Хрещатик

Позначка: заборони

  • Яке свято 11 січня і чому цей день вважається нещасливим

    Яке свято 11 січня і чому цей день вважається нещасливим

    11 січня має суперечливу репутацію в українській традиції. З одного боку, цей день здавна вважався небезпечним і навіть нещасливим, з іншого — він наповнений важливими світськими, релігійними та символічними подіями.

    У світі цього дня увага прикута до кіноіндустрії. 11 січня 2026 року відбудеться вручення премії «Золотий глобус», однієї з найпрестижніших нагород у сфері кіно і телебачення. Церемонію традиційно дивляться мільйони глядачів по всій планеті, адже вона відкриває головний нагородний сезон у Голлівуді.

    Крім того, 11 січня у світі відзначають Міжнародний день «дякую». Це символічна дата, яка нагадує про важливість простих слів подяки у спілкуванні між людьми. Також на цю дату припадають День молока, День рівності колег, День дружніх секретів, День шкоди від сигарет і День обізнаності про хворобу Педжета.

    В Україні 11 січня не має статусу державного чи офіційного свята, однак цей день пов’язаний з іменами відомих українців. Саме цього дня народилися композитор Рейнгольд Глієр, діяч Української греко-католицької церкви Йосип Кладочний, головнокомандувач УПА Василь Кук, біатлоністка Тетяна Водоп’янова та композитор Ігор Гайденко.

    За церковною традицією Православної церкви України, яка нині живе за новим стилем, 11 січня вшановують преподобного Феодосія Великого — одного з засновників християнського чернецтва. Йому моляться про мир у родині, здоров’я дітей і підтримку для літніх людей. За старим церковним календарем цього дня раніше згадували 14 тисяч вифлеємських немовлят, убитих за наказом царя Ірода.

    У народній традиції 11 січня вважався небезпечним. Після завершення Святок, за віруваннями, по землі нібито ходить нечиста сила, тому люди намагалися не виходити з дому, особливо після заходу сонця. У цей день було прийнято пекти пироги з цибулею як оберіг від зла. Народні прикмети говорять, що хмари, які пливуть проти вітру, віщують сильну негоду, північний вітер — посилення морозу, а різке похолодання — пізню і холодну весну.

    З цим днем також пов’язано чимало заборон. 11 січня не радять позичати гроші чи особисті речі, щоб не накликати фінансові проблеми. Варто уникати роботи з гострими та гарячими предметами через підвищений ризик травм, а також не ділитися планами на майбутнє. З огляду на церковне значення дати, заборонено ображати дітей та людей похилого віку.

  • Народні прикмети і заборони 4 січня: чого остерігалися наші предки

    Народні прикмети і заборони 4 січня: чого остерігалися наші предки

    Дата 4 січня здавна мала неоднозначну репутацію. За народними віруваннями, на початку року землею нібито блукає нечисть, тому цей день вважався небезпечним для повсякденних справ. Водночас у церковному та міжнародному календарях є кілька приводів для молитви й символічного вшанування. Про те, яке сьогодні свято, які традиції існують та що не рекомендується робити — читайте далі.

    За новим церковним календарем 4 січня православні віряни відзначають Собор 70-ти апостолів. Також цього дня вшановують пам’ять преподобного Ахіли Києво-Печерського та преподобномученика Зосими. У молитвах до апостолів просять захисту від зла, зміцнення віри та позбавлення від згубних звичок. За старим стилем, який Православна церква України не використовує з 2023 року, на цю дату припадало вшанування великомучениці Анастасії Сербської.

    На міжнародному рівні 4 січня відзначається День Ньютона. Саме цього дня народився видатний фізик Ісаак Ньютон, чиї відкриття — закон всесвітнього тяжіння, три закони руху та теорія світла — стали фундаментом сучасної науки. Окрім цього, у світі сьогодні відзначають Всесвітній день шрифту Брайля — системи письма для незрячих людей, яка дозволяє читати текст за допомогою дотику.

    Також 4 січня у світі неофіційно згадують День гіпнозу, День хіт-парадів, День кошика квітів, День дрібниць і День фундука.

    В Україні офіційних державних свят цього дня немає, тож це звичайна неділя. Водночас 4 січня народилися відомі українці, серед яких артист балету Геннадій Баукін, мовознавець Павло Житецький, футболіст Григорій Ярмаш та начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов.

    За народними віруваннями, 4 січня уважно стежили за погодою. Мокрий сніг вважали передвісником теплого січня, сухий — тривалих морозів. Помаранчеве небо перед заходом сонця обіцяло сильний вітер, рух хмар проти вітру — рясний снігопад, а відсутність зірок уночі — швидку відлигу.

    Традиції дня пов’язані з вшануванням святого Зосими, якого вважали покровителем пасічників. Тому на стіл ставили страви з медом — на здоров’я та добрий приплід бджіл. Також існувала традиція вигнання нечисті: господар обходив дім за годинниковою стрілкою з іконою та молитвою. Для залучення благополуччя радили погодувати бездомних тварин і наповнити годівниці для птахів. Жінки цього дня займалися рукоділлям, зокрема вишивали рушники на майбутнє весілля або народження дитини.

    Водночас 4 січня вважалося небажаним для важливих рішень. У народі вірили, що цього дня не варто починати нові справи, робити великі покупки, укладати угоди, змінювати місце проживання чи працевлаштовуватися. Під забороною були сварки, заздрість, осуд інших і надмірна жалість. Також не радили лаятися та згадувати нечисту силу вголос, аби не накликати біду.

  • Яке свято відзначають 3 січня і чому цей день вважали небезпечним

    Яке свято відзначають 3 січня і чому цей день вважали небезпечним

    У давнину 3 січня вважалося не надто благополучною датою, тому в народній традиції цей день часто називали небезпечним або нещасливим. Водночас 3 січня має й святкові приводи, а віруючі люди цього дня звертаються з молитвами про зцілення від важких хвороб.

    В Україні 3 січня не є офіційним державним святом. Проте для багатьох українців день минає у спокійному ритмі, адже цього року дата припадає на суботу. Цього дня народилися відомі українці, серед яких художник Іван Селезньов, композитор Борис Лятошинський, військовий УПА Омелян Польовий, літературознавець Анатолій Погрібний, правозахисник Ярослав Лесів і спортивний журналіст Валентин Щербачов.

    За церковним календарем 3 січня вшановують мученика Гордія Каппадокійського та біблійного пророка Малахія. У давніші часи, за старим стилем, цього дня згадували мученицю Іуаланію та митрополита Петра Київського. Святий Гордій вважається покровителем людей, які страждають на важкі захворювання, особливо на епілепсію, тому віряни моляться цього дня про зцілення для себе та своїх близьких.

    У світі 3 січня відзначають кілька незвичних свят. Одне з них — День народження соломинки для пиття, винаходу, який суттєво вплинув на культуру споживання напоїв. Любителі літератури святкують День Толкіна, адже саме 3 січня народився письменник, який створив легендарний світ «Володаря перснів» і заклав основи жанру епічного фентезі. Також цього дня у світі згадують такі неофіційні події, як День жіночого року, День вишні в шоколаді, День душевного здоров’я та Фестиваль сну.

    Окрім Джона Толкіна, 3 січня народилися й інші всесвітньо відомі особистості, зокрема оратор і філософ Цицерон, британський політик Клемент Еттлі, художник Август Маке, кінорежисер Серджо Леоне, актор Мел Гібсон, автогонщик Міхаель Шумахер та екоактивістка Грета Тунберг.

    У народі 3 січня супроводжувалося численними прикметами. Вважалося, що рясний сніг цього дня обіцяє добрий врожай пшениці восени, червонувате сонце віщує сильну хуртовину, тонкий лід на річках — ранню весну, а ворони, які сидять високо на деревах, — холодний січень.

    За народними віруваннями, цей день був небезпечним через нібито активність нечистої сили. Тому люди намагалися без потреби не виходити з дому, уникати сварок і бути добрішими до близьких. Існував також звичай відвідувати лазню або приймати водні процедури, щоб зміцнити здоров’я.

    Водночас 3 січня має і свої заборони. Не радили довіряти незнайомцям, впускати їх до оселі або приймати від них частування, щоб не накликати біду. Під забороною були образи, осуд оточуючих, заздрість і порівняння себе з іншими. Також вважалося небезпечним хвалитися своїми здобутками — за повір’ями, святий Гордій міг «забрати» все нажите у хвальків.

  • Що святкують 31 грудня і які традиції цього дня збереглися в Україні

    Що святкують 31 грудня і які традиції цього дня збереглися в Україні

    31 грудня — останній день у році, який із давніх часів вважався особливим і навіть містичним. У різних народів світу ця дата асоціювалася з підбиттям підсумків, очищенням думок і надією на здійснення бажань у новому році. В Україні цей день поєднує в собі народні, церковні та сучасні традиції.

    Яке сьогодні свято у світі

    У багатьох країнах світу 31 грудня присвячують прощанню з роком, що минає. Люди аналізують події 2025 року, проводять час із родиною, будують плани та загадують бажання. Опівночі настане Новий рік 2026.

    Також цього дня відзначають кілька неофіційних міжнародних дат, серед яких День ухвалення рішень, День дванадцяти виноградин, День шампанського та День медитації заради миру.

    Яке сьогодні свято в Україні

    В українській традиції 31 грудня відомий як Щедрий вечір. Це не державне, а народне й історичне свято, яке має глибоке коріння. У цей вечір прийнято готувати щедру кутю, ходити щедрувати та вбиратися в образи міфологічних персонажів — діда, баби, кози.

    Щедрий вечір вважається символом достатку, радості та єдності громади. Саме тому здавна вважалося важливим зустріти цей день у доброму настрої.

    Яке сьогодні свято церковне

    За новим церковним календарем 31 грудня вшановують святу мученицю Меланію Римлянку, а також митрополита Петра Могилу — одного з найвизначніших українських церковних діячів, який зробив значний внесок у розвиток освіти та православної традиції.

    За старим стилем цього дня згадують патріарха Модеста Єрусалимського.

    Яке сьогодні свято за народними традиціями

    У народі 31 грудня пов’язували з передбаченням погоди та майбутнього року. Вважалося, що:

    якою буде погода цього дня, таким буде січень;
    чим сильніші морози наприкінці року, тим холоднішою буде решта зими;
    крижані візерунки на вікнах віщують хуртовини;
    ясне зоряне небо вночі обіцяє рясні снігопади.

    Також слов’яни відзначали свято Маланки та Василя, вважаючи їх подружжям. На стіл ставили кутю, м’ясні страви, кров’янку, вареники, пироги й хліб. Молодь щедрувала до світанку, а дівчата ворожили на кохання та долю.

    Що не можна робити сьогодні

    У народних віруваннях вважалося небажаним переносити негатив у новий рік. Тому 31 грудня не радили сваритися, з’ясовувати стосунки чи плекати погані думки. Навпаки, день варто провести в мирі, попросити вибачення у тих, з ким були непорозуміння.

    Також не рекомендували носити брудний або зношений одяг, користуватися тріснутим посудом чи позичати гроші. Вірили, що такі дії можуть принести фінансові труднощі та негаразди в наступному році.

  • Степанів день 27 грудня: традиції, прикмети та народні заборони

    Степанів день 27 грудня: традиції, прикмети та народні заборони

    27 грудня за новим церковним календарем в Українській православній церкві вшановують пам’ять святого апостола, архідиякона і первомученика Стефана. З цією датою пов’язані давні народні звичаї, прикмети та заборони, за якими здавна судили про погоду й добробут у майбутньому році.

    Святий Стефан вважається першим християнським мучеником. Він жив у I столітті в Єрусалимі та був одним із семи дияконів, покликаних опікуватися бідними й нужденними. Згодом Стефан став архідияконом і відкрито проповідував християнську віру. За це його звинуватили у хулі на пророка Мойсея та привели на суд. Під час судового розгляду Стефан виголосив проповідь і засвідчив, що бачить відкрите небо та Ісуса Христа. Після цього його побили камінням, і він загинув мученицькою смертю.

    За старим, юліанським календарем, пам’ять святого Стефана відзначається 9 січня. Водночас 27 грудня за старим стилем церква згадує великомучеників Філімона, Аполлонія, Аріана і Феотиха.

    У молитвах цього дня віряни звертаються до святого Стефана з проханнями про зміцнення віри, душевний спокій, здоров’я рідних та добробут у домі. У народній традиції його вважають покровителем домашньої худоби, особливо коней. День у народі відомий як Степанів.

    За звичаєм на Степанів день пекли медові пряники. Відмовлятися від частування вважалося поганою прикметою, адже вірили, що це може накликати невдачі на цілий рік. Також побутував обряд «на достаток»: у гарну коробку клали велику купюру, ставили її на видному місці й не витрачали до наступного року, вірячи, що це принесе фінансову стабільність.

    Церква, як і в інші дні, не схвалює сварки, лихослів’я, заздрощі, плітки та помсту. Гріхом вважається лінь і відмова в допомозі людям або тваринам. Оскільки тривають Святки, за народними уявленнями не радили займатися важкою фізичною працею. Також цього дня не викидали хлібні крихти, бо вірили, що разом із ними з дому може піти матеріальний добробут.

    Із 27 грудням пов’язували й погодні прикмети. Іній зранку віщував сніг, теплий день — спекотне літо, снігопад обіцяв багатий урожай грибів і ягід. Якщо ворони сиділи на верхівках дерев, чекали затяжного холоду, а туман вважали провісником відлиги. Найсприятливішою ознакою вважався міцний мороз і ясна погода — це обіцяло врожайний рік і спокійне літо без різких змін погоди.

  • Свято Різдва 25 грудня: головні заборони та народні традиції святкування

    Свято Різдва 25 грудня: головні заборони та народні традиції святкування

    Різдво Христове – одне з найшанованіших свят для українців, яке наповнене глибоким духовним змістом та родинним теплом. У цей день віряни згадують народження Ісуса Христа та прагнуть провести його у спокої, злагоді й добрих думках.

    В Україні Різдво святкують 25 грудня за новим церковним календарем. Це свято символізує надію, світло та оновлення, а його традиції й застереження передаються з покоління в покоління.

    Наші предки вірили, що поведінка людини на Різдво впливає на весь наступний рік. Тому дотримувалися певних правил, щоб не накликати негаразди, сварки чи нестатки.

    Головні заборони на Різдво включають:

    • не сваритися і не лаятися, уникати поганих слів, щоб не притягнути конфлікти;

    • не займатися хатньою працею, прибиранням, пранням, шиттям або важкою фізичною роботою, присвячуючи день молитві та родині;

    • не відмовляти в допомозі тим, хто її потребує, адже свято асоціюється з милосердям і щедрістю;

    • уникати скупості, бо жадібність у святковий день могла призвести до фінансових труднощів;

    • не позичати гроші, щоб не втратити удачу та достаток;

    • уникати смутку й сліз, адже Різдво – це свято радості та надії на краще майбутнє.

    Дотримання цих народних традицій допомагає створити атмосферу свята, внутрішньої гармонії та родинного тепла.

  • Яке свято сьогодні, 22 грудня, і що не можна робити цього дня

    Яке свято сьогодні, 22 грудня, і що не можна робити цього дня

    22 грудня має особливе значення для українців. Цього дня поєднуються професійні, церковні та народні традиції. Свято присвячене людям, без яких неможливе повсякденне життя країни, а також має глибокий духовний і символічний зміст.

    Яке сьогодні церковне свято

    За новим церковним календарем 22 грудня вшановують святу мученицю Анастасію Римську. Вона загинула за відданість християнській вірі та вважається заступницею жінок, особливо матерів і породіль. До неї звертаються з молитвами про здоров’я дітей, сімейне благополуччя та душевний спокій.

    За старим стилем цього дня відзначають Зачаття Пресвятої Богородиці святою Анною.

    Яке сьогодні свято в Україні

    В Україні 22 грудня відзначають День енергетика. Свято було запроваджене у 1993 році, однак під час повномасштабної війни його значення стало особливо відчутним. Саме енергетики відновлюють електропостачання після російських атак на інфраструктуру, часто працюючи в надзвичайно небезпечних умовах.

    У цей день заведено дякувати працівникам електростанцій, інженерам, ремонтним бригадам та всім, хто забезпечує країну світлом. Також проводяться пам’ятні заходи на честь енергетиків, які загинули під час виконання службових обов’язків.

    Крім того, 22 грудня в Україні відзначають День працівника дипломатичної служби. В умовах війни роль дипломатів стала ключовою — саме вони відстоюють інтереси України на міжнародній арені та працюють над посиленням підтримки з боку партнерів.

    Яке сьогодні свято у світі

    У світі 22 грудня відзначають День невисоких людей. Ця дата покликана привернути увагу до проблем дискримінації та стереотипів, з якими стикаються люди невисокого зросту.

    Також у різних країнах сьогодні святкують День матері в Індонезії, День математики в Індії, День вчителя на Кубі, День фінікового хліба у США та День збройних сил у В’єтнамі.

    Яке сьогодні свято за народними віруваннями

    Народні прикмети цього дня здебільшого пов’язані з прогнозом погоди. Вважалося, що ясне небо віщує швидке похолодання, похмура погода — теплий Новий рік, а дощ або сніг — часті опади в січні. Відлига, за повір’ями, обіцяє мокрий сніг у найближчому майбутньому.

    Свята Анастасія в народі вважалася покровителькою жінок. День вважали сприятливим для хатніх справ, прибирання, прання, приготування їжі та рукоділля. Матері часто вишивали обереги для дітей.

    Що не можна робити сьогодні

    22 грудня не радять сваритися, лінуватися, заздрити чи порушувати обіцянки. Вважалося, що невдалим цей день є для татуювань і пірсингу — рани довго загоюються. Також не рекомендували йти на риболовлю, адже, за прикметами, улову не буде.

  • Яке свято відзначають 13 грудня та яких заборон дотримувалися предки

    Яке свято відзначають 13 грудня та яких заборон дотримувалися предки

    Сьогодні православна церква вшановує пам’ять п’ятьох мучеників — Євстратія, Євгенія, Авксентія, Ореста та Мардарія. Ці святі постраждали за віру в Ісуса Христа в період жорстоких гонінь на християн за часів правління римського імператора Діоклетіана наприкінці III — на початку IV століття.

    У ті роки багато християн були змушені приховувати свою віру, однак ці п’ятеро відкрито виступили на її захист. Євстратій був високопоставленим чиновником — міським префектом і архіварієм провінції. Спочатку він таємно сповідував християнство, але згодом публічно визнав свою віру, за що був засуджений.

    Авксентій, священник арабійської церкви, одним із перших зазнав переслідувань і був страчений. Воїн Євгеній, близький товариш Євстратія, переніс тяжкі катування — йому відрубали руки й ноги, після чого він загинув мученицькою смертю. Простолюдин Мардарій, вражений стійкістю інших, також відкрито визнав себе християнином і був закатований. Молодого воїна Ореста засудили до спалення на розпеченій решітці, але він прийняв смерть із молитвою, не зрікшись віри.

    У православній традиції цих мучеників вважають символом незламної духовної сили, мужності та вірності Богові. У день їхньої пам’яті віряни моляться про внутрішній спокій, стійкість у випробуваннях і силу духу.

    Народні прикмети на 13 грудня також мали особливе значення. Вважалося, що морозний і сухий день віщує сувору, але сніжну зиму. Туман або ожеледь обіцяли тривалі холоди, а напрямок вітру визначав характер зими: північний — до морозів і заметілей, південний — до м’якших температур і відлиг.

    Цього дня існували й заборони. Не радили підмітати чи мити підлогу, щоб не «вимести» з дому достаток. Не залишали віник біля порога та уникали сварок, адже вірили, що порушення миру може накликати негаразди.

    Натомість 13 грудня вважався сприятливим для молитви та духовного очищення. Віряни зверталися до святих мучеників із проханням про підтримку, мужність і благословення на праведний шлях.

  • Свято 10 листопада: історія, традиції та заборони дня

    Свято 10 листопада: історія, традиції та заборони дня

    Сьогодні православні та греко-католицькі християни вшановують пам’ять святих апостолів Ераста, Олімпа і Родіона — учнів апостола Павла, які поширювали християнське вчення у різних регіонах Римської імперії.

    Апостол Ераст згадується у Посланнях апостола Павла як скарбник Коринфа, який відповідав за господарські справи громади. Він супроводжував Павла у місіонерських подорожах, проповідував у Ахайї та Македонії, де завершив свій земний шлях після довгих років служіння.

    Святий Олімп, згаданий у Посланні до Римлян, був відданим учнем апостолів і допомагав християнським громадам у Римі під час гонінь. За переказами, він загинув мученицькою смертю за віру в часи правління імператора Нерона.

    Родіон, якого також називали Геразином, був близьким учнем апостола Павла і одним із тих, хто розповсюджував християнство серед язичників. Його життя стало прикладом мужності, стійкості у вірі та самопожертви.

    Традиційно цей день вважається спокійним і сприятливим для збереження миру в родині. Люди намагалися уникати сварок, гучних робіт і метушні, натомість приділяли увагу молитві, прибиранню та домашньому затишку.

    Що не можна робити 10 листопада:

    • Починати важкі справи чи ремонти — день не сприяє фізичним навантаженням.

    • Давати гроші або речі в борг — вважалося, що віддача буде важкою або не відбудеться.

    • Конфліктувати чи лаятися — сварки цього дня можуть призвести до розладу в сім’ї.

    Народні прикмети на 10 листопада:

    • Тепло на вулиці — зима буде м’якою.

    • Похмуре ранкове небо — до сніжної зими.

    • Іній на деревах — до морозів.

    • Павутиння в повітрі — до відлиги.

    • Якщо випав перший сніг — весна буде ранньою.

    Цей день нагадує про важливість внутрішнього спокою, терпіння та віри, що допомагає зберегти гармонію в житті навіть у складні часи.

  • Свято 8 листопада: що не можна робити сьогодні і які прикмети віщують зиму

    Свято 8 листопада: що не можна робити сьогодні і які прикмети віщують зиму

    8 листопада за новим стилем православні українці відзначають одне з найбільш шанованих християнських свят — Собор Архістратига Михаїла та інших небесних сил безтілесних. За старим юліанським календарем ця дата припадає на 21 листопада.

    Архістратиг Михаїл у Святому Письмі названий “вождем воїнства Господнього” та головним борцем із силами зла. Саме він очолює небесне військо й вважається захисником людей, заступником та провідником Божої справедливості. Цього дня церква вшановує не лише його, а й інших архангелів: Гавриїла, Рафаїла, Селафіїла, Уріїла, Єгудиїла, Варахіїла та Єреміїла.

    Ім’я Михаїл із давньоєврейської перекладається як “Хто як Бог?”, тобто — ніхто не рівний Всевишньому. Слово “ангел” означає “вісник”, а “архі” — вищий ступінь служіння. Звідси й титул “архістратиг” — головнокомандувач небесним військом. На іконах Михаїл зображений у воїнських обладунках, із мечем чи списом, яким перемагає диявола.

    В Україні архангел Михаїл має особливу шану. Його ім’ям названо сотні храмів, а у Києві саме він є небесним покровителем міста. Михайлівський Золотоверхий монастир, герб столиці із зображенням архістратига та скульптура на Майдані Незалежності — символічні нагадування про його присутність в історії та духовному житті країни.

    За старим стилем 8 листопада вшановують також священномученика Димитрія Солунського — учня апостола Павла, чудотворця і заступника воїнів. Попри перехід ПЦУ на новоюліанський календар, парафії та громади в Україні мають право самостійно обирати, за яким стилем жити літургійним життям.

    За народною традицією на Михайла моляться про справедливість, зцілення та допомогу у складних справах. Вважається, що цього дня особливо сильними є молитви людей у судових процесах чи життєвих випробуваннях. Свято також знаменує завершення польових робіт, тому здавна українці накривали багатий стіл, запрошували гостей і вірили: чим більше друзів завітає — тим міцнішою буде підтримка увесь рік.

    Серед побутових традицій — похід у лазню або купання як символ духовного очищення перед зимою. Також цей день вважається сприятливим для весілля: шлюб, укладений на Михайла, вважають благословенним.

    Водночас існують і заборони. У цей день не можна сваритися, гніватися, заздрити, скаржитися чи бажати комусь зла. Не рекомендується братися за важку працю, особливо — користуватися гострими інструментами: сокирами, ножами, пилками. За народним повір’ям, рани, отримані цього дня, довго загоюються, тож хліб навіть не різали — його ламали руками.

    Щодо погоди, народні прикмети говорять: від Михайла справжня зима вже поруч. Наші предки уважно стежили за знаками природи:

    іній вранці — до суворих зимових морозів,
    туман — до відлиги,
    мокрий сніг — до щедрих весняних дощів,
    червона вранішня зоря — до довгих холодів.

    За стародавніми віруваннями, якщо цього дня падає сніг — то й на Великдень буде сніжно. У народі кажуть: “Михаїл на білому коні зиму привіз”.