Густий чорний дим над північно-східною околицею Києва піднявся вранці 31 серпня одразу після оголошення повітряної тривоги через загрозу ударних безпілотників. Київська міська військова адміністрація спершу повідомила про займання складських приміщень у Деснянському районі, потім уточнила, що вогонь спалахнув у селі Погреби Київської області. Служби виїхали на місце. У Броварському районі внаслідок тієї ж ранкової атаки постраждали чотири людини, двох чоловіків з осколковими пораненнями кінцівок госпіталізовано.
Місцеві телеграм-канали та моніторингові пабліки майже одразу вказали, що горять логістичні об’єкти мережі «АТБ». Офіційного підтвердження від самої корпорації до полудня не було. Мережа поки не коментувала ні площу пожежі, ні ступінь пошкодження конкретного об’єкта. Це вже не перший удар по її інфраструктурі в столичному регіоні і далеко не перший за війну.
У 2022 році два ключові розподільчі центри «АТБ» під Києвом було повністю або частково знищено. Вони обслуговували Київську, Чернігівську області та центральну Україну. 3 червня 2026-го прямим влучанням дрона виведено з ладу один із найбільших і найсучасніших мультитемпературних комплексів компанії в Дніпрі — 37,5 тисячі квадратних метрів класу «А». Він постачав близько 300 магазинів у Дніпропетровській і Запорізькій областях. Збитки компанія тоді оцінила в сотні мільйонів гривень.
5 серпня за одну ніч було уражено п’ять розподільчих центрів різних ритейлерів у Київському регіоні. Постраждали хаби Novus, Fozzy Group («Сільпо», «Фора»), склади інших мереж. «АТБ» на той момент уже перебудовувала логістику, дробила потоки, підключала прямі поставки від виробників, орендувала додаткові площі. Наприкінці серпня мережа запровадила обмеження — не більше шести упаковок яєць, круп, соняшникової олії та низки інших соціально значущих товарів в одні руки. Компанія пояснила захід не дефіцитом, а спробою зупинити масові закупівлі для перепродажу. У магазинах Києва при цьому вже фіксували порожні полиці за окремими позиціями в конкурентів і точкові затримки в самої «АТБ».
Кожен виведений з ладу розподільчий вузол змушує мережу розтягувати потужності, що лишилися, збільшувати плече доставки, підвищувати собівартість і ризик збоїв в асортименті. «АТБ» залишається найбільшою мережею країни — понад 1200 магазинів. Її стійкість трималася на власній логістиці, власні й орендовані розподільчі центри, власний автопарк. Повторні влучання в об’єкти довкола Києва перевіряють, наскільки ця схема витримує цілеспрямований тиск на тил. Компанія після дніпровського удару заявляла, що перерозподіл потоків дасть змогу уникнути відчутного дефіциту.
Чи збережеться ця оцінка після нового займання в Погребах, стане зрозуміло найближчими днями, коли з’являться офіційні дані про масштаби пошкоджень і столичні торговельні мережі оцінять можливі перебої з поставками олії та яєць. Водночас уже зараз зрозуміло, що ситуація не обмежується одним складом. Займання в Погребах стало ще одним епізодом у ланцюгу ударів по логістичній інфраструктурі, яка останніми місяцями регулярно потрапляє під російські атаки.
