Стрімкий розвиток російських безпілотних комплексів та зміна тактики їх застосування на фронті змушують вітчизняних розробників докорінно переглядати архітектуру протидронного захисту. Для ефективної боротьби з ворожими БпЛА використання розрізнених, індивідуальних засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) вже не здатне забезпечити надійний купол безпеки. Як пояснив у коментарі для аналітичного матеріалу директор української компанії Kvertus Ярослав Філімонов, вирішальним фактором технологічної переваги на полі бою стає глибока інтеграція засобів радіоелектронної боротьби.
Майбутнє ефективної оборони лежить у площині мережево-центричного підходу. За словами експерта, головним критерієм успіху буде те, наскільки злагоджено та синхронно різні модулі РЕБ зможуть працювати між собою. Замість хаотичного використання автономних «глушилок», які можуть залишати прогалини у частотному спектрі або створювати перешкоди власним системам зв’язку, новітні комплекси повинні функціонувати як єдиний організм. Це передбачає автоматизований обмін даними про виявлені загрози, динамічний розподіл частот придушення та впровадження алгоритмів штучного інтелекту для миттєвого реагування на зміну ворожих частот управління чи появу роїв дронів.
Перехід від концепції «окопного пристрою» до «інтегрованої мережі електронного стримування» визначатиме розвиток усієї галузі військових технологій у найближчі роки. Український військово-промисловий комплекс уже змушений працювати над створенням адаптивних систем, здатних автоматично аналізувати радіоелектронну обстановку та координувати роботу десятків передавачів, формуючи суцільний та інтелектуальний щит для захисту живої сили, техніки та об’єктів критичної інфраструктури.
