Європейський Союз має суттєво посилити санкційний тиск на Росію, зокрема шляхом повного обмеження доступу російської металургійної продукції до європейського ринку та запровадження жорсткіших обмежень проти російських олігархів, які продовжують отримувати прибутки від торгівлі з ЄС. Про це заявив депутат Європейського парламенту від Німеччини Майкл Галер під час виступу на Одеському чорноморському форумі з безпеки, коментуючи ефективність чинної санкційної політики щодо Російської Федерації та її ключових експортних галузей.
За словами євродепутата, попри вже запроваджені численні пакети санкцій, російська металургійна продукція досі не перебуває під повною забороною в межах Європейського Союзу. Це, як він наголосив, дозволяє російським компаніям і пов’язаним із ними бізнес-структурам продовжувати отримувати значні доходи від експорту до європейського ринку навіть в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Галер підкреслив, що така ситуація створює суперечність у санкційній політиці ЄС, оскільки частина російського бізнесу продовжує фінансово вигравати від співпраці з Європою, попри офіційні політичні заяви про ізоляцію агресора.
Він заявив, що Європейський Союз має рухатися до повного закриття ринку для російської металургії, щоб унеможливити отримання доходів, які, за його словами, опосередковано підтримують військову машину Кремля. Галер наголосив, що санкційна політика не може бути частковою або вибірковою, оскільки будь-які винятки чи «сірі зони» фактично послаблюють загальний ефект економічного тиску на Росію.
Окрему увагу євродепутат приділив темі російських олігархів, які, на його думку, досі мають можливість зберігати доступ до європейських ринків та активів і таким чином продовжують отримувати прибутки, навіть перебуваючи у тісному зв’язку з політичним керівництвом Росії. Він підкреслив, що ЄС повинен посилити персональні санкції та не допускати ситуацій, коли великі бізнес-групи з РФ продовжують працювати через дочірні компанії або посередників у Європі.
«Ми маємо працювати над тим, щоб закрити для них цей ринок», — заявив Галер, наголосивши, що економічні зв’язки, які приносять прибуток російським структурами, повинні бути повністю розірвані.
У своїй промові євродепутат також окремо зупинився на проблемі обходу санкцій через треті країни. Він зазначив, що Росія активно використовує складні логістичні та торговельні схеми для обходу обмежень, зокрема через держави Центральної Азії, Кавказу та Туреччину. За його словами, ці маршрути дозволяють російським компаніям продовжувати отримувати необхідні товари та технології, попри формальні санкційні заборони.
Галер підкреслив, що Європейський Союз повинен посилити контроль за експортними потоками та активніше використовувати дані торговельної статистики, митних служб і експортних агентств для виявлення підозрілих схем постачання. Він зазначив, що сучасні інструменти аналітики дозволяють відстежувати непрямі ланцюги постачання, однак політична воля для повного блокування таких схем має бути посилена.
Особливу увагу він звернув на відповідальність європейських компаній-експортерів. На його думку, бізнес, який постачає товари за межі ЄС, повинен мати чіткі механізми контролю кінцевого споживача продукції. Якщо компанія не може довести, що її продукція не потрапить до Росії або не буде використана в інтересах російського військово-промислового комплексу, такі поставки мають бути заборонені.
«Ми знаємо, як працюють такі схеми через Казахстан чи Туреччину. Це досить зрозумілі механізми, і їх потрібно блокувати», — наголосив Галер, коментуючи поширену практику реекспорту санкційних товарів.
Євродепутат також підкреслив, що розширення вторинних санкцій має стати одним із ключових напрямів подальшої політики ЄС. На його думку, без запровадження механізмів, які впливають на третіх посередників, ефективність санкцій проти Росії залишається обмеженою. Він закликав до формування більш жорсткої системи контролю, яка унеможливить постачання критично важливих товарів до РФ через непрямі канали.
Заява Галера пролунала на тлі триваючих дискусій у Європейському Союзі щодо того, наскільки ефективними є чинні санкційні пакети проти Росії. Попри значні обмеження в енергетичному, фінансовому та технологічному секторах, частина російської економіки продовжує функціонувати завдяки адаптації до нових умов та використанню альтернативних торговельних маршрутів.
Окремо в ЄС дедалі частіше порушується питання про посилення персональних санкцій проти російських бізнесменів, які зберігають тісні зв’язки з Кремлем. Журналістські розслідування неодноразово вказували на те, що деякі великі російські промислові групи, зокрема в металургійній та енергетичній сферах, можуть бути пов’язані з підприємствами, які прямо або опосередковано працюють на російський військово-промисловий комплекс.
Зокрема, увагу привертають структури, пов’язані з російським бізнесменом Володимиром Лісіним, власником Новоліпецького металургійного комбінату (НЛМК). За даними розслідувань, підприємства цієї групи продовжують працювати в Європі, попри підозри щодо можливого залучення до ланцюгів постачання для оборонної промисловості Росії. Це викликає дискусії щодо послідовності санкційної політики ЄС та необхідності її подальшого посилення.
Водночас Україна також продовжує розширювати власну санкційну політику щодо російських компаній і бізнес-структур, які забезпечують функціонування російської економіки в умовах війни. Київ запроваджує обмеження проти енергетичних, металургійних і промислових підприємств, намагаючись синхронізувати свої дії з партнерами в ЄС та США.
На тлі цих процесів заклики Майкла Галера до посилення санкцій проти російської металургії та олігархів відображають ширшу дискусію всередині Європейського Союзу щодо необхідності переходу від часткових обмежень до більш системного економічного тиску на Росію, який би мінімізував будь-які фінансові вигоди для структур, пов’язаних із війною проти України.
