Мобілізацію в Україні перетворили з процедурного процесу на політичний інструмент, що негативно впливає на ефективність поповнення армії. Про це заявив голова ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко в ефірі Radio NV.
За його словами, мобілізація за своєю суттю є процедурною нормою, яка регулюється законодавством, однак останнім часом вона стала предметом політичної боротьби. Експерт зазначив, що навколо цього питання сформувалися цілі електоральні стратегії, через що політикам складно відмовитися від цієї теми навіть попри ризики для держави.
Тимочко підкреслив, що парламент має всі необхідні повноваження для внесення змін у процедуру мобілізації, оскільки саме депутати голосують за продовження воєнного стану та відповідні закони. Водночас, за його словами, політики часто обмежуються публічними заявами та критикою, замість реальних кроків.
Він також звернув увагу на практику публічних кампаній проти мобілізації, зокрема демонстративні перевірки блокпостів чи звинувачення представників територіальних центрів комплектування. На думку експерта, така поведінка підриває довіру до процесу і ускладнює виконання мобілізаційних заходів.
Окремо Тимочко наголосив, що відповідальність за мобілізацію покладена не лише на військові структури, а й на органи місцевого самоврядування. Проте, за його словами, ця функція фактично перекладається на територіальні центри комплектування, які стають об’єктом критики.
Водночас експерт зазначив, що ситуація з мобілізацією не є критичною, попри інформаційний фон. За його словами, щомісяця до лав Збройних сил України мобілізують десятки тисяч людей, і процес продовжується.
Разом із тим військові звертають увагу на зменшення потоку добровольців. Командувач Десантно-штурмових військ ЗСУ Олег Апостол раніше заявляв, що кількість охочих приєднатися до армії зменшилася, що впливає на можливість ротації та відпочинку військових на передовій.
Експерти наголошують, що для стабілізації ситуації необхідно знизити рівень політизації мобілізації та зосередитися на виконанні чинного законодавства і забезпеченні балансу між потребами армії та суспільства.
