Міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що Україна входить до невеликої групи європейських армій, яким можна довіряти з погляду боєздатності та організованості, і наголосила на необхідності якнайшвидшої інтеграції України до НАТО. Про це вона сказала в коментарі, який цитує ZDFheute.
За словами Валтонен, українські Збройні сили сьогодні демонструють рівень, який дозволяє віднести їх до числа найефективніших армій Європи. Вона зазначила, що разом із Туреччиною, Польщею та Фінляндією Україна формує групу держав, чиї збройні сили, на її думку, мають високий рівень довіри та здатність діяти в умовах сучасної війни. Водночас вона підкреслила, що інтеграція України до НАТО має відбутися якомога швидше, оскільки це відповідає як інтересам самої України, так і загальній безпековій архітектурі Європи.
Окремо очільниця фінського МЗС звернула увагу на політичний вимір процесу розширення Альянсу. Вона припустила, що позиція Сполучених Штатів щодо членства України в НАТО може змінюватися залежно від політичного контексту та переговорних процесів. У цьому зв’язку вона згадала президента США Дональда Трампа, охарактеризувавши його як політика, який підходить до міжнародних питань як «переговорник», і тому може змінювати свою позицію в ході діалогу з партнерами.
Ці заяви прозвучали на тлі активних дискусій у Європі щодо майбутньої ролі України в системі колективної безпеки. Питання інтеграції України до НАТО залишається одним із ключових у міжнародному порядку денному з початку повномасштабної війни Росії проти України, яка триває з 2022 року. Українська армія за цей час зазнала масштабної трансформації, перейшовши від радянської моделі до стандартів, які дедалі більше наближаються до практик країн Альянсу.
Колишній керівник апарату Міністерства оборони Німеччини Ніко Ланге раніше також зазначав, що Україна може відігравати важливу роль у майбутній оборонній системі НАТО, зокрема у контексті потенційних загроз для країн Балтії. Він припускав, що залучення українських сил до спільних оборонних механізмів могло б посилити стримування Росії в регіоні та підвищити загальну стійкість Альянсу.
Водночас у Європі зберігається дискусія щодо внутрішньої єдності НАТО та ефективності координації між союзниками. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск попереджав про ризики послаблення трансатлантичної єдності та наголошував на необхідності збереження спільної політичної лінії для протидії сучасним викликам безпеки.
Окремо в медіа повідомлялося, що в оточенні Дональда Трампа розглядали неформальні підходи до оцінки союзників у межах НАТО, які умовно поділяють країни на ті, що повністю дотримуються зобов’язань, і ті, що роблять це частково. Хоча конкретні механізми впливу або санкцій у межах такої системи офіційно не були представлені, сама дискусія свідчить про напруженість у підходах до майбутнього Альянсу.
На цьому тлі оцінка Фінляндії щодо української армії як однієї з найнадійніших у Європі підсилює загальноєвропейський тренд, у межах якого Україна дедалі частіше розглядається не лише як країна-партнер, а як потенційний ключовий елемент майбутньої системи безпеки континенту.
