Президент України Володимир Зеленський не поїде з офіційним візитом до Сербії, хоча напередодні сербські медіа повідомляли про підготовку його приїзду до Белграда. Натомість Україна направить до Сербії урядову делегацію на чолі з віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарасом Качкою.
Про це повідомив сам Зеленський після розмови з президентом Сербії Александром Вучичем.
За словами глави держави, сторони обговорили перспективи двосторонніх відносин та економічної співпраці між країнами. Зеленський наголосив, що Київ і Белград мають потенціал для розвитку партнерства, попри складний політичний контекст та різні підходи до окремих міжнародних питань.
“Обговорили з президентом Сербії Александром Вучичем питання двосторонніх відносин між нашими країнами. Ми обидва вважаємо, що вони мають бути сильними, і бачимо потенціал для розвитку”, — заявив президент України.
Окремий акцент сторони зробили на економічному співробітництві. Україна розраховує на відновлення переговорів щодо зони вільної торгівлі із Сербією, а також на нові торговельні домовленості між країнами.
Саме з цими питаннями до Белграда і вирушить українська делегація. Очікується, що Тарас Качка проведе низку зустрічей із сербськими урядовцями та представниками бізнесу.
Напередодні сербський телеканал Pink повідомив, що Сербія очікує на приїзд української делегації, яку може очолити особисто Володимир Зеленський. Також йшлося про можливе підписання меморандуму про взаєморозуміння у сфері торговельного співробітництва.
Втім, як випливає із заяви українського президента, формат візиту було змінено. Причини офіційно не пояснюються.
Контакти між Києвом і Белградом залишаються непростими від початку повномасштабної війни. Сербія офіційно підтримує територіальну цілісність України та голосує за відповідні резолюції ООН, однак водночас відмовляється приєднуватися до санкцій ЄС проти Росії.
Президент Сербії Александр Вучич неодноразово заявляв про “традиційно добрі відносини” з Москвою та необхідність збереження балансу між Заходом і РФ. Через це Белград регулярно опиняється під тиском Брюсселя, який вимагає від Сербії більш чіткої зовнішньополітичної позиції як від країни-кандидата на вступ до ЄС.
Попри це, упродовж останнього року між Україною та Сербією спостерігається поступове пожвавлення контактів. Перші прямі переговори Зеленського і Вучича після початку великої війни відбулися ще у серпні 2023 року в Афінах під час саміту “Україна — Південно-Східна Європа”.
Пізніше президенти неодноразово зустрічалися на міжнародних майданчиках, зокрема під час самітів Європейської політичної спільноти та міжнародних конференцій щодо підтримки України.
Особливу увагу Києва останнім часом привертає економічний напрямок співпраці із Сербією. Україна зацікавлена у розширенні торгівлі з країнами Балканського регіону, особливо на тлі війни та переорієнтації логістичних маршрутів.
За даними Міністерства економіки, ще до повномасштабного вторгнення Україна та Сербія вели переговори щодо створення зони вільної торгівлі, однак процес фактично був заморожений.
Тепер Київ намагається повернутися до цієї теми. Участь у переговорах саме Тараса Качки — одного з головних урядових переговорників у сфері міжнародної торгівлі — свідчить про те, що економічний блок стане головною темою візиту.
На цьому тлі Сербія також намагається балансувати між ЄС та Росією. Белград залишається залежним від російського газу та підтримує політичні контакти з Кремлем, однак одночасно прагне зберегти діалог із Заходом і уникнути міжнародної ізоляції.
В останні місяці Вучич дедалі частіше заявляє про необхідність миру в Україні та економічної стабільності у Європі. Водночас у Сербії продовжують відбуватися проросійські акції, а частина місцевих політичних сил відкрито підтримує Москву.
Для України нинішній контакт із Белградом важливий ще й у контексті європейської інтеграції та посилення позицій у Південно-Східній Європі. Київ намагається не допустити посилення російського впливу на Балканах та одночасно вибудовувати прагматичні економічні зв’язки із Сербією.
Сам Зеленський останніми днями активно проводить міжнародні переговори. Окрім Сербії, він обговорював питання безпеки та війни з лідерами країн ЄС, а також наголошував на необхідності посилення дипломатичного тиску на Росію.
