Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна та Росія погодилися припинити удари по енергетичних об’єктах одна одної. Однак українська сторона говорить про готовність підтримати взаємну деескалацію та очікує конкретики від партнерів. Публічно підтверджених умов, термінів початку й механізму контролю за таким перемир’ям у перевірених повідомленнях немає. На цьому тлі триває підготовка до можливого поновлення переговорів, а Європейський Союз намагається погодити подальшу дію персональних санкцій проти Росії.
Про взаємну згоду Києва та Москви Трамп написав у Truth Social 14 вересня. У тому самому дописі він пов’язав зростання світових цін на дизельне пальне переважно з російсько-українською війною, відкинувши визначальну роль ситуації навколо Ірану. Його заява створила враження, що рішення про припинення ударів уже ухвалене обома сторонами.
Водночас Financial Times повідомила, що оголошення застало українських посадовців зненацька через відсутність надійних російських гарантій. Видання описує заяву американського президента як таку, що випередила формальне порозуміння. Отже, оголошення Трампа поки не дає достатніх підстав повідомляти про початок повноцінного режиму припинення ударів.
Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 14 вересня підтвердив наявність американської пропозиції щодо взаємного припинення атак на критичну інфраструктуру. За його словами, Україна готова підтримати такий крок, якщо він забезпечить припинення російських ударів і відповідних українських атак. Текст звернення президента оприлюднила Луганська ОВА.
Український президент наголосив, що йдеться про енергетику, шляхи постачання продовольства та інші критично важливі об’єкти. Він також зазначив, що Київ очікує від партнерів конкретних пропозицій. Умовою українських кроків Зеленський назвав реальну готовність Росії діяти правдиво й довгостроково.
Це суттєво відрізняється від безумовного підтвердження вже чинної угоди. Українська позиція передбачає взаємність: припинення власних ударів має супроводжуватися припиненням російських атак. У зверненні Зеленського немає оголошення дати початку перемир’я або повідомлення про завершене погодження всіх його параметрів.
Тема може стати одним із питань майбутніх контактів Зеленського та Трампа. Український президент розповів, що хотів би обговорити морське й енергетичне перемир’я під час можливої зустрічі в Нью-Йорку 21–23 вересня. Водночас він зауважив, що проведення зустрічі залежатиме від планів американського президента та можливості власного приїзду. Про це повідомив «Інтерфакс-Україна».
Паралельно Київ готується до можливого відновлення тристоронніх переговорів у жовтні. За повідомленням Reuters від 12 вересня, про таку підготовку заявив керівник Офісу президента Кирило Буданов. Однак російська сторона тоді називала передчасним підтвердження конкретних деталей. Тому жовтень слід розглядати як орієнтир для підготовки, а не як остаточно погоджений календар зустрічей.
Так само не варто подавати Абу-Дабі як безальтернативний і вже затверджений майданчик. Reuters повідомляло, що серед можливих місць проведення Зеленський називав Туреччину, Об’єднані Арабські Емірати та Швейцарію. Остаточна організація переговорів потребує окремого підтвердження.
Як ідеться в матеріалі ТСН.ua, серед тем дипломатичних контактів розглядають зменшення повітряних ударів і безпеку чорноморського судноплавства. Видання також наводить позицію російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова, за якою Москва не має наміру зупиняти бойові дії лише через проведення переговорів.
Таким чином, відновлення зустрічей саме собою не означатиме припинення війни. Енергетичні та морські домовленості можуть стосуватися окремих категорій об’єктів і дій, тоді як ширші питання врегулювання залишатимуться предметом переговорів. Поки немає спільно оприлюднених умов, оцінювати масштаб можливого перемир’я можна лише за заявами його потенційних учасників.
Окрема суперечка розгортається довкола причин подорожчання пального. ТСН описує заяви американських посадовців, які пов’язують ціновий тиск з українськими ударами по російських нафтопереробних заводах. Водночас видання звертає увагу на війну навколо Ірану та порушення постачання енергоносіїв на Близькому Сході. Твердження про переважний вплив одного чинника потребують окремих ринкових розрахунків; політичної заяви для такого висновку недостатньо.
Для України питання енергетичного перемир’я набуває особливої ваги перед зимою. Припинення атак могло б зменшити загрозу для електропостачання, опалення та роботи підприємств. Проте готовність Києва до взаємних обмежень не усуває головного питання — чи погодиться Москва виконувати їх і якою буде реакція партнерів на можливі порушення.
На цьому тлі Євросоюз зіткнувся з труднощами під час продовження персональних санкцій. За даними Reuters, 14 вересня посли країн ЄС погодили продовження на сім днів, до 22 вересня, щоб продовжити обговорення шестимісячного рішення. Одним із предметів суперечки стало можливе виключення Алішера Усманова зі списків, яке підтримували Франція та Словаччина. Отже, обмеження не припинили діяти, але довгострокового консенсусу на той момент не було.
Зеленський у своєму зверненні виступив проти послаблення санкцій щодо російських олігархів і закликав до сильнішого тиску на російські фінанси та військове виробництво. Українська сторона розглядає санкційний тиск як важливу складову зусиль для припинення війни.
Прогнози щодо готовності Путіна до переговорів лише навесні також залишаються оцінками. ТСН наводить таку думку президента Литви Гітанаса Науседи, який пов’язує її з ризиком нової зимової кампанії проти України. Це не узгоджена дата переговорів і не спільне рішення Євросоюзу. Наразі підтверджені заяви свідчать про дипломатичні пропозиції та підготовку контактів, тоді як умови реального припинення ударів ще потребують конкретизації.
