Кабінет Міністрів змінив юридичний статус Державного агентства України з питань кіно та розширив його повноваження — від роботи з національними фільмами й експертними комісіями до координації представництва України в одному з ключових європейських кінофондів. Відтепер Держкіно офіційно визначене центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який реалізує державну політику у сфері кінематографії. Відповідні зміни уряд вніс до Положення про Держкіно. Про рішення офіційно повідомило Міністерство культури.
У Мінкульті пояснюють, що йдеться не просто про зміну формулювання в документах. Оновлене положення має дати агентству необхідні юридичні інструменти для виконання функцій, які вже закладені в оновленому законодавстві про кінематографію. Серед них — організація роботи експертних комісій при Раді з державної підтримки кінематографії, процедури надання та позбавлення статусу національного фільму, а також ведення Державного реєстру національних фільмів.
Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури Тетяна Бережна заявила, що спеціальний статус має чіткіше визначити місце агентства в системі державної підтримки кіно. За її словами, зміни потрібні, зокрема, для прозорішої роботи з національними фільмами, діяльності експертних комісій та представлення України в міжнародних інституціях.
Одне з найбільш практичних нововведень стосується Державного реєстру національних фільмів. Саме Держкіно відповідатиме за процедури, пов’язані з отриманням стрічкою статусу національного фільму або його втратою, і за адміністрування відповідного реєстру. Такий статус має значення не тільки символічно: він пов’язаний із механізмами державної підтримки, правовим режимом фільму та можливостями його участі в окремих програмах.
Паралельно в Україні рухаються до цифровізації цієї системи. У вересні Держкіно повідомляло про підготовку змін, за якими підтвердження національного статусу має поступово перейти від паперового свідоцтва до запису в електронному державному реєстрі з відкритим доступом до даних. Агентство має стати його держателем та адміністратором і відповідати за створення, захист та публікацію інформації.
Особливий блок нових повноважень стосується міжнародної співпраці. Держкіно виконуватиме функції секретаріату для національних представників України при профільних міжнародних структурах, а також координуватиме представників держави у Раді управління Eurimages — Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження кінематографічних і аудіовізуальних творів.
Для українського кіноринку Eurimages має особливе значення. Україна стала членом фонду 17 січня 2020 року. Eurimages є структурою Ради Європи і фінансово підтримує міжнародне спільне виробництво художніх, документальних та анімаційних стрічок. Нині фонд об’єднує 40 держав, кожна з яких призначає представника до Ради управління.
Українські проєкти вже неодноразово отримували гроші Eurimages. На офіційному сайті Держкіно серед прикладів названі «Носоріг» Олега Сенцова та «Спас» Максима Наконечного, які сукупно отримали €395 тис. підтримки, а також «Редакція» Романа Бондарчука — €140 тис. Участь у таких програмах важлива для України не лише як джерело додаткових грошей, а й як механізм входження українських продюсерів у європейську систему копродукції.
При цьому сам спеціальний статус Держкіно виник не раптово. Його заклали в масштабну реформу законодавства про державну підтримку кіно ще наприкінці 2025 року. Верховна Рада 18 грудня 2025-го ухвалила закон №4743-IX, який набрав чинності 7 червня 2026 року. У тексті закону попереднє визначення органу, що реалізує політику в кінематографії, було замінене на формулювання «центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом». Тепер Кабмін фактично привів положення про саме агентство у відповідність до цієї норми.
Але цей закон значно ширший за зміну статусу Держкіно. Він перезібрав низку механізмів державної підтримки галузі. Зокрема, передбачена поворотна державна підтримка для виробництва комерційно перспективних ігрових, анімаційних та копродукційних фільмів — до 50% вартості виробництва в межах установленого законом ліміту. Також з’явилася окрема субсидія на розвиток кінопроєкту — девелопмент — яка за визначених умов може покривати до 100% витрат на цей етап.
Ще одна цікава зміна — можливість отримувати державну підтримку після успішного кінотеатрального прокату. Закон передбачає, що виробник національного фільму, який досяг визначеного рівня касових зборів, може претендувати на підтримку у розмірі 30% зборів, а ці кошти мають бути спрямовані на виробництво наступних українських фільмів. Таким чином держава намагається створити механізм, за якого комерційний успіх однієї стрічки допомагає фінансувати наступну.
Також закон оновив систему так званих cash rebates — компенсації частини кваліфікованих витрат іноземним виробникам, які знімають фільми в Україні із залученням українських партнерів. Ідея такого механізму полягає у залученні міжнародних знімальних груп, грошей та замовлень для українських павільйонів, технічних компаній, акторів, готелів та інших учасників індустрії.
На чолі Держкіно зараз перебуває продюсер і колишній керівник Одеської кіностудії Андрій Осіпов. Кабмін призначив його головою агентства 30 травня 2025 року. До цього він також очолював Раду з державної підтримки кінематографії.
Цікаво, що Осіпов ще наприкінці 2025 року публічно називав спеціальний статус Держкіно одним із пунктів запланованого перезавантаження галузі поряд зі сталим фінансуванням, появою нових форм державної підтримки та реформуванням експертних механізмів. Тобто нинішнє рішення уряду є частиною реформи, яку в агентстві анонсували майже рік тому.
Водночас фінансова ситуація самого Держкіно залишається специфічною. В інтерв’ю на початку 2026 року Осіпов повідомляв, що бюджет безпосередньо агентства на цей рік становить близько 91,5 млн грн, через що проведення нових пітчингів Держкіно у звичному форматі було неможливим. При цьому він наголошував, що загалом держава планувала значно більші видатки на культурні та кінематографічні проєкти через інші механізми й програми.
Тож рішення Кабміну саме по собі не означає автоматичного збільшення бюджету Держкіно чи миттєвої появи нових мільярдів на фільми. Воно насамперед формалізує повноваження агентства і дає юридичну основу для того, щоб Держкіно могло виконувати функції, передбачені новим законом.
Окремо варто наголосити: поняття «спеціальний статус» не слід автоматично трактувати як повну незалежність Держкіно від інших органів влади. У цьому випадку ключове значення має те, що спеціальні функції та повноваження агентства визначаються законодавством. Головний практичний результат урядового рішення — чіткіша відповідальність за реєстри, експертні процедури, національний статус фільмів та міжнародне представництво.
Саме міжнародний напрям у нинішніх умовах набуває дедалі більшої ваги. Україна вже входить до Eurimages, а у 2025 році, за звітними документами Мінкульту, українська сторона стала членом Виконавчого комітету фонду. Крім того, за державної підтримки Держкіно протягом 2025 року було завершено виробництво 43 національних фільмів — серед них ігрові, дебютні та анімаційні проєкти.
Для індустрії нинішнє рішення Кабміну тому може виявитися важливішим, ніж звучить сухе формулювання «зміни до положення». Держкіно отримує формально закріплену роль у системі, де одночасно змінюються принципи фінансування, правила роботи з національними фільмами, механізми підтримки комерційних проєктів, співпраця з іноземними продюсерами та представництво України в Європі.
Тепер головним питанням буде вже не те, які повноваження записані в документах, а як вони працюватимуть на практиці — наскільки прозоро формуватимуться експертні комісії, як функціонуватиме реєстр національних фільмів, за якими процедурами розподілятиметься підтримка та чи допоможе нова модель повернути українському кіновиробництву стабільність після кількох років війни й постійних змін у системі фінансування.
