Хрещатик

Позначка: заборони

  • Свято 18 березня: прикмети, заборони та що обіцяє погода

    Свято 18 березня: прикмети, заборони та що обіцяє погода

    18 березня віряни Православної церкви України за новим церковним календарем вшановують пам’ять святителя Кирила, архієпископа Єрусалимського — одного з найвідоміших богословів раннього християнства. Цей день у народі супроводжується особливими традиціями, прикметами та заборонами.

    Цього дня згадують святителя Кирила Єрусалимського, який жив у IV столітті та прославився як захисник християнської віри. Він обрав чернечий шлях, а згодом став архієпископом Єрусалима.

    Святитель відомий не лише своїми богословськими працями, а й милосердям. Під час голоду в Єрусалимі він роздав усе своє майно нужденним, забезпечуючи людей їжею. Також Кирило активно виступав проти аріанства — вчення, яке заперечувало рівність Бога-Отця і Бога-Сина.

    Через свою позицію він зазнав переслідувань і тричі був засланий. Лише за правління імператора Феодосія Великого зміг остаточно повернутися на свою кафедру.

    Крім нього, 18 березня також згадують мучеників Трофима та Євкарпія, преподобного Аніна та благовірного мученика Едуарда, короля Англії.

    За юліанським календарем цього дня вшановують священномученика Конона Мандонського.

    У цей день віряни моляться до святителя Кирила, просять здоров’я, зцілення від хвороб і допомоги у життєвих справах.

    У народі день називають Кирилів і вважають сприятливим для початку лікування — вірять, що воно буде успішним. Також рекомендують зайнятися домашніми справами, навести лад у домі та підготуватися до весняних робіт.

    Водночас існують і певні заборони. Не радять сваритися, заздрити, обговорювати інших або відмовляти в допомозі. У період Великого посту важливо стежити не лише за харчуванням, а й за поведінкою та думками.

    За народними повір’ями, цього дня не варто:
    позичати гроші або давати в борг — це може призвести до фінансових проблем;
    носити чужі речі — щоб не перейняти чужі негаразди;
    обговорювати інших за столом — це вважається поганою прикметою;
    користуватися чужим посудом — щоб уникнути хвороб.

    За погодою та природними явищами цього дня наші предки визначали, якою буде весна та врожай:

    якщо на ліщині з’явилися сережки — сильних морозів більше не буде;
    мошкара або комарі в повітрі — до врожайного літа;
    зацвіла мати-й-мачуха — незабаром потепліє;
    прилетіли лебеді — холодів уже не буде.

    Втім, у народі застерігають: «На Кирила і спереду, і ззаду — зима», що означає можливість повернення холодів навіть після потепління.

  • Прощена неділя 22 лютого: традиції, заборони та прикмети

    Прощена неділя 22 лютого: традиції, заборони та прикмети

    Сьогодні за новим церковним календарем православні віряни вшановують пам’ять мучеників Апамейських — Маврикія та 70 воїнів, які постраждали за християнську віру у IV столітті. Цього року на цю дату також припадає Сиропусна, або Прощена неділя — особливий день напередодні Великого посту, коли прийнято просити пробачення та примирятися з ближніми.

    Православне свято за новим стилем

    Святий Маврикій жив на межі III–IV століть у сирійському місті Апамея. Він був воєначальником і таємно сповідував християнство. Під час гонінь на християн його разом із сином викликали на суд і вимагали зректися віри. Маврикій відмовився, як і 70 воїнів, які підтримали свого командира.

    За церковним переданням, мучеників піддали жорстоким тортурам, а згодом залишили на болоті, прирікши на тяжкі страждання. Після смерті їх поховали з почестями. Частки мощей святих нині зберігаються на Кіпрі.

    Також цього дня вшановують священномученика Папія, єпископа Іерапольського, преподобних Фаласія, Лімнія і Варадата, а також преподобного Афанасія, сповідника.

    Прощена неділя та початок Великого посту

    Цьогоріч 22 лютого припадає на Сиропусну неділю — останній день перед Великим постом. У цей день згадують вигнання Адама з раю та звертаються один до одного зі словами пробачення. Традиція примирення має глибокий духовний зміст: віряни прагнуть очистити душу від образ і вступити у піст із чистим серцем.

    Великий піст розпочинається вже наступного дня та триватиме до Великодня.

    Церковне свято за старим стилем

    За юліанським календарем цього дня вшановують мученика Никифора Антіохійського.

    Традиції та заборони дня

    У день пам’яті мучеників віряни моляться про силу духу, терпіння, здоров’я та благополуччя родини. Прощена неділя закликає до примирення з усіма, з ким були конфлікти. Вважається, що прощення полегшує душу та сприяє духовному оновленню.

    У народі 22 лютого називали Маврикіїв день. Колись господарі готувалися до весняних польових робіт — навіть узимку вивозили на поля добрива. День вважається сприятливим для прибирання оселі та наведення порядку.

    Церква застерігає від лихослів’я, пліток, заздрості, жадібності та відмови в допомозі нужденним. За народними повір’ями, цього дня не рекомендують шити, в’язати чи розпочинати важливі фінансові справи.

    Народні прикмети 22 лютого

    За погодою цього дня визначали, якими будуть наступні пори року:

    • холодна погода — до дощового літа;

    • сонячний день — до теплого року;

    • суха погода — до погожої осені;

    • хуртовина — до затяжної весни;

    • високі кучеві хмари — до ясних днів найближчим часом.

    Особливо доброю прикметою вважається ранній приліт граків — це означає, що зима невдовзі відступить.

  • Свято 21 лютого: що можна і не можна робити в цей день

    Свято 21 лютого: що можна і не можна робити в цей день

    21 лютого в Україні та світі відзначають Міжнародний день рідної мови. Водночас за новим церковним календарем цього дня вшановують пустельника Тимофія Олімпійського, святителя Євстахія Антіохійського та Козельщанську ікону Божої Матері. У народі дата пов’язана з прикметами про весну та забороною працювати з рослинами.

    Міжнародний день рідної мови

    Свято було запроваджене рішенням ЮНЕСКО у 1999 році для підтримки мовної різноманітності та багатомовності у світі. В Україні цей день традиційно супроводжується освітніми заходами, конкурсами, лекціями та культурними ініціативами.

    Для більшості громадян України рідною є українська мова, однак у країні проживають представники багатьох національних спільнот — кримські татари, євреї, поляки, роми та інші народи, кожен із яких має власну мовну та культурну традицію.

    Окрім цього, 21 лютого у світі відзначають Міжнародний день екскурсовода. Також існують менш відомі тематичні дати — День комбучі, День панголіна, День булочок з повидлом і День захисту ведмедів.

    Церковне свято 21 лютого

    За новоюліанським календарем Православної церкви України цього дня вшановують Тимофія Олімпійського та святителя Євстахія Антіохійського. Окремо у храмах згадують Козельщанську ікону Божої Матері, яка походить із Полтавщини та вважається чудотворною.

    У старому церковному календарі 21 лютого було днем пам’яті мученика Феодора Стратилата, якого традиційно вважають покровителем воїнів.

    Народні прикмети і заборони

    У народній традиції ця дата пов’язана з очікуванням весни. Вважалося, що якщо цього дня гримить грім — рік буде врожайним для худоби, а якщо зяблик починає співати — весна прийде рано. Танення криги на річках сприймали як сигнал до підготовки розсади.

    День вважався сприятливим для великого прибирання, прання та позбавлення від старих речей. За повір’ям, якщо 21 лютого винести з дому зламані та непотрібні предмети, це принесе щастя.

    Водночас існували й застереження. У цей день не рекомендували працювати з рослинами та сіяти розсаду, оскільки вважалося, що це може зашкодити врожаю. Також небажаними вважалися далекі подорожі, риболовля та зловживання алкоголем.

    Таким чином, 21 лютого поєднує у собі як сучасне міжнародне свято, так і церковні та народні традиції.

  • Свята і прикмети 9 лютого: чому день вважали небезпечним

    Свята і прикмети 9 лютого: чому день вважали небезпечним

    Дев’ятий день лютого поєднує одразу кілька важливих подій — професійне свято медиків, церковні спомини та народні застереження, які здавна передавалися з покоління в покоління. Водночас у народному календарі ця дата вважалася не надто сприятливою для нових справ.

    У церковному календарі за новим стилем цього дня вшановують пам’ять преподобного Панкратія Києво-Печерського, якого в народі вважали цілителем. За переказами, він допомагав хворим, зцілюючи їх освяченою олією. Також 9 лютого згадують мученика Никифора Антіохійського. Для православних вірян цей період є початком духовної підготовки до Великого посту перед Великоднем. За старим стилем цього дня вшановують пам’ять Іоанна Златоуста — одного з найвідоміших християнських проповідників.

    З огляду на церковне значення дня, віряни традиційно присвячують його молитвам про зцілення від хвороб, життєву мудрість та допомогу у вирішенні складних конфліктів.

    У світі 9 лютого відзначають Міжнародний день стоматолога — професійне свято лікарів, які опікуються здоров’ям зубів та ротової порожнини. Цей день покликаний не лише вшанувати фахівців, а й нагадати людям про важливість регулярних оглядів і дотримання гігієни. Також на цю дату припадає День боротьби з епілепсією — ініціатива, спрямована на підвищення обізнаності про симптоми захворювання та правила надання першої допомоги під час нападів.

    Крім того, у світі сьогодні відзначають Міжнародний день піци, День народження волейболу, День бейгла з лососем та навіть День читання у ванні.

    В Україні, як і в багатьох інших країнах, 9 лютого також відзначають День стоматолога. З цієї нагоди традиційно проводять профільні конференції, лекції та професійні заходи, присвячені розвитку вітчизняної стоматології. Для пацієнтів це ще один привід подякувати своїм лікарям.

    У народних віруваннях цей день мав суперечливу репутацію. Вважалося, що потепління 9 лютого є оманливим і швидко зміниться морозами. Наші предки звертали увагу на прикмети: якщо дим із труби стелиться по землі — чекай тепла і хмарності, а якщо підіймається вгору — буде ясно і морозно. Сніг, що липне до гілок, віщував відлигу, а хмари, які пливуть проти вітру, — рясний снігопад. Спів синиць і горобців вважався знаком ранньої весни.

    Попри загальну настороженість, день вважався вдалим для лікування, медичних і стоматологічних процедур. Існувало переконання, що хвороба, лікування якої розпочато 9 лютого, швидко відступить. Також щасливим вважалося придбання нового одягу чи меблів — обновка мала служити довго.

    Водночас народні традиції містять чимало заборон. Дев’ятий день лютого вважали несприятливим для початку нових проєктів, далеких поїздок, укладання важливих угод або співбесід. Категорично не радили сваритися, адже це могло призвести до тривалого розладу в родині. Лінь цього дня також вважалася поганою прикметою.

  • Народні прикмети і церковні звичаї 6 лютого: поради для родини й господарства

    Народні прикмети і церковні звичаї 6 лютого: поради для родини й господарства

    6 лютого за новим церковним календарем віряни Православної церкви України вшановують пам’ять преподобного Вукола, єпископа Смирнського — одного з перших християнських пастирів Малої Азії. З цією датою пов’язані молитви за здоров’я родини, народні традиції догляду за господарством і низка побутових заборон.

    Вукол вважається учнем апостола і євангеліста Іоанна Богослова. Саме він, за церковними переказами, благословив святого на єпископське служіння у Смирні (нині турецький Ізмір). Святитель прославився як мудрий наставник і проповідник, який навернув до християнства багатьох язичників.

    За легендою, після смерті святого на його могилі виросло миртове дерево, що мало цілющі властивості. До нього приходили з молитвами про зцілення та отримували допомогу.

    Окрім Вукола, цього дня за новим стилем також згадують преподобних Варсонофія Великого та Іоанна, святителя Фотія, мучениць Дорофею, Христину, Каллисту, Феофіла та інших святих.

    За старим стилем 6 лютого вшановують преподобну Ксенію Мілаську.

    У народній традиції день отримав назву Вукол-телятник. Вважалося, що святий опікується домашньою худобою та оберігає господарство. Тому цього дня радили займатися домашніми справами, прибиранням, ремонтом, налагодженням стосунків із сусідами та примиренням після сварок.

    До Вукола звертаються з молитвами про здоров’я, добробут родини та створення сім’ї. За прикметами, якщо людина, яка мріє про шлюб, цього дня відвідає храм, то незабаром зустріне свою долю.

    Водночас існують і заборони. Не рекомендується сваритися, пліткувати, ображати людей або тварин, відмовляти в допомозі. Також не радять давати гроші в борг, виносити з дому речі чи продукти та укладати важливі фінансові угоди — вважається, що це може призвести до втрат.

    За погодою 6 лютого наші предки визначали, якими будуть весна й літо. Ранковий туман віщує різку зміну погоди, хуртовина — швидке потепління, низький політ птахів — похолодання. Якщо випав сніг, літо може бути прохолодним, а відлига обіцяє холодний початок весни.

  • Свято 4 лютого в Україні та світі: традиції, прикмети і заборони

    Свято 4 лютого в Україні та світі: традиції, прикмети і заборони

    Четвертий день лютого поєднує важливі міжнародні ініціативи, церковні традиції та народні прикмети, за якими здавна намагалися передбачити, якою буде весна. Дата не є офіційним святом в Україні, однак має символічне значення у світському та духовному календарях.

    У світі 4 лютого відзначають Міжнародний день боротьби з раком. Цей день присвячений поширенню інформації про профілактику, ранню діагностику та лікування онкологічних захворювань. Дата важлива як для медичної спільноти, так і для людей, які пройшли лікування або продовжують боротьбу з хворобою.

    Крім цього, на міжнародному рівні сьогодні згадують День читання вголос, День вакууму, День шкільних ігор, День подяки листоноші, а також річницю створення однієї з найвідоміших соціальних мереж у світі.

    В Україні 4 лютого не є державним святом, однак ця дата пов’язана з днями народження відомих особистостей. Серед них фольклорист Климент Квітка, психолог Степан Балей, учасник Євромайдану і Герой Небесної Сотні Василь Аксін, відомий футболіст Олег Протасов, а також захисник Донецького аеропорту, один із «кіборгів», Сергій Колодій.

    За православним календарем цього дня вшановують святого Миколая Сповідника, настоятеля Студійського монастиря. Віруючі вважають, що він мав дар зцілення, тому до святого звертаються з молитвами про здоров’я та захист. За старим церковним стилем 4 лютого згадують апостола від 70-ти Тимофія Ефеського та мученика Анастасія Персіаніна.

    У народній традиції день відомий як Микола Студит. Наші предки вважали його суворим і пов’язаним із сильними морозами та хуртовинами. Через це люди намагалися не вирушати в далекі поїздки. За прикметами, якщо вікна цього дня «плакали», чекали ранньої весни, а якщо обмерзали — холоди мали тривати. Туман віщував мінливий лютий, а тріщини льоду на річках — швидке потепління.

    День традиційно присвячували молитвам, догляду за худобою та хатнім справам. Вірили, що якщо кіт або собака лягали спати на ліжку господарів, у домі буде достаток.

    Згідно з народними уявленнями, 4 лютого не варто вирушати в далекі подорожі чи ходити до лісу через небезпеку зустрічі з дикими тваринами. Також рекомендували бути обережними з гострими предметами, адже вважалося, що рани, отримані цього дня, загоюються довше.

  • Церковне свято 3 лютого: що потрібно зробити для щастя в домі та чого уникати

    Церковне свято 3 лютого: що потрібно зробити для щастя в домі та чого уникати

    3 лютого за новим церковним календарем православні християни України вшановують пам’ять праведного Симеона Богоприймця та пророчиці Анни. Цей день пов’язаний із євангельською подією Стрітення Господнього та символізує терпіння, віру і духовну стійкість.

    Згідно з Писанням, на сороковий день після народження Ісуса Марія та Йосип принесли Немовля до Єрусалимського храму. Там їх зустрів старець Симеон, якому було обіцяно, що він не помре, доки не побачить Спасителя. Взявши Христа на руки, він засвідчив виконання пророцтва. Свідком цієї події стала і благочестива вдова Анна, яка після цього сповіщала людям про прихід Месії.

    За старим, юліанським календарем цього дня вшановують преподобного Максима Сповідника.

    Кому моляться і про що просять

    У молитвах до Симеона Богоприймця та пророчиці Анни віряни найчастіше просять здоров’я для дітей і немовлят, адже святий Симеон вважається їхнім покровителем. Також звертаються з проханнями про мир у родині, терпіння та душевну рівновагу.

    Традиції та звичаї дня

    У народному календарі 3 лютого має назву Починки. Із давніх-давен люди починали готуватися до весняних польових робіт: лагодили інструменти, переглядали господарство, планували новий сезон. Вважалося, що ранній початок праці забезпечить добрий урожай.

    На обід традиційно готували саламату — густу кашу з борошна або круп, заправлену салом, маслом чи часником. Також день вважається сприятливим для домашніх покупок: навіть невелика річ нібито приносить у дім добробут і щастя.

    Що не можна робити

    Церква закликає утриматися від сварок, лихослів’я, заздрості, лінощів та відчаю. Не варто відмовляти людям у допомозі.

    За народними повір’ями, цього дня небажано брати гроші в борг і носити чорний одяг — це може притягнути неприємності.

    Прикмети на погоду

    Предки уважно спостерігали за природою, аби передбачити весну та літо. Вважалося:

    сніг — до холодного й дощового літа
    шум у лісі — до тривалих морозів
    іній на деревах — до похолодання
    кішка шкребе підлогу — буде хуртовина
    гучне щебетання горобців — весна вже близько

    Таким чином, день Симеона та Анни поєднує церковну пам’ять, сімейні молитви й господарські традиції, нагадуючи про важливість віри, праці та турботи про близьких.

  • Свято 1 лютого: традиції, прикмети і що не можна робити

    Свято 1 лютого: традиції, прикмети і що не можна робити

    Перший день лютого здавна вважався щасливим і вдалим. У народній традиції вірили, що саме цього дня закладається основа сімейного благополуччя та злагоди на весь рік. В Україні 1 лютого поєднує церковні традиції, народні звичаї та міжнародні події, частина з яких збереглася до наших часів.

    Яке сьогодні церковне свято

    За новим церковним календарем православні віряни вшановують пам’ять ранньохристиянського мученика святого Трифона. Йому моляться про захист від пристріту, злих сил і хвороб, а також про збереження врожаю від шкідників. У народі святого Трифона вважали покровителем подружжя, тому цього дня особливо часто зверталися з молитвами про щасливий шлюб і сімейну злагоду. Також 1 лютого вважається передднем великого християнського свята — Стрітення Господнього.

    За староцерковним стилем цього дня вшановують преподобного Макарія Єгипетського, затворника Макарія Києво-Печерського та святого Лаврентія Чернігівського.

    Яке сьогодні свято в Україні

    Офіційних державних свят 1 лютого в Україні немає. Водночас ця дата пов’язана з важливими подіями в історії країни. У 1655 році завершилася битва під Охматовим між Запорізьким військом і Кримським ханством. У 1991 році в УРСР було скасовано дискримінаційні обмеження щодо прописки кримських татар у Криму. У 2024 році українська розвідка повідомила про знищення російського військового катера «Івановець».

    Яке сьогодні свято у світі

    У світі 1 лютого відзначають Міжнародний день десерту — неофіційне, але популярне свято серед ласунів. Цього дня заведено тішити себе улюбленими солодощами або пробувати нові десерти. Також у різних країнах відзначають День Робінзона Крузо, День хіджабу, День читання вголос, День жувальної гумки та День відмови від токсичних стосунків.

    Яке сьогодні народне свято

    У народному календарі 1 лютого вважали сприятливим днем для сімейних пар і весіль. Існував звичай, за яким чоловік і дружина мали дати одне одному обіцянку й виконати її якомога швидше — вважалося, що це зміцнить шлюб. Народні прикмети цього дня часто пов’язували з погодою та приходом весни. Якщо з дахів капала вода, чекали ранньої весни. Велика кількість зірок уночі віщувала затяжну зиму. Грім цього дня вважали передвісником похмурого березня, а сніг — до дощової весни.

    Що не можна робити сьогодні

    Попри те, що день вважався щасливим, існували й заборони. Подружжю не радили сваритися, оскільки це могло принести розлад у стосунках на весь рік. Також не рекомендували користуватися гострими предметами та залишати їх на столі. У народі вірили, що скарги, жалість до себе та негативні думки цього дня лише примножують негаразди.

  • Народні прикмети 29 січня: яка погода віщує дощовий рік і спекотне літо

    Народні прикмети 29 січня: яка погода віщує дощовий рік і спекотне літо

    29 січня за новим церковним календарем православні християни вшановують пам’ять святого Лаврентія Києво-Печерського — затворника та цілителя, якого в народі вважають покровителем здоров’я, особливо зору. У народній традиції цей день отримав назву Лаврентіїв і пов’язаний із низкою звичаїв, прикмет та заборон.

    Святий Лаврентій прославився даром зцілення. За переказами, він допомагав людям із тяжкими хворобами, зокрема недугами очей, а також, як вірили віряни, захищав від пристріту й нечистої сили. До нього зверталися з молитвами про збереження здоров’я, одужання рідних та духовний захист родини. Мощі преподобного спочивають у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.

    Разом із Лаврентієм цього дня також згадують перенесення мощей священномученика Ігнатія Богоносця, мучеників Романа, Якова, Філофея, Сильвана, диякона Мокія та інших святих.

    За юліанським, або старим стилем, 29 січня вшановують чесні вериги апостола Петра.

    У народі Лаврентіїв день вважали непростим і навіть тривожним. Існувало повір’я, що саме в цей період активізується нечиста сила, тому господарі намагалися захистити оселю. Зранку по кутах дому встромляли гілочки чортополоху або інших колючих рослин, які мали оберігати від зла.

    День також називали «жіночим». Вважалося, що жінки та дівчата можуть принести в дім удачу і спокій, тому їм радили більше відпочивати й не братися за важку фізичну працю або рукоділля.

    Серед добрих традицій — приготування домашньої їжі, зокрема пиріжків із капустою та рибних страв. За прикметами, це сприяє миру, злагоді та взаєморозумінню в родині.

    Водночас існували й заборони. Церква закликає утримуватися від брехні, сварок, заздрості, лихослів’я та відмови в допомозі іншим. У народі вірили, що конфлікти, розпочаті цього дня, можуть затягнутися надовго. Також не радили плакати, аби «не проливати сльози весь рік».

    Особливу увагу наші предки приділяли погодним прикметам. Вважалося, що дощ 29 січня віщує вологий рік, сильний вітер — часті опади, червонуватий Місяць — негоду. Якщо дрова погано розгоряються або сіно відволожніло — чекали відлиги чи снігу. А морозний день, навпаки, обіцяв спекотний серпень.

  • Які свята відзначають в Україні та світі 20 січня і що не можна робити цього дня

    Які свята відзначають в Україні та світі 20 січня і що не можна робити цього дня

    Двадцятий день січня має особливе значення як у церковному, так і в державному та суспільному календарі. В Україні ця дата присвячена пам’яті захисників, у православній традиції — молитвам за зміцнення віри, а у світі її пов’язують з екологічними ініціативами. Разом із тим збереглися й давні народні заборони та прикмети, яких дотримувалися ще наші предки.

    Яке сьогодні церковне свято

    За новим стилем 20 січня у православних церквах вшановують кількох святих. Серед них преподобний Єфимій Великий, затворник Лаврентій Києво-Печерський, мученики Інна і Римма та інші подвижники християнської віри. Цей день вважається сприятливим для молитви про духовну стійкість, зцілення та внутрішній спокій.

    За старим церковним календарем на цю дату припадає свято Собору Іоанна Предтечі — одного з найшанованіших пророків християнства, який закликав людей до покаяння і духовного очищення.

    Яке сьогодні свято в Україні

    З 1991 року 20 січня офіційно вважався Днем Криму — на згадку про референдум щодо суверенітету Кримської АР. Утім у сучасних умовах це свято фактично не відзначається, оскільки події навколо нього були згодом використані російським окупаційним режимом у пропагандистських цілях, а сам референдум бойкотували та визнавали нелегітимним багато кримських татар.

    Натомість для українців ця дата має значно глибше і важливіше значення. 20 січня в Україні відзначають День пам’яті захисників Донецького аеропорту — День кіборгів. Протягом 242 днів українські воїни героїчно обороняли стратегічний об’єкт, демонструючи приклад неймовірної мужності, стійкості та самопожертви. У цей день вшановують подвиг захисників і згадують усіх, хто віддав життя за свободу України.

    Яке сьогодні свято у світі

    У світі 20 січня відзначають День знань про пінгвінів. Ця екологічна подія покликана звернути увагу на життя цих птахів, їхню роль у природних екосистемах та загрози, з якими вони стикаються. Багато видів пінгвінів нині перебувають під охороною через зміни клімату та знищення природного середовища.

    Також у світі цього дня відзначають День любителів сиру, День прийняття, День відеокамери та День іриски з горіхами.

    Окрім того, 20 січня народилися відомі постаті світової історії та культури, зокрема фізик Андре-Марі Ампер, кінорежисери Девід Лінч і Федеріко Фелліні, а також астронавт Базз Олдрін.

    Яке сьогодні народне свято

    У народній традиції 20 січня пов’язували з прогнозами погоди та врожаю. За прикметами вважалося, що ясний і морозний день обіцяє посушливе літо, похмуре небо — добрий урожай овочів, відлига свідчить про відсутність сильних морозів у майбутньому, а сніг цього дня віщує тривалі снігопади до Масляної.

    Звичаї дня тісно перепліталися з церковними уявленнями. Люди молилися про зцілення, душевний спокій і зміцнення віри. Жінки пекли круглі паляниці, і вважалося добрим знаком, якщо кожен член родини з’їдав шматок ще гарячого хліба — на щастя та добробут.

    Що не можна робити сьогодні

    У цей день заборонялося сваритися, лаятися, проявляти злобу, мститися чи засуджувати інших. Вважалося великим гріхом ображати тварин або виганяти їх на мороз. Також не радили підіймати з землі знайдені речі, особливо гроші, адже за повір’ями на них могла бути накладена порча.