Президент Росії Володимир Путін заявив, що країни Європейського Союзу не можуть виступати посередниками в мирних переговорах між Росією та Україною, оскільки підтримують Київ військовою допомогою. Таку заяву російський лідер зробив під час зустрічі з іноземними журналістами в Санкт-Петербурзі 4 червня, повідомляє Bloomberg. Водночас він знову запропонував кандидатуру колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера як потенційного представника Європи в переговорному процесі. Ця заява пролунала на тлі нових дипломатичних ініціатив президента України Володимира Зеленського та триваючих міжнародних дискусій щодо можливих шляхів завершення війни.
За словами Путіна, посередник має бути нейтральною стороною, а Європейський Союз, на його думку, не відповідає цій вимозі через постачання зброї та політичну підтримку України. Російський президент заявив, що роль європейських держав полягає не в посередництві, а в тому, щоб переконати Київ погодитися на компроміси. Така позиція Кремля фактично виключає більшість європейських країн із процесу можливого врегулювання конфлікту.
Путін також вкотре позитивно висловився про колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера, назвавши його одним із найкращих німецьких державних діячів. Ідея залучення Шредера до переговорів не є новою. Ще у травні російський президент пропонував його як можливого представника Європи у майбутніх безпекових переговорах. Однак ця пропозиція викликала різку критику з боку Європейського Союзу та німецьких політиків.
Герхард Шредер давно відомий своїми тісними зв’язками з Кремлем. Після завершення політичної кар’єри він працював у структурах російських державних енергетичних компаній та неодноразово виступав із заявами, які викликали критику в Німеччині та інших країнах ЄС. Саме через це багато європейських політиків вважають його неприйнятною кандидатурою для ролі нейтрального посередника.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас раніше прямо заявила, що Європейський Союз не збирається бути нейтральним посередником між Україною та Росією, оскільки підтримує Україну та захищає власні безпекові інтереси. Вона також наголошувала, що Росія не може визначати, хто представлятиме Європу на можливих переговорах. Такої ж позиції дотримуються й міністри закордонних справ низки держав-членів ЄС.
Заява Путіна пролунала фактично одночасно з новою ініціативою президента України Володимира Зеленського. 4 червня глава української держави опублікував відкритий лист до російського президента, в якому закликав його до прямих переговорів заради припинення війни. Зеленський запропонував провести особисту зустріч у нейтральній країні — серед можливих майданчиків були названі Швейцарія, Туреччина або одна з арабських держав. Крім того, український президент виступив за участь у переговорах США та європейських партнерів.
У своєму зверненні Зеленський також наголосив на необхідності повного припинення вогню та проведення масштабного обміну полоненими як першого кроку до мирного врегулювання. Українська сторона вважає, що саме припинення бойових дій має стати відправною точкою для будь-яких переговорів.
Водночас Кремль продовжує наполягати на власних умовах мирного процесу. Путін заявляє про готовність до переговорів, однак підкреслює, що вони мають базуватися на попередніх домовленостях, досягнутих за участю Сполучених Штатів. Російська сторона також не демонструє готовності зупиняти бойові дії на час можливих переговорів.
Ситуація набуває додаткового символізму через те, що заява Путіна була зроблена в Санкт-Петербурзі під час міжнародного економічного форуму. У цей самий період українські безпілотники здійснили атаки на об’єкти в районі міста, включно з нафтовим терміналом та військовими об’єктами. Інцидент вкотре продемонстрував, що війна дедалі більше впливає на територію самої Росії.
Експерти зазначають, що суперечки навколо ролі Європи можуть стати одним із ключових питань майбутніх дипломатичних контактів. Якщо Україна наполягає на участі європейських союзників у переговорному процесі, то Кремль намагається максимально звузити коло потенційних посередників. Така різниця в підходах свідчить про те, що навіть формування майбутнього переговорного формату залишається складним і конфліктним питанням.
Попри взаємні заяви про готовність до діалогу, позиції сторін щодо умов завершення війни залишаються далекими одна від одної. Саме тому найближчі тижні можуть показати, чи матиме продовження ініціатива Зеленського щодо прямої зустрічі з Путіним та чи вдасться міжнародним партнерам знайти формат переговорів, який буде прийнятним для всіх учасників процесу.
