Угорщина непублічно вислала з країни російського розвідника, який працював під дипломатичним прикриттям і, за даними розслідування, намагався встановлювати контакти з впливовими політичними та аналітичними структурами, близькими до оточення прем’єр-міністра Віктора Орбана. Про це повідомляє VSquare із посиланням на кілька джерел в угорському уряді.
Йдеться про 36-річного третього секретаря посольства Росії в Будапешті Артура Сушкова. За даними журналістів, він залишив територію Угорщини разом із дружиною 4 травня 2026 року після рішення про його висилку. Угорські спецслужби ідентифікували його як співробітника Служби зовнішньої розвідки Російської Федерації, який діяв під дипломатичним прикриттям.
Розслідування встановило, що Сушков зосереджував свою діяльність на проникненні у праві політичні кола, аналітичні центри та освітні установи, які мають вплив на формування зовнішньої політики Угорщини. Серед структур, до яких він намагався отримати доступ, називають Колегіум Матіаса Корвіна (MCC), Угорський інститут міжнародних відносин (HIIA), а також Інститут стратегії та політики імені Джона Лукача при Університеті державної служби Людовіка, де готують кадри для армії, поліції та спецслужб.
За інформацією джерел, Сушков проводив закриті зустрічі, встановлював неформальні контакти з представниками експертного середовища та намагався вибудовувати мережу інформаторів. Також він проявляв інтерес до внутрішньополітичної ситуації в Угорщині та її позиції щодо війни Росії проти України, що викликало особливу увагу контррозвідки.
У ході операції, яку проводило Управління із захисту конституції Угорщини у співпраці зі спецслужбою однієї з країн НАТО, було встановлено, що російський дипломат міг ініціювати процес вербування щонайменше трьох осіб. Ці дані стали одним із ключових аргументів для ухвалення рішення про його висилку.
Водночас журналістське розслідування вказує, що рішення про видворення Сушкова ухвалили із затримкою. Спочатку, за даними джерел, угорська контррозвідка ще в лютому 2026 року пропонувала негайно припинити його діяльність і вислати з країни. Однак тоді ця ініціатива не була підтримана політичним керівництвом.
Причиною затримки називають політичний контекст: напередодні парламентських виборів уряд Орбана не хотів загострювати відносини з Москвою, яка, за оцінками співрозмовників журналістів, зберігала інтерес до політичних процесів в Угорщині та могла розглядатися як фактор зовнішньої підтримки чинної влади. Лише після виборів 12 квітня, коли політична ситуація змінилася, рішення про висилку було реалізовано.
Офіційно Будапешт не оприлюднював деталі операції та не підтверджував публічно звинувачення у шпигунстві. Водночас джерела в спецслужбах країн НАТО зазначають, що навіть після висилки Сушкова в російському посольстві в Будапешті можуть залишатися щонайменше десять осіб, які ідентифікуються або підозрюються як співробітники російських спецслужб під дипломатичним прикриттям.
Інцидент став черговим епізодом у довготривалих дискусіях щодо ролі Росії в Центральній Європі та рівня її розвідувальної активності в країнах НАТО. Угорщина неодноразово опинялася в центрі уваги через свої політичні контакти з Москвою та більш обережну позицію щодо санкційної політики ЄС.
Паралельно в країні тривають і внутрішньополітичні процеси, які посилюють увагу до діяльності державних інституцій. Раніше повідомлялося про розслідування щодо бізнес-структур, які отримували значні державні контракти за часів уряду Орбана. Сам прем’єр заявляв про намір залишатися лідером партії «Фідес» за підтримки її з’їзду, хоча й допускав можливість відмови від депутатського мандата в новому парламенті.
На тлі цих подій висилка російського розвідника стала ще одним сигналом посилення роботи угорської контррозвідки та водночас показала складний баланс між політичними інтересами та безпековими рішеннями всередині країни.
