Екстремальне падіння рівня води в Іраку дозволило археологам знову дослідити стародавнє місто бронзової доби, яке тривалий час перебувало під водами Мосульського водосховища. Під час термінових розкопок німецькі та курдські дослідники виявили масштабні укріплення, багатоповерхову складську будівлю та понад 100 клинописних табличок.
Пам’ятка Кемуне стала доступною через сильну посуху, яка охопила регіон. Воду з Мосульського водосховища використовують для підтримки сільського господарства, а через критичне падіння її рівня з-під води почали виступати залишки стародавнього міста.
Археологи вже працювали тут у 2018 році та на початку 2022-го, але щоразу після завершення досліджень територія знову опинялася під водою. Цього разу команда вирішила діяти максимально швидко, оскільки не знала, скільки часу матиме до нового підняття рівня води.
«Я бачила на супутникових знімках, що рівень води падає, але не було зрозуміло, коли він знову підніметься. Тож у нас був невідомий часовий проміжок», – розповіла німецька археологиня Івана Пульїз.
До рятувальних розкопок долучилися Пульїз, курдський археолог і директор Курдистанської археологічної організації Хасан Ахмед Касім та професор археології Тюбінгенського університету Петер Пфельцнер. Команда німецьких і курдських фахівців намагалася за короткий час зафіксувати якомога більше інформації про пам’ятку.
Місто за стіною та величезний склад
Розкопки дали значно більше результатів, ніж очікували науковці. Археологи виявили масивне укріплення зі стінами та вежами, які оточували частину стародавнього міста. Дослідники також знайшли велику багатоповерхову будівлю, яку, ймовірно, використовували як склад для значних запасів товарів.
За словами Пульїз, сам масштаб споруди свідчить про те, що місто мало отримувати великі обсяги продукції з навколишніх територій.
«Самі розміри цієї будівлі показують, що в ній мала зберігатися величезна кількість товарів. І ці товари спочатку потрібно було виробити та доставити туди», – зазначила археологиня.
Попередні дослідження дають підстави припускати, що комплекс може бути давнім містом Зачіку – важливим центром держави Мітанні, яка існувала приблизно у 1550–1350 роках до нашої ери та контролювала значну частину північної Месопотамії і Сирії.
Таблички, які пережили століття під водою
Однією з найважливіших знахідок стали п’ять керамічних посудин, всередині яких археологи виявили понад 100 глиняних табличок із клинописними написами. Дослідники називають їх своєрідним давнім архівом.
Особливу цінність знахідці надає стан табличок. Вони виготовлені з необпаленої глини та десятиліттями перебували під водою.
«Коли ви думаєте, що ці глиняні таблички – які не обпалювали, вони просто з твердої глини – так довго перебували під водою, вижили і, сподіваємося, незабаром їх зможуть прочитати філологи, то це справжня сенсація», – сказала Пульїз.
Попередньо дослідники датують таблички середньоассирійським періодом. Їх могли створити невдовзі після землетрусу близько 1350 року до нашої ери, який зруйнував місто. Саме цей катаклізм, за припущенням археологів, міг частково сприяти збереженню стін: уламки зруйнованих споруд накрили нижні частини конструкцій і захистили їх від подальшого руйнування.
Тексти можуть допомогти науковцям краще зрозуміти занепад Мітанні та перехід регіону під контроль Ассирії. Держава Мітанні залишається однією з найменш досліджених великих держав стародавнього Близького Сходу. Її правителі підтримували контакти з Єгиптом та Вавилоном, а сама держава у період розквіту простягалася через значну частину сучасних Сирії та північного Іраку.
Тепер археологи очікують на розшифрування клинописних текстів. Саме вони можуть розповісти, хто жив у місті, чим торгували його мешканці та що відбувалося в регіоні в період остаточного занепаду Мітанні.
