Європейський ринок озброєнь переживає безпрецедентне подорожчання на тлі війни Росії проти України, масштабного переозброєння НАТО та різкого зростання попиту на військову техніку. У деяких випадках ціни на окремі види озброєння та боєприпасів за останні два роки зросли більш ніж на 50%. Про це заявив міністр оборони Естонії Ханно Певкур, коментуючи ситуацію на європейському оборонному ринку.
За словами естонського міністра, проблема стала системною для всіх країн НАТО, які одночасно почали збільшувати військові бюджети після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
«Ціни зростають. Ми бачимо, що коли купували певне озброєння два роки тому, а зараз хочемо збільшити обсяги закупівель того ж самого товару, то ціна на окремі позиції вже вища на 50–60%», — заявив Певкур.
Його слова наводить Bloomberg.
Міністр пояснив, що оборонна промисловість Європи просто не встигає задовольнити різке збільшення попиту. Країни НАТО одночасно почали відновлювати власні арсенали, виснажені через багаторічне скорочення військових витрат, а також через масштабні поставки зброї Україні.
Після 2022 року більшість держав Альянсу оголосили про рекордні програми переозброєння. Німеччина створила спеціальний оборонний фонд на 100 млрд євро. Польща запустила одну з найбільших програм модернізації армії у Європі, закуповуючи танки Abrams, K2, гаубиці K9 та системи HIMARS. Франція, Велика Британія, країни Балтії та Скандинавії також різко збільшили оборонні бюджети.
На цьому тлі виробники зброї отримали величезний портфель замовлень, однак зіткнулися з браком виробничих потужностей, дефіцитом компонентів та нестачею спеціалістів.
Bloomberg зазначає, що сьогодні європейський оборонний ринок фактично входить у фазу «воєнної економіки», коли попит значно перевищує можливості виробництва.
Особливо критичною ситуація залишається на ринку артилерійських боєприпасів, систем ППО, ракет та бронетехніки. Після початку великої війни в Україні країни НАТО масово передавали Києву власні запаси озброєння, що призвело до стрімкого скорочення складів у самій Європі.
Через це уряди тепер одночасно намагаються і підтримувати Україну, і відновлювати власні резерви.
Певкур назвав ситуацію «проблемою курки та яйця». За його словами, уряди очікують збільшення виробництва від оборонних компаній, але виробники не готові масштабувати заводи без довгострокових гарантій та великих контрактів.
«Якщо галузь не розуміє, що на ринку буде багато грошей, то ви вже запізнилися», — сказав глава Міноборони Естонії.
Він наголосив, що Європа не може чекати до 2030 року, аби повністю відновити боєготовність своїх армій. На його думку, Росія може скористатися слабкістю НАТО вже найближчими роками.
«Найкращий момент для російських провокацій проти НАТО може настати вже цього або наступного року», — попередив Певкур.
На цьому тлі в Європі дедалі активніше говорять про необхідність фактичної мілітаризації промисловості. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте найближчими днями планує провести окрему зустріч із керівниками провідних оборонних компаній Європи. Основна тема — збільшення виробництва зброї та інвестицій у військову промисловість.
Financial Times раніше повідомляла, що НАТО тисне на уряди країн-членів, закликаючи переходити до довгострокових оборонних контрактів, які дадуть компаніям гарантії для будівництва нових заводів.
Паралельно Велика Британія розглядає створення спеціального «оборонного банку» для фінансування масштабного переозброєння країн Північної Європи та НАТО. Про це наприкінці квітня писало The Telegraph.
У ЄС також тривають дискусії щодо створення спільного оборонного фонду та нових механізмів централізованих закупівель зброї. У Брюсселі побоюються, що розрізнені контракти між країнами Євросоюзу лише додатково підігрівають конкуренцію та підвищують ціни.
Окремою проблемою для Європи залишається позиція США. Після повернення Дональда Трампа до Білого дому у Вашингтоні дедалі частіше лунають заяви про необхідність скорочення американських витрат на безпеку Європи. Через це країни ЄС змушені брати на себе дедалі більшу частину фінансування оборони та підтримки України.
У країнах Балтії, Польщі та Скандинавії вже відкрито говорять про ризик прямої конфронтації з Росією після завершення активної фази війни в Україні.
На цьому тлі оборонні компанії демонструють рекордні прибутки. Акції Rheinmetall, Saab, Leonardo, BAE Systems та інших виробників зброї за останні роки суттєво зросли. Rheinmetall навіть оголосив про плани будівництва нових підприємств для виробництва боєприпасів та бронетехніки.
Водночас експерти попереджають: навіть рекордне збільшення оборонних бюджетів не гарантує швидкого вирішення проблеми дефіциту озброєнь.
За оцінками аналітиків, Європі можуть знадобитися роки, аби повністю відновити виробничі ланцюги та наростити обсяги виробництва до рівня, необхідного для потенційного великого конфлікту.
Особливо складною ситуація є у сфері виробництва ракет для систем ППО та високоточної зброї, де цикл виготовлення окремих компонентів може тривати місяцями.
На тлі війни в Україні та погіршення глобальної безпекової ситуації Європа фактично входить у нову епоху — епоху масштабного переозброєння, де головною проблемою стає вже не лише наявність грошей, а здатність швидко виробляти достатню кількість зброї.
