Хрещатик

Позначка: активи

  • Ексчиновник БЕБ Ящук задекларував майно і потрапив у поле зору антикорупційних органів

    Ексчиновник БЕБ Ящук задекларував майно і потрапив у поле зору антикорупційних органів

    Колишній керівник підрозділу детективів Бюро економічної безпеки Олег Ящук після звільнення оприлюднив декларацію, у якій відобразив доходи, майно та фінансові активи своєї родини. Водночас його ім’я фігурує у матеріалах антикорупційних органів, які вивчають походження окремих активів.

    Про це пише Absolution Leaks

    Згідно з поданими даними, у 2025 році Ящук отримав понад 711 тисяч гривень заробітної плати в БЕБ, а також 120 тисяч гривень доходу від роботи в приватній компанії «Транскомгруп», куди він перейшов після звільнення.

    У декларації зазначено, що родина складається з дружини та двох синів. Дружина задекларувала соціальні виплати і страхові нарахування на суму понад 8 тисяч гривень.

    Серед нерухомості — квартира в Києві площею понад 50 квадратних метрів вартістю близько 2,14 мільйона гривень, земельна ділянка в Чернігівській області та об’єкт незавершеного будівництва — ще одна квартира у столиці, оформлена на дружину.

    Також у декларації фігурує автомобіль BMW X3 2022 року, який записаний на іншу особу, але перебуває у користуванні родини. Грошові активи Ящука включають кілька тисяч євро готівкою та кошти на банківських рахунках, загалом — кілька десятків тисяч гривень. Окремо вказані позики — як надані третім особам, так і отримані родиною.

    При цьому у декларації відсутні відомості про корпоративні права, цінні папери або значні фінансові зобов’язання.

    Водночас, за інформацією, яка циркулює у відкритих джерелах, антикорупційні органи вивчають походження окремих активів, пов’язаних із Ящуком. Зокрема, йдеться про автомобілі, зареєстровані на сторонніх осіб, а також можливу нерухомість за кордоном.

    Серед іншого згадуються транспортні засоби, оформлені на осіб, які можуть бути пов’язані з родиною або оточенням ексчиновника. За попередніми даними, правоохоронці намагаються встановити джерела фінансування цих активів і їх фактичних власників.

    Також відомо про подання позову до Вищого антикорупційного суду щодо можливого визнання частини майна необґрунтованими активами. Йдеться, зокрема, про транспортні засоби, вартість яких оцінюється у мільйони гривень.

    Наразі офіційних рішень у цій справі немає, а всі обставини перевіряються. Сам Ящук у декларації не зазначає жодних додаткових активів за кордоном чи складних фінансових інструментів.

    Ситуація довкола ексдетектива БЕБ демонструє, що навіть після звільнення з державної служби посадовці залишаються у полі уваги антикорупційних органів, особливо коли виникають питання щодо відповідності задекларованих доходів і реального рівня активів.

  • Колишній топменеджер Укртрансгазу Бурак задекларував майно і доходи перед новим призначенням

    Колишній топменеджер Укртрансгазу Бурак задекларував майно і доходи перед новим призначенням

    Колишній віцепрезидент компанії «Укртрансгаз» Ігор Бурак, звільнений раніше на тлі скандалу, подав декларацію як кандидат на посаду члена наглядової ради акціонерного товариства «Українські розподільні мережі». У документі розкрито майновий стан, доходи та активи його родини.

    Про це пише Absolution Leaks

    Згідно з декларацією, Бурак проживає у селі Михайлівка-Рубежівка Бучанського району Київської області. Разом із ним задекларовані дружина Аліна Власова, син Захарій та падчерка Аріна Маслюк.

    Родина володіє кількома об’єктами нерухомості. Зокрема, у власності є квартира в Києві площею 33,9 квадратного метра, придбана ще у 2009 році. Також подружжю належить житловий будинок у Михайлівці-Рубежівці площею 159,5 квадратного метра та земельна ділянка поруч — обидва об’єкти оформлені у 2021 році у спільній частковій власності.

    Крім того, сім’я має нерухомість у Миколаївській області — будинок площею 56,6 квадратного метра та земельну ділянку понад 2 тисячі квадратних метрів у селі Трихати, також придбані у 2021 році.

    У декларації зазначені й транспортні засоби. Ігор Бурак володіє автомобілями Subaru Outback 2017 року випуску та Toyota Prius 2017 року, який був придбаний наприкінці 2025 року. Його дружина задекларувала Hyundai Kona Electric 2018 року та Toyota Corolla 2019 року.

    Основним джерелом доходу Бурака у 2025 році стала заробітна плата від ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» — 1,76 мільйона гривень. Його дружина отримала 1,58 мільйона гривень заробітної плати у ТОВ «Вельютек».

    Серед грошових активів подружжя вказано значні суми готівки — 109 тисяч доларів і 23 тисячі євро. Також Бурак задекларував частку у товаристві «Промприлад.Інвестиції» вартістю 80 тисяч гривень, яка передана в управління.

    Подання декларації відбулося в межах процедури відбору кандидатів до наглядової ради «Українських розподільних мереж».

  • Заступник генпрокурора Клименко задекларував мільйони на рахунках і валюту готівкою

    Заступник генпрокурора Клименко задекларував мільйони на рахунках і валюту готівкою

    Заступник генерального прокурора — керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко оприлюднив декларацію за 2025 рік, у якій задекларував понад 5 мільйонів гривень заробітної плати та значні грошові активи.

    Згідно з документом, основним джерелом доходу посадовця стала зарплата, яка склала 5 187 142 гривні за рік.

    Серед заощаджень Клименко вказав 139 тисяч доларів готівкою, а також 1 050 доларів на банківському рахунку. Крім того, він зберігає понад 5,1 мільйона гривень у державному банку та ще понад 15 тисяч гривень в іншій фінансовій установі.

    Дружина посадовця задекларувала незначні кошти на банківських рахунках — близько 6 тисяч гривень, а також 4 100 доларів готівкою.

    У декларації також зазначено користування автомобілем Volkswagen CC 2012 року, який формально належить іншій особі. Водночас у власності дружини перебуває Mini Cooper Countryman 2011 року, вартість якого оцінюється майже у 390 тисяч гривень.

    Таким чином, декларація свідчить про стабільно високий рівень доходів керівника САП та наявність значних грошових активів як у національній валюті, так і в іноземній.

  • У декларації посадовиці митниці виявили сотні тисяч гривень подарунків

    У декларації посадовиці митниці виявили сотні тисяч гривень подарунків

    Начальниця управління розвитку персоналу департаменту по роботі з персоналом Державної митної служби Катерина Гунько задекларувала значні доходи, грошові активи та подарунки, отримані її родиною. Відповідні дані містяться у її декларації про статки.

    Про це пише МедіаХаб

    За минулий рік основним джерелом доходу самої посадовиці стала заробітна плата у Держмитслужбі, яка склала 851 696 гривень. Додатково вона отримала 346 244 гривні у Харківській митниці, 71 150 гривень за сумісництвом у Харківському національному економічному університеті, а також виплати від профспілкових організацій.

    Водночас значно більший дохід задекларував її чоловік Олександр Попов. Зокрема, він отримав 1,2 млн гривень від підприємницької діяльності. Крім цього, у декларації вказані подарунки: 400 тисяч гривень від сина та ще 200 тисяч гривень від тестя.

    У власності родини перебуває домоволодіння площею 153,8 квадратного метра та земельна ділянка 496 квадратних метрів у Харкові, придбані ще у 2013 році. Також чоловік є власником квартири площею 53,8 квадратного метра.

    Сама Катерина Гунько має право реєстрації у квартирі площею 28 квадратних метрів у Харкові. Крім того, з травня 2025 року вона орендує житло у Києві площею 44,1 квадратного метра.

    Серед транспортних засобів у декларації вказано автомобіль Citroen DS4 2017 року випуску, яким користується посадовиця, а також Volvo XC60 2018 року, де вона зазначена як користувач.

    Грошові активи родини включають значні суми готівки та кошти на банківських рахунках. Зокрема, у чоловіка задекларовано 60 тисяч доларів і 40 тисяч євро готівкою, тоді як у самої декларантки — 600 тисяч гривень. Також кошти розміщені на рахунках у кількох українських банках.

    Таким чином, декларація посадовиці свідчить про наявність значних фінансових ресурсів у родини, включаючи як доходи від роботи та бізнесу, так і суттєві грошові подарунки.

  • Поліція відкрила справу проти голови Закарпатської ОВА Білецького через недостовірну декларацію

    Поліція відкрила справу проти голови Закарпатської ОВА Білецького через недостовірну декларацію

    Наприкінці минулого року Національна поліція України відкрила кримінальне провадження щодо голови Закарпатської обласної військової адміністрації Мирослава Білецького за статтею про декларування недостовірної інформації. Підставою стало журналістське розслідування, яке виявило можливі невідповідності у його декларації.

    За даними розслідувачів, Білецький не вказав у декларації колишню дружину, яка володіє низкою об’єктів нерухомості та бізнесами. Водночас журналісти припускають, що фактично вони можуть продовжувати спільне проживання, що могло створювати обов’язок декларування її активів.

    Сам посадовець у коментарі заявив, що не мав юридичного обов’язку зазначати ці дані. Він також наголосив, що сторонні особи не впливають на його діяльність як керівника обласної адміністрації.

    Інформація про можливе приховування активів з’являлася і раніше. Зокрема, журналісти повідомляли про зв’язки колишньої дружини Білецького з бізнесом, пов’язаним із директором комунального підприємства Виноградівської міської ради Артуром Шерегі.

    У 2021 році Оксана Білецька разом із сином Іллею та Шерегі заснували компанію з виробництва кормів для тварин. Частка родини Білецьких у статутному капіталі становила понад половину. Підприємство володіло комерційною нерухомістю у Хусті. Згодом компанія змінила назву, а один із співзасновників вийшов зі складу учасників.

    За даними журналістів, Шерегі мав громадянство Росії та був пов’язаний із компаніями, що працювали з державними органами РФ, зокрема у період війни. Цей факт додатково привернув увагу до можливих бізнес-зв’язків оточення посадовця.

    Наразі досудове розслідування триває. Судові рішення у справі ще не ухвалені.

    Тим часом наближається завершення кампанії декларування за 2025 рік. Станом на зараз нова декларація Мирослава Білецького на сайті НАЗК відсутня. Залишається відкритим питання, чи відобразить він у новому документі інформацію про колишню дружину та пов’язані з нею активи.

    У попередній декларації посадовець зазначав дві квартири, частину майна в оренді, техніку, а також благодійну організацію. Серед доходів була вказана лише заробітна плата, водночас він задекларував значні грошові заощадження.

  • Фігурантка справи МСЕК Крупа задекларувала мільйони і десятки об’єктів нерухомості

    Фігурантка справи МСЕК Крупа задекларувала мільйони і десятки об’єктів нерухомості

    Фігурантка кримінального провадження про незаконне збагачення Тетяна Крупа подала нову декларацію, яка демонструє масштаб її активів навіть на тлі розслідування правоохоронців.

    Згідно з оприлюдненими даними, Крупа та її родина зберігають контроль над значним майновим комплексом. У декларації вказано 71 об’єкт нерухомості, серед яких три квартири, три гаражі, складське приміщення площею понад 1300 квадратних метрів, 19 житлових будинків, включно з маєтком на майже 600 квадратів, а також 44 земельні ділянки.

    Серед рухомого майна — два автомобілі Porsche Cayenne. Також у декларації фігурують коштовності відомих брендів, зокрема Rolex і Dior, які наразі перебувають під арештом.

    Фінансові активи родини також залишаються значними. Йдеться про мільйони гривень, доларів і євро, частина з яких вилучена правоохоронцями у межах слідства. Попри це, у декларації зберігається суттєвий обсяг готівкових коштів.

    Водночас Крупа продовжує отримувати доходи. Серед джерел — зарплата, пенсійні виплати, а також надходження від оренди майна. Найбільші прибутки родині приносять енергетичні компанії «Хмельницькенергозбут» і «Солар-інвест». За 2025 рік вони забезпечили близько 8,4 мільйона гривень доходу.

    За даними слідства, упродовж 2020–2024 років Тетяна Крупа могла незаконно збагатитися приблизно на 160 мільйонів гривень. Правоохоронці вважають, що частина цих коштів була легалізована через операції з нерухомістю.

    Окремо розслідування встановлює можливу участь членів родини у фінансових операціях. За версією слідства, після легалізації коштів частину активів могли вивести за кордон і розмістити на рахунках у банках.

    Попри кримінальне провадження та арешти частини майна, нова декларація свідчить, що фінансове становище родини залишається стабільним, а ключові джерела доходів продовжують приносити прибуток.

  • Депутат Одеської міськради задекларував понад 41 млн грн сумнівних активів

    Депутат Одеської міськради задекларував понад 41 млн грн сумнівних активів

    Депутата Одеської міськради Віталія Саутьонкова підозрюють у декларуванні неправдивих відомостей на понад 41 млн грн. Про це свідчать дані перевірки НАЗК, проведеної з вересня 2025 по січень 2026 року.

    Згідно з результатами перевірки, депутат задекларував готівкою 308 тис. доларів, 10 тис. євро та 702 тис. грн. У декларації вказано, що його дружина зберігала 390 тис. доларів, 370 тис. євро та майже 5 млн грн. Раніше Саутьонков не зазначав активи дружини, обираючи пункт «Член сім’ї не надав дані».

    Загальна сума готівки подружжя, за підрахунками НАЗК, перевищує 52,5 млн грн, тоді як реально вони могли заощадити лише близько 11,3 млн грн. Таким чином, різниця між задекларованими активами та можливими накопиченнями складає 41,2 млн грн.

    Крім цього, у декларації депутата виявлено інші порушення. Він не зазначив наявність закордонних паспортів у дружини та трьох дітей, а також не надав дані про об’єкт нерухомості за кордоном, де вони проживали після виїзду з України 21 лютого 2022 року.

    Раніше завершилося розслідування справи про розкрадання 32 барж на суму майже 83 млн грн. Саутьонков та його колега Віктор Баранський, разом із керівниками фірм, які брали участь у схемі, а також керівником ДП «Українське дунайське пароплавство», мають постати перед судом. Баржі були безоплатно передані компаніям, підконтрольним депутатам. У лютому 2024 року Саутьонкова та Баранського оголосили у розшук.

  • Як співробітниця Нацполіції порушує антикорупційні норми у власних деклараціях

    Як співробітниця Нацполіції порушує антикорупційні норми у власних деклараціях

    Співробітниця Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Світлана Малиновська систематично занижує вартість сімейних активів та приховує джерела доходів, що викликає питання довіри до підрозділу, який бореться з корупцією.

    Аналіз її декларацій показує, що особистої нерухомості у Малиновської немає, проте на її чоловіка Сергія Малиновського оформлено значну кількість майна. У деклараціях часто не вказано вартість об’єктів або дати їх придбання. Наприклад, два гаражі у Славуті оцінені в 48 та 49 тис. грн, земельна ділянка площею 140 кв. м у Хмельницькій області не має вказаних адреси та вартості, а половина квартири у Святопетрівському площею 46 кв. м задекларована без характеристик. Цю квартиру Малиновська вказує як місце проживання для себе та сина Костянтина.

    Особливо примітні транспортні засоби. У 2024 році вона задекларувала SKODA SUPERB 2011 року за 30 тис. грн, тоді як реальна ринкова вартість сягає 400 тис. грн. Чоловік придбав BMW X5 2013 року за 40 тис. грн, хоча його ринкова ціна — від 700 до 800 тис. грн. Дохід для покриття таких витрат відсутній, зазначено лише 85 тис. грн від продажу MERCEDES-BENZ E 2007 року.

    Фінансовий розділ декларацій також викликає сумніви. У 2024 році Малиновська вказала лише 10 320 грн соціальних виплат на дитину та 40 тис. грн від продажу VOLKSWAGEN GOLF 5 2006 року (ринкова вартість — 250 тис. грн). Чоловік задекларував лише 5 тис. грн стипендії, готівкових чи банківських активів сім’я не вказала.

    Ця практика свідчить про системне заниження вартості активів та приховування джерел коштів у сім’ї співробітниці підрозділу, що має забезпечувати фінансову прозорість та протидіяти корупції, підриваючи довіру до структури Національної поліції.

  • Дружина чиновника Держслужби безпеки володіє золотом на понад пів мільйона гривень

    Дружина чиновника Держслужби безпеки володіє золотом на понад пів мільйона гривень

    Начальник Управління організації безпеки та розслідування аварій і подій на наземному транспорті Держслужби безпеки на транспорті Степан Терзі повідомив про значні активи своєї родини.

    Як зазначила його дружина Альона Мінтуш-Терзі, вона володіє золотими злитками вартістю 663 тисячі гривень. Вага золота не розкривається.

    Крім того, Альона Мінтуш-Терзі має готівкою 250 тисяч доларів, 167 тисяч євро та 1,5 мільйона гривень. У її чоловіка готівкою є 58 тисяч євро та 76 тисяч доларів.

    Дружина чиновника також володіє п’ятьма автомобілями та житловим фургоном. Вона займається приватним бізнесом, у якому за 2024 рік заробила 5,7 мільйона гривень. Степан Терзі за минулий рік отримав 660 тисяч гривень у Держслужбі.

    Декларація свідчить про значний рівень фінансових активів родини чиновника, що привертає увагу до прозорості та декларування доходів державних посадовців.

  • Кандидат у судді Олег Шкута не відповідає критеріям доброчесності

    Кандидат у судді Олег Шкута не відповідає критеріям доброчесності

    Кандидат на посаду судді апеляційного суду Олег Шкута, професор кафедри кримінально-правових дисциплін Одеського державного університету внутрішніх справ, не відповідає критеріям доброчесності через недостовірні дані в деклараціях. Про це йдеться у висновку Громадської ради доброчесності (ГРД).

    Зокрема, Шкута не надав достовірної інформації про свої грошові активи та витрати. У декларації за 2022 рік він вказав 86 тис. доларів, 48 тис. євро та 286 тис. гривень готівкою, тоді як сукупний дохід подружжя за 2003–2022 роки складав 3,09 млн грн (приблизно 127,5 тис. доларів). Навіть з урахуванням пояснень про доходи від адвокатської діяльності, заявлених грошових активів бракує для підтвердження законності їх походження.

    Крім того, кандидат не задекларував дві мисливські рушниці, а залишки коштів на банківських рахунках за 2022–2024 роки також не були вказані. Це може свідчити про умисне недекларування активів.

    Окремо у висновку ГРД згадано інцидент із літньої поїздки Шкути на самокаті у стані алкогольного сп’яніння, під час якого він вступив у конфлікт із патрульними, що додатково ставить під сумнів його відповідність критеріям професійної етики та доброчесності.

    У результаті ГРД дійшла висновку, що Олег Шкута не відповідає критерію чесності та не може бути рекомендований на посаду судді апеляційного суду.