В Україні наразі неможливо провести вибори через застосунок «Дія», а також не планується використовувати платформу для розсилання повісток. Про це заявив виконувач обов’язків міністра цифрової трансформації Олександр Борняков, пояснивши, що головною перепоною є не технічні можливості, а вимоги Конституції та захист персональних даних.
За словами посадовця, тема електронного голосування регулярно з’являється у публічному просторі, однак поки що залишається радше теоретичною. Основна проблема — гарантувати повну таємницю голосування, адже у цифровому форматі забезпечити абсолютну конфіденційність значно складніше, ніж на звичайних виборчих дільницях.
Борняков наголосив, що чинна система з фізичними кабінками для голосування наразі є єдиною моделлю, яка повністю відповідає конституційним вимогам.
«Коли кажуть, що “Дія” може бути використана у виборах — це неможливо, бо згідно з Конституцією треба, щоб була таємниця голосування», — пояснив він.
У Мінцифри зазначають, що навіть у країнах, які експериментували з електронним голосуванням, зокрема в Естонії, питання довіри до системи та захисту даних залишається одним із найскладніших. Саме тому Україна не розглядає швидкий перехід до цифрових виборів, особливо в умовах війни та постійних кібератак.
Окремо Борняков прокоментував чутки щодо можливого використання «Дії» для надсилання електронних повісток. Він підкреслив, що таких планів немає, а інформація про це не відповідає дійсності.
Водночас уряд продовжує розширювати цифрові послуги для українців. У Мінцифри пояснюють: держава прагне максимально скоротити необхідність фізичного відвідування держустанов, що особливо важливо під час війни через безпекові ризики.
Одним із ключових викликів залишається захист персональних даних. Борняков визнав, що це питання вже стало частиною євроінтеграційних вимог. За його словами, європейські партнери позитивно оцінюють розвиток української цифрової держави, однак дедалі більше уваги приділяють саме відповідності стандартам захисту інформації.
Йдеться насамперед про імплементацію норм GDPR — європейського регламенту щодо захисту персональних даних. У Мінцифри заявляють, що Україна змушена пришвидшити оновлення законодавства у цій сфері в рамках підготовки до вступу в ЄС.
«Вони дивляться на нашу “Дію”, на сервіси, на те, як ми будуємо цифрову державу. Їм це подобається. Але наступне питання — як ви забезпечуєте захист персональних даних?» — пояснив Борняков.
Тим часом дискусії щодо можливих виборів під час війни в Україні тривають. Раніше окремі політики допускали можливість проведення електронного референдуму через «Дію», однак офіційної моделі такого голосування поки не існує.
Паралельно Мінцифри продовжує запускати нові онлайн-сервіси. Зокрема, наприкінці весни в застосунку планують запустити функцію онлайн-розлучення, хоча скористатися нею зможуть лише пари без неповнолітніх дітей.
