Вищий антикорупційний суд 28 квітня ухвалив рішення про конфіскацію активів колишнього народного депутата Олега Царьова, якого раніше заочно засудили за державну зраду. Йдеться про значний обсяг майна, яке тепер переходить у власність держави в межах санкційного механізму. Про це повідомляє ВАКС.
Суд задовольнив позов Міністерства юстиції України та застосував до колишнього політика санкцію, передбачену законом «Про санкції». У рішенні не вказано ім’я фігуранта, однак обставини справи, зокрема згадка про участь у діяльності так званих «ДНР» і «ЛНР», чітко вказують на Олега Царьова.
Згідно з рішенням суду, у дохід держави стягнуто 21 земельну ділянку, розташовану на території Дніпропетровської області, а також будівлі, господарські споруди, корпоративні права та інше майно. Окремо зазначено про вилучення рухомого майна, зокрема причепа.
Рішення набуде чинності після завершення строку на подання апеляційної скарги, якщо її не буде подано.
Олег Царьов був народним депутатом кількох скликань і входив до складу Партії регіонів. Після початку російської агресії у 2014 році він відкрито підтримав проросійські сили, виступав із заявами проти української державності та долучився до діяльності окупаційних структур. Зокрема, він був пов’язаний із так званими «парламентами» самопроголошених утворень на сході України.
Після втечі з України Царьова оголосили в розшук, а українські суди згодом винесли йому вирок за державну зраду. У межах державної політики щодо осіб, які підтримали агресію, до нього також застосували персональні санкції. У жовтні 2025 року його було позбавлено громадянства України.
Конфіскація активів у таких справах є частиною ширшої практики, яку Україна активно застосовує з початку повномасштабної війни. Вона передбачає вилучення майна осіб, які сприяли агресії або діяли проти національної безпеки, з подальшим переданням цих ресурсів державі.
Особливість такого механізму полягає в тому, що він працює через судові рішення у цивільному порядку. Це дозволяє швидше реагувати на виклики війни та ефективніше блокувати активи осіб, які перебувають за межами України або уникають кримінального переслідування.
Експерти наголошують, що подібні рішення мають не лише юридичне, а й економічне значення. Йдеться про повернення ресурсів, які можуть бути використані для відновлення країни, підтримки оборонного сектору та фінансування соціальних програм.
Водночас такі справи мають і важливий політичний сигнал. Вони демонструють, що держава послідовно реагує на випадки колабораціонізму та співпраці з агресором, незалежно від статусу чи минулого впливу фігурантів.
За останній рік в Україні вже було ухвалено низку рішень про конфіскацію активів осіб, пов’язаних із проросійською діяльністю. Серед них — колишні політики, бізнесмени та публічні діячі, які підтримували окупаційні адміністрації або фінансували діяльність, спрямовану проти держави.
Очікується, що ця практика лише розширюватиметься. У Міністерстві юстиції неодноразово заявляли про підготовку нових позовів щодо стягнення активів осіб, які перебувають під санкціями. Йдеться як про нерухомість, так і про корпоративні права, банківські активи та інші ресурси.
У випадку з Олегом Царьовим держава отримує не лише матеріальні активи, а й важливий прецедент у сфері санкційного правосуддя. Це підсилює позиції України у питаннях відповідальності за співпрацю з агресором та формує нову правову практику, яка може застосовуватися і в майбутньому.
Таким чином, рішення суду щодо конфіскації майна Царьова є черговим кроком у напрямку відновлення справедливості та посилення економічної безпеки країни в умовах війни. Воно підтверджує, що відповідальність за дії проти держави може мати не лише кримінальні, а й фінансові наслідки.
