19 серпня депутати встигли проголосувати за законопроєкт про захисні споруди. У ті самі пленарні дні роботу зали переривали повітряні тривоги. Микита Потураєв публічноговорив про два сигнали під час засідання і про те, що один закон дотиснули вже вранці. Законопроєкт 15397 передбачає заборону використовувати укриття не за призначенням, розірвання оренди і посилення відповідальності за перешкоджання доступу.
Відкритий реєстр оповіщень Києва фіксує серпневі сигнали з точним часом початку і відбою. За даними, які агентства наводили з посиланням на Київську міську військову адміністрацію, 27 серпня сирени вмикали 13 разів на добу, 29-го — десять разів, а загальна тривалість сигналів того дня вимірювалася годинами.
Офіційний алгоритм парламенту з початку повномасштабного вторгнення відомий і публічно не змінювався. Під час тривоги пленарка зупиняється, трансляція обривається, депутати й апарат ідуть в укриття адміністративної будівлі. Це озвучував перший віцеспікер Олександр Корнієнко ще 2025-го. Те саме оголошували в залі 21 серпня 2026 року, перед «годиною запитань до уряду». Регламент дозволяє проводити засідання поза будинком на Грушевського, 5 — але лише рішенням більшості від конституційного складу.
Окремого оприлюдненого порядку роботи саме в режимі багатогодинних і багаторазових тривог у відкритих рішеннях Ради немає. Саме цей розрив — між публічною звичкою перериватися і відсутністю затвердженої моделі безперервної роботи — фіксують люди, обізнані з апаратом. У відкритому доступі немає постанови, плану чи рекомендацій, які закривали б не один сигнал, а цілий робочий день.
Публічно цю порожнечу вже заповнили депутати. Микита Потураєв 19 серпня описавзасідання, на якому вдалося ухвалити один закон. Другий, за його словами, довелося дотискати вранці. Він назвав два варіанти, які, як він стверджував, обговорюють відкрито. Перший — тимчасовий переїзд у «безпечніше місце» в Києві, про яке говорили ще в лютому–квітні 2022-го. Локацію він не назвав. Там, за його оцінкою, можна вести дебати, але голосувати складно. Системи «Рада-3» немає, встановлення займе час і гроші. Другий варіант — повернутися до формату весни 2022-го. Короткі заходи в залу на пів години і пакетне голосування без довгих дискусій. Ніна Южаніна за три дні описала ту саму механіку зсередини: після трьох-чотирьох тривог зала порожніє, «люди не витримують», закони не розглядають.
29 серпня прем’єр Сергій Корецький після розширеної наради з головкомом, МВС, ДСНС, мером Києва, Офісом президента і РНБО заявив: тривалі тривоги б’ють не лише по безпеці, а по підприємствах, логістиці, транспорті, школах. «Ворог намагається паралізувати економічну активність у столиці», — сказав він і анонсував нові алгоритми для установ, метро і різних типів загрози. За його словами, Кабмін готує правила для економіки. Парламент, який такі правила мав би оформлювати законом, окремого власного режиму у відкритих рішеннях поки не затвердив.
Технічно будівля на Грушевського не «гола». Для журналістів у розпорядженні апаратупрямо прописано: під час тривоги їх ведуть до «найпростішого укриття» відповідного адміністративного корпусу. Це захист людей, не заміна сесійної зали. Відкритими документами повноцінне пленарне засідання із системою голосування, стенограмою і кворумом у такому просторі не передбачене. Близькість станцій метро глибокого залягання вирішує завдання укриття, але не завдання легітимності голосування.
Політичний ефект уже видно з того, що самі депутати описують як робочу практику. Потураєв говорив про пакетне голосування після погоджувальної ради. Южаніна — що після кількох тривог закони не розглядають. Довгі читання, правки з місця, контрольні функції в такому ритмі стають першими претендентами на випадання. При цьому Рада в серпні сама посилювала норми щодо укриттів для країни і посилалася на фінський досвід доступу до укриттів. Норма для суспільства і практика для законодавця розійшлися.
Далі парламенту все одно доведеться визначатися, як працювати під час тривалих тривог. Перенесення засідань в інше місце потребуватиме вирішення питань безпеки, обладнання, охорони та голосування. Скорочений формат, який використовували у 2022 році, обмежує можливості для роботи опозиції та публічної дискусії. Можна було б передбачити і дистанційну участь депутатів, але для цього також потрібні зміни до правил роботи Ради. Поки жодного такого рішення парламент не ухвалив. Тому під час кожної тривоги пленарне засідання знову доводиться переривати.
