«Я не служив Росії»: Петер Сійярто відповів на скандал із розмовами з Сергієм Лавровим

    0
    1316

    Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто після гучних скандалів із витоками його розмов із главою МЗС РФ Сергієм Лавровим заявив, що ніколи не діяв в інтересах Росії і вважає подібні звинувачення несправедливими та образливими. Про це він сказав в інтерв’ю угорському виданню Telex, коментуючи критику на свою адресу після публікації аудіозаписів переговорів із російською стороною. За словами дипломата, йому «особисто боляче» чути звинувачення у зраді, адже протягом 11 років він нібито працював над побудовою прагматичних відносин між Угорщиною та Росією, які, на його думку, були вигідними для Будапешта. Сійярто наголосив, що саме завдяки такій політиці Угорщина отримувала дешевші енергоресурси, що позитивно впливало на економіку країни, і тому називати його діяльність проросійською — неправильно.

    Ця заява пролунала на тлі серйозного політичного скандалу, який розгорівся після витоку записів телефонних розмов між угорським міністром і його російським колегою. Наприкінці березня в мережі з’явилися аудіо, де Сергій Лавров звертається до Сійярто з проханням посприяти у виключенні з санкційних списків Європейського Союзу окремих осіб, пов’язаних із російським бізнесом. Зокрема, йшлося про сестру російського олігарха Алішера Усманова — Гульбахор Ісмаїлову. У записах угорський міністр нібито погоджується допомогти, і вже за кілька місяців її справді було виключено із санкційного переліку, що викликало хвилю критики як усередині країни, так і на рівні Європейського Союзу.

    Ситуація отримала новий розвиток уже у квітні, коли напередодні парламентських виборів в Угорщині було оприлюднено ще одну частину переговорів між Сійярто та Лавровим. У цих розмовах сторони обговорювали ширше коло питань, зокрема санкційну політику ЄС, відносини з Росією, а також тему європейської інтеграції України. Після цього в Європейська комісія офіційно зажадали пояснень від Будапешта, підкресливши, що подібні контакти можуть суперечити спільній політиці Євросоюзу щодо Росії.

    Сам Петер Сійярто у відповідь заявив, що звинувачення у співпраці з Москвою є перебільшеними і не враховують реальних інтересів Угорщини. Він наголосив, що його робота завжди була спрямована на забезпечення національних інтересів, зокрема енергетичної безпеки країни, і що саме завдяки цим зусиллям Будапешт зміг уникнути значно серйозніших економічних потрясінь. Міністр також підкреслив, що називати подібну діяльність державною зрадою — «дуже серйозне і безпідставне звинувачення».

    Водночас політичний контекст ситуації залишається напруженим. Після виборів в Угорщині, на яких перемогу здобули опозиційні сили, новий політичний лідер Петер Мадяр заявив, що Сійярто міг знищувати документи в Міністерстві закордонних справ, пов’язані з санкційною політикою щодо Росії. Ці заяви ще більше посилили підозри щодо ролі угорської дипломатії у відносинах із Кремлем і викликали нову хвилю обговорень у європейських столицях.

    Критики Сійярто наголошують, що його політика протягом останніх років часто йшла врозріз із загальною лінією ЄС, особливо у питаннях санкцій проти Росії та підтримки України. Угорщина неодноразово блокувала або затримувала ухвалення важливих рішень на рівні Євросоюзу, що викликало невдоволення серед партнерів. У цьому контексті витоки розмов із Лавровим лише підсилили підозри щодо неформальних контактів між Будапештом і Москвою.

    Попри це, сам Сійярто продовжує наполягати, що його політика була прагматичною і відповідала інтересам країни. Він заявив, що історія дасть оцінку його роботі, а всі звинувачення є політично мотивованими. Водночас аналітики зазначають, що цей скандал може мати довгострокові наслідки для репутації Угорщини в ЄС, особливо в контексті війни Росії проти України та посилення європейської єдності у питаннях безпеки.

    Заява Сійярто стала спробою захистити свою позицію на тлі зростаючого тиску як усередині країни, так і з боку міжнародних партнерів. Однак питання про реальний характер відносин Угорщини з Росією залишається відкритим, а подальший розвиток ситуації залежатиме від політичних змін у Будапешті та реакції Європейського Союзу.