Президент України Володимир Зеленський розглядає можливість зміни стратегії мирних переговорів із Росією, допускаючи сценарій їхнього продовження без активної участі Сполучених Штатів. Про це повідомляє Politico, на яке посилаються українські медіа.
За даними видання, Київ поступово коригує свою дипломатичну лінію на тлі невизначеності щодо подальшої ролі Вашингтона у врегулюванні війни. Якщо раніше українська сторона активно працювала над залученням США до переговорного процесу, то тепер, схоже, готується до альтернативного сценарію, в якому ключову роль можуть відіграти інші міжнародні партнери.
Зокрема, одним із найбільш імовірних майданчиків для наступного раунду переговорів розглядається Туреччина. Президент Реджеп Тайїп Ердоган неодноразово заявляв про готовність Анкари виступити посередником і надати територію для діалогу між сторонами. Туреччина вже має досвід проведення подібних переговорів, зокрема у 2022 році, а також відігравала ключову роль у реалізації «зернової угоди».
Зміна підходу з боку України може бути пов’язана з кількома факторами. По-перше, це внутрішньополітична ситуація у США та позиція президента Дональд Трамп, який останнім часом демонструє більш прагматичний і менш однозначний підхід до підтримки України. По-друге, це загальна геополітична напруженість, зокрема війна на Близькому Сході, яка відволікає ресурси та увагу Вашингтона.
Як зазначає The New York Times, на сьогодні ні Україна, ні Росія не мають чітко сформованої стратегії досягнення миру або перемоги. У таких умовах роль США як потужного посередника залишається критично важливою, однак її зменшення може змінити баланс сил у переговорному процесі.
Водночас українська влада продовжує демонструвати готовність до діалогу. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявляв, що Україна не виключає проведення зустрічі на найвищому рівні, включно з потенційною участю Володимир Путін. Проте ключовою умовою залишається присутність міжнародних посередників, які можуть гарантувати дотримання домовленостей.
Окремо розглядаються й інші можливі локації для переговорів. Раніше Київ заявляв про готовність провести новий раунд діалогу в Азербайджан. Це свідчить про пошук більш гнучких форматів і прагнення залучити ширше коло партнерів до процесу врегулювання.
На цьому тлі керівник Офісу президента Кирило Буданов раніше зазначав, що переговорний процес між Україною та Росією вже перебуває у фазі активного руху. За його оцінкою, досягнення певних домовленостей може відбутися швидше, ніж очікується, хоча конкретні терміни залишаються невизначеними.
Аналітики звертають увагу, що потенційне виключення США з активної фази переговорів може мати як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку, це може спростити діалог, зменшивши кількість учасників і протиріч. З іншого — відсутність такого впливового гравця, як Вашингтон, може знизити ефективність домовленостей і ускладнити їхнє виконання.
Важливим фактором залишається і позиція Росії. Кремль неодноразово демонстрував небажання йти на компроміси, висуваючи додаткові вимоги або затягуючи переговорний процес. У таких умовах роль посередників стає ключовою, адже саме вони можуть забезпечити баланс інтересів і сприяти досягненню реальних результатів.
Загалом ситуація навколо переговорів свідчить про поступову трансформацію дипломатичної стратегії України. Київ прагне зберегти міжнародну підтримку, водночас готуючись до сценаріїв, у яких доведеться діяти більш самостійно.
Це також відображає ширшу тенденцію у світовій політиці, де традиційні формати співпраці змінюються під впливом нових викликів. Війна в Україні стала одним із ключових факторів цієї трансформації, і її завершення залежатиме не лише від військових, а й від дипломатичних рішень.
Поки що остаточний формат майбутніх переговорів залишається відкритим. Однак очевидно, що Україна активно шукає нові підходи, які дозволять просунутися до миру навіть в умовах зміненої геополітичної реальності.
