність пана Глиняного.

    Юристи зазначають, що подібне можливо лише за умови змови або корупційного впливу на реєстраторів. Інакше законодавство, що регулює перехід права власності, не дозволяє здійснити подібні дії без участі всіх законних власників. Тобто це було  сплановане рейдерське захоплення підприємства.

    Після рейдерського переоформлення компанія втратила контроль над частиною своїх активів. Це призвело до зупинки процесів, втрати прибутку та численних судових позовів. Справжні власники були змушені шукати правди в судах, оскаржуючи незаконні дії та намагаючись повернути майно.

    Результатом трьохрічної боротьби в судах стала перемога у Верховному Суді іноземної компанії – інвестора і реального власника бізнесу в Україні, який намагався рейдерським шляхом переоформити на себе Леонід Глиняний.

    Проте, Леонід Глиняний і після поразки у Верховного Суді (рішення якого є остаточними) не полишає надії привласнити собі чужий бізнес, звертаючись вже до апеляційного суду з документами, які юридичною мовою іменують як процесуальні диверсії.

    Хоча таке ганебне явище як рейдерство є досить поширеним в Україні, кейс ТОВ «Преміорі» має привернути особливу увагу як з боку правоохоронців, так і з боку суспільства. Адже жертвою стала компанія наших близьких міжнародних партнерів – британців, а до рейдерства причетний депутат Київської обласної ради Леонід Глиняний.

    Щодо розгляду апеляційним судом подальших диверсійних документів з боку Леоніда Глиняного ми розповімо в наступних матеріалах.

  • Колишній власник “Дельта Банку” уникає сплати боргів на 50 мільярдів

    Колишній власник “Дельта Банку” уникає сплати боргів на 50 мільярдів

    Ексвласник збанкрутілого “Дельта Банку” Микола Лагун уже понад десять років переховується у Відні та намагається оформити банкрутство, визнаючи лише 7 з понад 50 мільярдів гривень боргів. Тим часом, його бізнес-активи в Україні продовжують працювати, а нерухомість і земля – приносити дохід.

    Аналітики і журналісти з’ясували: Лагун не просто не бідний, а контролює земельний банк площею сотні тисяч гектарів у Київській, Івано-Франківській, Чернігівській областях та навіть у Криму. Причому все це – через мережу підставних осіб і компаній, серед яких найчастіше фігурують чотири прізвища: Литвин, Сергієнко, Миколенко та Чабала.

    Офіційно Лагун володіє лише кількома компаніями, проте через структуру пов’язаних осіб контролює значно більше. Найпоказовіший кейс – Білогородка під Києвом. Формально тут розташовані активи щонайменше чотирьох фірм: “Крем-1”, “Графіті-2”, “Бородянінвестменс” та “Град Вільне”, які володіють понад 300 га землі. Орієнтовна вартість – понад 1,2 млрд грн.

    Окремо варто згадати про елітні ділянки в Козині: колишні турбази, які перетворюються на котеджні містечка. За даними з відкритих джерел, забудова тут ведеться повільно, але вартість землі – захмарна. Йдеться про мільйони доларів, які держава навіть не намагається повернути як компенсацію боргів перед Нацбанком та Фондом гарантування.

    Не менш показовий кейс – Івано-Франківщина. Тут Лагун через пов’язані компанії володіє 147 га курортної землі в селі Бистрець. Ще понад 60 га сільськогосподарських угідь записані на структури, пов’язані з Лагуном у Чернігівській області.

    Також ексбанкір контролює низку комунальних активів, зокрема, “Облтеплокомуненерго” і “Ніжинтепломережі”, що оперують у сфері теплопостачання. Їхня цінність не лише у тарифах, а й у землі, на якій розташовані котельні – це ще один потенційний інвестиційний ресурс, поки держава мовчки спостерігає.

    Кримські активи, які формально належать сестрі Лагуна, також досі приносять прибутки. Йдеться, зокрема, про ЖК “Сонячний” у Ялті та низку комерційної нерухомості в Севастополі. Оскільки повернути цю власність юридично складно, лишається питання: чому не заарештовано хоча б українські активи?

    Лагун визнає лише 7 з 50+ мільярдів боргів, а погашати їх обіцяє з “клеркської” зарплатні у Відні. Водночас його структури в Україні заробляють, а активи не заарештовуються навіть попри очевидну пов’язаність із тими ж Сергієнком чи Литвином.

    Нагадаємо: 10 років тому саме Лагун і його “Дельта Банк” стали символом банківської піраміди. І досі залишається питання – чому цей символ безкарності досі поза відповідальністю, хоча його активи буквально лежать на поверхні.