Хрещатик

Позначка: закупівлі

  • На Миколаївщині хочуть перевірити результати ключових тендерів у лікарнях та інфраструктурі

    На Миколаївщині хочуть перевірити результати ключових тендерів у лікарнях та інфраструктурі

    На Миколаївщині у центрі уваги опинилися одразу кілька великих будівельних проєктів у медичній сфері та інфраструктурі. Громадські активісти та аудитори звертають увагу на окремі тендери, вартість робіт і вибір підрядників, що викликало запитання щодо прозорості процесів.

    У публічних обговореннях фігурує керівник області Віталій Кім, діяльність якого останніми місяцями активно обговорюється в соцмережах. Місцеві мешканці відзначають контраст між інформаційною діяльністю керівництва регіону та повільними темпами відновлення критичної інфраструктури, зокрема системи водопостачання, яка залишається проблемною вже третій рік.

    Одним із найбільш резонансних став тендер на реконструкцію Миколаївської обласної дитячої лікарні вартістю близько 600 млн грн. За даними публічних реєстрів, перемогу отримала компанія «Антарес БУД». Учасники громадського моніторингу стверджують, що деякі вимоги тендерної документації могли бути прописані таким чином, що потенційно обмежували конкуренцію.

    Єдиного конкурента відхилили через формальну невідповідність, яку, за оцінкою місцевих активістів, можна трактувати як дискусійну. Представники Держаудитслужби також звертали увагу на окремі моменти тендеру, зазначаючи, що частина підстав для відхилення потребує додаткового обґрунтування.

    У минулі роки ця ж компанія вже виконувала будівельні підряди в регіоні, частина з яких потрапляла в публічні обговорення через строки виконання робіт та вартість.

    Ще один контракт — приблизно на 200 млн грн — стосувався робіт для Баштанської лікарні. Тут перемогу отримало ТОВ «Південьбуд Миколаїв ЛТД». Громадські моніторингові ініціативи також звертали увагу на відсутність реальної конкуренції та суттєве зростання кошторису у порівнянні з попередніми оцінками.

    Крім медичної сфери, дискусії торкнулися і відновлення водогону. Попри укладені контракти з великими підрядними організаціями, серед яких «Укртрансмост», «Ростдорстрой» та «Автомагістраль-Південь», питання забезпечення міста стабільним водопостачанням досі залишається відкритим.

    У соцмережах та місцевих спільнотах мешканці Миколаївщини наголошують, що регіон досі працює в умовах обмежених ресурсів, а частина інфраструктури відновлюється за рахунок донорських програм чи волонтерських ініціатив. У цьому контексті громадськість очікує від державних контролюючих органів ретельних перевірок великих закупівель та їх відповідності законодавству.

    Попри активну публічну присутність керівництва області, миколаївці очікують конкретних результатів у сфері відновлення водопостачання, медичних установ та соціальних об’єктів.

    Офіційних реакцій на окремі звернення активістів поки немає, однак у регіоні сподіваються, що ситуація з великими підрядами отримає належну оцінку з боку державних структур.

  • Під Києвом будують новий СІЗО за 1,09 млрд грн: аудит виявив завищені ціни

    Під Києвом будують новий СІЗО за 1,09 млрд грн: аудит виявив завищені ціни

    Державна установа «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» уклала договір на будівництво нового слідчого ізолятора під Києвом вартістю 1,09 млрд грн. Переможцем тендеру стало ТОВ «Антаріс ПВР-Буд». Інформація оприлюднена на порталі Prozorro.

    Проєкт передбачає створення великого сучасного СІЗО на базі Бориспільської виправної колонії №119, відомої як «Мартусівка». Він має замінити частину потужностей застарілого Лук’янівського СІЗО. Реконструкцію вперше планували ще у 2022 році, коли Міністерство юстиції обіцяло профінансувати роботи з коштів, отриманих від продажу старих пенітенціарних об’єктів. Однак тоді тендер було скасовано через скорочення видатків.

    Згідно з новим договором, будівництво триватиме до кінця 2028 року. У 2025 році підрядник має звести об’єкти двох контрольно-пропускних пунктів, чергову частину, кімнати для побачень, медичну амбулаторію, прогулянкові дворики та режимні корпуси. За даними Мін’юсту, новий СІЗО розрахують на 1072 місця, що має розвантажити Лук’янівку і наблизити умови тримання під вартою до європейських стандартів.

    Фінансування розподілене на чотири роки. У 2025 році на роботи виділять 3,57 млн грн, у 2026-му – понад 416 млн грн, у 2027-му – майже 470 млн, у 2028-му – ще 200 млн грн. Договірна ціна є твердою і містить додаткові витрати на ризики та інфляцію. Проєктну документацію виконало ТОВ «Архітектурна Ліга», а її експертизу схвалила «Укрдержбудекспертиза».

    Аналіз кошторису показує, що частина матеріалів закуплена за ринковою або близькою до ринку вартістю. Наприклад, цегла і бетон відповідають середній ціні, а асфальтобетон навіть трохи дешевший за максимальний показник моніторингу. Водночас інші позиції виявилися значно дорожчими: самовирівнюючі суміші, фарби, ґрунтовки та покрівельний руберойд у кошторисі коштують від 19% до більш ніж 100% дорожче за пропозиції великих українських торговельних мереж. За підрахунками аналітиків, тільки за цими позиціями йдеться про переплату понад 9 млн грн.

    Дискусії викликали і заробітні плати будівельників. У кошторисі закладено середню оплату праці 18 570 грн на місяць, тоді як реальна середня зарплата у галузі — близько 40 тисяч. Якщо підрядник платитиме робітникам ринкову ставку, фонд оплати мав би збільшитись більш ніж удвічі. Це може свідчити про ризик виплат «у конвертах», які частково компенсуються завищеними цінами на матеріали.

    У тендері також брав участь консорціум «Енергетик», який подав дешевшу на 6,33 млн грн пропозицію. Його дискваліфікували після 24 годин на усунення помилок: у документації були неточності щодо ступеня локалізації обладнання, відсутність підтвердження прав на користування офісом та неповний пакет інформації про персонал і досвід виконання аналогічних робіт. У підсумку пропозиція була визнана такою, що не відповідає вимогам Замовника.

    Компанія-переможець «Антаріс ПВР-Буд» належить Марині Батаєвій. Від 2016 року фірма отримала державних контрактів на суму понад 1,5 млрд грн, найбільше — від освітніх закладів Святошинського району Києва.

    Будівництво нового СІЗО лишається одним із найбільших інфраструктурних проєктів Мін’юсту останніх років. Водночас його кошторис уже викликає запитання щодо економічності витрат і ризиків використання державних коштів не за призначенням.

  • Автомобілі для держохорони подорожчали: як УДО купило T7 Caravelle за завищеною ціною

    Автомобілі для держохорони подорожчали: як УДО купило T7 Caravelle за завищеною ціною

    Управління державної охорони України уклало контракт вартістю 52 млн грн із ТОВ “Автомобільний дім Атлант” на постачання 15 спеціалізованих автомобілів на базі Volkswagen T7 Caravelle 2025 року. Закупівля проведена без конкуренції, а ціна на кожен автомобіль суттєво перевищує ринкову вартість аналогічних комплектацій. Про це повідомляють журналісти видання “Наші гроші”.

    До кінця року до Києва мають поставити 15 машин СКС-VWCV-ПС, вироблених ТОВ “Спец-Ком-Сервіс” на основі мінівена Volkswagen T7 Caravelle. Кожен автомобіль у кольорі “чорний металік” обійдеться державному бюджету у 3,47 млн грн. Гарантія на авто становить чотири роки або 120 тис. км пробігу, а на встановлене спецобладнання — шість місяців.

    Йдеться про восьмимісні повнопривідні автомобілі з дизельним двигуном 2.0 об’ємом, потужністю 170 к. с., автоматичною коробкою передач і розширеним пакетом безпеки. Машини оснащені системами розпізнавання пішоходів і велосипедистів, контролем втоми водія, подушками безпеки та шторками по всьому салону. Також передбачені шкіряні сидіння, цифрова панель приладів, тризонний клімат-контроль, круїз-контроль, камера заднього огляду, парктроніки та дві зсувні двері з електродоводчиком.

    До комплекту додаткового обладнання входять захист моторного відсіку, захисна сітка радіатора, плівка та тонування вікон, зимова гума з компресором, а також аптечка, вогнегасник і базовий набір для надзвичайних ситуацій. Автомобілі обладнані сигнально-гучномовним пристроєм, проблисковими маяками та радіопідготовкою.

    Технічні характеристики свідчать, що УДО закупило найдорожчу комплектацію — Premium Long 4Motion із подовженою колісною базою. У вересні на сайті постачальника така комплектація коштувала 2,74 млн грн, а “Cars App” показував ціну від 2,79 млн грн. Навіть з урахуванням спецобладнання різниця з контрактною ціною у 3,47 млн грн залишається значною.

    Закупівля відбулася без участі конкурентів — на тендер не подалася жодна інша компанія.

    “Автомобільний дім Атлант”, офіційний дилер Volkswagen у Києві, належить кіпрській компанії “Хойру Холдингз Лімітед”, кінцевим бенефіціаром якої є громадянин Казахстану Павєл Нємитов. Раніше компанія мала назву “Атлант-М” і була пов’язана з громадянином Росії Сергієм Савицьким. З 2017 року фірма отримала державних підрядів на суму понад 268 млн грн.

  • Медичні закупівлі з націнкою в 500%: правоохоронці викрили масштабну корупцію в КМДА

    Медичні закупівлі з націнкою в 500%: правоохоронці викрили масштабну корупцію в КМДА

    Правоохоронці викрили масштабні корупційні схеми у департаменті охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації. За даними слідства, чиновники організували фіктивні тендери та закупівлі медичних товарів за завищеними цінами у компаній, пов’язаних із Кузьмою, Фісталями та Бахтєєвою. Збитки для бюджету Києва могли сягати мільярдів гривень на рік.

    Поліція почала активну фазу слідчих дій 30 вересня, провівши обшуки в офісах департаменту охорони здоров’я на Прорізній, 19. Пізніше обшуки відбулися в домівках посадовців та у низці столичних лікарень — №1, №4, №5 і №18. Розслідування велося в межах кримінального провадження, відкритого ще 31 липня.

    У жовтні очільниця ДОЗ Валентина Гінзбург несподівано подала у відставку після восьми років роботи. Невдовзі Віталій Кличко звільнив і першого заступника Миколу Поворозника. Слідство вважає, що тіньовим організатором схем був радник Поворозника Олександр Добровський, який уже залишив Україну.

    За даними правоохоронців, один із ключових координаторів схем — заступник директора департаменту Олег Якубівський. Саме він отримував від радника Поворозника файли з «правильно» підготовленими технічними вимогами до тендерів і забезпечував ухвалення умов, які дозволяли обраним компаніям гарантовано перемагати. Конкуренти ж відсікалися на ранньому етапі.

    Схема була налагоджена таким чином, що медичні вироби та обладнання закуповувалися із націнкою у 300–500%. Щорічний обсяг закупівель лише по Києву перевищував 2 млрд грн.

    За версією слідчих, посадовці лобіювали інтереси компаній «Медгарант», «Протек солюшнз», «Артек медікал груп» та «НВФ КАТО». Їхня фактична вартість товарів збільшувалась у кілька разів, а різниця ставала джерелом надприбутків.

    Ключові фігуранти схеми вже давно відомі в медичному бізнесі. «НВФ Като» та «Медгарант» пов’язані з оточенням колишньої депутатки Тетяни Бахтєєвої, яку вважають «тендерною королевою» епохи Януковича. Компанія «Артек медікал груп» належить братам Фісталям — родині відомого хірурга Еміля Фісталя, який підтримував бойовиків «ДНР».

    Ці бізнес-структури пов’язує не лише спільна історія, а й політичні зв’язки. Колишня очільниця столичного ДОЗ Валентина Гінзбург у 2014 році навіть потрапляла під арешт через залучення лікарень до агітаційних схем Партії регіонів. Згодом її переведення до Києва забезпечили саме Бахтєєва та її коло.

    Окремим напрямом діяла компанія «Протек Солюшнз», формальними власниками якої є Наталія Тугай і Федір Кірпенко, а реальним — Микола Кузьма. У минулому він був помічником Раїси Богатирьової та активно конкурував із групою Бахтєєвої, але згодом вони поділили між собою ринок державних закупівель.

    У 2024 році масштаби цих закупівель вражали:
    «Протек Солюшнз» — 3,2 млрд грн,
    «Артек медікал груп» — 3 млрд грн,
    «Медгарант» — 1 млрд грн,
    «НВФ Като» — 107 млн грн.

    Значна частина цих тендерів припадала саме на Київ.

    Розслідування триває. Правоохоронці не виключають оголошення підозр новим фігурантам, а також можливого розширення справи на інші міста, де працюють пов’язані компанії.

  • У Києві фірму-підрядника підозрюють у завищенні вартості матеріалів для укриття

    У Києві фірму-підрядника підозрюють у завищенні вартості матеріалів для укриття

    У столиці розгортається черговий скандал, пов’язаний із закупівлями для будівництва шкільних укриттів. За наявною інформацією, у Печерському районі привернув увагу правоохоронців та антикорупційних експертів тендер на спорудження укриття для спеціалізованої школи №181 ім. Івана Кудрі.

    24 жовтня 2025 року Управління освіти Печерської РДА уклало договір з ТОВ «ІНТЕГРАЛ БУД-СТАНДАРТ» (ЄДРПОУ 41242077) на суму 207,1 млн грн. У документації зазначалося, що підрядник має мати досвід роботи саме з будівництва укриттів, причому укладених через Prozorro. Подібні вимоги часто обмежують конкуренцію, і в цьому випадку в торгах узяв участь лише один претендент.

    Аналітичні дані щодо діяльності компанії-переможця викликали додаткові запитання. При задекларованому доході 94,5 млн грн у 2024 році чистий прибуток становив лише близько 2,2%. У структурі активів понад 95% фінансування — позикові кошти, а офіційний штат нараховує 21 особу. Експерти зазначають, що такі ознаки характерні для ризикових або технічних підрядників, часто залучених як проміжна ланка у складних схемах.

    Серед найбільш резонансних моментів — вартість окремих матеріалів у кошторисі. За даними аналізу, ціни значно перевищували ринкові. Так, гумовий гранулят SBR кошторисом закладено по 250 грн за кілограм, тоді як середня ринкова ціна становить 13–19 грн. Покрівельний руберойд РКК-350Б включено по 159 грн за квадратний метр, що у кілька разів вище середніх пропозицій на профільних ринках (17–21 грн). Лише на окремих позиціях йдеться про можливе перевищення витрат більш ніж на 11 млн грн.

    Тендер став об’єктом уваги через масштаб фінансування та важливість будівництва укриттів для освітніх закладів столиці. У той час, коли потреба в укриттях залишається критичною, громадські організації закликають до ретельної перевірки документації та діяльності підрядника.

    Ситуація навколо будівництва укриття у школі №181 продовжує розвиватися, а від контролюючих органів очікують подальших рішень щодо законності проведених закупівель.

  • Київська лікарня №3 купила роботизовану систему за 90 млн, відхиливши дешевші пропозиції

    Київська лікарня №3 купила роботизовану систему за 90 млн, відхиливши дешевші пропозиції

    НП «Київська міська клінічна лікарня №3» 24 листопада уклала договір із ТОВ «Міамед» про закупівлю роботизованої хірургічної системи вартістю 90 млн грн. Відповідну інформацію оприлюднено у системі «Прозорро». Поставку обладнання мають здійснити до 25 грудня.

    Закупівля стосується ендоскопічної хірургічної системи Toumai MT-1000SE, виробленої компанією «Shanghai MicroPort MedBot (Group) Co., Ltd.» (Китай). Комплект включає консоль хірурга, платформу пацієнта, платформу візуалізації та програмне забезпечення. Передбачено резервне живлення для ключових модулів.

    Система працює в режимі управління хірургом і призначена для малоінвазивних втручань у галузях урології, гінекології, загальної, торакальної та дитячої хірургії. Оплату замовник здійснить протягом 15 робочих днів після постачання. Джерела фінансування — власні кошти лікарні (40 млн грн) та кошти місцевого бюджету (50 млн грн) за класифікацією «Багатопрофільна стаціонарна медична допомога населенню». Гарантійний термін — один рік.

    Попри участь трьох учасників, контракт дістався саме «Міамеду». Двоє конкурентів, що подали нижчі цінові пропозиції, були дискваліфіковані.
    ТОВ «Медфлай» пропонувало систему Mantra 2.0 за 82 млн грн, однак після технічної перевірки замовник встановив невідповідність вимозі щодо конструкції маніпуляторів — мовляв, інформація в документах була неправдивою.
    Ще одна компанія, ТОВ «Едж Медікал Юкрейн», пропонувала систему MP1000 за 85,7 млн грн. Її заявка не відповідала низці технічних параметрів: відсутні дані про застосування в дитячій хірургії, резервне живлення, функцію зменшення диму, педаль блокування тощо.

    ТОВ «Міамед» — столична компанія, якою володіє Іван Ковач із Закарпаття, а керує Людмила Мусієнко. Ковач також є співзасновником ужгородського стартапу «Сток Пульс», що входить до «Дія.Сіті», і має зв’язок із ТОВ «УжБезпека», оскільки як ФОП використовує той самий контактний номер.

    Раніше засновницею та директоркою «Міамеду» була киянка Тетяна Москаленко, а до неї — Катерина Яцина з Ужгорода. Остання володіє київським ТОВ «Центр хірургічних інновацій», є ФОПом та співзасновницею харківської ГО «Українська спілка інтраопераційних нейрофізіологів».

    З 2019 року «Міамед» отримав державних підрядів на 873,59 млн грн, що підтверджує стабільну присутність компанії на ринку держзакупівель медичного обладнання.

  • Чиновники Полтавської міськради привласнили понад 5 млн грн під виглядом закупівлі техніки для ЗСУ

    Чиновники Полтавської міськради привласнили понад 5 млн грн під виглядом закупівлі техніки для ЗСУ

    У Полтаві правоохоронці викрили схему привласнення понад 5,4 мільйона гривень бюджетних коштів, призначених для закупівлі обладнання для потреб територіального центру комплектування. Про це повідомив Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України.

    За даними слідства, організатором схеми виступив колишній директор одного з департаментів Полтавської міської ради. Він залучив головного спеціаліста з публічних закупівель та матеріально відповідальну особу, після чого учасники домовилися з директором приватної компанії, яка займається продажем комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення.

    У 2023 році посадовці міськради ініціювали закупівлю 70 супутникових телефонів із комплектуючими нібито для потреб Полтавського обласного ТЦК та СП. Формальним постачальником стала підконтрольна приватна фірма. Однак встановлено, що техніку придбали за значно завищеними цінами, унаслідок чого з місцевого бюджету незаконно вивели понад 5,4 млн грн.

    На підставі зібраних доказів колишньому керівнику департаменту, двом його підлеглим та директору приватного підприємства повідомлено про підозру. За інформацією Нацполіції, залежно від ролі кожного їхні дії кваліфіковано за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема за зловживання владою та службовим становищем, а також службове підроблення.

    Підозрюваним загрожує до шести років позбавлення волі. Слідчі наразі готують клопотання про обрання запобіжних заходів.

  • Енергоатом купує VIP-мінівени за 6,8 млн грн: що не так із закупівлею

    Енергоатом купує VIP-мінівени за 6,8 млн грн: що не так із закупівлею

    На тлі енергетичної кризи, необхідності скорочення витрат та постійних закликів до прозорості, одна з філій «Енергоатома» опинилася у центрі чергового скандалу. Філія «ВП “Управління справами”» провела закупівлю трьох мінівенів Hyundai Staria на загальну суму 6,81 млн грн, причому — без жодного конкурента на торгах.

    13 листопада на відкритих торгах не з’явилося жодного іншого учасника, тож «Енергоатом» автоматично уклав угоду з ТОВ «Олімп Мотор». Серед трьох замовлених авто — одна позиція викликала особливий резонанс: чорний повнопривідний Hyundai Staria 7-Top + пакет Bronze вартістю 2,61 млн грн.

    Це — фактично VIP-шатл: дизель 177 к.с., камери кругового огляду, мультимедіа BOSE на 11 динаміків із сабвуфером, підігріви, преміальна LED-оптика, багатокольорова підсвітка салону та розширений пакет електронних систем безпеки.
    Пакет Bronze додає ще більше «розкоші»: шкіра Nappa, литі диски із спеціальним покриттям, хром-деталі та додаткові елементи декору.

    Вибір саме топової комплектації в момент, коли галузь потребує економії на всіх рівнях, виглядає щонайменше дисонансно. Закупівля без конкуренції — класичний ризик завищення ціни, відсутності контролю та можливого лобіювання постачальника.

    Купівля люксових мінівенів для «управління справами» державної компанії, яка оперує критичною інфраструктурою, ставить питання про доцільність і пріоритети витрат. На думку експертів, такі витрати складно виправдати, коли енергетика постійно під тиском загроз і дефіциту бюджету.

    Окрему увагу привертає норма у договорі: якщо покупець («Енергоатом») затримує оплату — жодних штрафів чи пені для нього не передбачено. Це створює надмірно комфортні та незвично «м’які» умови для компанії-замовника, а для постачальника — виключно зручні та безризикові. Подібна конструкція нетипова для публічних закупівель і виглядає підозріло.

    Цей епізод вписується у довгу низку питань до «Енергоатома»: вибір постачальників, формальність конкуренції, підозрілі умови договорів та відсутність стратегічної економії. Закупівлі на мільйони гривень у VIP-комплектаціях — чергове свідчення того, що неефективність і внутрішні зловживання можуть відбуватися навіть на дрібних тендерах, не кажучи вже про масштабні проєкти.

    Поки держава економить, а громадяни живуть в умовах енергетичної напруги, питання про доцільність таких закупівель виглядають більш ніж виправданими.

  • Мінівени Hyundai Staria для Енергоатома: закупівля без торгів

    Мінівени Hyundai Staria для Енергоатома: закупівля без торгів

    Філія «ВП «Управління справами» АТ «НАЕК «Енергоатом» 13 листопада замовила у ТОВ «Олімп Мотор» три мінівени Hyundai Staria 2025 року випуску на загальну суму 6,81 млн гривень. Закупівля відбулась без конкуренції, оскільки на тендер ніхто більше не подав пропозицій.

    Найдорожчим виявився чорний повнопривідний мінівен у комплектації 7-Top із додатковим пакетом опцій Bronze вартістю 2,61 млн грн. Автомобіль оснащений дизельним двигуном 2,2 л потужністю 177 к.с., автоматичною коробкою передач, фронтальними та боковими подушками безпеки, системою стабілізації, відеомоніторингом «сліпих зон», камерами кругового огляду, підігрівом керма та сидінь, клімат-контролем, багатокольоровою підсвіткою салону та аудіосистемою BOSE на 11 динаміків.

    Ще один чорний мінівен 9-Business Plus обійшовся в 2,22 млн грн, а сірий передньопривідний мінівен 9-Business – у 1,98 млн грн. За даними сайту дилера, ціни на відповідні комплектації трохи перевищують договірні суми «Енергоатома».

    ТОВ «Олімп Мотор» належить київському ТОВ «Хепі Авто», власниками якого є Ірина Гінжул, Валерія Озова та Володимир Шепель. Саме Шепель є директором компанії-переможця.

    Закупівля без конкуренції викликає питання щодо прозорості використання бюджетних коштів, особливо на тлі минулих корупційних розслідувань, пов’язаних з Енергоатомом.

  • «Енергоатом» закуповував товари для окупованої ЗАЕС: Антикорупційний центр «Межа» оприлюднив дані про багатомільйонні витрати

    «Енергоатом» закуповував товари для окупованої ЗАЕС: Антикорупційний центр «Межа» оприлюднив дані про багатомільйонні витрати

    Голова Антикорупційного центру «Межа» Мартина Богуславець заявила, що з 15 березня до 25 серпня 2022 року державна компанія «Енергоатом» здійснювала закупівлі для Запорізької атомної електростанції, яка вже перебувала під повним контролем російських окупантів.

    Про ці факти вона повідомила після засідання Тимчасової слідчої комісії з питань економічної безпеки, наголосивши, що йдеться про значні суми державних коштів, спрямованих на забезпечення роботи захопленої станції.

    За словами Богуславець, у зазначений період «Енергоатом» продовжував укладати контракти на постачання для ЗАЕС широкого спектру товарів і послуг. Загальна сума окремих закупівель сягала сотень мільйонів гривень.

    Зокрема:

    – близько 210 млн грн спрямували на харчування персоналу станції;
    – проводилися закупівлі господарських товарів — рукавичок, взуття, інструментів, обладнання;
    – витрачалися державні кошти навіть на корм для риб, яких утримують на території атомної станції.

    Богуславець наголосила, що подібні витрати в умовах окупації виглядають щонайменше абсурдними, адже фактично український бюджет забезпечував потреби об’єкта, який росіяни використовують у власних інтересах.

    «Мільйони йшли на корм для риб на окупованій ЗАЕС, мільйони. Офіс Президента так і не зробив висновків за тиждень і не дав вказівок своїм ручним правоохоронним органам і премʼєру не зневажати нас ще більше», — заявила вона.

    В електронній системі Prozzoro й зараз доступна інформація про один із таких тендерів — закупівлю послуг харчування на суму 210 млн грн, що підтверджує частину озвучених даних.

    Після оприлюднення нових подробиць громадські організації очікують реакції правоохоронних органів та офіційних пояснень від уряду й керівництва «Енергоатому».