У Нідерландах уперше застосували процедуру евтаназії щодо дитини віком до 12 років після того, як країна два роки тому розширила законодавство і дозволила медично асистовану смерть для невиліковно хворих дітей цієї вікової категорії. Про перший такий випадок офіційно повідомила міністерка охорони здоров’я Нідерландів Софі Германс під час представлення щорічного звіту комітету, який контролює випадки пізніх абортів та медично асистованої смерті дітей.
Випадок став першим після набуття чинності нових правил, які дозволяють застосовувати евтаназію до дітей віком від одного до дванадцяти років лише за надзвичайно суворих медичних і юридичних умов.
За словами Софі Германс, дитина страждала на тяжке невиліковне захворювання, яке супроводжувалося постійними та нестерпними стражданнями. Водночас посадовиця не розкрила жодних персональних даних чи деталей про діагноз пацієнта, посилаючись на вимоги законодавства щодо захисту приватності.
Про випадок стало відомо під час презентації щорічного звіту спеціальної комісії, яка здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері евтаназії та медично асистованої смерті дітей. Сам документ із детальним описом процедури мають оприлюднити найближчим часом.
Як передбачає закон, після проведення евтаназії кожен такий випадок автоматично передається до державної прокуратури. Прокурори не розслідують його як кримінальне правопорушення, а перевіряють, чи були медиками повністю виконані всі законодавчі вимоги та протоколи.
Нідерланди вже понад два десятиліття залишаються світовим лідером у сфері законодавчого регулювання евтаназії. Саме ця країна у 2002 році першою у світі легалізувала добровільну евтаназію для дорослих пацієнтів із невиліковними захворюваннями за суворо визначених умов.
Згодом дія закону була поширена і на неповнолітніх. До останніх змін евтаназія дозволялася підліткам від 12 років за певних умов та за участю батьків. Проте у 2024 році уряд Нідерландів ухвалив рішення розширити дію спеціального протоколу і на дітей віком від одного до дванадцяти років.
Нові правила були запроваджені після тривалих консультацій із педіатрами, дитячими онкологами, етичними комітетами та медичними асоціаціями. За оцінками Міністерства охорони здоров’я країни, щороку такі критерії можуть стосуватися лише приблизно 5–10 дітей, які страждають від невиліковних захворювань із безперспективним прогнозом та нестерпними стражданнями.
Нідерландське законодавство містить низку обов’язкових вимог, без яких проведення евтаназії є неможливим.
Передусім лікарі повинні підтвердити, що дитина страждає від невиліковної хвороби, яка спричиняє постійний нестерпний біль або інші тяжкі страждання, а сучасна медицина не має можливості покращити її стан чи вилікувати захворювання.
Крім цього, медики мають отримати незалежний висновок іншого лікаря, який підтвердить правильність діагнозу та відсутність альтернативних варіантів лікування.
Обов’язковою також є згода обох батьків або законних представників дитини. Медичні працівники повинні переконатися, що рішення ухвалюється без будь-якого зовнішнього тиску чи примусу.
Окрему увагу приділяють психологічній оцінці ситуації та консультаціям із родиною. Лише після проходження всіх необхідних процедур може бути ухвалене остаточне рішення.
Після проведення евтаназії всі документи автоматично передаються до незалежної комісії та прокуратури, які окремо перевіряють законність кожного випадку.
Тема евтаназії вже багато років залишається однією з найсуперечливіших у світовій біоетиці. Прихильники таких законів вважають, що вони дозволяють припинити нестерпні страждання пацієнтів, для яких сучасна медицина більше не має ефективних способів лікування.
Водночас противники наголошують на складних моральних питаннях, особливо коли йдеться про дітей, які не завжди можуть повною мірою усвідомлювати наслідки подібних рішень. Саме тому законодавство Нідерландів містить один із найжорсткіших механізмів контролю у світі.
Окрім Нідерландів, різні форми евтаназії або медично асистованої смерті дозволені також у Бельгії, Люксембурзі, Іспанії, Канаді, Новій Зеландії та низці окремих штатів США й Австралії. Водночас умови їх застосування суттєво відрізняються залежно від законодавства конкретної країни.
Нещодавно широку міжнародну увагу також привернула справа в Іспанії, де Конституційний суд остаточно підтвердив законність проведення евтаназії для 25-річної жінки з параплегією. Попри заперечення її батька, суд визнав право пацієнтки самостійно ухвалити рішення щодо завершення життя. Родина повідомила про намір звернутися до Європейського суду з прав людини, однак це не призупиняє виконання рішення іспанських судів.
Перший випадок евтаназії дитини до 12 років у Нідерландах, найімовірніше, стане предметом широкої міжнародної дискусії щодо медичної етики, прав дітей, паліативної допомоги та меж державного регулювання таких складних рішень. Водночас нідерландська влада наголошує, що кожен подібний випадок є винятковим і можливий лише за суворого дотримання всіх вимог законодавства та після багаторівневої перевірки медичних і юридичних обставин.
