Позначка: здоров’я

  • Цистит може стати новим симптомом раку сечостатевої системи – дослідження

    Цистит може стати новим симптомом раку сечостатевої системи – дослідження

    Гострий цистит, який зазвичай сприймають як поширену інфекцію сечових шляхів, може бути раннім сигналом розвитку урологічних видів раку. До такого висновку дійшли вчені Лундського університету у Швеції, проаналізувавши медичні дані понад трьох з половиною мільйонів людей віком від 50 років.

    Протягом 1997–2018 років у Швеції було зафіксовано сотні тисяч випадків циститу. Частина пацієнтів згодом отримала діагнози раку сечового міхура, нирок, а серед чоловіків — також простати, яєчок і статевого члена. Найбільший ризик виникав у перші три місяці після інфекції. Саме в цей період імовірність раку сечового міхура у чоловіків зростала майже у 34 рази, у жінок — у 30 разів. Хоча з часом ризики знижувалися, вони залишалися підвищеними протягом кількох років, імовірність діагнозу залишалася у 3–3,5 раза вищою за середню.

    Схожа картина спостерігалася і з іншими онкологічними захворюваннями. Чоловіки після перенесеного циститу мали значно вищі шанси на рак нирки чи простати, жінки — на рак нирки та деякі гінекологічні пухлини. Дослідники наголошують: такі цифри не означають, що кожен епізод циститу обов’язково завершиться онкологією. Йдеться радше про те, що інфекція може бути першим проявом прихованої хвороби або супутнім фактором, який полегшує її виявлення.

    Науковці пояснюють: пухлини або навіть передракові зміни здатні послаблювати захист сечових шляхів і провокувати інфекції. Крім того, симптоми деяких видів раку можуть бути схожими на прояви циститу, що вводить в оману і пацієнтів, і лікарів.

    Для медиків це дослідження є сигналом: навіть звичайний на перший погляд діагноз може приховувати серйозні ризики. Особливо уважними варто бути до пацієнтів середнього та старшого віку. Автори підкреслюють: гострий цистит має розглядатися не лише як самостійна проблема, а й як можливий клінічний маркер урогенітальних видів раку.

  • Як правильно споживати білок і не забувати про клітковину, – поради експертів

    Як правильно споживати білок і не забувати про клітковину, – поради експертів

    Білок став справжнім харчовим трендом: його додають у батончики, коктейлі, порошки, навіть у каву та чай. Він допомагає відновлювати м’язи, підтримує відчуття ситості і може сприяти контролю ваги. Однак надмірне захоплення білком може призвести до того, що інші важливі нутрієнти, зокрема клітковина, залишаються осторонь.

    Білок — життєво необхідний макронутрієнт. Під час травлення він розщеплюється на амінокислоти, які організм використовує для будівництва власних білків: від відновлення тканин до синтезу гемоглобіну. Основні джерела білка — нежирне м’ясо, риба, яйця, молочні продукти, бобові та горіхи. Дорослій людині рекомендується споживати близько 0,75 г білка на кілограм ваги на день.

    Клітковина виконує важливу роль у травленні, підтримує баланс кишкової мікрофлори та знижує запалення. Вона пов’язана із зниженням ризику діабету, інсульту та серцево-судинних хвороб. Проте більшість людей отримують її значно менше за рекомендовані 30 г на день.

    Популярність білка пояснюється його ефектністю: м’язи помітні одразу, тоді як користь клітковини складніше відчути. Маркетинг активно підживлює цю тенденцію, продаючи продукти з доданим білком як «здорові», а соцмережі створюють справжню «білкову лихоманку».

    Водночас надлишок білка може бути шкідливим: він перевантажує нирки, провокує камені, негативно впливає на кістки, а в деяких випадках викликає нудоту. Тому важливо дотримуватися балансу, обирати різноманітні джерела білка та не забувати про клітковину та інші необхідні нутрієнти.

  • Вчені з’ясували, що фруктові соки можуть підвищувати ризик раку

    Вчені з’ясували, що фруктові соки можуть підвищувати ризик раку

    Сучасні дослідження підтверджують: навіть ті продукти, які здаються корисними, можуть приховувати серйозні ризики для здоров’я.

    Мова йде про фруктові соки, які традиційно вважаються «вітамінною» альтернативою солодкій газованій воді. Однак науковці з французького агентства громадської охорони здоров’я виявили: регулярне споживання соку здатне підвищувати ймовірність розвитку онкологічних захворювань.

    Що показало дослідження

    Роботу, опубліковану в British Medical Journal, проводили протягом п’яти років за участю понад 100 тисяч людей, 79% з яких були жінки. Учасники кожні півроку заповнювали анкети про своє харчування.

    Виявилося, що середня кількість фруктового соку у раціоні становила близько 93 мл на день. Додаткові ж 100 мл цього напою збільшували ризик розвитку будь-яких видів раку на 18%, а ймовірність виникнення раку грудей у жінок — на 22%.

    Чому соки можуть бути шкідливими

    Науковці припускають, що причина полягає у високому вмісті цукру:

    • він впливає на накопичення вісцерального жиру, що оточує внутрішні органи;

    • підвищує рівень цукру в крові.

    Обидва ці фактори, за словами медиків, здатні збільшувати ризик розвитку онкології.

    Фруктові соки не варто повністю виключати з раціону, але вживати їх у великих кількостях — небезпечно. Лікарі радять віддавати перевагу цілісним фруктам, адже вони містять клітковину, яка допомагає зменшувати негативний вплив цукрів.

  • Вчені знайшли зв’язок між омега-3 і ризиком інсульту

    Вчені знайшли зв’язок між омега-3 і ризиком інсульту

    Жирні кислоти омега-3, які вважаються корисними для мозку, серця та шкіри, можуть мати й небезпечний бік.

    Організм людини не здатний виробляти омега-3 самостійно, тому їх важливо отримувати з продуктів харчування – риби, насіння та горіхів. Вони допомагають зменшувати запалення, захищають від когнітивних порушень і підтримують здоров’я судин.

    Проте нове дослідження Європейського товариства кардіологів (ESC), опубліковане в журналі European Heart Journal: Cardiovascular Pharmacotherapy, виявило, що вживання добавок із високим вмістом омега-3 може викликати фібриляцію передсердь (AFib) – небезпечний стан, при якому серце починає битися нерегулярно.

    За словами медиків, AFib у п’ять разів підвищує ризик інсульту. Американська кардіологічна асоціація (AHA) також зазначає, що цей стан може призвести до утворення тромбів, серцевої недостатності та інших ускладнень.

    Дослідники уточнили, що найбільший ризик спостерігається у пацієнтів, які вже мають проблеми із серцем. Водночас вони підкреслили: це не означає, що слід повністю відмовитися від омега-3. Йдеться саме про харчові добавки, тоді як продукти, багаті на ці кислоти, залишаються корисними.

    Фахівці радять приймати омега-3 у вигляді добавок лише після консультації з лікарем і під медичним контролем.

  • Лікарі розповіли, які хвороби викликають запаморочення

    Лікарі розповіли, які хвороби викликають запаморочення

    Більшість людей час від часу стикаються з ознаками запаморочення. Воно може з’явитися під час швидкої ходьби, різкого підйому з місця чи при різких рухах головою. Іноді цей стан супроводжується нудотою. Медики пояснюють: запаморочення може бути симптомом різних хвороб і рідко виникає без причин.

    Основні причини запаморочення:

    1. Хвороба Меньєра.
      Вона провокує скупчення рідини у внутрішньому вусі та викликає раптові напади запаморочення, що тривають годинами. У такому випадку варто звернутися до отоларинголога.

    2. Проблеми з серцем і кровообігом.
      Кардіоміопатія, інфаркт, аритмія чи ішемічна хвороба серця можуть викликати запаморочення через порушення кровообігу. Такі симптоми потребують термінового звернення до лікаря.

    3. Неврологічні захворювання.
      Хвороба Паркінсона чи розсіяний склероз супроводжуються поступовою нестійкістю та втратою рівноваги. Запаморочення у таких випадках є поширеною ознакою.

    4. Анемія або дефіцит заліза.
      Це одна з найчастіших причин запаморочення. Людина може відчувати втому, слабкість, блідість шкіри. Проблему легко виявити за допомогою аналізу крові, а вирішити – зміною харчування або прийомом добавок.

    Лікарі радять не ігнорувати часті запаморочення й своєчасно звертатися до медиків, щоб виявити справжню причину та уникнути ускладнень.

  • Кислий, гіркий чи металевий присмак у роті може сигналізувати про небезпечні хвороби

    Кислий, гіркий чи металевий присмак у роті може сигналізувати про небезпечні хвороби

    Неприємний присмак у роті — проблема, яку іноді відчувають навіть здорові люди. Часто це пов’язано з недотриманням гігієни ротової порожнини, але іноді такий сигнал може вказувати на серйозні збої в організмі.

    Кислий присмак

    Якщо після їжі ви відчуваєте кислоту в роті, це може свідчити про карієс, гастрит, підвищену кислотність або порушення у водно-електролітному балансі. Також він може бути пов’язаний із дискінезіями жовчовивідних шляхів. Негативний вплив мають і шкідливі звички — куріння та вживання алкоголю.

    Гіркий присмак

    Найчастіше виникає через потрапляння жовчі в стравохід. Це сигнал про можливі проблеми зі шлунково-кишковим трактом. Неприємний гіркий присмак може також з’являтися у тих, хто часто вживає жирну їжу та алкоголь. Деколи він є наслідком запальних процесів у яснах.

    Солоний присмак

    Його зазвичай відчувають курці та любителі кави. Проте це може бути і банальною реакцією на нестачу рідини в організмі. У деяких випадках солоний присмак сигналізує про інфекції у верхніх дихальних шляхах.

    Металевий присмак

    Це відчуття в роті — найбільш тривожне. Воно може свідчити про залізодефіцитну анемію, захворювання нирок, печінки чи шлунка, отруєння важкими металами або навіть розвиток цукрового діабету. Також металевий присмак іноді з’являється через проблеми з яснами чи зубами.

    Ігнорувати незвичні присмаки у роті не варто. Якщо вони з’являються регулярно, краще звернутися до лікаря та пройти обстеження. Адже організм часто попереджає про проблеми ще до появи серйозних симптомів.

  • Лікар назвала продукти, які допоможуть знизити рівень поганого холестерину

    Лікар назвала продукти, які допоможуть знизити рівень поганого холестерину

    Британська лікарка Дебора Лі розповіла, які продукти варто включити в щоденний раціон, щоб знизити рівень так званого «поганого» холестерину в крові.

    Першим кроком вона назвала заміну насичених жирів на ненасичені. Для цього в меню варто додати червону рибу, м’ясо птиці, горіхи, бобові та оливкову олію. Натомість варто зменшити споживання ковбас, десертів, випічки та жирних сирів.

    Другою важливою складовою є клітковина. Лікарка радить обирати цільнозернові продукти з високим вмістом клітковини: чорний хліб, коричневий рис, неочищені макаронні вироби.

    Третю групу продуктів складають молоко, натуральні йогурти та спеціальні спреди. Вони містять стерини і станоли — речовини, які здатні зменшити рівень холестерину на 10% навіть при невеликому споживанні.

    Разом із цим Дебора Лі підкреслила, що правильне харчування має бути лише допоміжним елементом у боротьбі з підвищеним холестерином. Основним способом залишається медикаментозне лікування, яке повинно призначатися лікарем після очної консультації.

  • Які фрукти шкодять кишківнику, а які оздоровлюють: поради гастроентеролога

    Які фрукти шкодять кишківнику, а які оздоровлюють: поради гастроентеролога

    Гарвардський лікар-гастроентеролог Саурабх Сеті, який понад десять років вивчає здоров’я кишківника, поділився рейтингом фруктів за їхнім впливом на травну систему. Як виявилося, не всі плоди однаково корисні — деякі можуть навіть шкодити.

    Найгіршими для кишківника медик назвав перестиглі банани. У процесі дозрівання вони втрачають більшість харчових волокон і резистентного крохмалю, зате містять більше цукру. Це провокує стрибки глюкози в крові та не сприяє живленню корисних бактерій. Натомість злегка недостиглі банани діють як пребіотик і підтримують мікрофлору.

    До фруктів із середньою користю Сеті відніс яблука, груші, дині, виноград та апельсини. Попри велику кількість вітаміну С, цитрусові здатні мати й негативний вплив: наукові дослідження пов’язують надмірне їх споживання з підвищеним ризиком розвитку раку шкіри.

    Найбільшу користь для кишківника, за словами лікаря, несуть чорниця та гранат. Вони багаті антиоксидантами, знижують запальні процеси, підтримують серцево-судинне здоров’я та допомагають боротися з вільними радикалами.

    Фахівець наголошує: вибір фруктів безпосередньо впливає на стан травної системи та може знизити ризик діабету, онкологічних і серцевих хвороб.

  • Медики назвали п’ять звичок, які різко підвищують ризик інсульту

    Медики назвали п’ять звичок, які різко підвищують ризик інсульту

    Медики нагадують: інсульт може трапитися в будь-якому віці, але ризик різко зростає під впливом певних факторів способу життя. Близько чверті дорослих людей стикаються з ним упродовж життя, проте цього можна уникнути, якщо контролювати власне здоров’я.

    Неврологи назвали п’ять основних чинників, які суттєво підвищують імовірність інсульту:

    Хвороби серця. Фібриляція передсердь, проблеми з клапанами чи утворення жирових бляшок у судинах можуть блокувати потік крові до мозку. Вчасно призначені препарати допомагають мінімізувати ці ризики.

    Високий тиск. Неконтрольована гіпертонія є головною причиною інсультів. Вона послаблює судини, провокує їх розрив або тромбоутворення.

    Діабет. Надлишок глюкози пошкоджує стінки судин, сприяє атеросклерозу й підвищенню тиску, створюючи передумови для мозкової катастрофи.

    Надмірна вага. Ожиріння зазвичай супроводжується високим рівнем холестерину та глюкози, що негативно впливає на серце й мозок.

    Куріння. Нікотин підвищує тиск і робить кров густішою, що збільшує ризик утворення небезпечних тромбів.

    Лікарі наголошують: усі ці фактори можна контролювати. Регулярний прийом ліків, моніторинг тиску та холестерину, правильне харчування, фізична активність і відмова від куріння здатні суттєво знизити ймовірність інсульту.

  • Секрет довголіття: чому спорт не обов’язковий, аби жити довше

    Секрет довголіття: чому спорт не обов’язковий, аби жити довше

    Навіть кілька хвилин руху протягом дня можуть врятувати життя. Міжнародна група вчених з Австралії, Великої Британії та США з’ясувала, що короткі інтенсивні сплески фізичної активності, які природно трапляються у побуті, значно знижують ризик смерті з будь-якої причини.

    Такі навантаження отримали назву VILPA (vigorous intermittent lifestyle physical activity — короткі інтенсивні побутові навантаження). Дослідження опубліковане у виданні EatingWell.

    Вчені проаналізували дані понад 3,300 учасників у середньому віці 51 року, які не займалися спортом регулярно. Усі носили акселерометри для вимірювання активності.

    Результати вразили:

    • п’ять коротких сплесків VILPA на день знижували ризик передчасної смерті на 44%;

    • близько восьми — на 54%;

    • навіть рухи тривалістю менше хвилини кілька разів на день зменшували ризик на 42–47%.

    Фахівці наголошують: навіть дрібні рухи мають величезне значення. Наприклад:

    • підйом сходами замість ліфта,

    • швидка ходьба під час прогулянки,

    • короткі вправи біля робочого столу,

    • вставання і розтяжка протягом дня.

    Крім зниження ризику смерті, такі навантаження допомагають нормалізувати артеріальний тиск, покращують мозкову активність та креативність.

    Дієтолог і тренер Кеті Девідсон, яка рецензувала дослідження, підкреслює:
    «Це ще одне підтвердження, що будь-який рух має значення. Навіть невеликі сплески активності можуть істотно вплинути на здоров’я та довголіття».

    Науковці радять не чекати «зручного часу для спорту», а вплітати короткі активні дії у щоденний ритм життя.