У Києві 13-річна донька українського військовослужбовця стала жертвою складної шахрайської схеми, побудованої на знайомстві в соцмережах, залякуванні звинуваченнями у співпраці з Росією та психологічному тиску. За даними столичної поліції, підліток винесла з дому сімейні заощадження — 54 550 доларів та 90 тисяч гривень — і передала сумку водієві таксі, який мав доставити її з Києва до Сум. Загальна сума становила понад 2,5 млн грн. Забрати гроші зловмисники, однак, не встигли: батьки дівчини звернулися до поліції, а правоохоронці перехопили передачу та затримали двох імовірних учасників схеми.
Історія почалася не з телефонного дзвінка про «проблеми з банківською карткою», а зі звичайного для підлітка спілкування в соцмережі. Як повідомили правоохоронці, з дівчиною познайомилися невідомі, які видавали себе за її однолітка. Після певного часу спілкування вони домовилися з нею про особисту зустріч. Саме на цьому етапі шахраї отримали інформацію про місце перебування дитини, після чого сценарій різко змінився.
Дівчині надіслали відеоролик, на якому люди, одягнені в російську військову форму, нібито дякували їй за «допомогу та співпрацю». Таким чином дитину поставили у ситуацію, в якій звичайне онлайн-знайомство раптом перетворилося на вигадане звинувачення у співпраці з державою-агресором. Після цього до розмови долучився ще один учасник схеми — він представився правоохоронцем.
За версією слідства, псевдосиловик переконував 13-річну дівчину, що її нібито вже викрили у співпраці з Росією. Головним інструментом впливу стала погроза не самій дитині, а її родині. Шахрай заявляв, що через її дії батькам може загрожувати до 25 років ув’язнення. Для підлітка така погроза могла виглядати абсолютно реальною, особливо з огляду на попередньо надіслане відео з людьми у військовій формі.
Потім з’явилася умова, яка нібито мала «врятувати» сім’ю від кримінальної відповідальності. Дитині наказали передати всі наявні вдома заощадження для так званої перевірки. Дівчина знайшла 54 550 доларів та 90 тисяч гривень, склала гроші у сумку та віддала водієві таксі. За задумом організаторів схеми, автомобіль мав перевезти гроші з Києва до Сум, де їх уже чекали отримувачі.
Лише після повернення додому підліток розповіла батькам про те, що сталося. Ті одразу звернулися до поліції. Саме швидкість звернення виявилася критичною: правоохоронці встановили автомобіль, яким перевозили сумку, вилучили справжні гроші та замінили їх імітаційними. Далі операція продовжилася вже під контролем поліції.
У Сумах правоохоронці затримали одного з учасників схеми, коли той прийшов забирати посилку. Згодом затримали і його спільника. Таким чином родині вдалося повернути заощадження, хоча розслідування самого механізму шахрайства та можливої причетності інших осіб триває.
Ця історія показова тим, що аферистам фактично не знадобилося зламувати банківські рахунки або отримувати доступ до смартфона жертви. Вони змусили дитину самостійно виконати всі необхідні дії. Кіберполіція називає подібні прийоми соціальною інженерією — маніпуляціями, під час яких злочинці грають на довірі, страху й тривозі людини та змушують її добровільно передавати гроші чи конфіденційну інформацію. За даними Кіберполіції, саме соціальна інженерія залишається одним із ключових механізмів фінансового шахрайства в Україні.
Особливо небезпечним елементом київської історії стала експлуатація теми державної зради та співпраці з Росією. Це не нова тактика. На початку серпня Кіберполіція окремо попереджала про шахраїв, які телефонують громадянам, представляються співробітниками СБУ чи інших правоохоронних органів, заявляють про нібито фінансування ворога або відкриту кримінальну справу, а далі вимагають гроші. Правоохоронці наголошували: справжні співробітники державних органів не пропонують «вирішити питання» передачею готівки чи переказами.
Подібні випадки цього року вже фіксували і в самому Києві. У липні столична поліція повідомляла про 81-річну жінку, якій псевдопрацівник СБУ заявив, що придбані нею ліки нібито «фінансують країну-агресора». Від потерпілої вимагали передати гроші начебто для їхнього «декларування». В іншій справі поліція заявила про двох учасників схеми, які, представляючись співробітниками спецслужби, ошукали літніх киян на понад 8 млн грн.
Ще одна справа, яку столична поліція розслідувала у травні, стосувалася трьох пенсіонерів. За інформацією правоохоронців, псевдопрацівник спецслужби так само звинувачував людей у спонсоруванні держави-агресора і під приводом «декларування» виманював заощадження. Загальна сума збитків у тій справі перевищила 3 млн грн. Тобто сценарій зі страхом перед кримінальним переслідуванням уже використовувався, але цього разу мішенню стала не літня людина, а 13-річна дитина.
Окрему увагу правоохоронці останнім часом приділяють саме використанню державної символіки, назв силових відомств та фейкових звинувачень. 21 серпня Кіберполіція попередила про електронні листи, де зловмисники від її імені повідомляли людям про нібито вчинені кримінальні правопорушення, погрожували обшуками та відповідальністю, а потім вимагали криптовалюту за «закриття справи». Це показує, що авторитет силових структур шахраї використовують як інструмент психологічного тиску в різних варіаціях однієї схеми.
У випадку з донькою військового зловмисники пішли ще далі: вони спочатку створили довіру через спілкування нібито з однолітком, отримали інформацію про дитину, потім підкріпили легенду відео з людьми у російській формі і лише після цього використали образ «правоохоронця». Тобто кожен наступний крок робив попередню вигадку переконливішою.
Подібна побудова афери добре відповідає механіці соціальної інженерії: жертву вводять у стан сильного страху, не дають часу перевірити інформацію та пропонують одну «термінову» дію, яка начебто дозволить уникнути катастрофічних наслідків. Кіберполіція пояснює, що під дією страху або тривоги людина значно гірше оцінює ситуацію і може зробити те, на що у спокійному стані ніколи не погодилася б.
Історія у Києві закінчилася без фактичної втрати мільйонів насамперед тому, що дитина все-таки розповіла про ситуацію батькам, а вони негайно повідомили правоохоронців. Поліцейським вдалося перехопити сумку ще до того, як гроші остаточно потрапили до шахраїв.
Водночас цей випадок стає важливим сигналом для батьків підлітків. Небезпека в соцмережах сьогодні обмежується не лише викраденням паролів або підозрілими посиланнями. Зловмисник може тижнями видавати себе за ровесника, збирати інформацію про сім’ю, а потім використати її для персоналізованого шантажу. Кіберполіція вже фіксувала випадки, коли через соцмережі та месенджери сторонні особи намагалися втягувати українських школярів навіть у протиправну діяльність, тому правоохоронці закликають дітей повідомляти дорослим про підозрілі контакти, погрози й спроби змусити їх щось приховувати від батьків.
Наразі поліція продовжує встановлювати всі обставини афери. Публічно не повідомлялося, чи були у затриманих інші жертви та хто саме створював фейкові акаунти і відео, використані для залякування дівчини. Тому стверджувати про масштаби всієї групи або остаточну кількість її учасників поки зарано. Однак уже відомі деталі показують одну з найбільш цинічних схем останнього часу: страх дитини за батьків перетворили на інструмент, за допомогою якого з дому фактично винесли всі сімейні заощадження.
