У Латвії розгорнулася масштабна політична криза, яка призвела до відставки уряду та фактичного переформатування виконавчої влади. Прем’єр-міністр країни Евіка Силіня оголосила про складання повноважень, а разом із нею у відставку йде весь склад чинного уряду. Про це повідомляє латвійське суспільне мовлення LSM.
Рішення про відставку стало кульмінацією політичної кризи, яка тривала кілька днів і різко загострилася всередині правлячої коаліції. Ключовим фактором розколу стала позиція молодшого партнера уряду — ліберальної партії «Прогресивні», яка 13 травня заявила, що більше не бачить можливості продовжувати роботу в уряді Силіні. Партія публічно закликала прем’єрку піти у відставку, що фактично запустило процес урядового колапсу.
Подальший розвиток подій відбувався стрімко. Лідер парламентської фракції «Прогресивних» у Сеймі Андріс Шуваєвс заявив, що у разі винесення питання про недовіру чинний уряд не зможе зберегти більшість і буде змушений скласти повноваження. Це створило політичний тиск, який посилився в парламенті, де засідання було тимчасово перервано на прохання прем’єрки.
Очікувалося, що Евіка Силіня виступить перед депутатами Сейму та спробує пояснити позицію уряду, однак замість цього вона провела термінову пресконференцію в будівлі Кабінету міністрів. Саме там вона офіційно оголосила про відставку та підтвердила, що уряд у нинішньому складі припиняє свою роботу.
Політична криза розгортається на тлі загострення безпекової ситуації в регіоні Балтії. Напередодні стало відомо про інцидент 7 травня, коли два безпілотники, що зайшли з боку Російської Федерації, опинилися в повітряному просторі Латвії. Один із дронів влучив у порожній нафтовий резервуар, що спричинило пожежу та викликало масштабну реакцію служб безпеки.
Цей інцидент суттєво вплинув на внутрішньополітичну дискусію в країні. Після нього латвійська влада посилила дипломатичний тиск на Росію, а також активізувала консультації з партнерами по ЄС і НАТО щодо безпеки повітряного простору Балтії. Сусідні держави також відреагували дипломатичними кроками, зокрема врученням ноти протесту російській стороні.
На тлі цих подій прем’єрка Силіня раніше публічно критикувала дії військових структур щодо реагування на порушення повітряного простору, що додатково загострило конфлікт між політичним керівництвом і оборонним сектором. Це стало одним із чинників відставки міністра оборони Андріса Спрудса 10 травня, який залишив посаду на фоні суспільного та політичного тиску.
Після його відставки уряд розглядав кандидатуру полковника Райвіса Мелніса на посаду нового міністра оборони, однак кадрові перестановки не змогли стабілізувати ситуацію всередині коаліції та не зняли політичної напруги.
Додатковим фактором нестабільності стали дискусії щодо безпекової політики Латвії у ширшому регіональному контексті. Зокрема, обговорювалися інциденти з безпілотниками, які могли бути відхилені російськими засобами радіоелектронної боротьби та залетіли в повітряний простір країн Балтії. Це посилило занепокоєння щодо готовності системи протиповітряної оборони та координації дій у межах НАТО.
У результаті політична система Латвії опинилася в стані глибокої невизначеності. Відставка прем’єрки та всього уряду означає необхідність формування нової коаліції в Сеймі або проведення тривалих політичних консультацій між парламентськими силами. Не виключається варіант перегляду коаліційних домовленостей або створення нового уряду на іншій політичній основі.
Наразі Латвія входить у період політичного транзиту, коли ключові рішення щодо безпеки, оборони та внутрішньої політики тимчасово можуть бути сповільнені через відсутність стабільного уряду. Очікується, що найближчими днями політичні сили країни розпочнуть переговори щодо формування нового складу Кабінету міністрів і визначення подальшого курсу урядової політики.
