Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова розглядати Азербайджан як можливий майданчик для проведення мирних переговорів із Російською Федерацією, якщо російська сторона буде готова до реального дипломатичного діалогу. Про це він сказав у суботу, 25 квітня 2026 року, під час офіційної зустрічі з президентом Азербайджану Ільхам Алієв, яка відбулася на гірському курорті Ґебеле.
За словами Зеленського, Україна залишається відкритою до різних міжнародних форматів перемовин, які можуть сприяти досягненню справедливого миру та припиненню війни. Водночас ключовою умовою будь-якого переговорного процесу він назвав готовність Росії до конструктивного діалогу без ультиматумів і тиску.
«Ми готові до тристоронніх перемовин. Ми мали такі перемовини в Туреччині, ми мали такі перемовини з нашими американськими партнерами в Швейцарії. Безумовно, ми готові до найближчих перемовин в Азербайджані, якщо Росія буде готова до дипломатії», — наголосив президент України під час спільного спілкування з журналістами.
Заява Зеленського пролунала на тлі триваючих міжнародних дискусій щодо можливих форматів майбутнього переговорного процесу між Україною та Росією. Останні місяці низка країн пропонує свої майданчики для потенційних зустрічей, серед яких Туреччина, Швейцарія та держави Близького Сходу. Азербайджан у цьому контексті розглядається як одна з потенційно нейтральних платформ, яка підтримує дипломатичні ініціативи та має досвід посередницьких контактів у регіональних конфліктах.
Під час візиту до Баку український президент провів розширені переговори з Ільхамом Алієвим. Основну увагу сторони приділили питанням безпеки, енергетичної співпраці та економічної взаємодії. Зокрема, обговорювалися можливості розширення постачання енергоресурсів, розвиток спільних інфраструктурних проєктів та координація у сфері енергетичної стабільності в умовах глобальної турбулентності на ринках.
Окремо Зеленський підкреслив важливість досвіду України у сфері оборони та захисту повітряного простору, зазначивши, що Україна готова ділитися напрацюваннями з партнерами. За його словами, під час зустрічі також відбулася розмова з українськими фахівцями, які беруть участь у проєктах із посилення безпеки неба Азербайджану.
«Безумовно, ми будемо розвивати наше співробітництво, копродакшн. Це дуже важливі напрямки, які збільшать безпеку наших країн і наших народів, а також сприятимуть зростанню товарообігу, який ми дійсно хочемо посилити», — зазначив президент України.
Важливою частиною переговорів стала також енергетична тематика. Українська сторона подякувала Азербайджану за підтримку в період складної зими, зокрема за допомогу в забезпеченні енергетичної стабільності. Сторони обговорили можливість продовження та розширення таких ініціатив у майбутньому, включно з довгостроковими контрактами та спільними проєктами в енергетичному секторі.
Аналітики відзначають, що пропозиція використання Азербайджану як потенційного переговорного майданчика має насамперед політичний і дипломатичний характер. Вона демонструє готовність України до пошуку міжнародно прийнятних форматів діалогу, однак не змінює базової позиції Києва щодо умов завершення війни.
Україна неодноразово наголошувала, що будь-які переговори з Росією можливі лише за умови поваги до її територіальної цілісності, міжнародного права та відсутності примусу до політичних поступок. У Києві підкреслюють, що дипломатичний процес має ґрунтуватися на реальних гарантіях безпеки, а не на тимчасових домовленостях.
Водночас міжнародна спільнота продовжує обговорювати можливі сценарії майбутнього переговорного процесу. Після низки попередніх раундів у різних країнах, які мали обмежений результат, дедалі більше уваги приділяється пошуку нейтральних майданчиків із залученням міжнародних партнерів.
Поки що офіційної реакції Російської Федерації на заяву щодо можливого проведення переговорів в Азербайджані не надходило. У Кремлі раніше неодноразово заявляли про власні умови для переговорного процесу, які Україна та її союзники відкидають.
Таким чином, ініціатива Києва щодо можливого використання Азербайджану як платформи для діалогу залишається одним із елементів ширшої дипломатичної стратегії України, спрямованої на залучення якомога більшої кількості міжнародних партнерів до процесу досягнення справедливого миру.
