У січні–травні 2025 року українські суди винесли 2032 рішення у справах, пов’язаних із корупцією. Це на 37% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Про це повідомляє Опендатабот, зазначаючи, що тенденція до зростання пов’язана з поверненням обов’язкового декларування для держслужбовців.
Після спаду в роки великої війни (2022–2023), коли через воєнний стан подання декларацій не було обов’язковим, активність антикорупційної системи знову пожвавилася. У 2024 році було подано майже 5 тисяч декларацій — включно з тими, які не подавалися у попередні роки.
Найбільше рішень — за порушення фінансового контролю
Понад 73% рішень (1487 справ) у 2025 році стосуються порушення вимог фінансового контролю — здебільшого мова йде про несвоєчасне подання декларацій або про помилки в них. Це майже в п’ять разів більше, ніж минулого року.
Натомість інші типи корупційних злочинів зустрічаються рідше:
-
за хабарництво було винесено лише 347 рішень — удвічі менше, ніж торік;
-
за конфлікт інтересів — лише 70 вироків, що на 80% менше.
Найактивніше карають порушників у таких регіонах:
-
Вінницька область — 182 рішення;
-
Одеська — 168;
-
Львівська — 147;
-
Дніпропетровська — 116;
-
Київська — 115.
Реальні строки — виняток, не правило
У 97% випадків корупціонери відбулися штрафами — від 850 до 680 тисяч гривень. Лише 44 особи отримали реальні терміни ув’язнення, і це зазвичай стосується більш тяжких злочинів.
Так, найвищий штраф — 680 тисяч гривень — суд присудив аспіранту Київської музичної академії, який допомагав іноземцям вступати до навчального закладу за винагороду. А найсуворіше покарання — 10 років ув’язнення — отримав сержант на Сумщині, який привласнив і продав військове обладнання: тепловізор і прилад нічного бачення.
Корупціонерів можуть прибрати з Реєстру
Зараз особи, засуджені за корупційні правопорушення, довічно потрапляють до Реєстру корупціонерів. Винятки — це скасування рішення суду, виправдання або підтверджена участь у захисті держави під час війни.
Проте Європейський суд з прав людини у справі «Ситник проти України» 24 квітня 2025 року визнав таке довічне внесення до реєстру порушенням права на приватне життя. Аргумент — тривала публічна стигматизація шкодить репутації та довірі до особи.
Наразі Президент України розглядає законопроєкт, який пропонує змінити підхід — обмежити перебування у реєстрі до одного року для тих, кого притягнули до адміністративної, а не кримінальної відповідальності.
