Китай здійснив новий крок у своїй масштабній місячній програмі, відправивши трьох астронавтів на орбітальну станцію “Тяньгун” у межах місії, яка має стати ключовим етапом підготовки до пілотованої висадки на Місяць до 2030 року. Один із членів екіпажу проведе на орбіті цілий рік, що стане однією з найдовших космічних експедицій в історії.
Про це повідомляє Reuters.
Космічний корабель Шеньчжоу-23 стартував у неділю о 23:08 за місцевим часом із космодрому Цзюцюань, розташованого в пустельному районі на північному заході Китаю. Запуск відбувся за допомогою ракети-носія Чанчжен-2F Y23, яка є основною пілотованою ракетою китайської космічної програми.
До складу екіпажу увійшли командир місії Чжу Янчжу, пілот Чжан Юаньчжи та спеціаліст із корисного навантаження Лі Цзяїн. Двоє з них представляють загін астронавтів Народно-визвольної армії Китаю, а Лі Цзяїн став одним із небагатьох цивільних учасників китайської космічної програми.
Особливу увагу місія привернула через те, що один із астронавтів залишиться на орбітальній станції Тяньгун на цілий рік. Китайська влада поки не повідомляє, хто саме виконуватиме цю довготривалу експедицію. Рішення мають ухвалити пізніше в Управлінні програми пілотованих космічних польотів Китаю.
Метою річного перебування в космосі є дослідження впливу тривалих місій на організм людини в умовах, максимально наближених до майбутніх польотів на Місяць і Марс. Китайські науковці планують вивчати втрату кісткової маси, атрофію м’язів, наслідки тривалого впливу космічної радіації, зміни у роботі серцево-судинної системи та психологічний стан людини в умовах ізоляції.
Reuters зазначає, що під час польоту також проведуть низку біомедичних експериментів, включно з дослідженнями штучних людських ембріонів у космосі. Китай називає це першим подібним науковим проєктом у світі. Вчені хочуть оцінити, як умови мікрогравітації та космічної радіації можуть впливати на розвиток людських клітин.
Експедиція “Шеньчжоу-23” стане однією з найдовших космічних місій в історії. Вона поступатиметься лише рекорду російського космонавта, який у 1995 році провів у космосі приблизно 14,5 місяця безперервно.
Ще одним важливим завданням місії стане перше для Китаю швидке автономне зближення та стикування з базовим модулем станції “Тяньгун”. У Пекіні вважають цю технологію критично важливою для майбутньої висадки на Місяць, адже аналогічні маневри будуть необхідні під час стикування космічних кораблів на місячній орбіті.
Китайська місячна програма вважається одним із найамбітніших космічних проєктів сучасності. Влада країни поставила завдання здійснити пілотовану висадку на Місяць до 2030 року, і для цього зараз активно створюється нове покоління космічної техніки.
Зокрема, Китай проводить випробування важкої ракети Чанчжен-10, яка має доставляти астронавтів до Місяця. Паралельно розробляються новий космічний корабель Менчжоу та місячний посадковий модуль Ланьюе.
За даними Reuters, Пекін опинився у надзвичайно жорстких часових рамках, оскільки до запланованої висадки на Місяць залишається менше чотирьох років. Китайським інженерам необхідно створити нове апаратне та програмне забезпечення, провести численні випробування і забезпечити безпечну інтеграцію всіх систем.
Нинішній запуск відбувся на тлі загострення космічного суперництва між Китай та США. Обидві країни прагнуть першими закріпитися на Місяці та отримати доступ до його потенційних ресурсів, зокрема рідкісних металів і покладів гелію-3, який у майбутньому може використовуватися як паливо для термоядерної енергетики.
NASA планує провести власну пілотовану висадку на Місяць уже у 2028 році в межах програми Artemis. Таким чином США мають намір повернути астронавтів на поверхню Місяця на два роки раніше за Китай.
У квітні 2026 року NASA вже здійснило перший за останні десятиліття пілотований політ навколо Місяця. У межах місії Artemis II четверо астронавтів облетіли супутник Землі та віддалилися від планети далі, ніж будь-які люди до цього часу.
Китай також активно демонструє власні успіхи. У 2024 році країна першою у світі змогла доставити на Землю зразки ґрунту зі зворотного боку Місяця за допомогою роботизованої місії, що стало важливим технологічним проривом.
Окрему роль у сучасних космічних перегонах відіграє приватний сектор. 22 травня компанія SpaceX, заснована Ілон Маск, успішно провела черговий випробувальний політ ракети Starship. Саме її NASA планує використовувати для доставки астронавтів на поверхню Місяця в межах програми Artemis.
Аналітики зазначають, що новий запуск “Шеньчжоу-23” демонструє прагнення Китаю не лише наздогнати США у космосі, а й перетворитися на одну з головних космічних держав світу. Пекін дедалі активніше інвестує у пілотовані польоти, орбітальні станції, місячні місії та технології далекого космосу, розглядаючи космічну програму як важливий елемент глобального політичного та технологічного впливу.
