Українські фахівці виявили місце падіння другої північнокорейської балістичної ракети KN-23, яку російські війська застосували під час масованої атаки по Україні в ніч на 30 липня. За словами радника – уповноваженого Президента України з питань санкційної політики Владислава Власюка, вирва від ракети знаходиться лише за 3,5 кілометра від будинку в селищі Радушне на Дніпропетровщині, де внаслідок іншого удару загинула багатодітна родина.
Про нову знахідку Власюк повідомив у соціальних мережах, оприлюднивши фотографії вирви та уламків ракети. За його словами, аналіз місцевості свідчить, що поблизу місця падіння відсутні будь-які військові чи інші потенційні цілі.
«Між цими влучаннями 3,5 кілометра. Ніяких потенційних цілей немає в радіусі 5 кілометрів. Така точність», – зазначив він, коментуючи результати огляду місця падіння ракети.
Друга ракета впала неподалік Радушного
За інформацією Власюка, друга ракета KN-23 впала неподалік населеного пункту Радушне у Дніпропетровській області, залишивши велику вирву в полі. Інша ракета цього ж типу влучила безпосередньо у житловий будинок багатодітної родини.
Саме цей удар став одним із найтрагічніших епізодів масованої атаки РФ. Внаслідок руйнування будинку загинули шестеро людей, серед яких були діти. Президент України Володимир Зеленський раніше повідомив, що за попередніми даними будинок було зруйновано саме північнокорейською балістичною ракетою KN-23.
Опубліковані фотографії демонструють величезну вирву, яка утворилася після вибуху, а також фрагменти корпусу ракети, що залишилися після удару.
KN-23 називають аналогом російського «Іскандера»
Владислав Власюк наголосив, що KN-23 практично повністю повторює конструкцію російської балістичної ракети «Іскандер-М». За його словами, обидва типи озброєння мають багато однакових конструктивних рішень і використовують схожі комплектуючі, значна частина яких вироблена за межами Росії та Північної Кореї.
Раніше українські військові інженери та науковці Міністерства оборони вже досліджували уламки ракет KN-23 і KN-24. Під час аналізу вони встановили, що ці ракети мають характерну геометрію та містять численні електронні компоненти цивільного призначення іноземного виробництва. Серед них були деталі зі США, Японії, Швейцарії та інших країн, які потрапили до ракет попри міжнародні санкції.
Масована атака 30 липня
У ніч із 29 на 30 липня Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак останніх місяців. За даними Повітряних сил ЗСУ, окупанти випустили по Україні понад 70 ракет різних типів та майже 300 ударних безпілотників.
Під час цієї атаки, як повідомили українські військові, російська армія вперше за тривалий час знову застосувала північнокорейські балістичні ракети KN-23. Їх використання підтвердили результати аналізу уламків та попередня ідентифікація типу озброєння.
Україна продовжує досліджувати іноземні компоненти російської зброї
Виявлення уламків KN-23 стало частиною масштабної роботи українських експертів із документування російського озброєння. Команда, яка займається санкційною політикою, систематично досліджує ракети та безпілотники, що використовує Росія, встановлюючи походження їхніх комплектуючих.
За словами Владислава Власюка, лише за останні місяці Україна передала партнерам сотні серійних номерів іноземних компонентів, знайдених у російських ракетах і дронах. Це дозволяє урядам інших держав та виробникам відстежувати шляхи потрапляння своїх деталей до російського військово-промислового комплексу та посилювати експортний контроль.
Власюк також раніше зазначав, що санкційний тиск уже дає результати: окремі західні комплектуючі зникли з російських «Шахедів», однак Росія активно замінює їх китайськими аналогами або шукає нові канали постачання. Водночас у сучасних російських ракетах досі знаходять деталі, виготовлені у 2025 році, що свідчить про продовження обходу санкцій.
Трагедія у Радушному стала символом ударів по цивільних
Знахідка другої вирви ще раз підтвердила масштаби атаки на Дніпропетровщину. Відстань між двома місцями падіння становить лише 3,5 кілометра, при цьому, за словами українських фахівців, жодних військових об’єктів поблизу не було.
Саме тому оприлюднені дані можуть стати ще одним доказом для міжнародних партнерів щодо характеру російських ударів по цивільній інфраструктурі та необхідності подальшого посилення санкційного тиску як на Росію, так і на держави, що допомагають їй постачанням озброєння або компонентів для його виробництва.
