Дипломатична спроба зупинити ескалацію між Сполученими Штатами та Іраном обернулася повним провалом, остаточно загнавши ситуацію у безвихідь. Жодна зі сторін не погодилася піти на поступки, що різко наблизило перспективу повномасштабного збройного конфлікту на Близькому Сході. Американські високопосадовці вже відкрито припускають, що президент Дональд Трамп розглядає можливість віддати наказ про початок масштабної військової операції одразу після завершення проміжних виборів. Тим часом катарські дипломати, які взяли на себе роль головних миротворців, не приховують глибокого розчарування через тотальну непоступливість обох держав.
Спроба примирення розпочалася з виснажливого переговорного марафону в Нью-Йорку. Головний катарський посередник Алі аль-Таваді провів закриту багатогодинну зустріч із міністром закордонних справ Ірану Аббасом Арагчі та його командою. На столі лежав спеціально розроблений двосторінковий компромісний план. Документ передбачав синхронні кроки: Вашингтон мав повністю зняти жорстку морську блокаду, а Тегеран зобов’язувався піти на суттєві та незворотні поступки щодо згортання своєї ядерної програми. Одразу після цього аль-Таваді терміново вирушив до американської столиці для зустрічі з представником президента Джаредом Кушнером. До цих надскладних консультацій також долучався віцепрезидент Джей Ді Венс.
Спочатку в урядових кабінетах панував обережний оптимізм. Представники американської адміністрації в кулуарах заявляли про конструктивний характер діалогу та готовність іранської делегації продемонструвати довгоочікувану гнучкість. Звучали навіть припущення, що Білий дім готовий послабити санкційний тиск і розблокувати заморожені мільярдні активи Ірану. Проте дипломатична ілюзія розбилася вщент. Поки катарські посередники ще перебували у Вашингтоні, Дональд Трамп опублікував різке повідомлення у соціальній мережі, де категорично заперечив сам факт існування будь-яких пропозицій чи поступок для Тегерана.
Ця раптова публічна заява миттєво паралізувала весь переговорний процес і повернула сторони до мови ультиматумів. Іранське керівництво продовжує наполягати на виконанні умов, які є абсолютно неприйнятними для американської сторони. Водночас Вашингтон переконаний у власній беззаперечній стратегічній перевазі, вважає себе переможцем і не бачить жодної потреби шукати компромісні рішення. Спроби інших міжнародних гравців, зокрема Єгипту та Пакистану, вмовити Тегеран пом’якшити позицію також зазнали краху. Іранці офіційно заявили, що поновлять діалог лише за умови повернення США до червневого меморандуму про взаєморозуміння.
На тлі цього дипломатичного фіаско риторика сторін сягнула точки кипіння. Секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Мохсен Резаї публічно звинуватив американського лідера в політичній слабкості, заявивши, що очільник Білого дому опинився у пастці, де не здатен ні домовлятися, ні воювати. Реакція Вашингтона не забарилася. Дональд Трамп висловив абсолютну впевненість у тому, що економічна та політична ситуація в Ірані є катастрофічною, а сам режим перебуває на межі остаточного краху.
«Я не знаю, чи готові вони вже здатися. Вони здадуться. Це робиться для того, щоб зупинити створення ядерної зброї. В Ірану не буде ядерної зброї», – категорично заявив президент Сполучених Штатів.
Патова ситуація, що склалася на дипломатичному фронті, практично не залишає простору для політичних маневрів. Відмова від компромісів невблаганно штовхає регіон до небезпечної межі прямого збройного протистояння.
