Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році європейські уряди та спецслужби фіксують зростання кількості інцидентів, які можуть бути пов’язані зі спробами тиску, стеження та потенційних атак проти опонентів російського режиму за кордоном. Про це повідомляє abc News із посиланням на західних посадовців та матеріали розвідки, а також на дані правоохоронних органів країн ЄС.
За оцінками європейських урядовців, йдеться не про окремі поодинокі випадки, а про більш системну тенденцію, яка посилилася після 2022 року. У фокусі потенційних загроз опиняються російські опозиційні активісти, військові перебіжчики, правозахисники та особи, які публічно підтримують Україну або критикують політику Кремля. Представники спецслужб зазначають, що географія таких інцидентів охоплює різні країни Європи, що, на їхню думку, свідчить про розширення масштабів активності.
Одним із найбільш показових прикладів, який наводять європейські медіа та слідчі матеріали, є ситуація навколо російського активіста Володимира Осечкіна, який перебуває під державною охороною у Франції з 2022 року. Французька влада вважає, що йому може загрожувати серйозна небезпека. За даними судових документів, у квітні 2025 року група чоловіків російського походження протягом кількох годин спостерігала за будинком Осечкіна на південному заході Франції, фіксуючи об’єкт на фото та відео. Сам активіст раніше повідомляв про ознаки стеження, а слідчі розглядали це як можливу підготовку до подальших дій.
У низці інших країн Європейського Союзу також фіксувалися інциденти, які викликали занепокоєння правоохоронців. У Литві спецслужби заявляли про розкриття змов, які могли бути спрямовані проти осіб, пов’язаних із підтримкою України та російських опозиційних діячів. У Німеччині повідомлялося про запобігання можливим операціям проти представників оборонного сектору та українських посадовців, які працюють у сфері безпеки. У Польщі у 2024 році було затримано підозрюваного у справі щодо підготовки замаху на президента України. В Іспанії того ж року зафіксували вбивство російського перебіжчика, у якому слідство розглядає можливу причетність осіб, пов’язаних із російськими структурами.
Західні розвідувальні служби зазначають, що після 2022 року змінився характер таких операцій. Якщо раніше подібні дії, за їхніми оцінками, могли мати більш прямий формат, то зараз частіше застосовуються складніші схеми із залученням посередників, кримінальних виконавців або осіб, які не пов’язані безпосередньо з державними структурами. Такий підхід, за словами аналітиків, дозволяє ускладнити встановлення організаторів і знизити ризик прямої міжнародної відповідальності.
Офіційна позиція Росії залишається незмінною. Російська влада раніше неодноразово відкидала звинувачення у причетності до будь-яких операцій проти опонентів за кордоном, називаючи такі заяви безпідставними.
Водночас європейські чиновники наголошують, що навіть за відсутності прямих доказів у кожному окремому випадку загальна картина викликає занепокоєння. За їхніми словами, подібні дії можуть мати не лише фізичний, але й психологічний ефект, спрямований на створення атмосфери страху серед опозиційно налаштованих осіб та тих, хто підтримує Україну.
Представники спецслужб також підкреслюють, що навіть у випадках, коли окремі операції вдається зірвати, це не виключає повторних спроб тиску або спостереження. У цьому контексті європейські країни продовжують посилювати заходи безпеки щодо осіб, які можуть перебувати у групі ризику, та координувати обмін інформацією між розвідувальними структурами.
Ситуація залишається предметом постійного моніторингу з боку європейських урядів, які розглядають її як частину ширшого безпекового виклику, пов’язаного з наслідками війни Росії проти України та активізацією гібридних загроз у Європі.
