Державна митна служба України запустила новий цифровий сервіс, який має допомогти імпортерам та іншим учасникам зовнішньоекономічної діяльності ще до подання митної декларації оцінювати рівень митної вартості товарів. Інструмент отримав назву «Аналіз рівня митної вартості товарів» і вже доступний в особистому кабінеті на офіційному порталі відомства.
Сервіс надає користувачам статистичну інформацію про митну вартість товарів, які раніше оформлювалися митними органами України. Отримані дані відображаються у вигляді наочної гістограми, завдяки чому бізнес може побачити розподіл вартості аналогічної продукції та орієнтовний діапазон цін, який фіксувався під час попередніх митних оформлень.
Фактично підприємці отримали можливість заздалегідь перевірити, наскільки заявлена ними вартість товару відповідає показникам, які вже містяться в інформаційних системах митниці. Це не скасовує необхідності документально підтверджувати ціну конкретної партії, однак дозволяє краще підготуватися до оформлення та оцінити ризик виникнення додаткових запитань з боку митного органу.
Щоб сформувати вибірку, користувач повинен зазначити код товару відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Крім того, можна обрати період митного оформлення, країну походження продукції, статус оформлення та одиницю виміру вартості.
Ціну можна аналізувати за кілограм товару або за додаткову одиницю виміру, якщо така передбачена для відповідної товарної позиції. Для точнішого пошуку система також дозволяє вказати фрагмент опису продукції.
Однією з важливих функцій нового інструмента є можливість побачити розподіл цін залежно від застосованого методу визначення митної вартості. Це дає бізнесу змогу зрозуміти, як саме формувався відповідний показник для схожих товарів і наскільки часто митні органи приймали заявлену контрактну ціну або використовували інші передбачені законодавством методи.
Митна вартість є одним із ключових показників під час імпорту, оскільки саме на її основі у багатьох випадках розраховуються митні платежі. Через це розбіжності між декларантом і митницею щодо правильності визначення вартості можуть призводити до затримок, запитів додаткових документів, коригування заявлених показників та подальших спорів.
Новий сервіс покликаний зробити цей процес більш прогнозованим. Підприємець зможе проаналізувати статистику до ввезення або декларування товарів та врахувати отримані результати під час підготовки контрактів, рахунків, платіжних документів, транспортних матеріалів та інших підтверджень вартості.
У Держмитслужбі наголошують, що сервіс не просто показує окрему середню ціну. Інформація відображається як розподіл значень, що важливо для правильного розуміння статистики. Вартість однакової або подібної продукції може відрізнятися залежно від виробника, комплектації, якості, обсягу партії, країни походження, умов постачання, витрат на транспортування та інших обставин.
Тому отриманий показник не варто сприймати як обов’язкову або мінімально допустиму ціну. Йдеться насамперед про аналітичний орієнтир, який допомагає учаснику зовнішньоекономічної діяльності оцінити загальну ситуацію та завчасно виявити можливі розбіжності.
Наприклад, якщо заявлена імпортером вартість суттєво відрізняється від більшості показників у системі, компанія може заздалегідь підготувати розширений пакет підтверджувальних документів. Водночас якщо ціна перебуває у типовому для аналогічних товарів діапазоні, це може зменшити невизначеність під час оформлення, хоча й не гарантує автоматичного прийняття митної вартості.
За очікуваннями Держмитслужби, використання нового сервісу сприятиме підвищенню прозорості митних процедур, якіснішій підготовці документів та більшій передбачуваності митного контролю для сумлінних компаній. Крім того, інструмент має допомогти зменшити кількість спірних ситуацій, які виникають під час перевірки правильності визначення митної вартості.
Запуск сервісу став частиною ширшої цифрової трансформації української митниці. Держмитслужба вже розвиває інструменти роботи зі статистикою, відкритими даними та державними реєстрами. Зокрема, на порталі відомства працює BI-система, за допомогою якої можна аналізувати імпорт та експорт України за країнами, товарами, обсягами, одиницями виміру та митними платежами.
У відомстві пояснюють, що основним масивом інформації, з яким працює митниця, є митні декларації. Частина цих даних після знеособлення відкривається для суспільства та бізнесу, а статистичні показники можна переглядати в інтерактивному форматі й експортувати для подальшої роботи.
Новий інструмент аналізу митної вартості має більш прикладне призначення. Він орієнтований передусім на компанії, які готуються до оформлення конкретних товарів і потребують інформації про попередні операції з подібною продукцією.
Для бізнесу така функція може бути особливо корисною під час планування імпорту нових категорій товарів, роботи з новим постачальником або виходу на ринок продукції, яку компанія раніше не ввозила. Аналіз статистики дозволить точніше оцінювати майбутні витрати та враховувати можливі митні ризики у фінансових розрахунках.
Водночас користувачам необхідно правильно визначити код товару за УКТ ЗЕД, адже саме від класифікації залежатиме релевантність отриманої вибірки. Якщо код буде обрано неправильно, система може показати інформацію про іншу категорію продукції, що зробить порівняння некоректним.
Нещодавно Держмитслужба також запровадила цифровий сервіс на основі штучного інтелекту, який допомагає користувачам підбирати ймовірний код товару за УКТ ЗЕД. Для аналізу можна ввести опис продукції та додати фотографії, каталоги, технічну документацію або інші матеріали.
Під час формування рекомендації система використовує УКТ ЗЕД, пояснення та примітки до неї, попередні рішення Держмитслужби, а також міжнародну базу рішень Binding Tariff Information, яку застосовують митні адміністрації країн Європейського Союзу. Результат містить найбільш імовірний код, обґрунтування класифікації та посилання на використані джерела.
Поєднання інструментів для класифікації продукції та аналізу її митної вартості може суттєво спростити підготовчий етап. Спочатку компанія зможе уточнити можливий код товару, а потім переглянути статистику його попередніх оформлень.
Паралельно Україна наближає митні процедури до правил Європейського Союзу. У Верховній Раді раніше зазначали, що перехід на європейські стандарти передбачає цифровізацію більшості процедур, скорочення паперової бюрократії, розширення системи авторизацій і митних спрощень, а також зменшення залежності результатів оформлення від людського фактора.
Ще одним напрямом є впровадження рішень щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації товарів, які мають працювати за логікою європейської системи Binding Tariff Information. Подібні рішення дозволяють бізнесу заздалегідь отримати офіційну позицію митного органу щодо класифікації конкретної продукції та використовувати її під час подальших оформлень.
У перспективі це має скоротити кількість суперечок навколо кодів УКТ ЗЕД, ставок мита та необхідних дозвільних документів. Для компаній, які регулярно ввозять однакові товари, передбачуваність класифікації є не менш важливою, ніж можливість попередньо оцінити митну вартість.
Новий сервіс не замінює митного контролю та не звільняє декларантів від обов’язку подавати достовірні відомості. Кожна зовнішньоекономічна операція має власні умови, тому митниця й надалі оцінюватиме надані документи та обставини конкретного постачання.
Однак відкритий доступ до статистики дає підприємцям можливість бачити більше інформації, на яку може орієнтуватися митний орган. Це створює передумови для більш рівноправної комунікації між державою та бізнесом і дозволяє компаніям не чекати проблем уже під час оформлення, а готуватися до них завчасно.
У Держмитслужбі називають розвиток цифрових сервісів одним із пріоритетних напрямів роботи. Новий аналітичний інструмент має розширити можливості бізнесу для самостійного використання статистичних даних, підвищити відкритість митних процесів та сприяти формуванню партнерських відносин між митницею й учасниками зовнішньоекономічної діяльності.
