ЄС проведе навчання на випадок нападу на одну з країн союзу

    0
    995

    Європейський Союз готується провести серію навчань для перевірки механізму взаємної допомоги у разі збройної агресії проти однієї з держав-членів. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на високопоставленого представника ЄС. На тлі зростаючої напруженості у відносинах із НАТО ці кроки розглядаються як спроба Європи посилити власну безпекову автономію.

    За інформацією джерела, навчання моделюватимуть процес ухвалення рішень у ситуації, коли одна з країн ЄС звертається до партнерів із проханням про військову допомогу у відповідь на напад. Перший етап відбудеться на рівні послів держав-членів у Брюсселі, після чого сценарії продовжать опрацьовувати міністри оборони країн ЄС під час зустрічі в травні на Кіпрі.

    Окрім цього, питання колективної оборони стане однією з ключових тем неформального саміту лідерів ЄС, який також пройде на Кіпрі найближчим часом. Таким чином, європейські інституції прагнуть перевести теоретичні положення договорів у практичну площину та перевірити їхню дієздатність у реальних умовах.

    Юридичною основою для таких дій є стаття 42.7 Договору про Європейський Союз, яка передбачає, що у разі збройної агресії проти однієї з держав-членів інші країни зобов’язані надати допомогу «всіма наявними засобами». Це формулювання вважається навіть жорсткішим, ніж положення статті 5 НАТО, яка залишає країнам-членам більше простору для визначення характеру відповіді.

    Втім, попри формальну силу цієї норми, Європейський Союз не має власної повноцінної військової інфраструктури, подібної до структур НАТО. Саме тому механізм взаємної допомоги ЄС до цього часу застосовувався лише один раз — після Теракти в Парижі 2015 року, коли Франція звернулася до партнерів за підтримкою.

    На початку 2026 року президентка Європейська комісія Урсула фон дер Ляєн закликала держави-члени активніше розвивати цей інструмент та зробити його реальним елементом оборонної політики ЄС, а не лише декларативною нормою.

    Особливу зацікавленість у посиленні механізму демонструє Кіпр, який не входить до НАТО через тривалий конфлікт із Туреччина. Безпекові ризики для острова зросли після інциденту на початку травня, коли іранський безпілотник атакував британську військову базу на його території. Цей випадок посилив дискусії про необхідність власних механізмів захисту в межах ЄС.

    Загалом активізація оборонних ініціатив у Європі відбувається на тлі політичних сигналів із США. Президент Дональд Трамп неодноразово заявляв про можливість виходу Сполучених Штатів із НАТО, що викликало занепокоєння серед європейських союзників. Цю тему також піднімав державний секретар Марко Рубіо, який зазначив, що після завершення конфлікту навколо Ірану Вашингтон може переглянути свою участь в Альянсі.

    У цьому контексті європейські чиновники дедалі частіше обговорюють ідею створення так званого «європейського НАТО» — системи безпеки, яка могла б діяти незалежно від США. Хоча такі ініціативи перебувають на ранній стадії, нинішні навчання розглядаються як практичний крок у цьому напрямку.

    Експерти зазначають, що тестування механізму колективної оборони є важливим сигналом як для союзників, так і для потенційних противників. Водночас вони підкреслюють, що без суттєвого посилення військових можливостей і координації між країнами-членами ЄС цей механізм залишатиметься обмеженим у своїй ефективності.

    Таким чином, майбутні навчання мають не лише перевірити готовність ЄС до спільної оборони, а й визначити слабкі місця у системі безпеки, які потребують подальшого зміцнення в умовах нових геополітичних викликів.