В оточенні президента Польщі Кароля Навроцького розглядають можливість обмеження політичних контактів із президентом України Володимиром Зеленським на тлі подальшого загострення українсько-польських відносин. Йдеться не лише про дипломатичні сигнали, а про потенційне зниження рівня взаємодії між двома президентськими адміністраціями, що може вплинути на загальний тон двостороннього діалогу.
Про це повідомляє польське видання Dziennik Gazeta Prawna з посиланням на джерело в оточенні польського президента. Співрозмовник видання стверджує, що в президентському середовищі у Варшаві посилюється переконання, ніби останні кроки української влади в історичній та символічній політиці мають не випадковий характер, а є частиною довгострокової стратегії Києва. Це, за словами джерела, формує більш жорстке сприйняття української політики в Польщі та підштовхує частину оточення президента до переоцінки формату відносин.
За інформацією видання, у президентському палаці обговорюється можливість того, що Кароль Навроцький публічно окреслить свою позицію 11 липня, у Національний день пам’яті жертв геноциду, вчиненого ОУН та УПА на східних територіях Другої Речі Посполитої. У польському політичному середовищі цей день традиційно має високе емоційне та історичне навантаження, а заяви, зроблені тоді, часто стають важливими маркерами зовнішньополітичного курсу Варшави.
Окремо джерело вказує, що в оточенні Навроцького негативно сприйняли ініціативу президента України Володимира Зеленського щодо створення Національного пантеону. У Варшаві це рішення, за словами співрозмовника, розглядають як потенційно провокаційний крок, який може поглибити історичні суперечності між країнами. У польському президентському палаці також нібито формується думка, що останні рішення Києва спрямовані насамперед на внутрішню політичну аудиторію та мають на меті посилення позицій української влади всередині країни.
Представник Канцелярії президента Польщі, якого цитує видання, заявив, що Варшава наразі утримується від різких кроків і намагається зберігати стриманість у публічних оцінках. Водночас він наголосив, що Польща не збирається ігнорувати те, що вважає неприйнятними проявами в історичній політиці України. У коментарі також пролунала теза про те, що польська сторона “не буде частиною сценарію, написаного Києвом”, який, на думку співрозмовника, може бути використаний у міжнародному інформаційному протистоянні.
У польському президентському оточенні, як стверджує джерело, посилюється думка, що дії України можуть мати ширший контекст, зокрема політичний і комунікаційний, а не лише історичний. У цьому зв’язку розглядаються варіанти поступового перегляду формату двосторонніх контактів на найвищому рівні. Водночас підкреслюється, що йдеться не про розрив відносин і не про припинення підтримки України, а радше про зміну інтенсивності політичного діалогу між президентськими офісами.
Співрозмовники польських медіа також зазначають, що у Варшаві існує намір не реагувати миттєво на кожен новий епізод напруження, а формувати більш виважену та довгострокову позицію. У цьому контексті 11 липня розглядається як символічна дата, коли можливе формулювання більш жорстких політичних оцінок щодо українсько-польських відносин і їхнього історичного виміру.
На тлі цього загострення нагадують, що останні місяці вже були позначені низкою дипломатичних і політичних суперечок між Києвом і Варшавою, зокрема навколо історичних питань та взаємних символічних жестів. Раніше окремі польські політики заявляли про повернення українських нагород, а також висловлювали незгоду з певними рішеннями української сторони, що лише посилило суспільну та політичну дискусію між двома країнами.
Попри це Польща офіційно продовжує підтримку України в умовах повномасштабної війни, однак паралельно дедалі активніше обговорюється необхідність переосмислення політичного діалогу та більш жорсткої позиції у питаннях історичної пам’яті та двосторонніх символічних рішень.
