Експерт пояснив, який сигнал стоїть за «венесуельським» натяком Зеленського для Лукашенка
Президент України Володимир Зеленський заявив про ризики повторного втягування Білорусі у війну з боку Росії та застеріг режим Олександра Лукашенка від подальшого зближення з Москвою. У своєму зверненні він також згадав події у Венесуелі, що викликало активне обговорення в експертному середовищі та медіа.
Виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло пояснив, що подібні сигнали з боку українського керівництва мають як військово-стратегічний, так і політичний вимір.
За словами експерта, використання Росією білоруського напрямку як елемента тиску на Україну не є новим. Москва періодично активізує цю тему у моменти, коли ситуація на фронті для неї ускладнюється.
Жмайло зазначає, що інформаційні вкиди про навчання, розміщення озброєнь або можливі загрози з північного напрямку мають на меті змусити Україну тримати значні військові сили на кордоні з Білоруссю.
«Коли росіяни не досягають успіхів на фронті, одразу активізується білоруський напрямок. Це може бути риторика про навчання, про нові системи озброєнь або інші заяви. Завдання — відволікти ресурси України», — пояснив він.
За оцінкою експерта, йдеться про спробу обмежити можливості Збройних сил України для перекидання резервів на більш активні ділянки фронту.
Окрему увагу, за словами Жмайла, слід звернути на повідомлення української розвідки щодо інфраструктурних робіт у прикордонних районах Білорусі. Йдеться, зокрема, про будівництво доріг у напрямку українського кордону та облаштування потенційних артилерійських позицій.
Водночас експерт наголошує, що масштабні інфраструктурні проєкти потребують часу і ресурсів, тому швидкої реалізації таких планів очікувати не варто. Він також порівняв ситуацію з іншими російськими інфраструктурними ініціативами на окупованих територіях, які, за його словами, часто реалізуються повільно або частково.
«Мова радше про точкові дії та створення потенційної загрози, ніж про швидке розгортання масштабної інфраструктури», — зазначив він.
Окрему увагу викликала заява Зеленського, у якій він згадав Венесуелу як приклад подій, що мають стати сигналом для режиму Лукашенка.
У публічному просторі це було інтерпретовано як непряме попередження про можливі наслідки співпраці Мінська з Москвою. Водночас експерти застерігають від буквального трактування таких паралелей.
На думку Жмайла, йдеться про політичний сигнал, спрямований на внутрішню аудиторію Білорусі та її керівництво. Його мета — показати ризики подальшої ескалації та залежності від Росії.
«Це радше інформаційний і політичний меседж, спрямований на стримування Мінська від більш активної участі у російських планах проти України», — пояснив він.
Білорусь з 2022 року залишається важливим елементом російської військової стратегії, зокрема як плацдарм для розміщення військ і техніки. Водночас офіційний Мінськ заперечує пряме залучення своїх військових до бойових дій проти України.
Українська сторона неодноразово заявляла про загрозу з північного напрямку та посилювала оборону кордону. Розвідка регулярно фіксує військову активність у прикордонних районах Білорусі, однак масштабне вторгнення з цієї території наразі не відбувається.
Експерти вважають, що подібні публічні сигнали виконують кілька функцій одночасно: стримування потенційних дій Білорусі, вплив на політичне керівництво в Мінську та формування міжнародного контексту щодо ролі Білорусі у війні Росії проти України.
Таким чином, «венесуельський» натяк розглядається як елемент ширшої інформаційно-політичної стратегії, спрямованої на зменшення ризику відкриття нового фронту з північного напрямку.
