Археологи в Сербії дослідили незвичайну прикрасу віком близько 6500 років, виготовлену з людського зуба. Артефакт знайшли на неолітичному поселенні Ябланиця неподалік Белграда, пов’язаному з культурою Вінча. Дослідження показало, що кулон виготовили з верхнього правого ікла дорослої людини, яке спеціально обробили для носіння.
Незвичайну знахідку повторно вивчили дослідники Неманья Маркович та Ана Маричич, звернувшись до колекції музею в Младеноваці. За допомогою рентгенографії та мікроскопічного аналізу вони встановили, що артефакт є людським іклом завдовжки приблизно 23 міліметри.
У корені зуба давній майстер зробив наскрізний отвір. За характером зношення всередині каналу вчені дійшли висновку, що прикрасу не просто виготовили, а й носили протягом тривалого часу. Мікроскопічні сліди тертя вказують на контакт із ниткою або шкіряним шнурком.
Зуб забрали після смерті людини
Не менш незвичайним є спосіб, у який зуб, імовірно, отримали. На поверхні кореня дослідники не знайшли характерних слідів, які могли б свідчити про силове видалення ікла у живої людини.
Це дозволяє припустити, що зуб вилучили вже після смерті та повного розкладу тіла. Отже, прикраса могла бути безпосередньо пов’язана з поховальними або пам’ятними практиками давньої спільноти.
Сам процес виготовлення також потребував значної вправності. Зуб – крихкий матеріал, який легко пошкодити під час свердління. Проте давній майстер зміг зробити отвір, не розколовши ікло. Сліди обробки вказують не на випадкове використання зуба, а на цілеспрямоване виготовлення предмета.
«Ці мікроскопічні сліди свідчать про високу вправність, а не про випадкову спробу зробити прикрасу з першого ліпшого матеріалу», – зазначив співавтор дослідження Неманья Маркович.
Для чого носили людський зуб
Знахідку датують періодом приблизно від 5300 до 4500 років до нашої ери. Саме в цей час на території Центральних Балкан існували неолітичні спільноти, пов’язані, зокрема, з культурою Вінча.
Науковці наголошують, що наразі це єдиний надійно підтверджений випадок використання людського зуба як особистої прикраси в неолітичному Центральному Балканському регіоні.
Точне призначення кулона встановити неможливо. Він міг бути своєрідним амулетом, символізувати пам’ять про померлого предка або вказувати на особливий статус людини, яка його носила. Не виключено й те, що зуб мав для власника особливе родинне або ритуальне значення.
Незвичайна знахідка показує, що мешканці Балкан понад шість тисяч років тому не лише виготовляли складні прикраси, а й наділяли предмети особистого та біологічного походження особливим символічним значенням.
