Після реформування Бюро економічної безпеки України (БЕБ), яке відбулося менш ніж рік тому, очікуваного прориву в боротьбі з тіньовою економікою не сталося. Про це заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев під час виступу на Business Wisdom Summit 2026 у Києві — одній із ключових бізнес-подій року, де обговорюють трансформацію економіки та розвиток «білого» бізнесу .
За словами Гетманцева, незважаючи на кадрові зміни, нову структуру та публічні звіти про «успіхи», системні проблеми залишаються. Він підкреслив, що значна частина економіки продовжує перебувати в тіні, а держава не забезпечує рівні умови для всіх учасників ринку.
Однією з головних проблем депутат назвав ситуацію, коли чесний бізнес не може конкурувати з компаніями, що працюють поза правовим полем. Йдеться про підприємства, які ухиляються від податків, виплачують «тіньові» зарплати або працюють без належного контролю.
«Добросовісний бізнес фактично опиняється в програшній позиції, адже поруч діють компанії, які працюють за іншими правилами, і держава не реагує на це належним чином», — зазначив він.
Ця проблема, за словами Гетманцева, має системний характер і напряму впливає на економіку країни. Вона підриває довіру до державних інституцій, зменшує податкові надходження та створює нерівні конкурентні умови.
Окремо депутат звернув увагу на провали у боротьбі з нелегальними ринками, зокрема у тютюновій галузі. За його словами, частка нелегального обігу тютюнових виробів не лише не зменшилася, а в окремі періоди навіть зросла.
Це, на його думку, свідчить про недостатню ефективність БЕБ у виконанні своїх прямих функцій — виявлення нелегального виробництва, боротьби з контрабандою та припинення реалізації товарів без акцизу.
Гетманцев наголосив, що такі явища не є нормою і мають розглядатися як серйозне порушення економічного порядку.
«Тіньова економіка — це не просто проблема, це злочин, який має системно викорінюватися», — підкреслив він.
Business Wisdom Summit, де прозвучала ця заява, об’єднав понад 500 учасників і десятки спікерів, включаючи представників влади, бізнесу та міжнародних компаній . Однією з ключових тем заходу стала саме детінізація економіки та формування прозорих правил гри для бізнесу.
Водночас ситуація навколо БЕБ упродовж останнього року супроводжувалася кадровими скандалами. У 2025 році конкурс на посаду директора виграв детектив Національне антикорупційне бюро України Олександр Цивінський, якого підтримали міжнародні члени комісії. Однак Кабінет Міністрів України спочатку відмовився його призначати, посилаючись на зауваження з боку Служба безпеки України.
Це викликало резонанс як серед бізнесу, так і серед міжнародних партнерів, адже незалежне керівництво БЕБ є однією з умов співпраці України з Міжнародний валютний фонд. У підсумку, після додаткових перевірок і поліграфа, уряд погодився на призначення Цивінського, але сам процес підірвав довіру до реформи.
Економісти зазначають, що БЕБ створювався як ключовий орган для протидії економічним злочинам і тіньовим схемам, замінивши податкову міліцію. Його головна функція — аналітична робота, розслідування фінансових злочинів і формування прозорого бізнес-середовища.
Проте, як свідчать заяви політиків і представників бізнесу, реформа поки що не дала очікуваного результату. Серед ключових проблем — низька ефективність розслідувань, відсутність системної боротьби з нелегальними ринками та слабка взаємодія з іншими органами.
На цьому тлі питання детінізації економіки залишається одним із ключових викликів для України. Умови війни лише загострюють ситуацію: держава потребує стабільних податкових надходжень, а бізнес — зрозумілих і справедливих правил.
Саме тому, як зазначають учасники ринку, ефективність БЕБ напряму впливає не лише на економіку, а й на здатність країни фінансувати оборону та відновлення.
Таким чином, критика з боку Гетманцева відображає ширшу проблему: попри реформу і зміну керівництва, система боротьби з економічними злочинами в Україні ще не стала достатньо ефективною. І питання, чи зможе БЕБ виконати свою ключову роль у детінізації економіки, залишається відкритим.
